адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
13.02.2025 Справа № 917/1721/24
За позовною заявою Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", вул. Польська (Комарова), 2а, м. Полтава, Полтавська область, 36008
до Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 29 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, вул. Майора Борищака, 3, м. Кременчук, Полтавська область, 39600
про стягнення коштів,
Суддя Погрібна С.В.
Секретар судового засідання Сорока Є.С.
Представники сторін згідно протоколу судового засідання.
Суть спору. Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго" звернулось до суду з позовом до Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 29 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про стягнення заборгованості за Договором № 7074 на відпуск теплової енергії, а саме: 959 803,61 грн - основної заборгованості, 70 418,26 грн - пені, 20 664,70 грн - 3 % річних, 45 203,91 грн - інфляційних.
Ухвалою від 16.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 14.11.2024, 09:30.
24.10.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 14167), в якому просять суд зменшити пеню на 95%.
30.10.2024 позивач подав до суду відповідь на відзив (вх. № 14491).
Ухвалою суду від 14.11.2024 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 18.12.2024, 10:00.
06.12.2024 від відповідача надійшла заява, в якій просить суд врахувати часткову оплату заборгованості за січень 2023 за договором № 7074 від 01.11.2022 на загальну суму 59 560,57 грн, згідно платіжної інструкції № 401 від 22.11.2024 (вх. № 16520).
Позивачем подано заяву, в якій зазначено, що відповідачем станом на 13.12.2024 проведено оплату на загальну суму 606 879,10 грн, а отже залишок основного боргу за спірний період складає 352 924,51 грн (вх. № 17117 від 17.12.2024).
Подані документи долучено до матеріалів справи та будуть враховані при прийнятті рішення.
Ухвалою від 18.12.2024 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 13.02.2025, 09:30.
В судовому засіданні 13.02.2025 судом були з'ясовані обставини справи та досліджено наявні в матеріалах справи докази.
Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, суд розглядає спір за наявними матеріалами.
Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступне.
01 листопада 2022 року між Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго" та Кременчуцьким закладом дошкільної освіти (ясла-садок) № 29 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області було укладено Договір № 7074 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води (надалі Договір № 7074) (а.с. 52-55).
Відповідно до п. 1 Договору № 7074 сторони домовились про те, що позивач бере на себе зобов'язання постачати теплову енергію з метою забезпечення опалення приміщень відповідача за адресою: вул. Майора Борищака, буд. 3 - дошкільний заклад № 29, а відповідач зобов'язується своєчасно та у повному обсязі сплачувати за теплову енергію в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Згідно п. 16 Договору № 7074 облік споживання теплової енергії на опалення приміщень відповідача проводиться вузлом комерційного обліку теплової енергії.
Відповідно до п. 18 Договору № 7074 зняття показників вузла комерційного обліку теплової енергії проводиться відповідачем і передаються позивачу в останні три дні розрахункового місяця та передаються за телефоном або надсилаються на електронну адресу з обов'язковим наступним підтвердженням у письмовій формі, за підписом уповноваженої особи та скріпленим печаткою за наявності.
Згідно п. 19.1 Договору № 7074 обрахунок місячної абонентської плати за приєднане теплове навантаження, здійснюється на підставі проектного теплового навантаження.
Відповідно до п. 22.3 Договору № 7074 проєктне теплове навантаження на опалення будівлі відповідача складає 0,121480 Гкал/год, опалювальна площа 957,2 кв.м.
Відповідно до п. 33 Договору № 7074 розрахунки за відпущену теплову енергію проводяться відповідно до тарифів, встановлених уповноваженим органом. В разі зміни тарифів розрахунки здійснюються за новими тарифами.
Згідно п. 34 Договору № 7074 в рахунок на оплату включається вартість фактично спожитої теплової енергії за поточний місяць та вартість теплової енергії, що не врахована в рахунку за попередній місяць і місячна абонентська плата за приєднане теплове навантаження (розрахована шляхом множення проєктного теплового навантаження (Гкал/год.) на умовно-постійну частину двоставкового тарифу на теплову енергію (грн/Гкал/год (без ПДВ)). Місячна абонентська плата за приєднане теплове навантаження сплачується Споживачем щомісяця протягом року незалежно від обсягів споживання теплової енергії.
