номер провадження справи 14/74/24
20.02.2025 Справа № 908/2981/24
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Сушко Л.М., розглянувши матеріали справи №908/2981/24
Кредитори - 1. ДЕНІЕЛ ТРЕЙДІНГ СА (DANIEL TRADING SA) Реєстраційний номер: CНЕ-328.546.590, Авеню до Фронтене 32, п/с Fiduciaire de la Cite SA, 1207, Женева, Швейцарія
2. Товариство з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Укрджет», 03179, м. Київ, вул. Миколи Ушакова, 1-Д, прим. 166А
3. Товариство з обмеженою відповідальністю “БіБі Карс», 03189, с. Святопетрівське Бучанського району Київської області, вул. Індустріальна, 31
4. Товариство з обмеженою відповідальністю “Бета-Агро-Інвест», 14005, м. Чернігів, вул. Київська, 11, поверх 7
5. Товариство з обмеженою відповідальністю “Гірничодобувна компанія “Мінерал», 70600, м. Пологи Запорізької області, вул. Кар'єрна, 28
6. Товариство з обмеженою відповідальністю “СП Юкойл», 09100, м. Біла Церква Київської області, вул. Пулюя Івана, 48-А
7. Липовецька міська рада Вінницького району Вінницької області (вул. Героїв Майдану, 4, м. Липовець, Вінницький район, Вінницька область, 22500
Боржник - Товариства з обмеженою відповідальністю “Агсолко Україна», 69095, м. Запоріжжя, вул. Поштова, 159-Б, код ЄДРПОУ 39681109
Розпорядник майна - Литвиненко Сергій Сергійович (свідоцтво №2055 від 14.01.2022 року, адреса: 04053, м. Київ, а/с 74)
За участю представників сторін: від ОСОБА_1 - Братель О.Г. ордер АІ №1782428 від 30.12.2024.; від ТОВ “Гранд Бетон» - Усіков С.В. ордер АН №1608148 від 22.01.2025; ПП “Альтаїр» - Бумба О.А. ордер АА №1512129 від 27.12.2024.; від ТОВ “БіБі Карс» - Олексієнко О.А. ордер АІ №1814523 від 04.02.2025.; від ДЕНІЕЛ ТРЕЙДІНГ СА - Константін А.В. ордер АІ 1755790; від Липовецької міської ради - Бичков В.М. витяг з ЄДРЮОФОП; від ГУ ДПС у Запорізькій області - Скитиба Н.І.; розпорядник майна Литвиненко С.С.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.12.2024. відкрито провадження у справі №908/2981/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Агсолко Україна», 69095, м. Запоріжжя, вул. Поштова, 159-Б, код ЄДРПОУ 39681109. Визнані грошові вимоги кредитора - ДЕНІЕЛ ТРЕЙДІНГ СА (DANIEL TRADING SA) Реєстраційний номер: CНЕ-328.546.590, Авеню до Фронтене 32, п/с Fiduciaire de la Cite SA, 1207, Женева, Швейцарія до боржника на суму 30 280,00 грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 80 243 049,05 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів. Введений мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Литвиненко Сергія Сергійовича. Зобов'язано розпорядника майна у строк до 28.01.2025. надати господарському суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів, письмовий звіт про надіслання всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами в порядку ч. 5 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, скласти реєстр вимог кредиторів та подати господарському суду реєстр вимог кредиторів до 28.01.2025. Попереднє засідання суду призначено на 06.02.2025. о/об 10-20.
09.12.2024. за №74804 у встановленому законодавством порядку оприлюднено повідомлення про відкриття справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Агсолко Україна», 69095, м. Запоріжжя, вул. Поштова, 159-Б, код ЄДРПОУ 39681109.
До господарського суду Запорізької області в порядку ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства надійшли наступні заяви з грошовими вимогами до боржника:
1. Приватного підприємства “Альтаїр», 19801, смт. Драбів Черкаської області, вул. Шевченка, 27А на суму 5 959 863,34 грн.
2. Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Укрджет», 03179, м. Київ, вул. Миколи Ушакова, 1-Д, прим. 166А на суму 24 946 737,87 грн.
3. Товариства з обмеженою відповідальністю “БіБі Карс», 03189, с. Святопетрівське Бучанського району Київської області, вул. Індустріальна, 31 на суму 19 765 046,46 грн.
4. ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 на суму 96 481 448,76 грн.
5. Товариства з обмеженою відповідальністю “Бета-Агро-Інвест», 14005, м. Чернігів, вул. Київська, 11, поверх 7 на суму 2 980 424,05 грн.
6. Головного управління ДПС у Запорізькій області, 69035, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166 на суму 247 573,92 грн.
7. Товариства з обмеженою відповідальністю “Гранд Бетон», 08114, с. Гореничі Бучанського району Київської області, вул. Соборна, 270 на суму 7 282 906,01 грн.
8. Товариства з обмеженою відповідальністю “Гірничодобувна компанія “Мінерал», 70600, м. Пологи Запорізької області, вул. Кар'єрна, 28 на суму 1 509 840,00 грн.
9. Товариства з обмеженою відповідальністю “Автогазсервіс», 19632, Черкаська область с. Степанки, 8-й кілометр Смільнського шосе на суму 128 927,76 грн.
10. Товариства з обмеженою відповідальністю “СП Юкойл», 09100, м. Біла Церква Київської області, вул. Пулюя Івана, 48-А на суму 480 630,49 грн.
11. Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області (вул. Героїв Майдану, 4, м. Липовець, Вінницький район, Вінницька область, 22500 на суму 270 000,00 грн.
12. Товариства з обмеженою відповідальністю “Негабарит-Сервіс», 45034, смт. Люблинець Ковельського району Волинської області, вул. Заводська, 7А на суму 415 745,77 грн.
До господарського суду Запорізької області від розпорядника майна надійшли відомості про результати розгляду вимог кредиторів.
06.02.2025. від Товариства з обмеженою відповідальністю “Гранд Бетон» надійшла заява про уточнення грошових вимог до боржника, у якій зазначається наступне: Кредитором було подано заяву до Господарського суду Запорізької області про грошові вимоги до боржника в межах провадження у справі про неплатоспроможність на загальну суму 7 282 906,01 грн (сім мільйонів двісті вісімдесят дві тисячі дев'ятсот шість гривень 01 копійка), з яких сума основної заборгованості складала 7 182 432,44 грн. (сім мільйонів сто вісімдесят дві тисячі чотириста тридцять дві гривні 44 копійки), судовий збір у розмірі 90 474,57 грн (дев'яносто тисяч чотириста сімдесят чотири гривні 57 копійок) та витрати на правничу допомогу у розмірі 9 999,00 грн (дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять гривень 00 копійок). Але, у період з квітня 2024 року по грудень 2024 року, приватним виконавцем були здійснені зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Кредитора в якості погашення заборгованості на загальну суму 939 408,76 грн (дев'ятсот тридцять дев'ять тисяч чотириста вісім гривень 76 копійок). Копії платіжних інструкцій у кількості 9-ти штук додаються. Таким чином, станом на 06.02.2025 року сума заборгованості, а відповідно і грошових вимог до Боржника, складається з 6 243 023,68 грн. (шість мільйонів двісті сорок три тисячі двадцять три гривні 68 копійок) основного боргу, 90 474,57 грн (дев'яносто тисяч чотириста сімдесят чотири гривні 57 копійок) судового збору та витрат на правничу допомогу у розмірі 9 999,00 грн (дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять гривень 00 копійок), а разом: 6 343 497,25 грн. (шість мільйонів триста сорок три тисячі чотириста дев'яносто сім гривень 25 копійок).
