65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983,
e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"12" лютого 2025 р.м. Одеса Справа № 916/3535/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.,
секретар судового засідання Кафланова А.С.
розглянувши справу № 916/3535/24 в порядку спрощеного позовного провадження
за позовом: акціонерного товариства “ПриватБанк» /ЄДРПОУ 14360570, адреса - 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, e-mail: sud@privatbank.ua/
до відповідача: ОСОБА_1 /РНОКПП НОМЕР_1 , адреса - АДРЕСА_1 /
про стягнення заборгованості у розмірі 31 062,66 грн
за участі представників учасників справи:
від позивача: адвокат Дальниченко О.О. за довіреністю №15394-К-Н-О від 23.10.2024;
від відповідача: не з'явився, відповідач повідомлений належним чином;
12.08.2024 року акціонерне товариство “ПриватБанк» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою /вх. № 3612/24/ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором № Б/Н від 10.08.2020 в розмірі 31 062,66 грн, з якої: 23379,61 грн - заборгованість за кредитом, 7683,05 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору № Б/Н від 10.08.2020. Позивач зазначає, що у зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за Договором обслуговування кредитних лімітів на поточному рахунку боржник станом на 05.12.2023 року має заборгованість - 31062.66 грн., яка складається з наступного: - 23379.61 грн. - заборгованість за кредитом; - 7683.05 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом.
Ухвалою суду від 14.08.2024 /суддя Литвинова В.В./ прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/3535/24; постановлено справу № 916/3535/24 розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
19.08.2024 відповідач ОСОБА_1 подав до суду відзив на позовну заяву /вх. №30508/24/. У відзиві на позовну заяву відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. При цьому відповідач вказує, що позовні вимоги не можуть бути виконані, оскільки у зв'язку з військовою агресією РФ проти України 24.02.2022 було введено і затверджено Верховною Радою України воєнний стан. Місто Херсон є містом, в якому йдуть активні бойові дії. Боржник втратив майно та бізнес, на його утриманні знаходиться неповнолітня дитина і людина похилого віку. Боржник у лавах Збройних Сил України боронив нашу державу і знаходиться в зоні бойових дій на південному напрямку. Також відповідач ОСОБА_1 зазначає, що вже сплачує кошти по виконавчому провадженню №74269904 наказом №916/1278/23 від 14.12.2023, виданим Господарським судом Одеської області на користь АТ КБ «ПриватБанк», та просить суд врахувати ці обставини.
Ухвалою суду від 30.09.2024 зупинено провадження у справі №916/3535/24 до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан та зобов'язано відповідача повідомити суд про припинення перебування у складі ЗСУ або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.11.2024 ухвалу Господарського суду Одеської області від 30.09.2024 року про зупинення провадження у справі №916/3535/24 скасовано, справу №916/3535/24 направлено до Господарського суду Одеської області для продовження розгляду.
Ухвалою від 20.11.2024 суддею Литвиновою В.В. заявлено самовідвід від розгляду справи №916/3535/24.
20.11.2024 розпорядженням № 284 керівника апарату суду Вінцевської О.О. відповідно до п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматичний розподіл справи № 916/3535/24.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.11.2024 року було визначено суддю Петренко Н.Д. для розгляду справи № 916/3535/24.
Ухвалою суду від 25.11.2024 прийнято справу № 916/3535/24 до свого провадження; постановлено розглядати справу № 916/3535/24 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті з повідомленням сторін на "12" грудня 2024 року о 10:30.
Судове засідання не відбулося у зв'язку із знаходженням головуючого судді Петренко Н.Д. на лікарняному з 11.12.2024.
16.12.2025 відповідач ОСОБА_1 подав до суду клопотання /вх.№44942/24/, в якому просив судове засідання, призначене на 12.12.2024, розглянути без нього та врахувати, що він проходить службу в підрозділі, який знаходиться в зоні бойових дій та тримає оборону на першій лінії.
Ухвалою суду від 23.12.2024 призначено судове засідання по справі № 916/3535/24 на 28.01.2025 на 10:30 год.
Судове засідання 28.01.2025 не відбулося у зв'язку з оголошенням системою цивільної оборони в м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги.
Ухвалою суду від 30.01.2025 призначено судове засідання по справі 916/3535/24 на "12" лютого 2025 року на 10:00.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просить задовольнити.
Відповідач до судового засідання не з'явився, заяв та клопотань щодо відкладення розгляду справи, зупинення провадження тощо до суду не подав.
