61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649
по справі про банкрутство
25.02.2025р. Справа № 905/109/18
Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.,
при секретарі судового засідання Кравець А.Є., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали
за заявою ініціюючого кредитора: Управління Пенсійного фонду України в м. Вугледар Донецької області (правонаступником є Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, код ЄДРПОУ 13486010)
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю “Юнион-Углегаздобыча» (код ЄДРПОУ 31534713)
про банкрутство, -
ліквідатор - арбітражний керуючий Пропадущий А.В. (свідоцтво № 1585 від 09.08.13),
кредитори:
- Головне управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (правонаступником є Головне управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ ВП 44070187),
- Публічне акціонерне товариство “Банк “Софійський» (код ЄДРПОУ 38061253),
- Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (правонаступником є Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, код ЄДРПОУ 13486010), -
учасники справи не з'явились, -
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 14.02.2018 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Юнион-Углегаздобыча» (адреса: 85670, м. Вугледар, вул. 30-річчя Перемоги, 5/44, код ЄДРПОУ 31534713); визнано грошові вимоги Управління Пенсійного фонду України в м.Вугледар Донецької області в сумі 3081577,84грн.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю “Юнион-Углегаздобыча» строком на сто п'ятнадцять календарних днів до 09.06.2018р.; призначено розпорядника майна.
15.02.2018р. за номером 49459 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет оприлюднено оголошення (повідомлення) про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Юнион-Углегаздобыча», м.Вугледар (код ЄДРПОУ 31534713).
Ухвалою від 19.06.2018 за результатами попереднього засідання у справі № 905/109/18 (з урахуванням ухвали від 12.11.2018 про внесення виправлень) визнано кредиторами та затверджено реєстр вимог кредиторів:
- Управління Пенсійного фонду України в м.Вугледар Донецької області на суму 3081577,84грн. - четверта черга;
- Головне управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на суму 69052,21грн., з яких: 7568,33грн. - друга черга, 61483,88грн. - третя черга; крім того 376,50грн. - шоста черга;
- Публічне акціонерне товариство «Банк «Софійський» на суму 31991231,94грн., які забезпечені заставою майна боржника, погашення позачергово.
Постановою господарського суду від 20.03.2019 визнано банкрутом боржника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнион-Углегаздобыча»; відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців до 20.03.2020р.; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Пропадущего Андрія Володимировича (ІНН НОМЕР_1 ; свідоцтво №1585 від 09.08.2013р.; адреса: 18001, м. Черкаси, вул. Смілянська, буд. 44, оф. 302).
Повідомлення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури оприлюднене на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 20.03.2019 за №58289.
Ухвалою суду від 03.07.2019р. визнано Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області кредитором боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнион-Углегаздобыча" на суму 5993169,83грн., з яких: 5989327,83грн.- друга черга; 3842,00грн. (судовий збір) - перша черга. Зобов'язано ліквідатора включити кредиторські вимоги Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнион-Углегаздобыча", уточнений реєстр вимог кредиторів надати суду.
Судом здійснювались заміни кредиторів правонаступниками, строк ліквідаційної процедури та повноваження ліквідатора продовжувалися з постановленням відповідних ухвал, розгляд справи не завершено.
22.11.2024 через підсистему "Електронний суд" ліквідатором разом зі звітом про хід ліквідаційної процедури станом на 09.11.2024 подано клопотання про продовження строку ліквідаційної процедури та повноважень ліквідатора на шість місяців (вх.№ 07-07/10255/24).
Ухвалою від 16.12.2024 суд призначив клопотання ліквідатора - арбітражного керуючого Пропадущего А.В. про продовження строку ліквідаційної процедури та повноважень ліквідатора до розгляду в судовому засіданні на 11.02.2025; вирішені інші процедурні питання.
Ухвалою суду від 11.02.2025 відмовлено в задоволенні клопотання ліквідатора - арбітражного керуючого Пропадущего Андрія Володимировича про продовження строку ліквідаційної процедури у справі № 905/109/18 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Юнион-Углегаздобыча».