Ухвалою суду від 06.02.2025. визнані грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Укрджет», 03179, м. Київ, вул. Миколи Ушакова, 1-Д, прим. 166А на суму 6056,00 грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 20 144 016,11 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 4 802 721,76 грн. - 6 черга задоволення вимог кредиторів; Товариства з обмеженою відповідальністю “БіБі Карс», 03189, с. Святопетрівське Бучанського району Київської області, вул. Індустріальна, 31 на суму 6056,00 грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 19 765 046,46 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів; Товариства з обмеженою відповідальністю “Бета-Агро-Інвест», 14005, м. Чернігів, вул. Київська, 11, поверх 7 на суму 6056,00 грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 2 739 600,42 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 240 923,63 грн. - 6 черга задоволення вимог кредиторів; Товариства з обмеженою відповідальністю “Гірничодобувна компанія “Мінерал», 70600, м. Пологи Запорізької області, вул. Кар'єрна, 28 на суму 4844,80 грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 1 509 840,00 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів (без права вирішального голосу на зборах та комітету кредиторів); Товариства з обмеженою відповідальністю “СП Юкойл», 09100, м. Біла Церква Київської області, вул. Пулюя Івана, 48-А на суму 6056,00 грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 428 094,78 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 52 535,71 грн. - 6 черга задоволення вимог кредиторів (без права вирішального голосу на зборах та комітету кредиторів); Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області (вул. Героїв Майдану, 4, м. Липовець, Вінницький район, Вінницька область, 22500 на суму 6056,00 грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 270 000,00 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів (без права вирішального голосу на зборах та комітету кредиторів). Відкладено попереднє засідання суду на 20.02.2025. о/об 11-50. Зобов'язано надати: Боржника, розпорядника майна - повідомлення про розгляд грошови вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Автогазсервіс», 19632, Черкаська область с. Степанки, 8-й кілометр Смільнського шосе на суму 128 927,76 грн.; відзив на уточнену заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Гранд Бетон» з вимогами до боржника на суму 6 343 497,25 грн.; Приватне підприємство “Альтаїр» - нормативно-обгрутований відзив на повідомлення Боржника про розгляд грошових вимог.
Згідно ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до ч. 4 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.
Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.
Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, то сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають.
Частиною 5 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що розпорядник майна не пізніше ніж на 10 день з дня закінчення встановленого частиною першою цієї статті строку з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення у поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторам.
Згідно ч. 1 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною 1 статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
За результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються: розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів; дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів; дата підсумкового засідання суду.
Ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня) (ч. 2 ст. 47 Кодексу).
Вивчивши матеріали справи, заяви кредиторів з грошовими вимогами до боржника, господарський суд прийшов до висновку про необхідність визнання грошових вимог наступних кредиторів:
1. Приватного підприємства “Альтаїр», 19801, смт. Драбів Черкаської області, вул. Шевченка, 27А на суму 6056,00 грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 3 908 183,59 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 1 959 076,47 грн. - 6 черга задоволення вимог кредиторів.
Грошові вимоги заявника обґрунтовані наступними обставинами: 29.10.2021 між Приватним підприємством «АЛЬТАЇР», як Покупцем та ТОВ «АГСОЛКО УКРАЇНА», як Продавцем укладено Договір № 2992/016802 щодо поставки техніки (Договір).
Предметом Договору, відповідно до п. 1.1.1., є вантажний автомобіль самоскид: КТС, модель KTHW35, на базі шасі автомобіля SIRAK C7H 6x4 об'ємом 32 м. куб., в кількості 1 шт. (далі - «Автомобіль»).
Пунктом п. 2.1. Договору визначено вартість Автомобіля - 104 400,00 доларів США із урахуванням ПДВ.
За умовами п. 4.1. Договору Боржник зобов'язаний поставити Автомобіль протягом 90 календарних днів з моменту зарахування першої частини оплати від Кредитора у відповідності до п. 5.1.1. Договору.
Пунктом 5.1.1. Договору Сторони погодили, що Кредитор має сплатити 90 662, 86 доларів США за Курсом перерахунку в термін до 29.10.2021.
29.10.2021 Кредитор, відповідно до п. 5.1.1. Договору (в редакції від 29.10.2021), здійснив першу частину оплати за Автомобіль, шляхом перерахування суми коштів на поточний рахунок Боржника - 2 400 000 (два мільйони чотириста тисяч) грн 00 коп. з ПДВ, що відповідно до п. 2.2. Договору, за курсом продажу долара США (станом на 28.10.2021) становило еквівалент - 91 116, 17 доларів США.
Однак Боржник, всупереч умовам Договору, Автомобіль не поставив.
Через невиконання Боржником умов Договору щодо поставки Автомобіля, сторони уклали Додаткову угоду до Договору № 1 від 13.12.2022, якою змінили: (1) предмет Договору (п.1.1.1. Договору), (2) строк поставки (п. 4.1. Договору), (3) нарахування штрафних санкцій (п. 8.2. Договору).
25.05.2023 Сторони уклали ще одну Додаткову угоду №1 до Договору (далі - «Додаткова угода від 25.05.2023»), якою внесли зміни до наступних умов Договору: (1) предмет Договору (п.1.1.1. Договору): «Продавець поставляє, а Покупець приймає та зобов'язується оплатити техніку, а саме: вантажний автомобіль самоскид марка: SINOTRUK, модель: ZZ3316V326ME1, комерційна назва SITRAK C7H, колісна формула 8х4, об'ємом кузова 23 м. куб., в кількості 1 (одна) одиниці, в подальшому іменовані як «Товар» на умовах, визначених даним Договором». (2) вартість Товару (п. 2.1. Договору): «вартість Товару, без урахування ПДВ, складає 97 500,00 (дев'яносто сім тисяч п'ятсот доларів США 00 центів) доларів США, сума ПДВ складає 19 500,00 (дев'ятнадцять тисяч п'ятсот доларів США 00 центів) доларів США, загальна вартість Товару, з врахуванням ПДВ, складає 117 000,00 (сто сімнадцять тисяч доларів США 00 центів) доларів США, що підлягає сплаті в гривневому еквіваленті по Курсу перерахунку та є загальною вартістю Договору.» (3) видалили абзац 4 п. 2.2. Договору, а саме: «На дату підписання Договору гривневий еквівалент вартості Товару з ПДВ складає 2 763 645, 40 грн.» (4) строк поставки (п. 4.1. Договору): «Продавець передає Товар Покупцеві на умовах EXW (склад Продавця: 08141, Київська обл.. Бучанський р-н, с. Святопетрівське, вул. Індустріальна, 31), згідно з Інкотермс 2010 року, в строк до 05 серпня 2023 року за умови виконання вимог п. 5.1. Договору.» (5) розмір остаточного платежу (п. 5.1.2. Договору): «Покупець зобов'язаний сплатити гривневий еквівалент 26 337,14 (двадцять шість тисяч триста тридцять сім доларів США 14 центів) доларів США, що підлягає сплаті за Курсом перерахунку протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту отримання офіційного повідомлення від Продавця про готовність Товару до відвантаження в порту Констанца, Румунія.»
Кредитор належним чином виконав свою частину зобов'язання за Договором, Боржник порушив взяті на себе зобов'язання відповідно до п. 4.1. та 5.1.2. Договору (в редакцій Додаткової угоди від 25.05.2023) - в строк до 05.08.2023 не повідомив про готовність Товару до відвантаження в порту Констанца, Румунія та не здійснив передачу Товару на складі в Київській області.
Кредитор використав досудовий спосіб врегулювання спору, шляхом направлення на адресу Боржника претензії від 05.02.2024 щодо порушення останнім зобов'язання за Договором, з вимогою здійснити повернення суми коштів, що були сплачені в рахунок попередньої оплати вартості Товару та сплатити суму пені й штрафу. Однак, Боржник після отримання вищенаведеної претензії, відповіді не надав та грошові кошти не повернув.