З довідки про доставку електронного документу вбачається, що документ в електронному вигляді «Ст.120 Ухвала про повідомлення або виклики» від 30.01.25 по справі №916/3535/24 (суддя Петренко Н.Д.) було надіслано одержувачу Фізична особа-підприємець в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету: 31.01.2025 о 15:20. Вих. № 916/3535/24/5241/25 від 31.01.2025.
Згідно з ч. 5 ст. 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
За змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Ухвалу Господарського суду Одеської області від 30.01.2025 було оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому відповідач, обізнаний про розгляд справи № 916/3535/24, міг ознайомитися з текстом цієї ухвали.
Щодо доводів відповідача ОСОБА_1 згідно з клопотанням /вх.№44942/24 від 16.12.2025/, в якому відповідач просив судове засідання, призначене на 12.12.2024, розглянути без нього та врахувати, що він проходить службу в підрозділі, який знаходиться в зоні бойових дій та тримає оборону на першій лінії, суд зазначає, що вказані обставини розглядалися Південно-західним апеляційним господарським судом в постанові від 12.11.2024.
Так, зокрема колегія суддів зауважила, що у постанові Верховного Суду від 09.11.2022 у справі №753/19628/17 та в ухвалах Верховного Суду від 14.12.2022 у справі №757/5240/16-ц, від 29.08.2022 у справі №461/5209/19, від 17.01.2023 у справі №501/1699/17, від 09.05.2023 у справі №296/5671/21 висловлено позицію щодо застосування норм процесуального права України, відповідно до якої підставою для зупинення провадження у справі є перебування сторони у складі Збройних Сил України у військовій частині, яка переведена на воєнний стан та виконує бойові завдання у зоні бойових дій. Таких же висновків дійшов і Касаційний адміністративний суд (застосування п. 5 ч. 1 ст. 236 Кодексу адміністративного судочинства України), зокрема, у постанові від 25.04.2024 у справі №852/2а-1/24.
Відповідно до ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно зі ст. 1 Закону України “Про Збройні Сили України» Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.
Військова служба у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком осіб (за винятком випадків, визначених законом), пов'язаній із захистом України.
Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (стаття 1 Закону України “Про правовий режим воєнного стану»).
Воєнний стан введено в Україні з 24.02.2022 року та неодноразово продовжено до цього часу відповідними Указами Президента України.
Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у вищевказаній постанові також вказала, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 з 29.12.2023 по теперішній час, що підтверджується довідкою від 15.03.2024 №216 за підписом командира вказаної військовій частині. Однак, матеріали справи не містять доказів про переведення в/ч НОМЕР_2 , в якій проходить військову службу відповідач, на воєнний стан або залучення ОСОБА_1 до проведення антитерористичної операції чи до виконання відповідних завдань в зоні бойових дій.
До свого клопотання /вх.№44942/24 від 16.12.2025/ відповідач ОСОБА_1 також додав довідку від 08.12.2024 №1051, з якої вбачається, що старший сержант ОСОБА_1 брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції в період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій і Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах і в період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку зі збройною агресією російської федерації проти України: у період з 31.12.2023 по 19.07.2024, з 01.08.2024 по 21.10.2024, з 28.11.2024 по 07.12.2024.
Таким чином, з вказаної довідки також не вбачається переведення в/ч НОМЕР_2 , в якій проходить військову службу відповідач, на воєнний стан, та окрім того, довідка не підтверджує залучення ОСОБА_1 до проведення антитерористичної операції чи до виконання відповідних завдань в зоні бойових дій на теперішній час.
На підставі викладеного, з урахуванням положень ч. ч. 1-3 ст. 202 ГПК України суд вважає можливим розглянути справу по суті.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.
10.08.2020 Фізична особа-підприємець Степанов Юрій Миколайович (далі - Відповідач, Клієнт) підписав заяву про надання Кредиту за послугою “Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця “Підприємницький» шляхом встановлення кредитного ліміту на рахунку НОМЕР_3 на умовах, які зазначені в заяві.
Підписанням цієї Заявки Клієнт на підставі ст. 634 Цивільного кодексу України у повному обсязі приєднується до Умов та Правил надання послуги “Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця “Підприємницький», що розміщені на офіційному сайті АТ КБ “ПРИВАТБАНК» у мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua/terms, та які разом із Заявою на відкриття рахунку та анкетою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (далі - Умови), цією Заявкою становлять кредитний договір між Банком та Клієнтом, примірник якого Клієнт отримав шляхом самостійного роздрукування.
