65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"17" лютого 2025 р.м. Одеса Справа № 916/5589/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Шаратова Ю.А.
при секретарі судового засідання Кастровій М.С.
розглянувши справу за позовом Дочірнього підприємства Державної компанії “Укрспецекспорт» - Державного підприємства “Укроборонсервіс» (02093, м. Київ, вул. Отамана Зеленого. 3 - А, код ЄДРПОУ 21552117) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Волюнтат» (65048, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська. 15, код ЄДРПОУ 45407553)
про стягнення збитків в розмірі 31 245,00 грн.
Представники:
Від позивача - Плотицька Ю.П. (адвокат, довіреність від 01.01.2025 № Д-14);
Від відповідача - не з'явився.
Суть спору:
Дочірне підприємство Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державне підприємство «Укроборонсервіс» (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Волюнтат» (далі - Відповідач) про стягнення збитків в розмірі 31 245,00 грн.
Ухвалою суду від 30.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 31.01.2025.
Протокольною ухвалою від 31.01.2025 оголошено перерву в судовому засіданні до 17.02.2025.
Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просила суд задовольнити позов.
Позовні вимоги із посиланням на статтю 201, пункт 89 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, статті 22, 611 Цивільного кодексу України, статті 193, 224, 225 Господарського кодексу України, обґрунтуванні порушенням відповідачем обов'язку з реєстрації податкової накладної щодо оплати, яка позбавляє позивача права на віднесення сплаченої суми ПДВ до податкового кредиту та права на зменшення свого податкового зобов'язання з ПДВ за відповідний звітний період, що призвело до понесення збитків у розмірі 31 245,00 грн.
Відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника до судового засідання, про місце, дату та час повідомлений належним чином, про що свідчить довідка Господарського суду Одеської області про доставку електронного документу, згідно із якою документ в електронному вигляді “Ст.120 Ухвала про повідомлення або виклики» від 03.02.2025 у справі № 916/5589/24 (суддя Шаратов Ю.А.) було надіслано одержувачу Товариству з обмеженою відповідальністю “Волюнат» в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету 03.02.2025.
Відзиву на позовну заяву до суду не надходило.
Згідно із частиною дев'ятою статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представника Позивача, суд
27.10.2023 між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір поставки № Д29-7/327 (далі - Договір від 27.10.2023).
Відповідно до пунктів 1.1, 3.1 Договору від 27.10.2023 постачальник (Відповідач) зобов'язався передати у власність покупця (Позивача) майно згідно Специфікації майна (Додаток № 1 до даного Договору), у встановлений даним Договором строк, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити зазначене майно на умовах даного договору. Ціна цього договору складає 187 470,00 грн. в тому числі ПДВ - 20 % - 31 245,00 грн.
Згідно із підпунктом 4.1.1 пункту 4.1, пункту 4.3 Договору від 27.10.2023 оплата за договором буде здійснюватися наступним чином: аванс 100 % ціни договору, вказаної у пункті 3.1 даного договору, буде перераховано покупцем на розрахунковий рахунок постачальника протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати підписання сторонами цього договору.
Пунктом 4.3 Договору від 27.10.2023 встановлено, що постачальник зобов'язався своєчасно зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, складені в електронній формі із дотриманням умов у визначеному законодавством порядку.
30.10.2023 Позивач перерахував на розрахунковий рахунок Відповідача 100 % вартості Товару, що становить 187 470,00 грн., з урахуванням ІІДВ, який складає 31 245,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 30.10.2023 № 6951.
Товар було поставлено Відповідачем 31.10.2023 на суму 187 470,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 66 від 31.10.2023 та Актом приймання-передачі Майна від 01.11.2023.
07.12.2023 між Позивачем та Відповідачем було укладено Додаткову угоду № 1/Д/У29-7/362 до Договору поставки від 27.10.2023 № Д29-7/327, згідно із якою сторони дійшли згоди про наступне:
1. Внести зміни в п. 3.1 Договору та викласти його в наступній редакції:
« 3.1 Ціна цього Договору складає 218 715,00 грн. в тому числі ПДВ - 20 % - 36 452,50 грн.».