Сторонами в п. 2.1. та 2.2. Договору (в редакції Додаткової угоди від 25.05.2023), було визначено вартість Договору в іноземній валюті - 117 000,00 США, що підлягає сплаті в гривневому еквіваленті по курсу продажу (АK курс) долара США на момент закриття торгів на Українському міжбанківському валютному ринку на день, що передує дню перерахування коштів.
Пунктом 2.2. Договору, передбачено, що за умовами даного Договору «Курс перерахунку» це курс продажу (AK курс) долара США на момент закриття торгів на Українському міжбанківському валютному ринку (далі за текстом УМВР) на день, що передує дню перерахування коштів по даному Договору.
Сторони погодили використовувати в якості довідкової інформації про курс продажу (ASK курс) Долара США на момент закриття торгів на УМВР, дані опубліковані на сайті http://minfin.com.ua/currency/mb/archive/0,5%.
В разі відсутності доступу на cайт http://minfin.com.ua/currency/mb/archive/ для отримання відомостей про курс продажу (ASK курс) Долара США на момент закриття торгів на УМВР, сторони будуть використовувати відомості зазначені у довідці наданої банківською установою, в яких вони мають відповідні рахунки.
Статтею 524 ЦК України встановлено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні, а сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Частинами 1-2 ст. 533 ЦК України передбачено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Частиною 1 ст. 5 Закон України «Про валюту і валютні операції», визначено, що гривня є єдиним законним платіжним засобом в Україні з урахуванням особливостей, встановлених частиною другою цієї статті, і приймається без обмежень на всій території України для проведення розрахунків.
Якщо грошове зобов'язання виражене в іноземній валюті, то у складі такого зобов'язання виокремлюються два взаємопов'язаних елементи: валюта зобов'язання (грошова одиниця, в яких нарахована сума зобов'язання, що дає змогу визначити її вартісне значення) та валюта платежу (грошові знаки, що є засобом погашення грошового зобов'язання і в яких має відбуватися їх фактичне виконання).
Виходячи з системного аналізу вищенаведених норм законодавства, можна зробити висновок, що учасники договірних правовідносин мають право визначати грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті (валюта зобов'язання). Під час виконанні зобов'язання в іноземній валюті, необхідно враховувати, що єдиним платіжним засобам на території України - є гривня (валюта платежу).
У зв'язку з цим, боржник має виконати своє грошове зобов'язання перед кредитором, сплативши на його рахунок суму коштів у гривнях, яка визначена в еквіваленті до суми зобов'язання в іноземній валюті, відповідно до офіційного курсу на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
29.10.2021 Кредитор виконав своє грошове зобов'язання згідно з вимогами чинного законодавства та умовами Договору, перерахувавши на рахунок Боржника суму кошті - у національній валюті (2 400 000, 00 гривень), яка визначена виходячи з еквіваленту суми в іноземній валюті (91 116, 17 доларів США) за курсом визначеним, відповідно до умов Договору.
Боржник має обов'язок з повернення Кредитору суми попередньої оплати за Договором в еквіваленті - 91 116, 17 доларів США, що повинна бути сплачена в національній валюті за курсом визначеним відповідно до умов п. 2.2. Договору, у зв'язку з тим що: (1) Сторонами визначено суму зобов'язання за Договором в іноземній валюті - долар США (валюта зобов'язання), при цьому законною валютою платежу є гривня; (2) Кредитор сплатив на рахунок Боржника суму коштів у національній валюті, яка визначена виходячи з еквіваленту суми в іноземній валюті, що передбачена Договором.
Аналогічні висновки, щодо обов'язку боржника з повернення суми попередньої оплати за договором поставки в національній валюті, яка визначена в еквіваленті іноземної валюти (долар США) за курсом станом на дату подання заяви до суду, містяться в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 296/10217/15-ц та постанові Верховного Суду від 12.09.2023 року у справі № 910/9894/22 у спорах з подібних правовідносин до цієї справи.
Беручи до уваги вищенаведені обставини, можна дійти до висновку, що Кредитор має право на повернення суми коштів сплачених в рахунок попередньої оплати за Договором - 91 116 (дев'яносто одна тисяча сто шістнадцять) доларів США 17 центів, що підлягає сплаті Боржником в гривневому еквіваленті, за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання Кредитором заяви з грошовими вимогами до Боржника (абз. 4 ч. 2 ст. 45 КЗпБ). Сума, яка підлягає поверненню Боржником Кредитору в національній валюті - 3 812 300 (три мільйони вісімсот дванадцять тисяч триста) грн 55 коп., що еквівалентно 91 116,17 доларів СШАза курсом, встановленим Національним банком України на дату подання Кредитором заяви з грошовими вимогами до Боржника (курсу НБУ на 27.12.2024: 41,84 грн за 1 долар США).
Пунктом 8.2. Договору (в редакції Додаткової угоди від 13.12.2021) визначено, що у випадку прострочення передання Товару Продавцем Покупцю, Продавець сплачує Покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставленого Товару з ПДВ за кожний календарний день прострочення поставки Товару по день поставки Товару включно. У випадку, якщо прострочення передання за даним Договором складає більше 30 календарних днів. Продавець зобов'язаний додатково, окрім пені, сплатити Покупцеві штраф у розмірі 5% від суми сплачених платежів.
Вартість непоставленого Боржником Товару з врахуванням ПДВ, станом на дату прострочення виконання останнім свого зобов'язання - 06.08.2023, відповідно до п. 2.1. Договору (в редакції Додаткової угоди від 25.05.2023), складає 117 000,00 доларів США.
За прострочення передання Товару Боржнику нараховано пеню, яка становить (з урахуванням поданих 03.02.2025. уточнень) - 1 839 076,47 грн. та штраф, який становить 120 000,00 грн.
Частиною 1 статті 549 ЦК України, встановлено, що неустойкою (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено ч. 3 ст. 549 ЦК України, ч. 6 ст. 231 ГК України та статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», а право встановити у договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам ч. 4 ст. 231 ГК України.
Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено ч. 2 ст. 231 ГК України. При цьому в інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 01.06.2021 у справі №910/12876/19, сформувала правовий висновок: «[…] можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань не лише не заборонено, але й передбачено частиною другою статті 231 ГК України. […] Відповідно одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Підставою, яка породжує обов'язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов'язання (ст. 610, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України)».
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Обов'язок Боржника з повернення попередньої оплати за Договором - є грошовим зобов'язанням, а тому на нього можуть нараховуватися 3% річних.
Отже, сума 3% річних, яка підлягає стягненню з Боржника за прострочення грошового зобов'язання становить - 100 407 (сто тисяч чотириста сім) грн 64 коп.
Кредитором Боржнику нараховано 3% річних, які становить (з урахуванням поданих 03.02.2025. уточнень) - 95 883,04 грн.
Аналіз зазначених норм права та фактичних обставин справи свідчить про те, заявлені Приватним підприємством “Альтаїр» грошові вимоги є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
2. ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 на суму 6056,00 грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 45 993 421,86 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів.
В обґрунтування вимог заявником зазначено, що між ОСОБА_2 (Ліцензіар) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Агсолко Україна» (Ліцензіат) було укладено Ліцензійний договір № 1 про використання Творів образотворчого мистецтва від 04 січня 2016 року (далі - Ліцензійний договір № 1), відповідно до якого, Ліцензіар надав Ліцензіату за плату, виключну ліцензію (право) на використання об'єкта інтелектуальної власності - зображення, що являють собою сукупність творів образотворчого мистецтва (живопису, графіки, дизайну), із характеристиками та описом, зазначеними в Додатку №1 до цього Договору (надалі - Зображення) з метою їх використання в комерційній діяльності Ліцензіата (відповідно до п.п. 1.1. Ліцензійного договору №1).