Відкладено розгляд справи на 25.02.2025, витребувано у ліквідатора - арбітражного керуючого Пропадущого А.В.: актуальний Реєстр вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю “Юнион-Углегаздобыча» за формою, затвердженою наказом Мін'юста від 17.08.2020 N 2778/5 "Про затвердження Вимог до форми та порядку ведення реєстру вимог кредиторів у справах про банкрутство (неплатоспроможність)" (з подальшими змінами); письмові пояснення та детальний розрахунок сум грошової винагороди арбітражного керуючого за час виконання повноважень ліквідатора, що підлягають відшкодуванню кредиторами банкрута, що не виключені з реєстру вимог кредиторів ТОВ “Юнион-Углегаздобыча», пропорційно сумам визнаних кредиторських вимог. Встановлено ліквідатору та кредиторам строк на подачу суду всіх документів, заяв, клопотань, пояснень тощо - до 17.02.2025, з урахуванням вимог ст. 42 ГПК України.
Вказана ухвала доставлена до зареєстрованих електронних кабінетів у системі «Електронний суд» ліквідатору, ГУ ДПС у Донецькій області, ГУ ПФУ у Донецькій області, що підтверджується відомостями комп'ютерної бази даних «Діловодство спеціалізованого суду».
Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Публічного акціонерного товариства «Банк «Софійський» (код ЄДРПОУ 38061253), вказана юридична особа припинена 16.09.2019 в результаті ліквідації.
17.02.2025 через систему «Електронний суд» ліквідатором банкрута разом із заявою подано Звіт про оплату послуг ліквідатора за період з 20.03.2019 по 01.04.2021 року (основна винагорода) на суму 315254,23 грн. та Реєстр вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю “Юнион-Углегаздобыча» станом на 13.05.2024.
Ліквідатор та кредитори не забезпечили участі своїх представників у судовому засіданні 25.02.2025, про розгляд справи повідомлені належним чином.
Ліквідатором не подано витребуваний детальний розрахунок сум грошової винагороди арбітражного керуючого за час виконання повноважень ліквідатора, що підлягають відшкодуванню кредиторами банкрута, що не виключені з реєстру вимог кредиторів ТОВ “Юнион-Углегаздобыча», пропорційно сумам визнаних кредиторських вимог.
Від кредиторів не надходило у встановлений судом строк документів, заяв, клопотань, пояснень тощо.
Матеріали справи свідчать, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, та надано достатньо часу для надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було дотримано всіх необхідних вимог щодо повідомлення учасників справи про здійснення її розгляду. За висновком суду, є можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами та за відсутності сторін, що не з'явились.
Розглянувши матеріали справи та подані документи, суд зазначає таке.
З 21.10.2019 набув чинності Кодекс України з процедур банкрутства.
Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
Отже, законодавцем визначено пряму дію норм КУзПБ у часі та їх застосування при розгляді справ про банкрутство незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, за винятком справ, які на день введення в дію цього Кодексу 21.10.2019 перебувають на стадії санації.
Відтак, з 21.10.2019 провадження у справі №905/109/18 про банкрутство ТОВ “Юнион-Углегаздобыча», що з 20.03.2019 перебуває на стадії ліквідаційної процедури, здійснюється згідно з положеннями Кодексу України з процедур банкрутства.
Згідно ч. 2 ст. 60 КУзПБ ліквідатор виконує свої повноваження до завершення ліквідаційної процедури в порядку, встановленому цим Кодексом.
Законодавством передбачено певну сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури. Так, статею 61 КУзПБ визначено, що ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута; аналізує фінансовий стан банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; формує ліквідаційну масу; заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, які звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Кодексом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових актів підлягають обов'язковому зберіганню; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Кодексом; подає відомості (інформацію), необхідні для ведення Єдиного реєстру боржників, відносно яких відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства; у разі провадження банкрутом діяльності, пов'язаної з державною таємницею, вживає заходів з ліквідації режимно-секретного органу; веде реєстр вимог кредиторів; подає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", інформацію до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення; здійснює дії щодо скасування реєстрації випуску акцій, передбачені законодавством, якщо організаційно-правовою формою юридичної особи - банкрута є акціонерне товариство; здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом (ч.1). Під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства (ч.2).
У відповідності до частини 1 статті 58 КУзПБ у ліквідаційній процедурі ліквідатор зобов'язаний здійснити ліквідацію боржника у строк, що не перевищує 12 місяців.