Відповідно до п. 35 Договору № 7074 всі розрахунки проводяться на підставі рахунку та акту приймання-передачі теплової енергії складених позивачем. Датою формування є останнє число розрахункового місяця.
У відповідності до п. 36 Договору № 7074 факт отримання відповідачем теплової енергії фіксується щомісячно актом приймання-передачі теплової енергії, який підписується сторонами відповідно до вимог чинного законодавства і договору. У разі неповернення відповідачем Акту приймання-передачі теплової енергії в 5-денний термін, акт, що підписаний теплопостачальною організацією в односторонньому порядку, вважається оформленим відповідно до вимог чинного законодавства і підтверджує факт надання споживачу теплової енергії.
Згідно п. 37 Договору № 7074 сторони домовились про те, що Споживач зобов'язується сплачувати за теплову енергію у строк до 30 числа місяця наступного за розрахунковим.
Відповідно до п. 39 Договору № 7074 у випадку несплати у вказані строки вводиться пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який нараховується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочки платежу, а також стягнення 3% річних, нарахованих на суму боргу та інфляційні втрати згідно ст. 625 ЦК України.
Згідно п. 43 Договору № 7074, він набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) Сторін, поширює дію на відносини, що фактично склалися між Сторонами з 01.11.2022 і діє в частині постачання теплової енергії по 31.12.2022, а в частині розрахунків до їх повного здійснення.
Відповідно до п. 44 Договору № 7074 він вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо до закінчення строку його дії про припинення дії Договору не буде заявлено однією із Сторін.
Додатковою угодою № 1 від 19.12.2023 до Договору №7074 (Додаткова угода № 1) пункт 33 розділу «Розрахунки за користування тепловою енергією» викладено в наступній редакції: розрахунки за відпущену теплову енергію проводяться відповідно до тарифів, встановлених уповноваженим органом. В разі зміни тарифів розрахунки здійснюються за новими тарифами (а.с. 55, зворотня сторона).
Тариф на теплову енергію для потреб бюджетних установ (з урахуванням витрат на утримання та ремонт центральних теплових пунктів та без урахування витрат на утримання та ремонт індивідуальних теплових пунктів) становить:
умовно-змінна частина двоставкового тарифу на теплову енергію - 3 064,76 грн/Гкал (без ПДВ),
умовно-постійна частина двоставкового тарифу на теплову енергію (місячна абонентська плата на одиницю теплового навантаження) - 170 458,64 грн/Гкал/год (без ПДВ).».
Додаткова угода № 1 набрала чинності 19.12.2023 і її умови розповсюджуються на відносини, що фактично склались з 01.10.2023.
З урахуванням викладеного, укладений між ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» та відповідачем Договір № 7074 є чинним, а відповідно його умови діяли у заявлений позивачем період.
Позивач стверджує, що на виконання умов визначених Договором № 7074 постачав теплову енергію у вигляді гарячої води на опалення згаданого вище приміщення відповідача, рахунки та акти приймання-передачі наданих послуг за кожен місяць спірного періоду надавались відповідачу.
Акти приймання-передачі теплової енергії за спірний період, зокрема за 11.2022, 12.2022, 01.2023, 02.2023, 03.2023, 04.2023, 05.2023, 06.2023, 07.2023, 08.2023, 09.2023, 10.2023, 11.2023, 12.2023, 03.2024, 04.2024, 05.2024 підписані сторонами. Акт приймання-передачі за 01.2024, 02.2024, 06.2024, 07.2024, 08.2024 підписаний лише з боку позивача (а.с. 77-82).
За період з 01.11.2022 по 31.08.2024 за відпущену теплову енергію відповідачу нараховано до сплати 1 074 140,32 грн.
При цьому, як стверджує позивач, за спірний період у розрахунках за відпущену теплову енергію діяли тарифи:
- з 01.11.2022 по 30.09.2023 встановлені рішенням Полтавської обласної ради №477 від 30.09.2022 ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» для потреб бюджетних установ (без урахування витрат на утримання та ремонт центральних теплових пунктів та без урахування витрат на утримання та ремонт індивідуальних теплових пунктів), які зазначені і в п. 33 Договору № 7092 (в первісній редакції), на наступному рівні:
умовно-змінна частина двоставкового тарифу на теплову енергію - 2 197,08 грн/Гкал (без ПДВ);
умовно-постійна частина двоставкового тарифу на теплову енергію (місячна абонентська плата на одиницю теплового навантаження) - 136 068,84 грн/Гкал/год (без ПДВ).
