ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
25.02.2025Справа № 910/15604/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С. О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛ ГАЗ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНКОМЛЕНД"
про стягнення 145037,55 грн
без повідомлення (виклику) учасників справи
Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛ ГАЗ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНКОМЛЕНД" про стягнення 145037,55 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором комісії на продаж продукції №ГГ010222-1 від 01.02.2022.
Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 20.12.2024 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/15604/24, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи ухвала суду про відкриття провадження у справі від 20.12.2024 направлена судом до електронного кабінету відповідача.
Згідно із п.2 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Згідно із повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи, ухвала суду про відкриття провадження доставлена до електронного кабінету відповідача 20.12.2024 о 23:39, а отже вважається врученою відповідачу 21.12.2024.
Відтак, згідно із п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.
Судом враховано, що частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З огляду на вказані приписи Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до приписів ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Згідно із ч.8 ст.252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Позиція позивача
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до укладеного між позивачем та відповідачем договору комісії на продаж продукції № №ГГ010222-1 від 01.02.2022 позивач поставив товар (газ скраплений) на суму 205037,55 грн, однак відповідач перерахував позивачу кошти лише в розмірі 60000,00 грн.
В порушення своїх зобов'язань за договором відповідач звітів позивачу не надав, коштів за весь поставлений товар не перерахував.
Листом від 14.10.2024 позивач повідомив про дострокове розірвання договору комісії, просив провести інвентаризацію залишків товару, надати звіт про обсяги реалізованого товару, здійснити остаточний розрахунок за реалізований товар та повернути залишки нереалізованого товару.
У вказаному листі позивач також зазначив, що у випадку невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором (в т.ч. в частині проведення інвентаризації, надання звіту про обсяги реалізованого Товару, здійснення остаточного розрахунку за реалізований товар та повернення позивачу залишків нереалізованого товару), вважатиметься, що відповідач реалізував весь обсяг отриманого товару.
Відповідачем вказаний лист отримано 16.10.2024 та залишено без відповіді і задоволення.
Звертаючись до суду з даним позовом позивач просить стягнути з відповідача 145037,55 грн заборгованості, що становить різницю між поставленим для реалізації товаром та сумою перерахованих відповідачем коштів.
Позиція відповідача.
Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, не подав.
ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
01.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛ ГАЗ" (далі - сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНКОМЛЕНД" (далі - сторона-2) укладено договір комісії а продаж продукції № №ГГ010222-1 (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого у порядку і на умовах, передбачених цим договором, сторона-1 доручає стороні-2, а сторона- 2 зобов'язується за плату (винагороду) здійснювати реалізацію скрапленого газу (надалі - товар) через автозаправні комплекси, авто газозаправні пункти та автозаправні станції (надалі - АЗК/АГЗП/АЗС). Перелік АЗК/АГЗП/АЗС, на яких здійснюється реалізація скрапленого газу наведений у Додатку №1 до цього Договору.
"Клієнтами" в значенні, що мають на увазі сторони за цим договором, є будь-яка фізична або юридична особа незалежно від форми її власності та підпорядкованості, що придбала товар через АЗК/АГЗП/АЗС сторони-2.
Згідно з п. 1.2 договору товар, що реалізовується стороною-2 за дорученням сторони-1 за цим договором, є власністю сторони-1.
Сторона-2 здійснює роздрібну торгівлю товаром через газороздавальні колонки (ГРК) третім особам-покупцям (клієнтам) за готівкові та безготівкові кошти. Кількість та вартість скрапленого газу, що отримується стороною-2 для реалізації, визначається відповідно до накладних або актів приймання-передачі товару (п. 1.3 договору).
У п. 2.3.5 договору встановлений обов'язок сторони-2 щоденно до 10:00 годин ранку, надавати стороні-1 оперативний звіт за минулу добу, в якому має бути зазначено: обсяги реалізації товару, ціни реалізації на кожен вид товару, обсяг нереалізованого товару (залишки товару-1, наявні у сторони-2). Звіти, передбачені цим пунктом, мають бути направлені стороною-2 стороні-1 з використанням адрес електронної пошти, погоджених сторонами у цьому договорі.