Частиною 1 статті 65 цього Кодексу встановлено, що після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду (а в разі ліквідації страховика або кредитної спілки - також до Національного банку України) звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії документів, що підтверджують відчуження активів боржника під час ліквідаційної процедури (у тому числі протоколи про результати аукціону, договори купівлі-продажу, акти приймання-передачі майна, акти про придбання майна на аукціоні тощо); реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, що підтверджують погашення вимог кредиторів; довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню; для акціонерних товариств - розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій, видане Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку; для емітентів боргових цінних паперів - звіт про результати погашення цінних паперів.
Обов'язком ліквідатора є здійснення всієї повноти дій, спрямованих на виявлення та повернення активів боржника.
Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки кредиторів постановляє ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.
Як відомо, провадження у справі № 905/109/18 про банкрутство ТОВ “Юнион-Углегаздобыча» перебуває на стадії ліквідації з 20.03.2019, ухвалою суду від 21.05.2024 продовжено строк ліквідаційної процедури та повноваження ліквідатора на шість місяців. Тобто ліквідаційна процедура триває майже 6 років.
На виконання ухвали від 17.10.2024 ліквідатором банкрута подано суду звіт (проміжний) про хід ліквідаційної процедури станом на 09.11.2024, в якому вказує на неможливість закінчення процедури банкрутства.
Підсумковий звіт та ліквідаційний баланс не подано.
Згідно з наданим реєстром вимог кредиторів ТОВ “Юнион-Углегаздобыча» станом на 13.05.2024 загальна сума визнаних судом вимог становить 41135408,30 грн., розмір погашених вимог - 0,00 грн., у тому числі вимоги:
- Управління Пенсійного фонду України в м.Вугледар Донецької області (правонаступником є Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, код ЄДРПОУ 13486010),
- Головне управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (правонаступником є Головне управління ДПС у Донецькій області, (код ЄДРПОУ 44070187),
- Публічне акціонерне товариство «Банк «Софійський» (код ЄДРПОУ 38061253),
- Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (правонаступником є Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, код ЄДРПОУ 13486010).
Суд бере до уваги, що Публічне акціонерне товариство “Банк “Софійський» (код ЄДРПОУ 38061253) є забезпеченим кредитором у цій справі. Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вказана юридична особа припинена 16.09.2019 в результаті ліквідації. Про наявність правонаступників заставного кредитора не відомо, до суду такі особи не звертались.
Як зазначає ліквідатор у своїх поточних звітах, що не спростовується кредиторами і підтверджується матеріалами справи, з 2021 року ліквідаційна процедура реально не здійснюється через те, що виявлене нерухоме майно банкрута знаходиться на окупованій території України (м. Донецьк, м. Сніжне, м. Торез Донецької області є тимчасово окупованими з 2014 року), місцезнаходження рухомого майна банкрута невідомо, грошові кошти на банківських рахунках відсутні.
Суд враховує, що предметом провадження у справі про банкрутство є досягнення легітимної мети визначеної Кодексом України з процедур банкрутства, яким встановлено умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції, учасником якої є Україна, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сюрмелі проти Німеччини" від 08.06.2006 визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції тривалість судового провадження, яке продовжувалося у судах понад 16 років та відсутність ефективних засобів оскарження затяжного характеру триваючого розгляду цивільної справи в національному законодавстві Німеччини.
Також, у рішенні від 10.10.2024 у справі «Фесенко проти України» (заява № 18693/16) Європейський суд з прав людини визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод тривалість судового провадження у справі про банкрутство, яке продовжувалося у суді в одній інстанції понад 14 років, несумісною з вимогою «розумного строку», та повторив, що саме держава повинна організувати свою правову систему таким чином, щоб дати можливість своїм судам дотримуватися вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції, навіть якщо процесуальна ініціатива покладається на сторони провадження, а той факт, що причина затримки полягає не в поведінці конкретного суду, а у самому національному законодавстві, не змінює цю оцінку.
Отже, у разі тривалого здійснення провадження у справі про банкрутство через неможливість його завершення із застосуванням спеціальних норм законодавства про банкрутство суд має право застосувати загальні процесуальні норми з метою забезпечення права на справедливий суд в розумінні строків розгляду справи і забезпечення балансу інтересів кредиторів та боржника під час судового провадження.
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").