За цим Договором Ліцензіату надавалася право використання Зображенням у відповідності з умовами даного Договору. Усі права на Зображення, включаючи будьякі пов'язані авторські права, патенти, комерційну таємницю, торгові знаки та інші права інтелектуальної власності, зберігаються за Ліцензіаром, якщо інше не передбачено договорами укладеними між Сторонами (відповідно до п. 2.3. Ліцензійного договору №1).
У Додатку №1 від 04.01.2016 року до Ліцензійного договору 1 сторони обумовили, що екземпляри Зображення, що передаються у користування відповідно до Договору виконані фірмовим шрифтом у кольорі, а також фірмовим шрифтом у чорно-білому.
Крім того, відповідно до п 1.3. Ліцензійного договору №1 визначалося, що Ліцензіат зобов'язується виплачувати винагороду за отримане від Ліцензіара право користування Зображень (надалі - Винагорода), у розмірі, порядку та на умовах, визначених цим Договором та Додатками до нього.
Порядок та строки розрахунків між сторонами, сторони визначили у пунктах 3.1.- 3.3. Ліцензійного договору № 1 та зокрема передбачили, що за надання прав, що передбачених цим договором, Ліцензіат сплачує Ліцензіару Винагороду - щорічний ліцензійний платіж (роялті) у розмірі, визначеному у Додатках до даного Договору, які підписуються Сторонами.
Також, у додатку № 2 від 04.01.2016 року до Ліцензійного договору № 1 Сторони погодилися, що за право на використання майнових прав інтелектуальної власності на Зображення, що є предметом Договору, Ліцензіат зобов'язується сплачувати Ліцензіару щорічний ліцензійний платіж (роялті) у розмірі, що становить 3 % від доходу Ліцензіата, за відповідний період. ПДВ не передбачено (п. 1. Додатку № 2 від 04.01.2016 року до Ліцензійного договору № 1).
При цьому під доходом мається на увазі загальна сума отриманих Ліцензіатом доходів від усіх видів діяльності, у відповідності до річного звіту про фінансові результати, складеного за даними бухгалтерського обліку (п.2. Додатку№2 від 04.01.2016 року до Ліцензійного договору №1).
Інформація щодо доходу Ліцензіата надається Ліцензіатом Ліцензіару щороку у вигляді звітів, завірених підписом керівника та завірених печатками у термін не пізніше 5 (п'яти) календарних днів після закінчення періоду (рік), на який надавалися права у відповідності до Договору (п. 3. Додатку № 2 від 04.01.2016 року до Ліцензійного договору № 1).
Ліцензіар протягом 5 (п'яти) робочих днів після отримання від Ліцензіата Звіту про дохід, готує на його підставі Акт про використання Зображень, та направляє його на адресу Ліцензіата. Ліцензіат протягом 5 (п'яти) робочих днів після отримання Акту повинен підписати, поставити печатку і надіслати примірник на адресу Ліцензіара. Якщо Ліцензіат не надішле письмових заперечень стосовно даних, наведених у Акті про використання Зображень протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати отримання Акту, вважається, що Ліцензіат прийняв (підписав) Акт, у тому вигляді, в якому він був наданий Ліцензіаром, і претензій у нього немає.
Ліцензійний платіж (роялті) у встановленому вище розмірі підлягає сплаті Ліцензіатом щороку шляхом перерахування грошових коштів у повному обсязі на поточний рахунок Ліцензіара протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати підписання Сторонами Акту про використання Зображень за відповідний рік, але не пізніше 20 (двадцяти) календарних днів після закінчення періоду (року), на який надавалися права у відповідності до Договору. Не одержання Ліцензіатом рахунка від Ліцензіара не є підставою для невиплати або затримки виплати ліцензійного платежу (роялті). (п.п 4,5 Додатку № 2 від 04.01.2016 року до Ліцензійного договору № 1).
В подальшому, на виконання умов договору, Боржником було складені звіти про обсяги реалізованої продукції до Ліцензійного договору № 1 та визначено розміри суми роялті до сплати за ставкою 3% від обсягу річного доходу, а саме:
- Звіт № 1 від 05.01.2017 ро. про обсяги реалізованої продукції за 2016 рік: сума роялті до сплати складала: 5 111 263,68 грн.;
- Звіт № 2 від 05.01.2018 ро. про обсяги реалізованої продукції за 2017 рік: сума роялті до сплати складала: 10 177 188,12 грн.;
- Звіт № 3 від 05.01.2019 ро. про обсяги реалізованої продукції за 2018 рік: сума роялті до сплати складала: 9 618 690,33 грн.
- Звіт № 4 від 05.01.2020 ро. про обсяги реалізованої продукції за 2019 рік: сума роялті до сплати складала: 8 773 100,70 грн.
- Звіт № 5 від 05.01.2021 ро. про обсяги реалізованої продукції за 2020 рік: сума роялті до сплати складала: 11 346 104,07 грн.
- Звіт № 6 від 05.01.2022 ро. про обсяги реалізованої продукції за перший квартал 2021 року: сума роялті до сплати складала: 5 461 680,00 грн.
Слід зазначити, що Боржник, зобов'язувався виплачувати винагороду за отримане від Ліцензіара право користування Зображень, однак свої зобов'язання не виконав, не сплатив суму розміру роялті, в зв'язку з чим, у Боржника перед Кредитором виникла заборгованість.
З цих підстав, 04 травня 2021 року, між Сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 від 04.05.2021 року до Ліцензійного договору № 1, у якій Сторони дійшли згоди, що Ліцензіат обмежується у праві використання Зображень, зазначених у Додатку №1 до Договору та зобов'язується виплатити заборгованість по виплаті винагороди за отримане від Ліцензіара право користування Зображень, що виникла на день погашення такої заборгованості (відповідно до п.п 1.1 та п.п. 1.2 п. 1 Додаткової угоди № 1 від 04.05.2021 року до Ліцензійного договору № 1).
Договір продовжує діяти до повного виконання сторонами зобов'язань за цим Договором, а саме виплати Ліцензіатом заборгованості по виплаті винагороди за отримане від Ліцензіара право користування Зображень (відповідно до п.п. 1.3 п. 1 Додаткової угоди № 1 від 04.05.2021 року до Ліцензійного договору № 1).
Крім того, сторонами, на виконання умов договору було складено та підписано акти про використання зображень до Ліцензійного договору № 1, а саме:
- Акт № 1 від 05 квітня 2017 року від про використання зображень за 2016 рік відповідно якого, сума роялті за використання Зображень, що підлягала сплаті за звітний період становила 5 111 263,68 грн.;
- Акт № 2 від 05 січня 2018 року про використання зображень за 2017 рік відповідно до якого, сума роялті за використання Зображень, що підлягала сплаті за звітний період становила 10 177 188,12 грн.;
- Акт № 3 від 05 січня 2019 року про використання зображень за 2018 рік року ваідповідно якого, сума роялті за використання Зображень, що підлягала сплаті за звітний період становила 9 618 690,33 грн.;
- Акт № 4 від 05 січня 2020 року про використання зображень за 2019 рік відповідно до якого, сума роялті за використання Зображень, що підлягала сплаті за звітний період становила 8 773 100,70 грн.;
- Акт № 5 від 05 січня 2021 року про використання зображень за 2020 рік відповідно до якого, сума роялті за використання Зображень, що підлягала сплаті за звітний період становила 11 346 104,07 грн.;
- Акт № 6 від 05 січня 2022 року про використання зображення за 1 кв. 2021 року відповідно до якого, сума роялті за використання Зображень, що підлягала сплаті за звітний період становила 5 461 680,00 грн.
