Справа № 216/1227/25
провадження 1-кп/216/514/25
іменем України
21 лютого 2025 року місто Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши в залі судових засідань приміщення суду в місті Кривому Розі Дніпропетровської області в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду за відсутності учасників судового провадження, кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №42025041330000245 від 19.02.2025, за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Родниківка Уманського району Черкаської області, громадянина України, який має професійно-технічну освіту, військовослужбовця військової служби за призовом військової частини НОМЕР_1 , який проходить службу на посаді розвідника санітара у військовому званні «солдат», у зареєстрованому шлюбі не перебуває, на утриманні малолітніх або неповнолітніх дітей немає, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, мобільний телефон НОМЕР_2 ,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,-
До Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, у відповідності до вимог ст.ст. 291, 302 КПК України, надійшов обвинувальний акт стосовно ОСОБА_3 з клопотанням прокурора Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 про його розгляд у спрощеному провадженні.
Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали судом встановлено, що клопотання прокурора про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні відповідає вимогам ст. 302 КПК України.
Зокрема, обвинуваченому ОСОБА_3 та представнику потерпілої юридичної особи ОСОБА_5 роз'яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку вони будуть позбавлені права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
До обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні прокурором додані:
1 ) письмова заява ОСОБА_3 складена в присутності захисника ОСОБА_6 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні;
2) письмова заява представника потерпілої юридичної особи ОСОБА_5 , щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні;
3) матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання ОСОБА_3 своєї винуватості.
Судом встановлені наступні фактичні обставини справи.
ОСОБА_3 на момент вчинення інкримінованого проступку проходив військову службу на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 01 березня 2023 року №63 (по стройовій частині) на посаді стрільця - снайпера 4 аеромобільного відділення 1 аеромобільного взводу 2 аеромобільної роти 1 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_3 , яка має місце постійної дислокації (фактичне розташування) в АДРЕСА_2 (більш точна адреса не підлягає розголошенню в умовах правового режиму військового стану), де відповідно до діючих нормативно-правових актів, а саме відповідно до вимог положень ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 №260 на систематичній основі отримував грошове забезпечення.
Так, ОСОБА_3 , будучи обізнаним із порядком проходження військової служби, несення внутрішньої служби, в порушення вимог ст. ст.17, 65 Конституції України, ст. ст.11, 12, 16, 49, 127, 128, Статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. ст.1, 17 Закону України «Про оборону України» з 10 серпня 2023 року був незаконно відсутнім на службі без поважних причин та не з'являвся до військової частини НОМЕР_3 . В подальшому, перебуваючи на території АДРЕСА_2 , у невстановленому дізнанням час та місці, але не пізніше кінця жовтня 2023 року у ОСОБА_3 виник умисел на протиправне заволодіння бюджетними коштами, які виділялись з державного бюджету України для нарахувань та виплат грошового забезпечення військовослужбовцям військової частини НОМЕР_3 відповідно до встановленого порядку та обсягах визначеним діючим законодавством, шляхом введення в оману посадових осіб військової частини НОМЕР_3 за наступних обставин.
Будучи обізнаним з вимогами Законів України, зокрема Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі», перебуваючи на території Центрально-Міського району міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, більш точної адреси органу досудового розслідування встановити не надалось можливим з 10 серпня 2023 року фактично не перебуваючи на військовій службі, ОСОБА_3 отримав за серпень 2023 року 29357 гривень 40 копійок грошового забезпечення. Після чого, ОСОБА_3 у вересні та жовтні 2023 року, отримавши чергові виплати грошового забезпечення у розмірі 29982 гривень 80 копійок від військової частини НОМЕР_3 , зрозумів, що будучи незаконно відсутнім за місцем несення служби з 10 серпня 2023 року, йому безпідставно продовжують нараховувати грошове забезпечення. Маючи на меті подальше безпідставне отримання грошового забезпечення за місцем проходження військової служби, яке виділялось з державного бюджету України, для нарахувань та виплат грошового забезпечення військовослужбовцям військової частини НОМЕР_3 , не пізніше кінця жовтня 2023 року у ОСОБА_3 виник протиправний умисел на незаконне заволодіння бюджетними коштами, які виділялись з державного бюджету України, шляхом введення в оману посадових осіб військової частини НОМЕР_3 , про нібито його перебування на лікуванні, задля здійснення подальших нарахувань та виплат як військовослужбовцю військової частини НОМЕР_3 . Реалізуючи вказаний протиправний умисел, направлений на заволодіння бюджетними грошовими коштами, які виділялись з державного бюджету України, що належать військовій частини НОМЕР_3 у вигляді безпідставно нарахованого грошового забезпечення, солдат ОСОБА_3 шляхом обману, фактично не перебуваючи на військовій службі, переслідуючи корисливу мету, вирішив не повертатися до військової частини НОМЕР_3 та повідомив командуванню військової частини, в якій він проходив службу, про своє лікування, що не відповідало дійсності та продовжив повідомляти командуванню неправдиві відомості про поважність причин не з'явлення до місця несення служби.