Водночас на державні органи покладено обов'язок щодо дотримання принципу ''належного урядування'' і ті з них, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (рішення ЄСПЛ від 20.11.2011 у справі ''Рисовський проти України'').
Приймаючи до уваги, що ліквідаційна процедура у справі № 905/109/18 про банкрутство ТОВ “Юнион-Углегаздобыча» триває майже 6 років (з 20.03.2019); майно банкрута, яке було у заставі ПАТ “Банк “Софійський», знаходиться на окупованій території з 2014 року і перевірити його стан та фізичне існування на даний час неможливо; місцезнаходження рухомого майна банкрута невідомо, грошові кошти на банківських рахунках відсутні; протягом тривалого часу ліквідаційна процедура об'єктивно не здійснюється, суд вважає, що вказані вище обставини в їх сукупності унеможливлюють успішне завершення процедури банкрутства боржника та позбавляють можливості досягнення легітимної мети Кодексу України з процедур банкрутства.
На думку суду, слід закрити провадження у даній справі № 905/109/18 про банкрутство ТОВ “Юнион-Углегаздобыча».
Порядок та підстави закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) встановлені ст 90 КУзПБ.
Суд враховує, що Кодекс України з процедур банкрутства не встановлює відповідної підстави для закриття провадження у справі про банкрутство в такому випадку, проте не визначає й вичерпного переліку підстав для закриття провадження, суд вбачає наявність правових підстав для закриття провадження у справі про банкрутство ТОВ “Юнион-Углегаздобыча» на підставі приписів пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України - з причин відсутності предмету спору.
При цьому, суд приймає до уваги правові позиції Верховного Суду викладені у постанові від 10.12.2019 у справі № 906/1290/15 та у постанові від 07.10.2020 у справі № 917/1230/15, за змістом яких - "відсутність предмета спору" у розумінні п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України означає припинення існування спірних правовідносин внаслідок певних обставин (оплати боргу, знищення предмета спору, скасування оспорюваного акта).
Аналогічна правова позиція щодо закриття провадження у справі про банкрутство у зв'язку з об'єктивною неможливістю здійснити розгляд справи упродовж розумного строку та неможливістю досягнення легітимної мети Закону про банкрутство викладена в постановах Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 906/1290/15, від 17.04.2024 у справі № 5006/27/116б/2012, від 10.10.2024 у справі № 5/104б.
Таким чином, для забезпечення принципів розгляду справи впродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом, для правової певності кредиторів, вимоги яких є визнаними за судовими рішеннями та не можуть задовольнятися через існуючий мораторій у справі про банкрутство, суд вважає за необхідне прийняти у даній справі рішення про закриття провадження у справі про банкрутство, керуючись статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною 17.07.1997, зазначеною судовою практикою Європейського суду з прав людини, яка зобов'язує органи національної юрисдикції вживати належних заходів до бездіяльності та затягування розгляду справ, а також пунктом 2 частини 1 статті 231 ГПК України та ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства.
Також слід зазначити, що вказані вище обставини в їх сукупності, а також відсутність встановлення обставин щодо наявності майна боржника, унеможливлюють успішне завершення процедури банкрутства боржника та позбавляють можливості досягнення легітимної мети Кодексу України з процедур банкрутства, що через призму судового контролю у цій категорії справ, не можуть бути залишені поза увагою господарського суду під час вирішення питання закриття провадження у справі про банкрутство боржника.
Слід наголосити, що з метою вирішення у майбутньому проблеми банкрутства підприємств, майно яких перебуває наразі на тимчасово окупованій території України, у КУзПБ впроваджено положення, яке передбачає можливість поновлення провадження у справі про банкрутство.
Так, у разі, якщо після закриття провадження у справі буде виявлено майно банкрута, достатнє для покриття витрат, пов'язаних з провадженням у справі, суд за клопотанням учасника справи може поновити провадження у справі (абз. 2 ч. 3 ст. 65 КУзПБ).
Суд звертає увагу, що норми ст. 90 КУзПБ, які визначають порядок та підстави закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), як і інші положення цього Кодексу, не містять окремого визначення такої підстави для закриття провадження у справі про банкрутство як-то «відсутність предмета спору» (знищення предмета спору), однак протилежний підхід, тобто продовження провадження у справі за цих умов, матиме наслідком порушення прав та інтересів боржника, його кредиторів та в цілому суперечитиме спрямованості законодавства про банкрутство.