Підписанням цієї Заявки Клієнт висловлює свою пряму і безумовну згоду на встановлення Банком будь-якого розміру Кредитного ліміту за послугою “Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця “Підприємницький». Розмір Ліміту може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку.
Підписанням цієї Заявки Клієнт висловлює свою пряму і безумовну згоду на встановлення Банком будь-якого розміру Кредитного ліміту за послугою “Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця “Підприємницький».
Розмір Ліміту може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку.
Кредитний договір вступає в силу з моменту підписання Клієнтом цієї Заявки шляхом накладення електронного цифрового підпису у Приват24 для бізнесу.
Відповідно до 3.2.6.1.4. Клієнт приєднується до Договору шляхом підписання Заяви на відкриття рахунку та анкети про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг та Заявки на отримання послуги “Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця “Підприємницький» в Приват24 для бізнесу із використанням кваліфікованого електронного підпису, що разом з цими Умовам та Правилами становлять Кредитний договір.
Клієнт Банку, який приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в повному обсязі шляхом підписання іншої заяви або документа та має відкритий поточний рахунок в Банку, приєднується до Послуги шляхом підписання Заявки в Приват24 для бізнесу із використанням КЕП.
Приєднання до цього Договору є прямою і безумовною згодою Клієнта щодо встановлення Банком будь-якого розміру Кредитного ліміту.
У відповідності з ч. 2. ст. 639 Цивільного кодексу України - якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Відповідно до п. 3.2.6.1.5. Ліміт встановлюється Банком на кожний операційний день. Розмір Ліміту розраховується відповідно до затвердженої внутрішньобанківської методики на підставі даних про рух грошових коштів по поточному рахунку, платоспроможності, кредитної історії та інших показників відповідно до внутрішньобанківських нормативів та положень і нормативних актів Національного банку України.
Відповідно до п. 3.2.6.1.7. Сторони узгодили, що Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому цими Умовами, у разі зниження/ збільшення надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку.
Приєднавшись до цих Умов, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта в порядку, передбаченому п. 3.2.6.1.6. цього Договору.
21.07.2022 Відповідачем було подано Заяву-анкету про зміну умов договору, яка була підписана Відповідачем шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису відповідно до приписів Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг» та Закону України “Про електронні довірчі послуги».
Банком було погоджено зміни умови договору Протоколом рішення про короткострокову реструктуризацію та Пропозицією про зміну істотних умов кредитування за договором, яким є Заява про приєднання б/н від 10.08.2020 разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», що розміщені в мережі Інтернет на офіційному сайті АТ КБ «ПриватБанк» за адресою https://privatbank.ua/terms.
Відповідно до Пропозиції про зміну істотних умов кредитування за договором, було встановлено:
- Сума заборгованості Позичальника за неповернутими кредитними коштами по Кредитному договору становить 23379.61 грн. (двадцять три тисячі триста сімдесят дев'ять гривень 61 копійка), при цьому подальше надання Банком Позичальнику кредитних коштів за Кредитним договором не здійснюється.
- Кінцевий термін повернення Кредиту встановлюється до 20.07.2023 (включно). Погашення заборгованості за Кредитом (повернення кредиту) здійснюється Позичальником відповідно до графіку наведеного в п. 4 цієї пропозиції про зміну істотних умов кредитування за Кредитним договором.
- Умови нарахування процентів за користування кредитними коштами, зокрема тип процентної ставки, розмір та порядок сплати не змінюються та здійснюється в порядку та на умовах передбачених Кредитним договором.
- Усі інші умови Кредитного договору, що не змінені в цій пропозиції про зміну істотних умов кредитування за Кредитним договором, залишаються чинними та діють з урахуванням особливостей, що встановлені чинним законодавством України.
Порядок розрахунків згідно з п. 3.2.6.3 Умов і Правил надання банківських послуг.
Відповідно до п. 3.2.6.3.1. За користування Кредитом Клієнт сплачує Банку комісію за управління фінансовим інструментом, далі - комісія, в розмірі, зазначеному в Тарифах Банку, що діють на момент надання Кредиту. Комісія сплачується щомісяця до 1 числа місяця, що слідує другим за місяцем, в якому виникло Дебетове сальдо, від суми максимального Дебетового сальдо, що виникло на поточному рахунку Клієнта. Комісія, що не сплачена в строк, що зазначений в цьому пункті, вважається простроченою (крім випадків розірвання Договору згідно з п. 3.2.6.2.3.10.).