Незважаючи на вимоги укладеного договору та укладені сторонами акти, Боржник не виконав зобов'язання щодо сплати сум роялті за Ліцензійним договором №1, а загальний сума заборгованості склала 50 488 026 грн 90 коп.
04 травня 2021 року між ОСОБА_2 (Ліцензар) та ТОВ «АГСОЛКО УКРАЇНА» (Ліцензіат) укладений ліцензійний договір №3 (далі - Ліцензійний договір № 3) про використання знаку для товарів та послуг, відповідно до якого:
Сторони підтверджують що на момент укладення цього Договору вони є співвласниками комбінованого знаку для товарів та послуг «AGSOLCO» (Знак для товарів та послуг), зареєстрованого в Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг за № 293792 від 10.03.2021 р., кожен з яких володіє 50% (п'ятдесятьма відсотками) прав на вказаний Знак для товарів та послуг. (п.2.1 Ліцензійного договору №3).
Ліцензіар надає Ліцензіатові на термін дії цього Договору виключну ліцензію на право використання комбінованого знаку для товарів і послуг «AGSOLCO» за свідоцтвом України № 293792 від 10.03.2021 р. відносно усього переліку товарів і послуг, зазначених у свідоцтві, а саме товарів і послуг 1,5,7, 12, 31, 35, 37 класами МКТП у своїй господарській діяльності, а Ліцензіат зобов'язується сплачувати обумовлені цим договором ліцензійні платежі (роялті) та виконувати інші зобов'язання, передбачені цим договором.
Після укладення цього Договору та за умови виконання Ліцензіатом усіх зобов'язань, передбачених цим Договором, Ліцензіат набуває статусу єдиного користувача Знаку для товарів та послуг, отримуючи право на 100% його використання. При цьому Ліцензіар зобов'язується не використовувати Знак для товарів та послуг самостійно та не надавати права на його використання третім особам, (п.2.3 Ліцензійного договору №3).
Ліцензіату надається право на використання Знаку для товарів і послуг на території України на строк дії даного Договору, (п.2.4 Ліцензійного договору №3).
На підставі ліцензії, що надається за цим Договором, Ліцензіат має право з урахуванням п. 2.1. цього Договору використовувати Знак для товарів та послуг стосовно будь-якої з, декількох чи всіх відповідних товарів та/або послуг за якими зареєстровано Свідоцтво, (п.2.7).
За надання прав, що передбачених цим договором, Ліцензіат, зобов'язується сплачувати Ліцензіару щорічний ліцензійний платіж (роялті) у розмірі, визначеному у Додатках до даного Договору, які підписуються Сторонами, (п.7.1 Ліцензійного договору №3).
Згідно Додатку №1 від 04.05.2021р. до Ліцензійного договору №3 про використання знаку для товарів та послуг:
- Сторони погодилися, що за право на використання майнових прав інтелектуальної власності на Знак для товарів і послуг, що є предметом Договору, Ліцензіат зобов'язується сплачувати Ліцензіару щорічний ліцензійний платіж (роялті) у розмірі, що становить 6 % від доходу Ліцензіата, за відповідний період. ПДВ не передбачено, (п.1 Додатку №1 від 04.05.2021р. до Ліцензійного договору №3);
- При цьому під доходом мається на увазі сума всіх отриманих Ліцензіатом доходів з використанням Знаків для товарів і послуг, що є предметом цього договору, у відповідності до річного звіту про фінансові результати, складеного за даними бухгалтерського обліку (п.2 Додатку №1 від 04.05.2021р. до Ліцензійного договору №3);
- Інформація щодо доходу Ліцензіата надається Ліцензіатом Ліцензіару щороку у вигляді звітів згідно із затвердженою формою, завірених підписом керівника та завірених печатками у термін не пізніше 5 (п'яти) календарних днів після закінчення періоду (рік), на який надавалися права у відповідності до Договору. (п.3 Додатку №1 від 04.05.2021р. до Ліцензійного договору №3);
- Ліцензіар протягом 5 (п'яти) робочих днів після отримання від Ліцензіата Звіту про дохід, готує на його підставі Акт про використання Знаку для товарів і послуг, та направляє його на адресу Ліцензіата. Ліцензіат протягом 5 (п'яти) робочих днів після отримання Акту повинен підписати, поставити печатку і надіслати примірник на адресу Ліцензіара. Якщо Ліцензіат не надішле письмових заперечень стосовно даних, наведених у Акті про використання Знаку для товарів і послуг протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати отримання Акту, вважається, що Ліцензіат прийняв (підписав) Акт, утому вигляді, в якому він був наданий Ліцензіаром, і претензій у нього немає, (п.4 Додатку №1 від 04.05.2021р. до Ліцензійного договору №3);
- Ліцензійний платіж (роялті) у встановленому вище розмірі підлягає сплаті Ліцензіатом щороку шляхом перерахування грошових коштів у повному обсязі на поточний рахунок Ліцензіара протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати підписання Сторонами Акту про використання Знаку для товарів і послуг за відповідний рік, але не пізніше 20 (двадцяти) календарних днів після закінчення періоду (року), на який надавалися права у відповідності до Договору. Не одержання Ліцензіатом рахунка від Ліцензіара не є підставою для невиплати або затримки виплати ліцензійного платежу (роялті), (п.5 Додатку №1 від 04.05.2021р. до Ліцензійного договору №3);
- Сторони погодилися, що нарахування ліцензійного платежу (роялті) за Договором розпочинається з дати укладання даного договору (п.6 Додатку №1 від 04.05.2021р. до Ліцензійного договору №3).
Таким чином, з 04.01.2016р. ОСОБА_2 , володів 50 % інтелектуальної власності на зображення та передав, на умовах платності, свою частку іншому власнику на дане зображення - ТОВ «АГСОЛКО УКРАЇНА» для персоналізації своїх товарів послуг, тобто в якості торгової марки, в т.ч. як таку що зареєстрована в Державному реєстрі свідоцтв України на торговельні марки з 10 березня 2021 року.
В подальшому, на виконання умов договору, Боржником було складені звіти про обсяги реалізованої продукції до Ліцензійного договору № 3 та визначено розміри суми роялті до сплати за ставкою 6% від обсягу річного доходу, а саме:
- Звіт № 1 від 05 січня 2022 року про обсяги реалізованої продукції за 2021 рік сума роялті до сплати складала: 23 950 705,98 грн.
- Звіт № 1/2 від 05 січня 2023 року про обсяги реалізованої продукції за 2022 рік сума роялті до сплати складала: 12 954 346,62 грн.
- Звіт № 1/3 від 05 січня 2024 року про обсяги реалізованої продукції за 2023 рік сума роялті до сплати складала: 9 088 369,26 грн.
Крім того, сторонами, на виконання умов договору, було складено та підписано акти про використання знаку для товарів до Ліцензійного договору № 3, а саме:
- Акт № 1 від 05.01.2022 року про використання знаку для товарів за 2021 рік, відповідно якого Сума роялті за використання знаку для товарів і послуг "BB", що підлягає сплаті за звітний період становить 23 950 705,98 грн.
- Акт № 2 від 05.01.2023 року про використання знаку для товарів за 2022 рік, відповідно якого Сума роялті за використання знаку для товарів і послуг "BB", що підлягає сплаті за звітний період становить 12 954 346,62 грн.
- Акт № 3 від 05.01.2024 року про використання знаку для товарів за 2023 рік, відповідно якого Сума роялті за використання знаку для товарів і послуг "BB", що підлягає сплаті за звітний період становить 9 088 369,26 грн.
Незважаючи на вимоги укладеного договору та укладені сторонами акти, Боржник не виконав зобов'язання, щодо сплати сум роялті за Ліцензійним договором №3, а сума заборгованості за договором склала 45 993 421 грн. 86 коп.