- з 01.10.2023 по 31.01.2024 встановлені рішенням Полтавської обласної ради № 669 від 28.07.2023 (в редакції рішення Полтавської обласної ради №687 від 26.09.2023) ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго» для потреб бюджетних установ (з урахуванням витрат на утримання та ремонт центральних теплових пунктів та без урахування витрат на утримання та ремонт індивідуальних теплових пунктів), які зазначені і в п. 33 Договору № 7092 (в редакції Додаткової угоди №1), на наступному рівні:
умовно-змінна частина двоставкового тарифу на теплову енергію - 3064,76 грн/Гкал (без ПДВ);
умовно-постійна частина двоставкового тарифу на теплову енергію (місячна абонентська плата на одиницю теплового навантаження) - 170 458,64 грн/Гкал/год (без ПДВ).
Відповідач у відзиві на позов (вх. № 14167 від 24.10.2024) просить суд зменшити розмір пені на 95 %, посилаючись на те, що позивач не надав, а відтак матеріали справи не містять доказів, які підтверджують понесення позивачем збитків або можливість їх понесення у зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором. Просить взяти до уваги соціальну значимість відповідача, оскільки останній є закладом освіти, який фінансується з міського бюджету. Своєчасне виконання зобов'язань за договором не залежить від волі відповідача. Заборгованість утворилася через відсутність своєчасного фінансування з боку власника відповідача - Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, який змушений через встановлений в країні воєнний стан всі можливі кошти направляти на допомогу армії та внутрішньо переміщених осіб, облаштування укриттів та інших заходів для забезпечення безпеки населення.
Також при розгляді питання щодо зменшення суми пені просить суд врахувати, що відповідач частково оплатив отриману теплову енергію за період з 01.11.2022 по 31.08.2024 в розмірі 114 336,71 грн, про що позивачем зазначається у позовній заяві.
Позивач подав суду відповідь на відзив (вх. № 14491 від 30.10.2024) у якій заперечує проти зменшення судом стягуваної суми пені, посилаючись на те, що аргументи наведені відповідачем у відзиві на позовну заяву не відповідають дійсним обставинам справи та заперечує проти застосування судом статті 233 Господарського кодексу України щодо зменшення розміру пені на 95 %, посилаючись на те, що відсутність бюджетного фінансування не звільняє відповідача від відповідальності за порушення зобов'язань.
Стосовно оплати у сумі 114 336,71 грн, на яку у відзиві посилається відповідач, позивач зазначає, що вона була здійснена ще в грудні 2022 року. Відповідно до приписів Закону України «Про критичну інфраструктуру» Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго» відноситься до об'єктів критичної інфраструктури, оскільки виконує життєво важливі функції та надає життєво необхідні послуги, переривання або порушення надання яких може призвести до швидких негативних наслідків для національної безпеки країни.
Таким чином, станом на дату звернення з позовною заявою до суду за відповідачем утворилася заборгованість за відпущену теплову енергію за період з 01.2023 по 08.2024 в розмірі 959 803,61 грн.
Позивачем подано заяву, в якій зазначено, що відповідачем станом на 13.12.2024 проведено оплату на загальну суму 606 879,10 грн (вх. № 17117 від 17.12.2024).
Станом на 13.12.2024, залишок основного боргу за спірний період складає 352 924,51 грн.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, суд виходить з наступного.
Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго» засновано на майні спільної комунальної власності територіальних громад сіл, селищ і міст Полтавської області. Засновником підприємства є Полтавська обласна рада. Власник підприємства територіальні громади сіл, селищ і міст Полтавської області.
Основним напрямком діяльності ПОКВПТГ Полтаватеплоенерго відповідно до Статуту є забезпечення тепловою енергією на опалення та приготування гарячої води житлового фонду, комунально-побутових та інших об'єктів.
ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» здійснює ліцензовану господарську діяльність з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії на підставі ліцензій: 1) виробництво теплової енергії (крім діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії); 2) транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами; 3) постачання теплової енергії, які були переоформлені на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 739 від 06.06.2017.