В порушення відповідних умов Договору та приписів законодавства Відповідач не повернув кредитні кошти у передбачений Договором термін та не сплатив в повному обсязі проценти у вигляді щомісячної комісії.
Відповідно до п. 3.2.6.3.5. Розрахунок процентів за користування Кредитом Банк проводить щоденно, починаючи з моменту виникнення на поточному рахунку Клієнта Дебетового сальдо при закритті банківського дня до повного погашення заборгованості з Кредитом за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. День повернення Кредиту в часовий інтервал розрахунку процентів не включається. Сплата процентів за користування Кредитом у поточному місяці здійснюється з першого по останнє число наступного місяця. Проценти, що несплачені в строк, що зазначений в абз.3 цього пункту, вважаються простроченими (крім випадків розірвання Договору згідно з п. 3.2.6.2.3.10).
Відповідно до п. 3.2.6.3.8. Погашення Кредиту, сплата процентів та комісії здійснюється в національній валюті України.
Судом досліджено виписку по рахунку відповідача за період з 10.08.2020 по 24.04.2024 /т.1 а.с.55-160/, з якої вбачається активне користування відповідачем наданим йому кредитним лімітом.
Судом встановлено, що предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості за кредитом в розмірі 31 062,66 грн, що складається з: 23 379,61 грн - тіло кредиту; 7 683,05 грн - відсотки за користування кредитом.
Суд зазначає, що спірні правовідносини регламентуються положеннями ст. ст. 16, 526-527, 530, 536, 610-612, 1048, 1050, 1054 ЦК України та ст. 193 ГК України.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За змістом ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського Кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Зазначене кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Відповідно до приписів ч. 3 ст. 198 ГК України встановлено, що відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.
Відповідно до ч. ч. 1 - 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Приписами ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності (ч. 1 ст. 546 ЦК України).
Відповідно до ст. 560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Частиною 1 ст.612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За приписами ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 статті 634 Цивільного кодексу України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно положень ч. 1 та ч. 2 ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Згідно ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої якості.
Відповідно до частини першої ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ("Позика"), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 Цивільного кодексу України).
Статтею 1056-1 ЦК України визначено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч. 2 ст. 1069 ЦК України права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 2 Закону України “Про банки і банківську діяльність» банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.
Разом з тим відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України “Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
У ході розгляду справи судом не виявлено норм права, на які посилалися сторони, що не підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Матеріали справи не містять доказів, які були б відхилені судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом перевірено розрахунок заборгованості, здійснений позивачем, та встановлено його правильність та відповідність дослідженим матеріалам справи. Так, заборгованість відповідача перед позивачем за договором № б/н від 10.08.2020 станом на 09.08.2024 становить 31 062,66 грн, з яких: 23 379,61 грн - тіло кредиту; 7 683,05 грн - проценти.
Згідно зі ст. 73, 74, 76 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи, а вірогідні докази - це ті, які на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами ч. ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Матеріали справи не містять доказів, які були б відхилені судом.
За правилами ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи принципи змагальності сторін та диспозитивності господарського судочинства суд не збирає докази за власною ініціативою та ухвалює рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
За таких обставин, з урахуванням вищевикладеного, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, так як обґрунтовані та доведені.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом встановлено, що позивач при пред'явленні позову сплатив судовий збір у розмірі 2336,00 грн, що вбачається із платіжної інструкції від 09.08.2024.
Таким чином, враховуючи висновок суду про задоволення позовних вимог у повному обсязі, судовий збір у розмірі 2336,00 грн підлягає стягненню з відповідача.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 74-75, 129, 237-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги акціонерного товариства “ПриватБанк» - задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з ОСОБА_1 /РНОКПП НОМЕР_1 , адреса - АДРЕСА_1 / на користь акціонерного товариства “ПриватБанк» /ЄДРПОУ 14360570, адреса - 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, e-mail: sud@privatbank.ua/ заборгованість за Договором № Б/Н від 10.08.2020 року в розмірі 31 062,66 грн /тридцять одна тисяча шістдесят дві гривні 00 копійок/ та судовий збір в розмірі 2336,00 грн /дві тисячі триста тридцять шість гривень 00 копійок/.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення суду у зв'язку з перебуванням судді у відпустці з 17.02.2025 по 21.02.2025 включно складено 24 лютого 2025 р.
Суддя Н.Д. Петренко