Справа №195/269/25
Провадження № 1-кп/195/52/25
24.02.2025 року с-ще Томаківка
Дніпропетровської області
Томаківський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши без проведення судового розгляду у судовому засіданні в приміщенні суду в с-щі Томаківка в порядку спрощеного провадження, за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження №12025046590000018 від 11 лютого 2025 року відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Томаківка, Томаківського району, Дніпропетровської області, громадянина України, маючого середню освіту, не працюючого, маючого ІІІ групу інвалідності, неодруженого, немаючого на утриманні неповнолітніх осіб, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, контактний мобільний телефон НОМЕР_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України,
органом досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025046590000018 від 11 лютого 2025 року, відповідно до обвинувального акту встановлено наступні обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Громадянин ОСОБА_3 , 09.02.2025 року приблизно о 04 годині 25 хвилин перебував на території подвір'я домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , де під час спілкування із раніше знайомим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , між останніми виник словесний конфлікт, внаслідок чого у ОСОБА_3 на ґрунті особистих неприязних відносин раптово виник кримінальний умисел, спрямований на заподіяння легких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_4 .
Реалізуючи свій кримінальний умисел, направлений на заподіяння легких тілесних ушкоджень, ОСОБА_3 , в цей день, тобто 09.02.2025 приблизно о 04 годині 30 хвилини, перебуваючи на тому ж місці, під час сварки, на ґрунті особистих неприязних відносин, діючи умисно, незаконно, протиправно, з метою заподіяння шкоди здоров'ю потерпілого, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, усвідомлюючи, що ОСОБА_4 , з метою запобігання подальшого конфлікту одвернувся і направився до виходу з території вказаного домоволодіння, шляхом застосування власної фізичної сили, завдав одного удару кінцівкою власної правої ноги в область правого стегна потерпілого ОСОБА_4 .
В результаті своїх умисних дій, громадянин ОСОБА_3 спричинив потерпілому ОСОБА_4 , згідно висновку судово-медичної експертизи № 66-Е від 12.02.2025, тілесні ушкодження у вигляді: синця на правому стегні, які відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки, на підставі п.2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 р. за №6.
Умисні дії громадянина ОСОБА_3 кваліфікуються за ч. 1 ст. 125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження.
Частинами 2, 3 ст. 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
До обвинувального акту прокурором долучено клопотання про розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, у відповідності до положень ч. 1 ст. 302 КПК України.
Згідно із заявою громадянина ОСОБА_3 від 17 лютого 2025 року щодо визнання ним своєї винуватості, згоди із встановленням досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, складеної та підписаної за участю його захисника - адвоката ОСОБА_5 , обвинувачений визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України та погодився із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, викладеними в обвинувальному акті. Громадянин ОСОБА_6 ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження вироку, а також погодився на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Потерпілий ОСОБА_4 також склав заяву 17 лютого 2025 року, в якій зазначив, що згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, згоден на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні та ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження, йому роз'яснено зміст встановлених у результаті досудового розслідування обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку на підставі розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені у результаті досудового розслідування обставин.
Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Враховуючи викладене, оскільки громадянин ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, подав заяву, складену у присутності захисника ОСОБА_5 щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомленням із обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без його участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням клопотання прокурора, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт підлягає розгляду в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст. 107 Кримінального процесуального кодексу України не здійснюється.
Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, яка вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом», п. 53 рішення ЄСПЛ у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012 року, таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпції щодо фактів. Також має враховуватися якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (п.86 рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 року у справі «Вєренцов проти України»).
Вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, про винуватість громадянина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, а саме: нанесення умисного легкого тілесного ушкодження.
Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях (справа «Довженко проти України») зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.
Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому суд у відповідності із ст. 65-67 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Згідно із ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Обставиною, що пом'якшує покарання громадянина ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжує покарання громадянина ОСОБА_3 , судом не встановлено.
Також суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, яке в силу вимог ст. 12 КК України відноситься до кримінальних проступків, особливості й обставини його вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, позитивну характеристику, вважає за необхідне призначити йому покарання у межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу.
Суд вважає, що виходячи із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, у відповідності з вимогами ч. 2 ст. 65 КК України саме така міра покарання є необхідною та достатньою для виправлення обвинуваченої, попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень та не становитиме особистий надмірний тягар для особи.
Цивільний позов у кримінальному проваджені відсутній.
Відповідно до ст. ст. 122, 124 КПК України процесуальні витрати відсутні.
Питання про долю речових доказів суд вважає за необхідне вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.
Керуючись ст. 368-371, 373-374, 376, 381-382 КПК України, суд
визнати винним громадянина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу у дохід держави у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Речові докази по кримінальному провадженню:
-диск білого кольору з надписом чорним маркером «Слідчий експеримент зі свідком ОСОБА_7 у кп № 12025046590000018» з записом слідчого експерименту із свідком ОСОБА_7 від 11.02.2025 року, який знаходиться в матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження (том 1 а.с.30);
-диск білого кольору з надписом чорним маркером «Слідчий експеримент з потерпілим ОСОБА_4 у кп № 12025046590000018» з записом слідчого експерименту із потерпілим ОСОБА_4 від 12.02.2025 року, який знаходиться в матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження (том 1 а.с.37).
Вирок може бути оскаржений до судової палати з кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду через Томаківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особою, відносно якої винесено обвинувальний вирок, у той же строк з дня вручення копії вироку.
У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя: ОСОБА_1
24.02.2025