Відповідно до ліцензійних умов провадження господарської діяльності у сфері теплопостачання, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 308 від 22.03.2017, Обласні та Київська міська державні адміністрації здійснюють ліцензування господарської діяльності:
- з виробництва теплової енергії суб'єктів господарювання у разі, якщо суб'єкт господарювання провадить (має намір провадити) діяльність з виробництва теплової енергії (крім виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях, когенераційних установках та установках з використанням альтернативних джерел енергії) на виробничих об'єктах, що розташовані на території відповідної області України (території міста Київ);
- з транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами суб'єктів господарювання у разі, якщо теплові мережі суб'єктів господарювання розташовані на території відповідної області України (території міста Київ);
- з постачання теплової енергії суб'єктів господарювання у разі, якщо суб'єкт господарювання здійснює (планує здійснювати) постачання теплової енергії на території відповідної області України (території міста Київ).
Підприємство внесено до ліцензійного реєстру суб'єктів господарювання (ліцензіатів), які здійснюють господарську діяльність з виробництва теплової енергії, транспортування теплової енергії магістаральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії ( в тому числі з використанням альтернативних видів палива) у Полтавській області.
До початку опалювального сезону 2022/2023 ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» здійснювало господарську діяльність на території міст Полтави, Карлівки, Решетилівки, смт. Котельви та смт. Машівки.
На підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.10.2022 №894-р у спільну власність територіальних громад Полтавської області передано цілісний майновий комплекс відокремленого підрозділу «Кременчуцька ТЕЦ» Державної установи «Навчально-методичний центр з газової безпеки» (код згідно з ЄДРПОУ ВП: 44657848).
Рішенням Полтавської обласної ради № 481 від 14.10.2022 «Про прийняття цілісного майнового комплексу відокремленого підрозділу «Кременчуцька ТЕЦ» Державної установи «Навчально-методичний центр з газової безпеки» у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області» було прийнято безоплатно з державної власності у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області цілісний майновий комплекс відокремленого підрозділу «Кременчуцька ТЕЦ» Державної установи «Навчально-методичний центр з газової безпеки» (код згідно з ЄДРПОУ ВП: 44657848). Пунктом 4 цього рішення, після затвердження акту приймання-передачі, передбачено передачу на баланс, у господарське відання, майна, як внесок до статутного капіталу Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго».
Рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області № 1508 від 20.10.2022 Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго» визначено виконавцем послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води на лівобережній частині міста Кременчука від джерела Кременчуцької ТЕЦ з покладенням відповідних обов'язків згідно із законодавством.
Виходячи з викладеного починаючи з листопада 2022 року ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» постачає теплову енергію і надає послуги з постачання теплової енергії та гарячої води на лівобережній частині м. Кременчука від джерела Кременчуцької ТЕЦ у тому числі і відповідачу.
Відповідно до вимог частин 1, 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Матеріалами справи підтверджено, що 01 листопада 2022 року між Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго" та Кременчуцьким закладом дошкільної освіти (ясла-садок) № 29 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області було укладено Договір № 7074 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води.
Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються Законом України «Про теплопостачання», який визначає основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об'єктах сфери теплопостачання та регулює відносини, пов'язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії, захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання.
За приписами статті 1 Закону України «Про теплопостачання» постачання теплової енергії господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору. Сфера теплопостачання є сферою діяльності з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії споживачам.
Споживачем теплової енергії є, зокрема, юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.
У відповідності до статті 2 Закону України «Про теплопостачання» цей Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку з виробництвом, транспортуванням, постачанням і використанням теплової енергії, державним наглядом (контролем) у сфері теплопостачання, експлуатацією теплоенергетичного обладнання та виконанням робіт на об'єктах у сфері теплопостачання суб'єктами господарської діяльності незалежно від форми власності.
Згідно норм статті 3 Закону України «Про теплопостачання» відносини між суб'єктами діяльності у сфері теплопостачання регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини 2 статті 25 Закону України «Про теплопостачання» теплопостачальні організації зобов'язані забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору та стандартів.
Цьому обов'язку кореспондує обов'язок споживачів теплової енергії визначений статтею 19 Закону України «Про теплопостачання», згідно якого споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Згідно статті 24 Закону України «Про теплопостачання», одним з основних обов'язків споживача є додержання вимог договору та нормативно-правових актів.