Щомісяця, до 5 (п'ятого) числа місяця наступного за звітним, надавати стороні-1 звіт за минулий місяць про обсяги реалізації товару, з зазначенням цін реалізації на кожен вид товару.
У п. 2.3.11 договору сторони погодили, що сторона-2 зобов'язується протягом 5 (п'яти) календарних днів після одержання повідомлення сторони-1 про відмову від договору, повернути стороні-1 товар, грошові кошти, отримані за реалізацію товару, а також все отримане за даним договором і надати йому звіт.
Відповідно до п. 3.2 договору приймання-передача товару, поставленого стороною-1 для реалізації, в день фактичної поставки оформлюється видатковою накладною або актом приймання-передачі Товару та товарно-транспортною накладною, складеною стороною-1.
Згідно з п. 5.5 договору перерахування коштів за реалізований товар сторона-2 зобов'язана здійснити шляхом перерахування коштів на поточний рахунок сторони-1 протягом наступного банківського дня після реалізації товару клієнтам.
Даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2022 року, а в частині виконання грошових розрахунків та/або повернення товару стороною-2 стороні-1 - до повного їх виконання (п. 9.1 договору).
У п. 9.3 договору сторони погодили, що дострокове розірвання цього договору (якщо інше прямо не передбачено умовами цього договору) можливе виключно за наступних випадків:
- за взаємною згодою Сторін;
- за ініціативою сторони-1 з обов'язковим письмовим попередження сторони-2 про намір не менше ніж за 10 (десять) календарних днів до фактичного дострокового розірвання договору.
У випадку дострокового розірвання договору сторони зобов'язуються в порядку, визначеному п. 6.2. цього договору, протягом 3 (трьох) днів з дати розірвання договору провести інвентаризацію залишків товару, що знаходиться у сторони-2. Протягом 5 (п'яти) днів від дати розірвання цього договору сторона-2 зобов'язується надати, стороні-1 звіт про обсяг реалізованого Товару, здійснити остаточний розрахунок за реалізований товар із стороною-1 та повернути стороні-1 залишки нереалізованого товару.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на суму 205037,55 грн, що підтверджується видатковими накладними: № 80 від 08.02.2022 на суму 62400,00 грн, № 121 від 12.02.2022 на суму 21822,50 грн, № 136 від 15.02.2022 на суму 60215,05 грн, № 200 від 20.02.2022 на суму 60600,00 грн.
Видаткові накладні підписані сторонами без зауважень та заперечень.
Крім того, факт поставки товару підтверджується долученими до матеріалів справи копіями товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів: № 43 від 02.02.2022, № 80 від 12.02.2022, № 129 від 15.02.2022, № 164 від 20.02.2022.
Відповідач, на виконання п. 5.5 договору, перерахував позивачу грошові кошти лише в розмірі 60000,00 грн.
Матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем п. 2.3.5 договору щодо направлення звітів про обсяги реалізованого товару.
Керуючись п. 9.3 договору позивач звернувся до відповідача з листом від 14.10.2024 вих № 141024-1, у якому попередив про дострокове розірвання договору та зазначив, що останнім днем строку дії договору буде вважатись десятий день від дати отримання відповідачем цього листа.
Також у вказаному листі позивач зазначив, що у зв'язку з достроковим розірванням договору просить відповідача :
- протягом 3 (трьох) днів з дати розірвання договору провести інвентаризацію залишків товару, що знаходиться у ТОВ "ІНКОМЛЕНД";
- протягом 5 (п'яти) днів від дати розірвання цього договору надати звіт про обсяг реалізованого товару, здійснити остаточний розрахунок за реалізований товар та повернути ТОВ "ГЛОБАЛ ГАЗ" залишки нереалізованого товару.