Додатково Кредитор повідомляє суд, що з метою підтвердження заборгованості Боржника перед Кредитором, останній, до подання даної заяви з кредиторськими вимогами до Суду, звернувся до судового експерта з заявою для отримання від експерта висновку на питання - чи підтверджується заборгованість Боржника за Ліцензійними договорами №1 та № 3 перед Кредитором? Якщо так, то в якому розмірі?
В зв'язку з цим, судовим експертом Тихоненко І.П. за результатами проведення судово - економічної експертизи у господарській справі №908/2981/24 за позовом ДЕНІЕЛ ТРЕЙДІНГ СА (DANIEL TRADING SA) до TOB «АГСОЛКО УКРАЇНА» про відкриття провадження у справі про банкрутство на підставі заяви ОСОБА_2 від 09.12.2024р. №1 складено висновок експерта № 01/12-24 від 19 грудня 2024 р., яким підтверджено розмір заборгованості Боржника перед Кредитором на загальну суму 96 481 448 грн. 76 коп. (висновок експерта № 01/12-24 від 19 грудня 2024 додається).
Таким чином, грошові вимоги Кредитора до Боржника складають 96 481 448 грн. 76 коп., з них: борг за Ліцензійним договором № 1 - 50 488 026,90 грн.; борг за Ліцензійним договором № 3 - 45 993 421,86 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1107 Цивільного кодексу України розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності здійснюється на підставі ліцензійного договору.
Згідно з ч. 1 ст. 1109 Цивільного кодексу України за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 1109 Цивільного кодексу України у ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об'єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об'єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об'єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір. Вважається, що за ліцензійним договором надається невиключна ліцензія, якщо інше не встановлено ліцензійним договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1110 Цивільного кодексу України ліцензійний договір укладається на строк, встановлений договором, який повинен спливати не пізніше спливу строку чинності виключного майнового права на визначений у договорі об'єкт права інтелектуальної власності.
Згідно з статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За змістом статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
На підставі викладеного вище, суд вважає, заявлені Социком В.Є. вимоги доведеними та обґрунтованими.
При цьому, у судовому засіданні 20.02.2025. представником ДЕНІЕЛ ТРЕЙДІНГ СА (DANIEL TRADING SA) та розпорядником майна заявлено клопотання про застосування наслідків спливу строку позовної давності до вимог ОСОБА_2 в частині заявленої заборгованості за Ліцензійним договором № 1 про використання Творів образотворчого мистецтва від 04 січня 2016 року у сумі 50 488 026 грн 90 коп., яка виникла з 05.01.2017. по 05.01.2022.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦКУ, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ч. 1 ст. 253 ЦКУ).
Стаття 256 ЦК України визначає позовну давність, як строк, протягом якого особа може реалізувати належне їй матеріальне право на отримання судового захисту порушеного цивільного права чи інтересу шляхом пред'явлення в належному порядку нею чи іншою уповноваженою особою позову до суду.
За висновком щодо застосування положень про застосування такого способу захисту порушеного права як звернення із грошовими вимогами у справі про банкрутство у поєднанні із положеннями про позовну давність, а саме статей 15, 16, 256 ЦК України, викладеного у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.09.2021 у справі №916/4644/15, у справі про банкрутство при розгляді кредиторських грошових вимог до боржника застосовуються загальні норми цивільного законодавства про позовну давність, визначені у главі 19 "Позовна давність" ЦК України.
Близького за змістом підходу щодо застосування позовної давності у справі про банкрутство дотримується Верховний Суд України у постанові від 13.01.2016 у справі № 922/5094/14, судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постановах від 23.04.2019 у справі № Б-19/207-09, від 11.02.2020 у справі № 10/5026/995/2012, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 05.03.2020 у справі № 14/325"б".
Тобто право на визнання грошових вимог кредитора, які заявлені ним до боржника у справі про банкрутство, також може бути обмежено судом, а у визнанні цих грошових вимог може бути відмовлено (відхилені грошові вимоги) у разі встановлення судами спливу позовної давності при зверненні з такими вимогами, якщо про застосування цього строку було заявлено відповідною особою.
За змістом положень статті 267 ЦК України та статті 45 КУзПБ для цілей застосування частин третьої, четвертої статті 267 ЦК України під час розгляду грошових вимог кредитора в процедурі розпорядження майном боржника стороною, яка може зробити заяву про застосування позовної давності, слід розуміти інших кредиторів, боржника та розпорядника майна боржника (висновок судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові у постанові від 09.09.2021 у справі № 916/4644/15).
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦКУ).
Враховуючи те, що згідно з п. 5 Додатку №2 до Ліцензійного договору № 1 про використання Творів образотворчого мистецтва від 04 січня 2016 року встановлено, що Ліцензійний платіж (роялті) підлягає сплаті Ліцензіатом щороку шляхом перерахування грошових коштів у повному обсязі на поточний рахунок Ліцензіара протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати підписання Сторонами Акту про використання Зображень за відповідний рік, до вимог ОСОБА_2 у сумі 50 488 026 грн 90 коп., які виникли з 05.01.2017. по 05.01.2022. сплив строк позовної давністі.
Відповідно до ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Таким чином, суд відхиляє вимоги ОСОБА_2 на суму 50 488 026 грн 90 коп. у зв'язку із спливом позовної давності.
3. Головного управління ДПС у Запорізькій області, 69035, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166 на суму 4844,80 грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 247 573,92 грн. - 2 черга задоволення вимог кредиторів.
Згідно поданої заяви, станом на день подання заяви Боржник має заборгованість перед бюджетом з єдиного внеску, нарахованого роботодавцем на суми: заробітної плати, винагороди за договарми ЦПХ, допомозі по тимчасовій непрацездатності у сумі 247 573, 92 грн (з яких 247 573, 92 грн. - грошове зобов'язання).
Заборгованість з єдиного внеску, нарахованого роботодавцем на суми: заробітної плати, винагороди за договарми ЦПХ, допомозі по тимчасовій непрацездатності виникла на підставі : - самостійного нарахування Боржником податкового розрахунку сум доходу, нарахованого/сплаченого на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску № 9337606379 від 10.11.2024 (термін сплати 11.11.2024) у сумі 265 114, 12 гривень.З урахуванням сплати/переплати у сумі 17 540, 20 грн залишок заборгованості складає 247 573, 92 гривень.
Станом на день подання заяви вищезазначений податковий борг у сумі 247 573, 92 грн. боржником до бюджету не сплачений.
Відповідно до п.2 ст.6 116 Закону, ВР України, від 08.07.2010, № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Згідно п.12 ст.9 Закону, ВР України, від 08.07.2010, № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Відповідно до п. 1 ст. 54. Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно п.1 ст.57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно до п.п.14.1.39 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до п. п.14.1.175 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Статтею 67 Конституції України встановлений обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Аналіз зазначених норм права та фактичних обставин справи свідчить про те, заявлені Головним управлінням ДПС у Запорізькій області грошові вимоги є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
4. Товариства з обмеженою відповідальністю “Гранд Бетон», 08114, с. Гореничі Бучанського району Київської області, вул. Соборна, 270 на суму 6056,00 грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 6 343 497,25 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів.