У рішенні ЄСПЛ у справі "Лейла Шахін проти Туреччини" від 10.11.2005 зазначається, що згідно з практикою закон є чинним положенням, яке застосовується з урахуванням тлумачення, яке дають йому компетентні суди.
У своїй практиці ЄСПЛ неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (рішення у справі "Кантоні проти Франції" від 11.11.1996; рішення у справі "Вєренцов проти України" від 11.04.2013).
Слід також зауважити на тому, що факт закриття провадження у справі про банкрутство ТОВ “Юнион-Углегаздобыча» із указаних вище підстав, у свою чергу, не є підставою для списання/прощення наявної у боржника заборгованості, не припиняє господарську діяльність боржника, не перешкоджає виконанню боржником своїх наявних грошових зобов'язань, не позбавляє як фізичних так і юридичних осіб на подальше ведення господарської діяльності із боржником, та у разі порушення підприємством відповідних зобов'язань, на судових захист.
Як вбачається з приписів статей 12, 30 КУзПБ надання послуг арбітражного керуючого відбувається виключно на платній основі. Законодавством не передбачено випадків здійснення арбітражним керуючим своїх повноважень безоплатно.
Частинами 1, 2 ст. 30 КУзПБ визначено, що арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень. Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень. Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.
Витрати арбітражного керуючого, пов'язані з виконанням ним повноважень у справі, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Кодексом, крім витрат на страхування його професійної відповідальності, а також витрат, пов'язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг (ч. 4 ст. 30 КУзПБ).
Частиною п'ятою статті 30 КУзПБ передбачено, що кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.
Відповідно до ч. 6 ст. 30 КУзПБ арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданні комітету кредиторів. Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений комітетом кредиторів, а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором. Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів подається арбітражним керуючим до господарського суду за п'ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.
Матеріалами справи підтверджується і кредиторами не оспорюється, що ліквідатором ТОВ “Юнион-Углегаздобыча» подавались комітету кредиторів звіти про свою діяльність станом на 09.11.2024, про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого за період з 20.03.2019 по 01.04.2021 (основна винагорода) на суму 315254,23 грн.
Як відомо, на зборах кредиторів ТОВ “Юнион-Углегаздобыча» шляхом опитування за наданим проектом протоколу № 3 від 19.11.2024 із запропонованими питаннями порядку денного, прийняв участь один кредитор - Головне управління ДПС у Донецькій області.
Згідно запита ліквідатора № 02-02/91 від 09.11.2024 та проекту протоколу №3 від 19.11.2024 запропоновані наступні питання порядку денного:
1. Про розгляд та схвалення проміжного звіту ліквідатора ТОВ “Юнион-Углегаздобыча» Пропадущого А.В. станом на 09 листопада 2024 року,
2. Про розгляд та схвалення звіту ліквідатора про затвердження оплати грошової винагороди,
3. Порядок, спосіб та джерела оплати послуг арбітражного керуючого за виконання послуг ліквідатора у справі № 905/109/18 про банкрутство ТОВ “Юнион-Углегаздобыча»,
4. Пропозиції щодо можливості та доцільності здійснення подальшої судової процедури ліквідації у справі № 905/109/18 про банкрутство ТОВ “Юнион-Углегаздобыча»,
5. Про звернення ліквідатора ТОВ “Юнион-Углегаздобыча» Пропадущого А.В. до Господарського суду Донецької області з клопотанням про відкладення розгляду звіту ліквідатора та затвердження ліквідаційного балансу на шість місяців.
Згідно листа-відповіді Головного управління ДПС у Донецькій області від 19.11.2024 №б/н, цей кредитор з першого питання порядку денного «Про розгляд та схвалення проміжного звіту ліквідатора ТОВ “Юнион-Углегаздобыча» Пропадущого А.В. станом на 09 листопада 2024 року» проголосував «Утримався»; з другого питання порядку денного «Про розгляд та схвалення звіту ліквідатора про затвердження оплати грошової винагороди» проголосував «Проти»; з третього питання порядку денного «Порядок, спосіб та джерела оплати послуг арбітражного керуючого за виконання послуг ліквідатора у справі № 905/109/18 про банкрутство ТОВ “Юнион-Углегаздобыча»» проголосував «За»; з четвертого питання порядку денного «Пропозиції щодо можливості та доцільності здійснення подальшої судової процедури ліквідації у справі № 905/109/18 про банкрутство ТОВ “Юнион-Углегаздобыча»» проголосував «За». Просив врахувати зазначену інформацію при складанні протоколу зборів комітету кредиторів запропонованих питань порядку денного.