За таких обставин, ОСОБА_3 постійно вводячи в оману своє безпосереднє керівництво військової частини НОМЕР_3 , щодо поважності причин неприбуття до військової частини, діючи умисно, в період часу з листопада 2023 року по травень 2024 року, тобто за час своєї незаконної відсутності на службі, безпідставно отримав грошове забезпечення у розмірі 90417 гривень 55 копійок.
Таким чином, з листопада 2023 року по травень 2024 року ОСОБА_3 діючи умисно, з корисливою метою, усвідомлюючи протиправний характер своїх шахрайських дій, діючи шляхом обману, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою неправомірного заволодіння чужим майном - бюджетними коштами, які виділялись з державного бюджету України для військової частини НОМЕР_3 , достовірно знаючи, що у зв'язку з перебуванням військовослужбовця на лікуванні в лікарняних закладах такому військовослужбовцю продовжується виплата грошового забезпечення, всупереч дійсності ввів в оману посадових осіб командування військової частини НОМЕР_3 , повідомляючи неправдиві відомості про своє перебування на лікуванні у медичних закладах, внаслідок чого останній продовжував отримувати грошове забезпечення як військовослужбовець військової частини НОМЕР_3 , що призвело до безпідставного отримання ним грошового забезпечення за період з листопада 2023 року по травень 2024 року у розмірі 90417 гривень 55 копійок, чим завдав матеріальних збитків державному бюджету України на загальну суму 90417 гривень 55 копійок в особі військової частині НОМЕР_3 .
Таким чином, ОСОБА_3 своїми умисними діями вчинив заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайство), тобто вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 190 КК України.
Отже, всебічно, повно, неупереджено й безпосередньо з'ясувавши всі обставини, встановлені під час судового розгляду, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, у їхній сукупності й оціненими з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності й взаємозв'язку, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_3 доведена повністю, а дії його відповідають складу кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, і правильно кваліфіковані як заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайство), у зв'язку із чим, обвинувачений підлягає кримінальному покаранню.
Вивчаючи особу винною, шляхом з'ясування стану його здоров'я, поведінки до вчинення кримінального проступку, складу родини, а також матеріального стану, судом встановлено, що ОСОБА_3 на момент вчинення ним інкримінованого кримінального правопорушення, раніше не судимий, має професійно-технічну освіту, є військовослужбовцем, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, на утриманні неповнолітніх дітей не має, згідно зі службовою характеристикою характеризується з негативної сторони, з 25.07.2023 по 09.08.2023 звертався за медичною допомогою до лікаря-психіатра з приводу: емоційно лабільний розлад органічного сенсу, за медичною допомогою до лікаря-нарколога не звертався.
Так, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, суд виходить з класифікації кримінальних правопорушень, особливостей та обставин його вчинення, й приходить до висновку, що обвинуваченим вчинено кримінальний проступок.
Обговорюючи питання про міру покарання відносно обвинуваченого суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, а також особу обвинуваченого та його майновий стан, у зв'язку з чим, враховуючи санкцію ч. 1 ст. 190 КК України, приходить до висновку про доцільність призначення покарання у вигляді штрафу, саме таке покарання, сприятиме його виправленню і попередженню вчиненню нових кримінальних правопорушень, а також буде необхідним і достатнім.
Крім того, разом з обвинувальним актом до суду надійшов цивільний позов прокурора в інтересах Військової частини НОМЕР_3 в якому прокурор просить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь Військової частини НОМЕР_3 завдані матеріальні збитки в розмірі 90417,55 грн.
Суд, дослідивши матеріали кримінального провадження і докази, здобуті у даній справі в частині цивільного позову, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Згідно з частинами 1, 5 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Крім того в силу вимог ч.ч. 1 та 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Оскільки обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість, в пред'явленому обвинуваченні, не заперечував, що при вказаних вище обставинах вчинив даний кримінальний проступок, цивільний позов про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 22, 1166 ЦК України, ст.ст. 53, 65, 190 ч. 1 Кримінального кодексу України, ст.ст. 128, 349, 369-376, 382, 395, 532 Кримінального процесуального кодексу України,-
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34000,00 грн (тридцять чотири тисячі гривень).
Цивільний позов прокурора Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 в інтересах Військової частини НОМЕР_3 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальних збитків, завданих кримінальним правопорушенням - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Військової частини НОМЕР_3 , код ЄДРПОУ: 26632832, матеріальні збитки, завдані кримінальним правопорушенням в розмірі 90417,55 грн (дев'яносто тисяч чотириста сімнадцять гривень 55 копійок).
Копію вироку надіслати обвинуваченому, його захиснику та прокурору.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі її подання - вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок, який набрав законної сили, є обов'язковим для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, підлягає виконанню на всій території України й звертається до виконання не пізніш як через три дні з дня набрання ним законної сили або повернення матеріалів кримінального провадження до суду першої інстанції із суду апеляційної чи касаційної інстанції.
Вирок ухвалено, виготовлено шляхом комп'ютерного набору та підписано суддею в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
Суддя ОСОБА_7