Справа № 909/1152/17
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
25.02.2025 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П.А., секретарі судового засідання Попович Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні подання державного виконавця Гановського Н. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспорта громадянина України у справі про визнання боржника Приватного підприємства "Ольва", Івано-Франківська область, Івано-Франківська обл., Богородчанський район, смт. Богородчани, вул.Петраша, будинок 30, 77701 банкрутом
учасники не з"явились
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 07.12.2021 у справі №909/1152/17 (із врахуванням ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 20.12.2021 у справі №909/1152/17 про виправлення описок та технічних помилок) заяву кредитора ГУ ДПС у Івано-Франківській області про припинення повноважень ліквідатора по справі 909/1152/17 задоволено та припинено повноваження ліквідатора ПП «Ольва» арбітражного керуючого Рибачука В.В.; задоволено клопотання арбітражного керуючого Рибачука В.В про виплату основної грошової винагороди арбітражному керуючому та відшкодування витрат за виконання повноважень ліквідатора за період з 13.06.2019 по 30.09.2021; затверджено звіт арбітражного керуючого Рибачука В.В. про нарахування основної винагороди за виконання повноважень ліквідатора за період з 13.06.2019 по 30.09.2021 у розмірі 399776,00 грн та про нарахування відшкодування витрат за виконання повноважень ліквідатора за період з 13.06.2019 по 30.09.2021 у розмірі 4172,00грн.; визначено джерело виплати основної грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого Рибачука В.В. за виконання повноважень ліквідатора ПП «Ольва» за рахунок кредиторів: Головного управління ДПС у Івано-Франківській області; ПАТ КБ «Надра банк»; ТОВ «Захід-Фінанас Груп» пропорційно розміру визнаних кредиторських вимог; стягнуто з Головного управління ДПС у Івано-Франківській області на користь арбітражного керуючого Рибачука Валерія Володимировича грошову винагороду у розмірі 106420,00 грн. та 1110,00 грн. відшкодування витрат за виконання повноважень ліквідатора Приватного підприємства «Ольва» з 13.06.2019 по 30.09.2021; стягнуто з ПАТ «КБ «НАДРА» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь арбітражного керуючого Рибачука Валерія Володимировича грошову винагороду у розмірі 15312,00грн. та 160,00грн. відшкодування витрат за виконання повноважень ліквідатора Приватного підприємства «Ольва» з 13.06.2019 по 30.09.2021; стягнуто з ТОВ "Захід-Фінанс Груп" вул.Тарнавського, буд.4, м.Івано-Франківськ, 76018 (код ЄДРПОУ 40004875) на користь арбітражного керуючого Рибачука Валерія Володимировича (свідоцтво №830 від 22.05.2013 р., адреса: вул. М. Підгірянки, 28/1, м. Івано-Франківськ, 76018) грошову винагороду у розмірі 278044,00грн. та 2902,00грн. відшкодування витрат за виконання повноважень ліквідатора Приватного підприємства «Ольва» з 13.06.2019 по 30.09.2021. На виконання ухвали на підставі статті 116 ГПК України, видано відповідні накази у даній справі.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від "23" лютого 2022р. ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 07.12.2021 у справі №909/1152/17 залишено без змін.
21.02.2025року через канцелярію суд отримав подання державного виконавця Гановського Н. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника юридичної особи - боржника ТОВ "Захід-Фінанс Груп" ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа по справі № 909/1152/17. Заявник просить суд тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон керівника юридичної особи - боржника ТОВ "Захід-Фінанс Груп" ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Подання обґрунтоване тим, що державний виконавець провів усі необхідні виконавчі дії, спрямовані на виконання рішення суду, які передбачені у ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», проте керівник боржника ОСОБА_1., не з'являється на виклики приватного виконавця, ухиляється від вимог подати декларацію про доходи та майно боржника, не надає пояснення за фактом не виконання виконавчого документа, не надає відомостей про кошти та майно боржника. Державний виконавець вважає, що обмеження у праві виїзду за межі України буде найдієвішим та на даний час фактично єдиним способом виконувати рішення суду.
В якості правових підстав для звернення до Господарського суду з таким поданням Заявник посилається на ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", пункт 5 частини першої статті 6, частину четверту статті 6 Закону України "Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України", пункт 8 статті 19, пункт 4 статті 20 Закону України "Про державну прикордонну службу України", пункт 22-25 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення" від 31.03.1995 № 231, статті 337 та 338 Господарського процесуального кодексу України.
Державного виконавця Гановського Назарія телефонограмою від 24.02.2025 повідомлено про розгляд подання о 10:40год. 25.02.2025.
Судом при розгляді подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника юридичної особи-боржника без вилучення паспортного документа враховано наступне.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно зі ст.326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ч.1 ст.327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Згідно зі ст.10 вказаного Закону, заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
У виконавчому провадженні боржник зобов'язаний:
- утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення (п.1 ч.5 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження»);
- за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронні гаманці в емітентах електронних грошей, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України (п.3 ч.5 ст.19 Закону);
- своєчасно з'являтися на вимогу виконавця (п.5 ч.5 ст.19 Закону);
- надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження (п.6 ч.5 ст.19 Закону).
Відповідно до ч.4 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Як зазначено державним виконавцем у поданні, боржник достовірно обізнаний про відкриття виконавчого провадження, однак, не подав декларації про доходи та майно боржника, не з'явився на виклик виконавця, не надав виконавцю жодної відповіді на його вимоги.