На виконання умов Договору № 7074, зокрема, у період з 01.11.2022 по 31.08.2024, позивач постачав відповідачу теплову енергію у вигляді гарячої води на опалення приміщення відповідача, рахунки та акти приймання-передачі наданих послуг за кожен місяць спірного періоду надавались відповідачу.
Акти приймання-передачі теплової енергії за спірний період, зокрема за 11.2022,12.2022, 01.2023, 02.2023, 03.2023, 04.2023, 05.2023, 06.2023, 07.2023, 08.2023, 09.2023, 10.2023, 11.2023, 12.2023, 03.2024, 04.2024, 05.2024 підписані сторонами. Акт приймання-передачі за 01.2024, 02.2024, 06.2024, 07.2024, 08.2024 підписаний лише з боку позивача.
Разом з тим, пунктом 36 Договору № 7074 сторони погодили, що у разі неповернення відповідачем Акту приймання-передачі теплової енергії в 5-денний термін, акт, що підписаний теплопостачальною організацією в односторонньому порядку, вважається оформленим відповідно до вимог чинного законодавства і підтверджує факт надання споживачу теплової енергії.
Спору між сторонами щодо обсягу отриманої теплової енергії за вказаний період немає.
Як вбачається з матеріалів справи, за період з 01.11.2022 по 31.08.2024 за відпущену теплову енергію позивач відповідачу нарахував до сплати 1 074 140,32 грн.
Досліджуючи питання правомірності застосування позивачем вказаних тарифів суд зазначає наступне.
Вищезазначений договір є чинним, спорів щодо визнання недійсними його умов між сторонами не існує.
В силу умов укладеного договору та в силу актів цивільного законодавства, що регулюють правовідносини у сфері теплопостачання у відповідача щомісячно виникає обов'язок щодо оплати фактично спожитої теплової енергії.
Відповідно до п. 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198 (надалі Правила № 1198) розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.
У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі.
Згідно п. 16 Договору № 7074 облік споживання теплової енергії на опалення приміщень відповідача проводиться вузлом комерційного обліку теплової енергії.
Відповідно до п. 18 Договору № 7074 зняття показників вузла комерційного обліку теплової енергії проводиться відповідачем і передаються позивачу в останні три дні розрахункового місяця та передаються за телефоном або надсилаються на електронну адресу з обов'язковим наступним підтвердженням у письмовій формі, за підписом уповноваженої особи та скріпленим печаткою за наявності.
Згідно п. 19.1 Договору № 7074 обрахунок місячної абонентської плати за приєднане теплове навантаження, здійснюється на підставі проектного теплового навантаження.
Відповідно до п. 22.3 Договору № 7074 проєктне теплове навантаження на опалення будівлі відповідача складає 0,121480 Гкал/год, опалювальна площа 957,2 кв.м.
Згідно п. 34 Договору № 7074 в рахунок на оплату включається вартість фактично спожитої теплової енергії за поточний місяць та вартість теплової енергії, що не врахована в рахунку за попередній місяць і місячна абонентська плата за приєднане теплове навантаження (розрахована шляхом множення проєктного теплового навантаження (Гкал/год.) на умовно-постійну частину двоставкового тарифу на теплову енергію (грн/Гкал/год (без ПДВ)). Місячна абонентська плата за приєднане теплове навантаження сплачується Споживачем щомісяця протягом року незалежно від обсягів споживання теплової енергії.
Згідно п. 36 Правил № 1198 теплопостачальна організація зобов'язується забезпечувати протягом обумовленого в договорі часу безперервне постачання теплової енергії (за винятком нормативно встановлених перерв), підтримувати параметри теплоносія, що подається з колекторів джерела теплової енергії на вході в теплову мережу споживача теплової енергії відповідно до температурного графіка теплової мережі, не допускаючи відхилення параметрів, визначених договором.
За приписами п. 40 Правил № 1198 споживач теплової енергії зобов'язаний, зокрема, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.
Відповідно до п. 33 Договору № 7074 розрахунки за відпущену теплову енергію проводяться відповідно до тарифів, встановлених уповноваженим органом. В разі зміни тарифів розрахунки здійснюються за новими тарифами.
Згідно частини 1 статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
У відповідності до частини 1 статті 191 ГК України державні регульовані ціни запроваджуються Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення» державне регулювання цін здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, в тому числі шляхом установлення обов'язкових для застосування суб'єктами господарювання фіксованих цін.
