ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
06.02.2025Справа № 905/1231/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., за участі секретаря судового засідання Саруханян Д.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго"
до 1) Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області, 2) Державної податкової служби України
про стягнення 181222,13 грн.
за участі представників:
від позивача: Авчиєв Т.О.
від відповідача-1: Мезенцев В.М.
від відповідача-2: Бонка Р.М.
Обласне комунальне підприємство "Донецьктеплокомуненерго" звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області про стягнення вартості безпідставно спожитої теплової енергії 181222,13 грн.
На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що споживачем (відповідачем) безпідставно без укладання договору спожиту теплову енергію, у зв'язку з чим утворилась заборгованість за рахунками січень - квітень 2022 року.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 02.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 25.10.2024 задоволено клопотання позивача про залучення співвідповідача. Залучено в якості співвідповідача у справі Державну податкову службу України. Передано справу № 905/1231/24 за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду міста Києва.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.11.2024 матеріали справи № 905/1231/24 передані на розгляд судді Поляковій К.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2024 прийнято справу № 905/1231/24 до свого провадження. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2024 у задоволенні клопотання Державної податкової служби України про розгляд справи в порядку загального позовного провадження відмовлено, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено судове засідання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2025 заяву Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" про зміну відповідача залишено без розгляду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2025 провадження у справі № 905/1231/24 у частині позовних вимог до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області закрито.
У відзиві на позовну заяву відповідач-2 зазначив, що договір на постачання теплової енергії між сторонами не укладено, що є підставою для звільнення відповідача від обов'язку проведення розрахунку за спожиту у спірний період теплову енергію. У зв'язку з тим, що договір купівлі-продажу теплової енергії відповідач-1 не уклав та користувався тепловою енергією, позивач повинен був здійснювати нарахування плати за спожиту теплову енергію за показаннями будинкового приладу обліку на опалення, пропорційно тепловим навантаженням за період з січня по квітень 2022 року на загальну суму 181222,13 грн. Проте, в матеріалах справи відсутні акти зняття показань з будинкового засобу обліку, а тому неможливо перевірити правомірність здійсненого позивачем розрахунку грошового зобов'язання. Разом із цим, позивач не здійснив відключення відповідача-1 від мереж центрального опалення після відмови відповідача від укладання договору.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Відповідно до технічного паспорту адмінбудинку за адресою: м. Селидове, вул. Гоголя, буд. 1, будівля належить до державної власності та обліковується на балансі Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області.
19.02.2021 між позивачем та відповідачем-1 укладено договір про закупівлю теплової енергії за державні кошти №103 на суму 187 142,50 грн. (на будівлі розташовані у м. Селидове та м. Мирноград) та договір про закупівлю теплової енергії за державні кошти №103-1 від 28.12.2021 на суму 88 390,15 грн. (на будівлю розташовану у м. Селидове).
Будівля за адресою: м. Селидове, вул. Гоголя, буд. 1 не оснащена вузлом комерційного обліку теплової енергії та має опалювальну площу 530,20 кв.м., згідно з актами обстеження від 01.10.2019 та від 03.08.2021 року.
Відповідно до Рішення виконавчого комітету Селидівської міської ради про початок опалювального періоду 2021-2022 років №194 від 13.10.2021 здійснено підключення до мереж теплопостачання будівлі за адресою: м. Селидове, вул. Гоголя, буд. 1.
У зв'язку з проведенням ремонтних робіт теплової мережі 25.10.2021 будівлю відключено від мереж теплопостачання, що підтверджується актом б/н від 25.10.2021 про відключення нежитлової будівлі від мережі (системи) теплопостачання (після усунення аварії, проведення ремонтних робіт тощо).
Надалі, відповідно до акту б/н від 09.11.2021 про підключення нежитлової будівлі до мережі (системи) теплопостачання (після усунення аварії, проведення ремонтних робіт тощо) будівля за вищевказаною адресою підключена до теплових мереж.
За даними позивача, станом на 01.01.2022 у відповідача-1 обліковувалася переплата за теплову енергію у сумі 3 055,52 грн.
12.01.2022 позивач направив відповідачу-1 лист №6/1 від 06.01.2022 про зміну тарифів на теплову енергію.