За правилами ст. 48 КУзПБ під час проведення процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів представляє комітет кредиторів, утворений відповідно до цього Кодексу. Рішення, прийняті комітетом кредиторів, оформлюються протоколами зборів комітету кредиторів.
Як встановлено судом в ухвалі від 11.02.2025, зміст прийнятих рішень у наданому протоколі від 19.11.2024 № 3 зборів кредиторів ТОВ “Юнион-Углегаздобыча» у справі про банкрутство № 905/109/18, виготовленому ліквідатором за результатом опитування, не відповідає суті відповідей (голосування) шляхом опитування, наданих кредитором - Головним управлінням ДПС у Донецькій області у листі від 19.11.2024 №б/н. Отже, такий протокол не береться судом до уваги.
Відтак, за висновком суду, на засіданні комітету кредиторів банкрута не погоджено звіт ліквідатора про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на суму 315254,23 грн.
За приписами ст. 60 КУзПБ у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора та здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
Згідно з ст.61 КУзПБ дії (бездіяльність) ліквідатора можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю).
На дату судового засідання (25.02.2025) від кредиторів не надходило скарг на дії (бездіяльність) ліквідатора ТОВ «Юнион-Углегаздобыча» - арбітражного керуючого Пропадущего Андрія Володимировича.
Також до матеріалів справи не надано доказів здійснення повних чи часткових розрахунків з арбітражним керуючим за весь час виконання ним повноважень ліквідатора ТОВ «Юнион-Углегаздобыча».
Кредиторами банкрута не надано суду обґрунтованих заперечень щодо заявленої основної винагороди арбітражного керуючого за заявлений період (з 20.03.2019 по 01.04.2021) на суму 315254,23 грн., власного розрахунку не надано.
Суд бере до уваги, що 26.12.2024 через систему «Електронний суд» Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області подано до суду заяву з додатками згідно переліку, в якій між іншим просить погодити АК Пропадущему А.В. в затвердженні звіту про нарахування грошової винагороди за період з 20.03.2019 по 01.04.2021 (вх.№ 9340/24).
Суд зазначає, що КУзПБ визначено, що сплата грошової винагороди арбітражного керуючого в справі про банкрутство можлива за рахунок: 1) авансування коштів заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду; 2) коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності; 3) коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі; 4) коштів створеного комітетом кредиторів фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого.
Згідно з ч. 3 ст. 61 КУзПБ кошти, що надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на ліквідаційний рахунок боржника. Після оплати витрат, пов'язаних з проведенням ліквідаційної процедури, та сплати основної і додаткової винагороди арбітражного керуючого здійснюються виплати кредиторам у порядку черговості, встановленому цим Кодексом. У першу чергу оплачуються витрати, пов'язані з проведенням ліквідаційної процедури, та сплачується винагорода ліквідатора.
Відповідно до ч. 3 ст. 64 КУзПБ у разі недостатності коштів, одержаних від продажу майна банкрута, для повного задоволення всіх вимог однієї черги вимоги задовольняються пропорційно до суми вимог, що належить кожному кредитору однієї черги.
Як встановлено, і не оспорюється сторонами, виявлене нерухоме майно банкрута знаходиться у містах Сніжне, Торез, Донецьк Донецької області, які є окупованою територією України з 2014 року. Місцезнаходження рухомого майна, що належить банкруту, не встановлено. При цьому, в ліквідаційній процедурі боржник не здійснював господарської діяльності, у нього не було виявлено іншого майна (грошових коштів на рахунках банків) для розрахунку з кредиторами та здійснення оплати послуг арбітражного керуючого за виконання ним обов'язків ліквідатора.
Отже оплату грошової винагороди за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника, здійснити неможливо.
Комітетом або зборами кредиторів у цій справі рішення щодо порядку формування фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого не приймалось та такий фонд не створювався.