У листі від 14.10.2024 вих № 141024-1 позивач також повідомив, що у випадку невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором (в т.ч. в частині проведення інвентаризації, надання звіту про обсяги реалізованого товару, здійснення остаточного розрахунку за реалізований товар та повернення позивачу залишків нереалізованого товару), вважатиметься, що відповідач реалізував весь обсяг отриманого товару в рамках дії договору.
Як вбачається з матеріалів справи лист від 14.10.2024 вих № 141024-1 відповідач отримав 16.10.2024, однак відповіді на нього не надав, вимог, викладених в листі, щодо надання звіту, проведення розрахунку, повернення товару відповідач не виконав.
Враховуючи, що позивачем поставлено відповідачу товар на суму 205037,55 грн, а відповідачем перераховано позивачу лише 60000,00 грн, позивач проситься стягнути з відповідача в судовому порядку грошові кошти в сумі 145037,55 грн.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.2 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно із п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
Частиною 3 ст. 1012 Цивільного кодексу України визначено, що істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну.
Як вбачається з матеріалі справи, на виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв товар на суму 205037,55 грн та зобов'язався за плату (винагороду) здійснювати реалізацію скрапленого газу.
Частиною 1 ст. 1022 ЦК України визначено, що після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії.
Сторони у п. 2.3.5 договору встановлений обов'язок відповідача надавати позивачу щоденний оперативний звіт за минулу добу та щомісячно звіт за минулий місяць.
Згідно із ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.
Матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем зобов'язань щодо надання позивачу звітів про обсяги реалізації товару.
На виконання п. 5.5 договору відповідач перерахував позивачу лише 60000,00 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 1025 ЦК України у разі відмови комітента від договору комісії він повинен у строк, встановлений договором, а якщо такий строк не встановлений, - негайно розпорядитися своїм майном, яке є у комісіонера. У разі невиконання комітентом цього обов'язку комісіонер має право передати це майно на зберігання за рахунок комітента або продати майно за найвигіднішою для комітента ціною.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач скористався правом дострокового розірвання договору, про що повідомив відповідача листом від 14.10.2024 вих № 141024-1.
При цьому, як вбачається зі змісту листа, позивач повідомив відповідача, що у випадку невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором (в т.ч. в частині проведення інвентаризації, надання звіту про обсяги реалізованого товару, здійснення остаточного розрахунку за реалізований товар та повернення позивачу залишків нереалізованого товару), вважатиметься, що відповідач реалізував весь обсяг отриманого товару в рамках дії договору.
Відповідач отримав лист 16.10.2024, однак свої зобов'язань, встановлені договором, щодо проведення інвентаризації, надання звітів, сплати коштів та поверненням нереалізованого товару не виконав, жодної інформації позивачу не надав.
Враховуючи викладене, з огляду на зміст листа позивача від 14.10.2024 вих № 141024-1 та приписи ч. 3 ст. 1025 ЦК України, весь обсяг товару, що отриманий відповідачем, є реалізованим, а тому відповідач зобов'язаний відповідно до п. 5.5 договору перерахувати позивачу кошти у розмірі 145037,55 грн (205037,55 грн - 60000,00 грн).
Згідно з ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Матеріали справи не містять доказів перерахування відповідачем позивачу грошових коштів у розмірі 145037,55 грн.
За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
З огляду на вище наведене, оскільки невиконане зобов'язання у сумі 145037,55 грн підтверджується матеріалами справи, відповідач фактів, наведених позивачем, не спростував, доказів виконання ним умов договору не надав, суд визнає обґрунтованими позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 145037,55 грн заборгованості.
Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛ ГАЗ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНКОМЛЕНД" про стягнення 145037,55 грн.
За приписами ст.129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНКОМЛЕНД" (04050, місто Київ, вулиця Мельникова, будинок 12, ідентифікаційний код 33832919) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОБАЛ ГАЗ" (04205, місто Київ, проспект Оболонський, будинок 1, корпус 2, офіс 191, кімната 4, ідентифікаційний код 43543062) 145037,55 грн заборгованості та 2422,40 грн судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 25.02.2025.
Суддя С.О. Турчин