Згідно норм частини 1 статті 15 Закону України «Про теплопостачання» державне регулювання діяльності у сфері теплопостачання провадиться зокрема у формі регулювання тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії з урахуванням змін цін на енергоносії та інших витрат.
За приписами статті 13 Закону України «Про теплопостачання» до основних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання належить встановлення для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію і тарифів на виробництво теплової енергії (крім тарифів на теплову енергію, вироблену на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях та когенераційних установках) у порядку і межах, визначених законодавством.
Відповідно до пункту 37 частини 1 статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються питання встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги, які надаються підприємствами, що перебувають у спільній власності територіальних громад, представництво інтересів яких здійснює відповідна районна чи обласна рада, а також суб'єктами господарювання, що здійснюють управління (експлуатацію) цілісними майновими комплексами таких підприємств.
За приписами частини 1 статті 9 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» ліцензіат зобов'язаний виконувати вимоги ліцензійних умов відповідного виду господарської діяльності.
Згідно до пп. 9 п. 3.2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання теплової енергії, затверджених постановою НКРЕКП № 308 від 22.03.2017 (зі змінами), передбачено, що при провадженні господарської діяльності з постачання теплової енергії ліцензіат повинен дотримуватися такої організаційної вимоги, як здійснення постачання теплової енергії за тарифами, що встановлюються уповноваженим законом державним колегіальним органом або органами місцевого самоврядування в межах наданих повноважень. Таким уповноваженим органом, що для ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» встановлює тарифи на постачання теплової енергії є Полтавська обласна рада.
Як вже зазначалось, за спірний період у розрахунках за відпущену теплову енергію діяли тарифи:
- з 01.11.2022 по 30.09.2023 встановлені рішенням Полтавської обласної ради №477 від 30.09.2022 ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» для потреб бюджетних установ (без урахування витрат на утримання та ремонт центральних теплових пунктів та без урахування витрат на утримання та ремонт індивідуальних теплових пунктів), які зазначені і в п. 33 Договору № 7092 (в первісній редакції), на наступному рівні:
умовно-змінна частина двоставкового тарифу на теплову енергію - 2 197,08 грн/Гкал (без ПДВ);
умовно-постійна частина двоставкового тарифу на теплову енергію (місячна абонентська плата на одиницю теплового навантаження) -136 068,84 грн/Гкал/год (без ПДВ).
- з 01.10.2023 по 31.01.2024 встановлені рішенням Полтавської обласної ради № 669 від 28.07.2023 (в редакції рішення Полтавської обласної ради №687 від 26.09.2023) ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго» для потреб бюджетних установ (з урахуванням витрат на утримання та ремонт центральних теплових пунктів та без урахування витрат на утримання та ремонт індивідуальних теплових пунктів), які зазначені і в п. 33 Договору № 7092 (в редакції Додаткової угоди №1), на наступному рівні:
умовно-змінна частина двоставкового тарифу на теплову енергію - 3064,76 грн/Гкал (без ПДВ);
умовно-постійна частина двоставкового тарифу на теплову енергію (місячна абонентська плата на одиницю теплового навантаження) - 170 458,64 грн/Гкал/год (без ПДВ).
Інформація про тарифи є загальнодоступною та перебуває у вільному доступі на сайті Полтавської обласної ради https://oblrada-pl.gov.ua та на сайті ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» http://te.pl/ua/.
Формування зазначених тарифів здійснювалось ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» на підставі Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на комунальні послуги» № 869 від 01.06.2011 (далі Порядок № 869).
Порядок № 869 застосовується під час установлення органами місцевого самоврядування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води для суб'єктів природних монополій, а також для суб'єктів господарювання на суміжних ринках, зазначених у п. 1 цього Порядку, та поширюється на таких суб'єктів під час розрахунку зазначених тарифів.
Відповідно до п. 4 Порядку № 869, під час формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води суб'єктами господарювання, що перебувають у спільній власності територіальних громад, вимоги цього порядку в частині формування тарифів для кожної окремої територіальної громади (у разі провадження ліцензованої діяльності та надання комунальних послуг у декількох територіальних громадах) на таких суб'єктів не поширюється.
Вказана норма є імперативною та не містить жодних альтернативних тлумачень.