2. Додаток № 1 до Договору викласти у редакції Додатку № 1 до даної Додаткової угоди.
3. Оплата за даною Додатковою угодою буде здійснюватися наступним чином:
3.1 Передоплата 100 % ціни п'яти комплектів костюмів, а саме 31 245,00 грн. буде перераховано Покупцем на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати підписання сторонами цієї Додаткової угоди.
13.12.2023 Позивач перерахував на розрахунковий рахунок Відповідача 100 % вартості 5 (п'яти) костюмів зимових Taslan Black, що становить 31 245,00 грн., з урахуванням податку ПДВ. який складає 5 207,50 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 13.12.2023 № 8139.
14.12.2023 Відповідачем було поставлено Товар на суму 31 245,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 125 від 14.12.2023 та Актом приймання-передачі Майна від 15.12.2023.
Отже, що в рамках виконання даного Договору було здійснено низку операцій на загальну суму 218 715,00 грн. в тому числі податок на додану вартість (далі - ПДВ) 36 452,50 грн., котрі передбачають вчинення Постачальником дій щодо реєстрації податкових накладних відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - ПК України).
30.10.2023 Відповідачем сформовано податкову накладну № 54 (в ЄРПН зареєстровано за № 9312349982), реєстрацію якої зупинено 17.11.2023 на підставі п. 201.16 ст. 201 ПК України, й запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН. У подальшому, за рішенням комісії про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 10630661/45407553 від 27.02.2024, у реєстрації зазначеної податкової накладної відмовлено з причин надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
13.12.2023 Відповідачем сформовано податкову накладну № 23 (в ЄРПН зареєстровано за №9362673108), реєстрацію якої зупинено 05.01.2024 на підставі п. 206.16 ст. 201 ст. ПК України, й запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН. У подальшому, за рішенням комісії про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 12196266/45407553 від 12.12.2024, прийнято рішення про реєстрацію зазначеної податкової накладної.
Судом встановлено, що податкова накладна № 54 (в ЄРПН зареєстрована за № 9312349982) на суму 187 470,00 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 31 245,00 грн. не була зареєстрована відповідно до положень ПК України з вини Відповідача, оскільки останній надав копії документів, що складені/оформлені з порушенням законодавства та не надав копії необхідних документів і пояснень контролюючому органу.
Таким чином, Відповідач не вчинив усіх передбачених законом дій для реєстрації податкової накладної, чим порушив права Позивача па віднесення сплаченої суми ПДВ у розмірі 31 245,00 грн. до податкового кредиту.
Відсутність реєстрації податкової накладної щодо оплати, зазначеної вище, позбавляє Позивача права на віднесення сплаченої суми ПДВ до податкового кредиту та права на зменшення свого податкового зобов'язання з ПДВ за відповідний звітний період, що призвело до понесения збитків Позивачем у розмірі 31 245,00 грн.
Норми права які підлягають застосуванню та оцінка аргументів учасників процесу.
Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.
Згідно із підпунктом “а» пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Відповідно до абзаців першого, третього, четвертого пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування.
Згідно із абзацом першим пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.
Як вже зазначалось, 30.10.2023 Відповідачем сформовано податкову накладну № 54 (в ЄРПН зареєстровано за № 9312349982) на суму 187 470,00 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 31 245,00 грн., реєстрацію якої зупинено 17.11.2023 на підставі п. 201.16 ст. 201 ПК України, й запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН. У подальшому, за рішенням комісії про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 10630661/45407553 від 27.02.2024, у реєстрації зазначеної податкової накладної відмовлено з причин надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Тобто, ТОВ «Волюнтат» не виконано обов'язку зі складання та реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних за господарською операцією з Позивачем у строк встановлений Податковим кодексом України. Внаслідок чого, в силу дії норм абзаців першого, третього, четвертого пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, Дочірнє підприємство Державної компанії «Укрспецекспорт» - Державне підприємство «Укроборонсервіс» позбавлено права на віднесення до податкового кредиту суми податку у розмірі 31 245,00 грн.
Завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (пункт 3 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 15, частини першої, пункту 8 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Згідно із частинами першою, другою статті 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.
Частинами першою, другою статті 217 Господарського кодексу України визначено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (частина перша статті 218 Господарського кодексу України).
Відповідно до частини другої статті 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Тобто, нормами частини другої статті 218 Господарського кодексу України встановлено презумпцію вини учасника господарських відносин у невиконанні або неналежному виконанні господарського зобов'язання чи порушенні правил здійснення господарської діяльності, що означає, що особа, яка завдала збитків, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини (у зв'язку із наявністю вини іншої особи або у зв'язку із дією об'єктивних обставин та вжиття усіх залежних від неї заходів для недопущення господарського правопорушення).
Отже, тягар доказування відсутності вини у випадку завдання збитків покладений на Відповідача.
Частинами першою, другою статті 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Статтею 224 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
Судом встановлено, що:
- ТОВ «Волюнтат» не надало пояснень та копій документів податковому органу достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, в наслідок чого рішенням комісії про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 10630661/45407553 від 27.02.2024, у реєстрації податкової накладної від 30.10.2023 № 54 відмовлено з причин надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, що свідчить про протиправну поведінку Відповідача, яка призвела до порушення вимог податкового законодавства;
- внаслідок неправомірної поведінки Відповідача, Дочірньому підприємству Державній компанії «Укрспецекспорт» - Державного підприємства «Укроборонсервіс» завдано збитків у розмірі 31 245,00 грн. через неможливість включення цієї суми ПДВ до податкового кредиту Позивача та відповідного зменшення податкового зобов'язання;
- наявний причинний зв'язок між протиправною поведінкою Відповідача та збитками, які завдані Позивачу, а саме порушення ТОВ «Волюнтат» вимог Податкового кодексу України щодо реєстрації податкової накладної, в наслідок чого, Дочірнє підприємство Державна компанія «Укрспецекспорт» - Державне підприємство «Укроборонсервіс» втратило право на включення суми податку до податкового кредиту;
- ТОВ «Волюнтат» не спростовано презумпцію його вини у завданні збитків Позивачу внаслідок не реєстрації податкової накладної. Окрім того, у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження вжиття Відповідачем будь-яких заходів для недопущення господарського правопорушення.
Отже наявний повний склад елементів господарського правопорушення, що є підставою для настання відповідальності Відповідача у вигляді відшкодування завданих збитків.
На підставі викладеного суд дійшов висновку про задоволення позову повністю.
При розподілі господарських витрат суд виходить з положень пункту 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, згідно із якими судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. А відтак, сума судового збору покладається на Відповідача.
Керуючись, частиною першою статті 15, частиною першою, пунктом 8 частини другої статті 16, частинами першою, другою статті 22 Цивільного кодексу України, частинами першою, другою статті 216, частинами першою, другою статті 217, частинами першою, другою статті 218, статтею 224 Господарського кодексу України, підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пунктом 187.1 статті 187, підпунктом “а» пункту 198.1, пунктом 198.6 статті 198, пунктами 201.1, 201.7 статті 201, підпунктами 69.1, 69.1-1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, статтями 2, 5, 13, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Волюнтат» (65048, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська. 15, код ЄДРПОУ 45407553) на користь Дочірнього підприємства Державної компанії “Укрспецекспорт» - Державного підприємства “Укроборонсервіс» (02093, м. Київ, вул. Отамана Зеленого. 3 - А, код ЄДРПОУ 21552117) 31 245,00 грн. (тридцять одна тисяча двісті сорок п'ять гривень 00 коп.) - суми збитків та витрати на сплату судового збору в розмірі 3 028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.).
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги в строк встановлений частиною першою статті 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 24 лютого 2025 р.
Суддя Ю.А. Шаратов