У свою чергу, відповідач-1 надав позивачу протокол проведення переговорів щодо закупівлі теплової енергії за державні кошти на 2022 рік та розмістило інформацію в електронній системі закупівель (протокол UA- 2022-02-10-001968-b) про намір укласти договір.
У подальшому, листом №135 від 04.10.2022 відповідач-1 повторно надано проекти договорів про закупівлю теплової енергії за державні кошти (у т.ч. договір № 103 м. Селідове), однак листом №233/6/05-99-10 від 07.10.2022 відповідач-1 повідомив про відмову у прийнятті пропозиції укласти вищезазначені договори.
Листом від 07.11.2022 № 255/1 позивач повідомив відповідача-1 про невжиття ним заходів для своєчасного оформлення договірних відносин на 2022 рік та не подання заяв про припинення постачання теплової енергії. Також позивач зазначив, що нарахування обсягів споживання без зняття показань приладів обліку теплової енергії прямо передбачено законом. При цьому, двостороннє підписання актів приймання - передачі теплової енергії після 24.02.2022 стало неможливим. Також, позивач наголосив на необхідності відшкодувати безпідставно набуте майно (теплову енергію) за період січень-квітень 2022 року.
На підставі Розпорядження міського голови Селидівської міської ради №36-р від 28.03.2022 «Про закінчення опалювального періоду 2021-2022 року» відбулося припинення 31.03.2022 постачання теплової енергії за адресою: м. Селидове, вул. Гоголя, буд. 1.
На підтвердження надання послуг теплової енергії позивач надав до матеріалів справи рахунок № 122_103 та акт приймання - передачі теплової енергії на суму 72489,97 грн., рахунок № 222_103 та акт приймання - передачі теплової енергії на суму 57056,36 грн., рахунок № 322_103 та акт приймання - передачі теплової енергії на суму 41013,30 грн., рахунок № 422_103 та акт приймання - передачі теплової енергії на суму 13718,02 грн.
Також, позивач направив 18.01.2023 відповідачу-1 на електронну пошту 0679120840@ukr.net акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.01.2023, про що надав скріншот із електронної пошти.
01.02.2023 позивач звернувся до відповідача-1 із претензією № 209 про сплату заборгованості, зокрема, за спожиту теплову енергію за адресою: м. Селидове, вул. Гоголя, буд. 1, за період січень-квітень 2022 року в сумі 181222,13 грн.
У відповіді від 14.02.2023 на претензію відповідач-1 наголосив на відсутності підстав для її задоволення.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Згідно зі статтею 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про теплопостачання» теплова енергія є товарною продукцією, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських та технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу; теплогенеруюча організація визначена приписами вказаної статті закону як суб'єкт господарської діяльності, який має у своїй власності або користуванні теплогенеруюче обладнання та виробляє теплову енергію; теплопостачальна організація - суб'єкт господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії; споживачем теплової енергії є юридична або фізична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.
Статтею 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що індивідуальний споживач зобов'язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (частина 1 статті 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").
Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію (частина 1 статті 19 Закону України "Про теплопостачання").
З огляду на викладене, відсутність договору про постачання теплової енергії при підтвердженні факту її постачання обставинами справи не звільняє споживача від обов'язку оплати за фактично спожиту теплову енергію.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №922/4239/16 та у постанові Верховного Суду від 10.05.2018 у справі №922/2790/17.
Відносини між суб'єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання теплової енергії, та індивідуальним і колективним споживачем, який отримує або має намір отримати послугу з постачання теплової енергії, та визначають вимоги до якості послуги, одиниці вимірювання обсягу спожитої споживачем теплової енергії, порядок оплати регулюються Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 № 830 (надалі - Правила).
Згідно з п. 32 Правил плата за послугу розраховується виходячи з розміру встановленого тарифу та обсягу спожитої послуги, визначеного та розподіленого відповідно до законодавства.
Розпорядженням Голови Донецької обласної державної адміністрації керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 27.10.2021 №1083/5-21 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води для всіх категорій споживачів обласному комунальному підприємству «Донецьктеплокомуненерго» (далі - Розпорядження № 1083/5-21) встановлені тарифи на 01.11.2021, що складають: на теплову енергію для споживачів без індивідуальних теплових пунктів (без врахування витрат на встановлення вузлів комерційного обліку) - 2 540,13 грн. за 1 Гкал (без ПДВ); на теплову енергію для споживачів без індивідуальних типових пунктів (з врахуванням витрат на встановлення вузлів комерційного обліку) - 3 484,32 грн. за 1 Гкал (без ПДВ).