Судом встановлено, що грошові вимоги заявника, обгунтовані наступними обставинами: Рішенням Господарського суду м. Києва від 26.02.2024. по справі №910/15781/23 позов задоволено частково. Розірвано договір поставки № 3070/350151 від 02.12.2021 та договір поставки № 3071/350151 від 02.12.2021, укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агсолко Україна» (01039, м. Київ, вул. Академіка Вільямса, буд. 6Д, офіс 43, код 39681109) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гранд Бетон» (08114, Київська обл., Бучанський р-н, с. Гореничі, вул. Соборна, 270, код 38559662). Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агсолко Україна» (01039, м. Київ, вул. Академіка Вільямса, буд. 6Д, офіс 43, код 39681109) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Бетон» (08114, Київська обл., Бучанський р-н, с. Гореничі, вул. Соборна, 270, код 38559662) 7 182 432 (сім мільйонів сто вісімдесят дві тисячі чотириста тридцять дві) грн 44 коп. основного боргу, 90 474 (дев'яносто тисяч чотириста сімдесят чотири) грн 57 коп. судового збору та 9 999 (дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн 00 коп. витрат на правничу допомогу.
У період з квітня 2024 року по грудень 2024 року, приватним виконавцем були здійснені зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Кредитора в якості погашення заборгованості на загальну суму 939 408,76 грн (дев'ятсот тридцять дев'ять тисяч чотириста вісім гривень 76 копійок). Копії платіжних інструкцій у кількості 9-ти штук заявником додаються.
Таким чином, станом на 06.02.2025 року сума заборгованості, а відповідно і грошових вимог до Боржника, складається з 6 243 023,68 грн. (шість мільйонів двісті сорок три тисячі двадцять три гривні 68 копійок) основного боргу, 90 474,57 грн (дев'яносто тисяч чотириста сімдесят чотири гривні 57 копійок) судового збору та витрат на правничу допомогу у розмірі 9 999,00 грн (дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять гривень 00 копійок), а разом: 6 343 497,25 грн. (шість мільйонів триста сорок три тисячі чотириста дев'яносто сім гривень 25 копійок).
Частинами 3, 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.
Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Аналіз зазначених норм права та фактичних обставин справи свідчить про те, заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю “Гранд Бетон» грошові вимоги є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
5. Товариства з обмеженою відповідальністю “Автогазсервіс», 19632, Черкаська область с. Степанки, 8-й кілометр Смільнського шосе на суму 6056,00 грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 122 597,33 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 9084,64 грн. - 6 черга задоволення вимог кредиторів (без права вирішального голосу на зборах та комітету кредиторів).
Грошові вимоги обґрунтовані наступним: 01.08.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Автогазсервіс» (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агсолко України» (орендар) було укладено договір оренди комерційної нерухомості №4 Ю/2023 (далі - договір). За умовами цього договору орендовець передає, а орендар приймає у строкове платне користування частину нежитлової нерухомості, що знаходиться за адресою Черкаська область, Черкаський район, с. Степанки, Смілянське шосе 8 км, а саме: офісні приміщення, частина другого поверху адмінбудівлі з прибудовою літера А- 2, загальною площею 64,96 м2; приміщення складу літера Б з крановою естакадою в технічній документації, склад площею 297,50 м2; приміщення станції технічного обслуговування (СТО) площею 120,00 м2; рекламний засіб (банер. що розташований на паркані розміром 3,0 м * 6,0 м) - площею 18,00 м2; виставковий майданчик (замощення) площею 100.00 м2 (пункт 1.1 договору).
Майно передається в оренду з метою використання орендарем відповідно до цільового призначення, а саме: для розміщення офісу, складу, виставкового майданчику, розміщення реклами (пункт 1.3 договору).
Передача орендареві майна в користування здійснюється одночасно з підписанням повноважними представниками сторін акту приймання-передачі майна, додаток №1 до цього договору. При цьому ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна переходить до орендаря з дати підписання такого акту (пункт 2.1 договору).
Плата за послуги з утримання комерційної нерухомості визначається відповідно до фактично наданих послуг відповідно до додатку №2 договору. Сторони погоджуються, що додаток №2 може доповнюватися, змінюватися без попереднього погодження, відповідно до фактично наданих послуг та (або) зміни алгоритму обчислення. Оподаткування ПДВ здійснюється за ставкою, що діє на дату виникнення податкового зобов'язання (пункт 3.1.2 договору).
Починаючи з 2023 року 01 жовтня кожного року оренди (на дату оприлюднення зведеного індексу інфляції на офіційному сайті Міністерства фінансів України), в разі продовження чи переукладання договору на новий термін, ставки орендної плати за приміщення (за виключенням плати за послуги з утримання комерційної нерухомості), автоматично збільшуються не менше ніж на зведений індекс інфляції за попередній період від ставок орендної плати, що діяли за попередній рік оренди (пункт 3.2 договору).
Орендодавець має право в односторонньому порядку змінювати розмір орендної плати шляхом направлення орендарю письмового повідомлення не пізніше ніж за 30 (тридцять) календарних днів до дати запровадження нової орендної плати (пункт 3.3 договору).
Орендодавець в односторонньому порядку без укладення будь-яких змін та доповнень до цього Договору змінює плату за послуги з утримання комерційної нерухомості у разі зміни або запровадження нових цін, тарифів на комунальні послуги, введення інших обов'язкових зборів і платежів згідно з законодавством України (пункт 3.4 договору).
Орендар самостійно здійснює плату за спожиту електроенергію або відшкодовує вартість електроенергії, спожитої за поточний місяць, згідно з показниками окремо встановленого лічильника у відповідності до державних тарифів, що затверджені відповідними постановами НКРЕ. Вартість електроенергії, розрахована орендодавцем згідно з такими показниками, включається до плати за послуги з утримання комерційної нерухомості (пункт 3.5 договору).
Щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця орендодавець надає орендарю акт про надані послуги, яким підтверджується обсяг та вартість послуг оренди за попередній місяць. Орендар зобов'язаний підписати акт про надані послуги та повернути його орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця (пункт 3.7 договору).
Орендна плата сплачується орендарем шляхом перерахування у безготівковому порядку на поточний банківський рахунок орендодавця до 20 числа розрахункового місяця. Не виставлення рахунку орендодавцем не звільняє орендаря від сплати орендної плати за договором (пункт 3.8 договору).
Орендодавець має право вимагати своєчасної оплати оренди майна, а орендар у свою чергу зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, передбачені цим договором (пункти 4.1.1 та 5.1.3 договору).
За Актами наданих послуг №№ 51, та 52 від 01 серпня 2024 року та № 59 від 12 вересня 2024 року у боржника виникла заборгованість перед кредитором на загальну суму 113052,64 грн., сума основного боргу (69506,96+43545,68). Договірні зобовязання боржником не виконані в повному обсязі станом на момент подачі даної заяви до суду.
Так, рішенням Господарського суду Черкаської області від 30.12.2024. по справі №925/1079/24 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агсолко Україна» (вул.Поштова, 159-Б, м.Запоріжжя, 69095, ідентифікаційний код 39681109) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автогазсервіс» (8-й кілометр Смілянського шосе, с.Степанки, Черкаський район, Черкаська область, 19632, ідентифікаційний код 14210037) 69506,96 грн заборгованості з орендної плати (за актами надання послуг №51 та №52 від 01.08.2024) та 2754,21 грн судового збору.
Частинами 3, 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.
Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Що стосується Акту наданих послуг № 59 від 12 вересня 2024 року на суму 43545,68 грн., суд зазначає наступне:
В силу пункту 1 статті 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до пункту 6 статті 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 759 Цивільного кодексу України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Відповідно до частини 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Згідно із частинами 1, 4 статті 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Дослідивши акт наданих послуг № 59 від 12 вересня 2024 року, судом встановлено що вказана в цьому акті орендна плата повністю відповідає орендній платі яка вказана у договорі оренди і складає 43545,68 грн з ПДВ.
З огляду на наведені правові норми та встановлені судом фактичні обставини, суд дійшов висновку, що вимога по заборгованості з орендної плати підлягає задоволенню.
У разі порушення строків виконання грошових зобов'язань за цим договором орендар на вимогу орендодавця сплачує пеню від суми простроченого зобов'язання у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 21 числа поточного місяця до дати погашення заборгованості включно (пункт 7.2 договору).