Суд зауважує, що діяльність ліквідатора банкрута спрямована на досягнення остаточної мети ліквідаційної процедури - найповнішого задоволення вимог кредиторів шляхом пошуку та реалізації активів ліквідаційної маси. Поза межами ліквідаційної процедури кредитори боржника не можуть задовольнити свої вимоги в інший спосіб, окрім як через реалізацію майна боржника в ліквідаційній процедурі (ч. 14 ст. 39 КУзПБ).
Ініціюючи провадження у справі про банкрутство кредитори, як «споживачі послуг» арбітражного керуючого, котрі очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що надавши на свій ризик згоду на участь у справі про банкрутство, однак не знайшовши майна, як джерела своїх доходів і покриття видатків, арбітражний керуючий правомірно очікує покриття забезпечення процедури, яке у такому випадку лягає тягарем на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника.
Тож, основними отримувачами послуг арбітражного керуючого у цій процедурі є саме кредитори неплатоспроможного боржника.
Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.04.2023 у справі №5002-17/1718-2011 щодо сплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого та відшкодування його витрат, пов'язаних з виконанням повноважень у справі.
Суд бере до уваги, що відмова від авансування, відсутність майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов'язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.1956 року, Конвенції Міжнародної організації праці № 105 про скасування примусової праці 1957 року ратифіковану Україною 05.10.2000 року), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить ст. 43 Конституції України.
В той же час, у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів. (Близька за змістом правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2018 у справі №912/1783/16).
При цьому, згідно положень Кодексу України з процедур банкрутства визначення джерел оплати послуг розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора не ставиться в залежність від майнового стану ініціюючого кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо) та від джерел фінансування того чи іншого кредитора.
Підхід до інтересу кредитора при вирішенні питання про стягнення оплати послуг ліквідатора має відповідати положенням не лише Кодексу, але й міжнародним правовим актам, забезпечувати в такий спосіб єдиний підхід до застосування положень Кодексу України з процедур банкрутства, а відтак втілювати принципи правової визначеності та верховенства права.
Відсутність чіткого нормативного регулювання у Кодексі України з процедур банкрутства питання оплати праці ліквідатора за рахунок коштів кредиторів не може бути підставою для відмови у задоволенні вимог про оплату праці, які також ґрунтуються на положеннях нормативних актів, котрі мають вищу юридичну силу.
За положеннями законодавства про банкрутство комітет кредиторів є представницьким органом всіх кредиторів. Однак, оцінку діяльності учасників справи, доказам, що свідчать про виконання судової процедури банкрутства у будь-якому випадку надає суд, на якого законодавець покладає повноваження щодо затвердження як звіту за наслідками ліквідаційної процедури, так і звіту арбітражного керуючого про нарахування грошової винагороди і здійснення та відшкодування витрат.
Системний аналіз норм чинного законодавства про банкрутство свідчить, що суд при прийнятті рішень не пов'язаний лише з рішенням комітету кредиторів, а тому у разі неприйняття комітетом кредиторів рішення щодо погодження (схвалення) звіту про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, це не позбавляє господарський суд права розглянути його самостійно.
Затверджуючи звіт про нарахування та виплату грошової винагороди ліквідатора, суд має у тому числі надати оцінку повноти дій вчинених ліквідатором під час здійснення ліквідаційної процедури, і лише встановивши належне виконання ліквідатором своїх обов'язків затвердити звіт.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджується і кредиторами не спростовано, що в ході виконання ліквідаційної процедури ліквідатором у справі № 905/109/18 про банкрутство ТОВ “Юнион-Углегаздобыча» вживались всі необхідні для пошуку та виявлення майна банкрута заходи, що підтверджується долученими до матеріалів справи запитами, листами та іншими документами; ліквідні активи банкрута не виявлені. Дії/бездіяльність ліквідатора боржника не оскаржувались, грошова винагорода йому не виплачувалась, витрати не відшкодовувались.
Таким чином, за відсутності у боржника будь-яких майнових активів, покладення оплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого та його витрат у справі на кредиторів боржника є правильним, як у разі створення ними фонду для авансування таких витрат відповідно до ч. 5 ст. 30 КУзПБ, так і за ухвалою суду пропорційно сумам визнаних вимог, адже залишається єдиним можливим засобом дотримання принципу оплатності послуг арбітражного керуючого у відповідності до приписів ст. 43 Конституції України та ст. 30 КУзПБ.