Із 05.01.2022 з урахуванням змін до Розпорядження № 1083/5-21 передбаченими Розпорядженням Голови Донецької обласної державної адміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 23.12.2021 № 1309/5-21 Д тарифи на теплову енергію для бюджетних установ та релігійних організацій складають: без індивідуальних теплових пунктів (без врахування витрат на встановлення вузлів комерційного обліку) - 3 246,35 грн. за 1 Гкал (без ПДВ); на теплову енергію для споживачів без індивідуальних типових пунктів (з врахуванням витрат на встановлення вузлів комерційного обліку) - 4 088,80 грн. за 1 Гкал (без ПДВ).
Відповідно до наявних у матеріалах справи рахунків та актів приймання - передачі теплової енергії відповідачем-1 спожито теплової енергії у січні 2022 року та на суму 72489,97 грн., у лютому 2022 року на суму 57056,36 грн., у березні 2022 року на суму 41013,30 грн., у квітні 2022 року на суму 13718,02 грн.
За змістом статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Судом прийняті до уваги зауваження відповідача-2 про те, що в матеріалах справи відсутні акти зняття показань з будинкового засобу обліку, у зв'язку з чим неможливо перевірити правомірність здійсненого позивачем розрахунку грошового зобов'язання.
Відповідно до частини 4 статті 11 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі недопущення споживачем (його представником) виконавця або іншої особи, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, до відповідного вузла обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії для зняття показань або в разі ненадання у визначений договором строк споживачем виконавцю показань відповідного вузла обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії, якщо такі показання згідно із законом або договором зобов'язаний знімати споживач, для цілей комерційного або розподільного обліку виконавцем комунальної послуги протягом трьох місяців приймається середньодобове споживання таким споживачем відповідної комунальної послуги за попередні 12 місяців (для послуг з теплопостачання - за середнім споживанням попереднього опалювального періоду). У разі відсутності інформації про показання вузлів обліку та/або недопущення споживачем виконавця або іншої особи, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, до відповідного вузла обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії для зняття показань після закінчення тримісячного строку з дня недопуску виконавець комунальної послуги зобов'язаний здійснювати розрахунки з такими споживачами як із споживачами, приміщення яких не оснащені вузлами розподільного обліку. Після відновлення надання показань вузлів обліку такими споживачами виконавець відповідної комунальної послуги або інша особа, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, зобов'язані провести перерахунок із споживачем, а для вузлів розподільного обліку - з усіма споживачами будівлі.
У свою чергу, відповідачем-2 не надано відповідних доказів на спростування нарахованої позивачем теплової енергії за спірний період січень-квітень 2022 року чи доказів відсутності споживання теплової енергії.
Так, матеріали справи не містять доказів, що відповідач-1 своєчасно та в повному обсязі здійснював оплату спожитої теплової енергії за спірний період. Також у матеріалах справи відсутні заперечення відповідача-1 щодо факту отримання та обсягів поставленої теплової енергії, або заяви про відключення від мереж центрального опалення.
Суд зауважує, що відсутність договору за наявності фактичного споживання послуг не звільняє від обов'язку щодо оплати наданих послуг.
Частиною 6 статті 25 Закону України «Про теплопостачання» визначено, що в разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.
Ураховуючи викладене, оскільки сума боргу відповідача-1 становить 181222,13 грн. та підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і відповідачі на момент прийняття рішення не надали документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позову, у зв'язку з чим останній підлягає задоволенню.
При цьому судом ураховано правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17, постановах Верховного Суду від 20.01.2020 у справі № 916/556/19, від 22.10.2020 у справі № 910/18279/19, за якими самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд
Позовні вимоги Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" задовольнити повністю.
Стягнути з Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8; ідентифікаційний код 43005393) на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (84207, Донецька обл., м. Дружківка, вул. Космонавтів, 39; ідентифікаційний код 03337119) 181222 (сто вісімдесят одну тисячу двісті двадцять дві) грн. 13 коп. вартості безпідставно спожитої теплової енергії та 2442 (дві тисячі чотириста сорок дві) грн. 40 коп. витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне судове рішення складено: 24.02.2025 року.
Суддя К.В. Полякова