У звязку з невиконанням договірних зобовязань строк яких настав, кредитором нараховано боржнику пеню у сумі 9084,64 грн.
У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (статті 217, 218 Господарського Кодексу України).
Стаття 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями у розумінні цього Кодексу визначає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. А частина 4 статті 231 Господарського Кодексу України встановлює, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Умовами договору визначено, що у разі порушення строків виконання грошових зобов'язань за цим договором орендар на вимогу орендодавця сплачує пеню від суми простроченого зобов'язання в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України що діяла у період, за який сплачується пеня.
Крім того, у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання Товариством з обмеженою відповідальністю “Автогазсервіс» нараховані 1048,23 грн. 3% річних та 5742,25 грн. індексу інфляції.
Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інше не встановлено договором.
Таким чином, аналіз зазначених норм права та фактичних обставин справи свідчить про те, заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю “Автогазсервіс» грошові вимоги є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім того, слід зазначити, що конкурсні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Автогазсервіс» до боржника, мали бути заявлені кредитором протягом 30-ти днів після оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства). Однак заява про грошові вимоги подана кредитором з пропуском цього строку.
Згідно п. 3 ч. 4 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
6. Товариства з обмеженою відповідальністю “Негабарит-Сервіс», 45034, смт. Люблинець Ковельського району Волинської області, вул. Заводська, 7А на суму 4844,80 грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 415 745,77 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів (без права вирішального голосу на зборах та комітету кредиторів).
Грошові вимоги заявника виникли на підставі наступного: Між ТзОВ «Агсолко Україна» (як Замовником) та ТзОВ «Негабарит-Сервіс» (як Перевізником) було укладено Договір №32 від 18.04.2019 за умовами якого Замовник замовляє, а Перевізник надає послуги по організації та здійсненні перевезення вантажів автомобільним транспортом в міському, міжміському та міжнародному сполученні, а Замовник зобов'язується оплатити послуги Перевізника.
Згідно п. 4.1. Договору - вартість послуг визначається за узгодженням сторін по кожному конкретному перевезенню та вказується у рахунку-фактурі Перевізника. Долученими міжнародними товарно-транспортними накладними підтверджується факт належного здійснення перевезення.
Разом з цим за даними бухгалтерського обліку за ТзОВ «Агсолко Україна» перед ТзОВ «Негабарит-Сервіс» рахується заборгованість за надані послуги у сумі 354 912,97грн., що підтверджується:
- Актом здачі-прийняття робіт №909 від 03.04.2023 - залишок боргу 76 058,10грн.
- Актом здачі-прийняття робіт №1533 від 09.06.2023 - залишок боргу 50 000грн.
- Актом здачі-прийняття робіт №2239 від 17.08.2023 - залишок боргу 65 000грн.
- Актом здачі-прийняття робіт №2240 від 17.08.2023 - залишок боргу 163 854,87грн.
Пунктом 4.4 Договру на перевезення вантажів встановлено, що Замовником сплачується Перевізнику за перевезення передоплата розміром 100% від вартості перевезення по факту підписання заявки.
Згідно ч. 1, 2 статті 307 Господарського кодексу України - за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі та підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.
Згідно з статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За змістом статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Отже, заявлена ТзОВ «Негабарит-Сервіс» заборгованість за надані послуги у сумі 354 912,97грн. визнається судом в повному обсязі.
Крім того, провівши відповідні обрахунки за допомогою калькулятора штрафів Інформаційноправової системи ЛІГА ЗАКОН виходячи із суми заборгованості 354 912,97грн., заявником нараховані боржнику інфляційні у сумі 46105,07грн. та три відсотки річних у сумі 8671,73грн.
Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інше не встановлено договором.
Перевіривши розрахунок індексу інфляції та суми 3 % річних, суд зазначає, що він є обґрунтованим та підтверджується у заявленій сумі.
Крім того, слід зазначити, що конкурсні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Негабарит-Сервіс» до боржника, мали бути заявлені кредитором протягом 30-ти днів після оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства). Однак заява про грошові вимоги подана кредитором з пропуском цього строку.
Згідно п. 3 ч. 4 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Враховуючи, що всі грошові вимоги конкурсних кредиторів розглянуті господарським судом, суд вважає за необхідне зобов'язати розпорядника майна організувати та провести перші загальні збори кредиторів, встановити дату проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів, а також дату проведення підсумкового судового засідання у справі.
Керуючись ст. ст. 2, 45, 47, 48 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Визнати грошові вимоги Приватного підприємства “Альтаїр», 19801, смт. Драбів Черкаської області, вул. Шевченка, 27А до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агсолко Україна», 69095, м. Запоріжжя, вул. Поштова, 159-Б, код ЄДРПОУ 39681109 на суму 6056,00 грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 3 908 183,59 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 1 959 076,47 грн. - 6 черга задоволення вимог кредиторів.
Визнати грошові вимоги ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агсолко Україна», 69095, м. Запоріжжя, вул. Поштова, 159-Б, код ЄДРПОУ 39681109 на суму 6056,00 грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 45 993 421,86 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів.
Визнати грошові вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області, 69035, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агсолко Україна», 69095, м. Запоріжжя, вул. Поштова, 159-Б, код ЄДРПОУ 39681109 на суму 4844,80 грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 247 573,92 грн. - 2 черга задоволення вимог кредиторів.
Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Гранд Бетон», 08114, с. Гореничі Бучанського району Київської області, вул. Соборна, 270 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агсолко Україна», 69095, м. Запоріжжя, вул. Поштова, 159-Б, код ЄДРПОУ 39681109 на суму 6056,00 грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 6 343 497,25 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів.
Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Автогазсервіс», 19632, Черкаська область с. Степанки, 8-й кілометр Смільнського шосе до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агсолко Україна», 69095, м. Запоріжжя, вул. Поштова, 159-Б, код ЄДРПОУ 39681109 на суму 6056,00 грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 122 597,33 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 9084,64 грн. - 6 черга задоволення вимог кредиторів (без права вирішального голосу на зборах та комітету кредиторів).
Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Негабарит-Сервіс», 45034, смт. Люблинець Ковельського району Волинської області, вул. Заводська, 7А до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агсолко Україна», 69095, м. Запоріжжя, вул. Поштова, 159-Б, код ЄДРПОУ 39681109 на суму 4844,80 грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 415 745,77 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів (без права вирішального голосу на зборах та комітету кредиторів).
Зобов'язати розпорядника майна згідно з даними обліку боржника, окремо внести до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з відповідним державним реєстром.
Зобов'язати розпорядника майна організувати проведення зборів кредиторів у відповідності до ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства, вирішити питання відносно подальшого руху справи та відповідні протоколи надати суду.
Встановити дату проведення перших загальних зборів кредиторів та засідання комітету кредиторів до 17.03.2025.
Встановити дату підсумкового засідання суду - 01.04.2025. о/об 10-00 год. Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Запорізької області за адресою: 69001, м. Запоріжжя, вул. Гетьманська, 4, корп. 1, каб. 218.
Зобов'язати розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю “Агсолко Україна» проаналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на товарних ринках; надати письмові докази про розмір активу та пасиву Товариства з обмеженою відповідальністю “Агсолко Україна», наявну дебіторську заборгованість.
Копію ухвали надіслати кредиторам, боржнику, розпоряднику майна.
Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, відповідно до ч.1 ст.235 ГПК України. Повний текст ухвали буде складено протягом 5-ти днів з дня оголошення вступної та резолютивної частин ухвали.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня її проголошення за правилами, визначеними ст. ст. 256-259 ГПК України.
Повна ухвала складена 21.02.2025.
Суддя Л.М. Сушко