Відповідно до пункту 3.2. Розділу 3 ЛІЦЕНЗІЙНИХ УМОВ провадження господарської діяльності з постачання теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами, затверджених Постановою НКРЕКП №308 від 22.03.2017 року, при провадженні ліцензованої діяльності ліцензіат повинен дотримуватися організаційних вимог, зокрема, здійснювати постачання теплової енергії за тарифами, що встановлюються уповноваженим законом державним колегіальним органом або органами місцевого самоврядування в межах наданих повноважень.
З огляду на вищевикладені вимоги чинного законодавства України, ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» зобов'язано здійснювати постачання теплової енергії споживачам за тарифами, що встановлені Полтавською обласною радою, на недискримінаційних умовах, тобто застосовувати встановлений двоставковий тариф на послугу з постачання теплової енергії для всіх споживачів підприємства, в т.ч. споживачів міста Кременчука.
За вказаного, суд дійшов висновку про правомірність застосування позивачем при обрахунку вартості спожитої відповідачем теплової енергії за тарифами, що визначені у п.33. Договорі та встановлені додатком 2 до рішення Полтавської обласної ради № 477 для бюджетних установ.
Згідно з приписами статей 525, 526, 629 Цивільного кодексу України і статті 193 Господарського кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно п. 37 Договору №7074 сторони домовились про те, що Споживач зобов'язується сплачувати за теплову енергію у строк до 30 числа місяця наступного за розрахунковим.
Суд установив, що за період з 01.11.2022 по 31.08.2024 за відпущену теплову енергію відповідачу нараховано до сплати 1 074 140,32 грн.
Проте за вказаний період відповідачем сплачено 114 336,71 грн.
Після звернення позивача з цим позовом відповідач сплатив частково суму основного боргу в розмірі 606 879,10 грн. Станом на 13.12.2024, залишок основного боргу за спірний період складає 352 924,51 грн.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Ураховуючи те, що предмет спору в частині вимог про стягнення 606 879,10 грн заборгованості існував на момент відкриття провадження у справі та припинив існування в процесі розгляду справи, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в цій частині позовних вимог на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
Після здійснення проплати, у відповідача перед позивачем залишився несплаченим основний борг у розмірі 352 924,51 грн, наявність та розмір якого відповідач не заперечує.
На підставі викладеного суд дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення основного боргу в розмірі 352 924,51 грн.
Крім суми основної заборгованості позивач просить стягнути із відповідача в зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань за договором пеню, 3% річних та інфляційні втрати.
Зокрема, на підставі статті 230 ГК України, пункту 39 Договору 7074, позивачем нарахована пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення платежу в розмірі 70 418,26 грн (розрахунок пені додано до матеріалів позовної заяви); згідно статті 625 ЦК України, пункту 39 Договору 7074 у зв'язку з невиконанням зобов'язання з оплати за відпущену теплову енергію позивачем нараховано 3 % річних в розмірі 20 664,70 грн та втрати від інфляційних процесів в розмірі 45 203,91 грн (розрахунки 3 % річних та інфляційних додано до матеріалів позовної заяви).
Відповідно до п. 39 Договору № 7074 у випадку несплати у вказані строки вводиться пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який нараховується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочки платежу, а також стягнення 3% річних, нарахованих на суму боргу та інфляційні втрати згідно ст. 625 ЦК України.
Як унормовано приписами статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
При цьому слід зауважити, що у випадках порушення грошового зобов'язання суд не має правових підстав приймати доводи боржника з посиланням на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 Цивільного кодексу України) або на відсутність вини (статті 614, 617 Цивільного кодексу України чи стаття 218 Господарського кодексу України).
Суд перевірив наданий позивачем розрахунок 3% річних від простроченої суми, а також розрахунок інфляційних втрат та встановив, що обчислення виконано арифметично правильно, згідно з приписами законодавства, а тому заявлені вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо вимог про стягнення пені суд зазначає наступне:
Згідно з частини 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно статей 546, 549 Цивільного кодексу України та статті 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Пунктом 4 статті 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.
Суд, перевіривши розмір заявлених вимог в частині стягнення пені, не виявив завищення її розміру з боку позивача, а тому вимоги в цій частині є правомірними.