Недобросовісна поведінка боржника ускладнює виконання рішення суду, у зв'язку з чим державний виконавець звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника.
У пункті 19 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, виконавець має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Відповідно до ст.338 ГПК України процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.
Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення (ч.3 ст.337 ГПК України).
Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця (ч.4 ст.337 ГПК України).
Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок розв'язання спорів у цій сфері визначено Законом України «Про порядок виїзду з України та в'їзд в Україну громадян України».
Відповідно до ст.1 цього Закону громадянин України має право виїхати з України, крім випадків, передбачених цим Законом, та в'їхати в Україну.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.6 цього Закону право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
Таким чином, законодавством передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві особи виїзду за межі України не у зв'язку із наявністю самого факту невиконання нею зобов'язань, а у зв'язку із її ухиленням від їх виконання. У зв'язку з цим з метою всебічного і повного з'ясування усіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин заявник повинен надати достатньо підтверджені відомості про те, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.
Ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника судовим рішенням, може полягати як в активних діях (нез'явлення на виклики державного виконавця, приховування майна, доходів тощо), так і в пасивних діях (невжиття будь-яких заходів для виконання обов'язку сплатити кошти).
Разом з цим, ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань є оціночним поняттям. Зважаючи на це, доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання покладається на приватного виконавця, який ініціював встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України.
Поняття «ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).
З матеріалів справи вбачається, що боржник з 22.02.2024 обізнаний про наявність виконавчого провадження та наявність обов'язку протягом 5 робочих днів подати декларацію про доходи і майно, однак до 21.02.2025 (станом на дату звернення державного виконавця до суду з поданням про обмеження у праві виїзду за межі України), тобто протягом більше, ніж 12 місяців не виконав цього обов'язку. Також боржник проігнорував виклик виконавця та вимогу з'явитися за викликом.
При цьому, слід врахувати, що ОСОБА_1 є керівником, засновником та кінцевим бенефіціарним власником боржника.
Закон України «Про виконавче провадження» є спеціальним нормативно-правовим актом, яким врегульовано умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню. Тобто вказаним Законом врегульовано права та обов'язки осіб, на правовідносини яких розповсюджується дія такої норми права.
Якщо спеціальною нормою права (у даному випадку пунктом 19 частини 3 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження») передбачено, що у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів, то обмеження виконавця у такому праві означатиме порушення прав виконавця, які визначені спеціальною нормою права, а саме Законом України «Про виконавче провадження».
Аналогічні правові висновки наведені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19 серпня 2020 року у справі №910/8130/17.
При цьому, свідома бездіяльність характеризується двома основними критеріями наявністю в особи обов'язку діяти та наявністю можливості виконати свій обов'язок.
У цьому випадку керівник боржника має обов'язок подати виконавцю протягом п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, своєчасно з'являтися на вимогу виконавця та надавати пояснення за фактами невиконання рішень.
Боржник та його керівник обізнані про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення з ТОВ "Захід-фінанс груп" боргу, а відсутність зареєстрованого майна чи грошових коштів на відкритих банківських рахунках жодним чином не перешкоджає боржнику виконати обов'язок щодо подання декларації, яка б підтверджувала існування таких обставин, чи надати державному виконавцю відповідні пояснення.
Натомість, поведінка керівника боржника є проявом свідомої та недобросовісної бездіяльності щодо виконання судового рішення.
Ігнорування у виконавчому провадженні обов'язків боржника, встановлених у ч.5 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження», свідчить про ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду.
З огляду на приписи Закону України «Про виконавче провадження», а також враховуючи наявні матеріали справи, суд вважає, що державним виконавець у повному обсязі вчинив необхідні дії для примусового виконання судового рішення, проте боржник ухиляється від виконання покладених на нього обов'язків щодо такого виконання рішення суду, будь-яких дій, спрямованих на виконання рішення суду не здійснює, на виклики виконавця не з'являється, необхідні документи, витребувані виконавцем не надає, причини нез'явлення та ненадання документів не наводить, що суперечить вимогам ч.5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження».
Разом з тим, матеріали справи не містять доказів виїзду ОСОБА_1. за межі України та його належності до категорії осіб, яким дозволено виїзд за межі України згідно із Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», проте, слід звернути увагу на те, що ст.337 ГПК України, а також Закон України «Про виконавче провадження» не передбачають вимог щодо надання державним виконавцем доказів виїзду чи доказів можливості виїзду керівника юридичної особи-боржника за межі України, натомість передбачено необхідність доведення факту ухилення від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду.
Матеріалами справи підтверджено, що протягом тривалого часу боржник не сплачує боргу, добровільно не виконує рішення суду та ігнорує будь-які вимоги виконавця у виконавчому провадженні.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, суд робить висновок, що подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника юридичної особи-боржника без вилучення паспортного документа по справі № 909/1152/17 підлягає задоволенню Керуючись ст. 337, 234, 235 ГПК України, суд, -
Задоволити подання державного виконавця Гановського Н. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника юридичної особи-боржника без вилучення паспортного документа по справі № 909/1152/17.
Тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід-фінас груп" громадянина України ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) у праві виїзду за межі України до погашення заборгованості за наказом Господарського суду Івано-Франківської області №909/1152/17 від 07.12.2021.
Ухвала набрала законної сили 25.02.2025року та може бути оскаржена в порядку ст.253-259 ГПК України.
Суддя Шкіндер П.А.