Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про відмову у відкритті провадження у справі
"25" лютого 2025 р.м. ХарківСправа № 922/570/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Усатої В.В.
розглянувши матеріали
позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Фізичної особи-підприємця Алексахіна Олександра Володимировича ( АДРЕСА_2 )
про стягнення коштів
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Фізичної особи-підприємця Алексахіна Олександра Володимировича, в якому просить:
- стягнути з фізичної особи-підприємця Алексахіна Олександра Володимировича (РНОКПП НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) збитки у сумі 161 040 (сто шістдесят одна тисяча сорок) гривень 00 копійок.
Позов обґрунтовано тим, що між ОСОБА_1 та ФОП Алексахіним Олександром Володимировичем укладено договір оренди генератора в усній формі. Після досягнення усних домовленостей, Анін Віктор Іванович перерахував на рахунок фізичної особи-підприємця Алексахіна О.В. грошові кошти в сумі 161 040, 00 грн.. Проте, після отримання коштів, фізична особа-підприємець Алексахін О.В. дизельний генератор в оренду не передав. А отже, позивач вважає, що має право відмовитись від договору найму (оренди) на підставі ст. 766 ЦК України та вимагати від ФОП Алексахіна О.В. відшкодування завданих збитків у розмірі 161 040,00 грн.
21.02.2025 представником позивача через систему «Електронний суд» подано заяву за вх. № 4759 разом з доказами направлення позовної заяви відповідачу.
Однак, дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на наступне.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Так, правила визначення юрисдикційності відповідної справи встановлені процесуальними законами, якими регламентована предметна та суб'єктна юрисдикція адміністративних, господарських та цивільних судів, - це стаття 19 КАС України, стаття 20 ГПК України, стаття 19 ЦПК України.
Згідно з частиною першою статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
При визначенні предметної та/або суб'єктної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
ГПК України також установлює, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках (стаття 20).
Для віднесення справи до господарської юрисдикції суду необхідно визначити, чи правовідносини та спір є господарськими. Зокрема, господарський спір підвідомчий господарському суду за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Відповідно до частини другої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Таким чином, господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори і в тому разі, якщо сторонами в судовому процесі виступають фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності, якщо це прямо передбачено процесуальним законом.
З матеріалів справи вбачається, що з позовною заявою звернулась саме фізична особа - Анін Віктор Іванович, тобто позивач у справі не є суб'єктом господарювання (фізичною особою-підприємцем), а отже склад учасників спору не відповідає нормам ГПК України. Зокрема, з тексту позовної заяви слідує, що договір оренди генератора в усній формі був укладений між ОСОБА_1 (фізичною особою) та ФОП Алексахіним Олександром Володимировичем. Крім того, грошові кошти були перераховані Аніним Віктором Івановичем, як фізичною особою, а не фізичною особою - підприємцем.
Дана справа також не відноситься до категорій спорів, визначених частиною першою статті 20 ГПК України. Так, у цьому випадку позивачем є фізична особа, яка не є підприємцем, та зазначений спір не стосується корпоративних чи приватизаційних відносин, не ґрунтується на відносинах забезпечення виконання основного зобов'язання та не пов'язаний з банкрутством жодного з учасників.
Таким чином, враховуючи ту обставину, що позивач у справі не є суб'єктом господарювання, а спір за своєю правовою природою є цивільно-правовим, з огляду на зміст статей 4, 20 ГПК України, подана позовна заява в зазначеному суб'єктному складі не підлягає розгляду у господарських судах України.
За змістом статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
За таких обставин, з огляду на суб'єктний склад учасників справи, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності, суд дійшов висновку, що цей спір є таким, що підлягає вирішенню судом цивільної юрисдикції, а тому згідно з пунктом 1 частини першої статті 175 ГПК України суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
На виконання вимог частини шостої статті 175 ГПК України суд роз'яснює заявнику, що такий спір за характером правовідносин та суб'єктним складом підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
Керуючись 2, 4, 20, 175, 232-235 Господарського процесуального кодексу України,
1. Відмовити у відкритті провадження у справі № 922/570/25 за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця Алексахіна Олександра Володимировича про стягнення.
2. Позовну заяву та додані до неї документи повернути заявникові.
3. Роз'яснити ОСОБА_1 , що даний спір має розглядатися судом загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства за встановленою територіальною підсудністю.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, тобто 25.02.2025, та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-257 ГПК України.
Ухвалу складено та підписано 25.02.2025.
Суддя В.В. Усата