Разом з тим, відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно із частиною 3 статті 13 Цивільного кодексу України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Постанова Касаційного господарського суду Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 902/855/18 звертає увагу на те, що цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
При вирішенні питання про зменшення розміру штрафних санкцій суди також беруть до уваги як обставини, прямо визначені у ст. 233 ГК та ст. 551 ЦК, так і інші обставини, на які посилаються сторони і які мають бути доведені ними. Найчастіше судами враховувалися такі обставини (постанови Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 916/3211/16, від 26.01.2021 у справі № 922/4294/19, від 24.02.2021 у справі № 924/633/20, від 16.03.2021 у справі № 922/266/20): ступінь виконання зобов'язання боржником (співвідношення між сумою простроченого зобов'язання та загальною сумою зобов'язання); причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання; тривалість прострочення виконання; наслідки порушення зобов'язання для кредитора; поведінку боржника (системність порушення, чи навпаки - порушення з боку боржника мало винятковий характер; намагання/зусилля боржника погасити борг або погашення основної заборгованості на момент звернення до суду, намагання врегулювати спір в досудовому порядку, звернення з пропозиціями про реструктуризацію боргу до кредитора); поведінку кредитора; майновий стан кредитора та боржника (наявність збитків, заборгованості по виплаті заробітної плати); негативні наслідки стягнення неустойки з боржника, які можуть настати для нього та третіх осіб (трудового колективу, населення); ризики настання неплатоспроможності боржника; статус боржника, предмет діяльності боржника (забезпечення оборонних потреб, безпеки та здоров'я населення); майнові, а також інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу.
Втім, закон не містить вичерпного переліку обставин, які можуть бути враховані судом при зменшенні розміру неустойки, тому боржник і кредитор мають право посилатися й на інші обставини, які мають довести, а суд оцінити при ухваленні рішення.
Також, у відповідності до рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7- рп/2013 штрафні санкції мають на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного зобов'язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків.
Закон не визначає ані максимального розміру, на який суди можуть зменшити нараховані відповідно до договору штрафні санкції, ані будь-який алгоритм такого зменшення.
Вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду. Господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені. При застосуванні правил про зменшення неустойки суди не мають якогось усталеного механізму зменшення розміру неустойки, тому кожного разу потрібно оцінювати обставини та наслідки порушення зобов'язання на предмет наявності виняткових обставин на стороні боржника.
Частина друга статті 233 ГК України встановлює, що у разі якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Отже, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов'язання.
Позивач під час вирішення спору у цій справі не надав, а матеріали справи не містять доказів, які підтверджують понесення позивачем збитків або можливість їх понесення позивачем у зв'язку з невиконанням відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за Договором.
Враховуючи, що відповідач є закладом освіти, який фінансується з міського бюджету, баланс інтересів сторін, відсутність доказів понесення позивачем збитків внаслідок порушення відповідачем прийнятих на себе зобов'язань, суд визнав зазначені обставини винятковими та дійшов до висновку про наявність підстав для зменшення належного до стягнення розміру пені на 50%, що становить 35 209,13 грн.
Таким чином, суд визнає обґрунтованими та задовольняє позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 35 209,13 грн. В іншій частині вимог про стягнення пені позов задоволенню не підлягає з мотивів, викладених судом.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до частини 5 статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.
На підставі матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 352 924,51 грн основної заборгованості, 35 209,13 грн пені, 20 664,70 грн 3 % річних, 45 203,91 грн втрат від інфляційних процесів підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому в цій частині підлягають задоволенню.
В частині вимог про стягнення суми основного боргу в розмірі 606 879,10 грн провадження у справі підлягає закриттю.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
При цьому суд враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 03.04.2018 у справі № 902/339/16, що судові витрати у разі зменшення судом розміру неустойки (штрафу) покладаються на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.
Керуючись статтями 129, 232 - 233, 237 - 238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Закрити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 606 879,10 грн.
2. Позов задовольнити частково.
3. Стягнути з Кременчуцького закладу дошкільної освіти (ясла-садок) № 29 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Майора Борищака, 3, ЄДРПОУ 24830918) на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» (вул. Польська, 2 А, м. Полтава, 36008, код ЄДРПОУ 03338030) 352 924,51 грн - основної заборгованості, 35 209,13 грн - пені, 20 664,70 грн - 3 % річних, 45 203,91 грн - втрат від інфляційних процесів, 13 153,09 грн - судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. В іншій частині позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду.
Рішення підписано 24.02.2025.
Суддя Погрібна С.В.