Близька за змістом правова позиція викладена у постановаз Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.09.2021 у справі №5002-17/1718/2011, від 30.01.2019 у справі 910/32824/15.
Наданий звіт (розрахунок) арбітражного керуючого Пропадущего А.В. про оплату послуг ліквідатора за період з 20.03.2019 по 01.04.2021 року (основна винагорода) на суму 315254,23 грн., відповідає вимогам закону. Кредиторами протилежного не доведено.
Кредитори боржника на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство можуть відмовитися від своїх вимог до боржника, заявлених у порядку статті 45 КУзПБ, припинивши свою участь у процедурі банкрутства як учасники провадження (сторони у справі).
Беручи участь у справі про банкрутство, кредитор не тільки має певні процесуальні права, зокрема на задоволення своїх грошових вимог за рахунок активів ліквідаційної маси, а й як учасник провадження (сторона) може нести певні обов'язки, пов'язані з розглядом провадження у справі. За ухвалою суду на нього можуть покладатися певні судові витрати: оплата послуг перекладача, судового експерта, арбітражного керуючого.
Суд враховує, що ліквідатором не подано витребуваний детальний розрахунок сум грошової винагороди арбітражного керуючого за час виконання повноважень ліквідатора, що підлягають відшкодуванню кредиторами банкрута, що не виключені з реєстру вимог кредиторів ТОВ “Юнион-Углегаздобыча», пропорційно сумам визнаних кредиторських вимог.
Кількість голосів кредиторів визначається згідно ч. 4 ст. 48 КУзПБ - кількість голосів, яка дорівнює сумі вимог кредиторів, включених до реєстру вимог кредиторів, за вирахуванням суми неустойки (штрафу, пені), інших фінансових санкцій, моральної шкоди та судового збору у справі про банкрутство.
Як встановлено, згідно з реєстром вимог кредиторів ТОВ “Юнион-Углегаздобыча» на загальну суму 41135408,30 грн., за вимогами:
- Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010) на суму 3081577,84 (основний борг, 4 черга) + 5989327,83 грн. (основний борг, 2 черга), разом - 9070905,67 грн; кількість голосів пропорційно сумам визнаних вимог становить 22,05,
- Головного управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 44070187) на суму 7568,33 грн. (єдиний соціальний внесок, 2 черга) + 61483,88 грн. (основний борг, 3 черга), разом - 69052,21 грн.; кількість голосів пропорційно сумам визнаних вимог становить 0,16,
- Публічне акціонерне товариство «Банк «Софійський» (код ЄДРПОУ 38061253) на суму 31991231,94 грн., на сьогоднішній день ліквідовано, підлягає виключенню з реєстру.
З огляду на вищевикладене, враховуючи, що фонд для авансування грошової винагороди ліквідатора кредиторами не створений, дії ліквідатора кредиторами не оскаржувались, оплата грошової винагороди ліквідатора у розмірі 315254,23 грн. повинна здійснюватися за рахунок таких кредиторів, що не виключені з реєстру, пропорційно сумам визнаних кредиторських вимог оскільки будь-які інші можливі джерела для оплати послуг та відшкодування витрат взагалі відсутні.
Таким чином, суд стягує на користь ліквідатора:
з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010) основну винагороду арбітражного керуючого Пропадущего А.В. за виконання повноважень ліквідатора ТОВ “Юнион-Углегаздобыча» у сумі 69513,55 грн. (з розрахунку: 315254,23 грн. (винагорода) х 22,05 (кількість голосів пропорційно сумам визнаних вимог)/100);
з Головного управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 44070187) основну винагороду арбітражного керуючого Пропадущего А.В. за виконання повноважень ліквідатора ТОВ “Юнион-Углегаздобыча» у сумі 504,40 грн. (з розрахунку: 315254,23 грн. (винагорода) х 0,16 (кількість голосів пропорційно сумам визнаних вимог)/100).
Керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 30, 60, 90 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 231-235, 255-257 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Закрити провадження у справі № 905/109/18 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Юнион-Углегаздобыча» (код ЄДРПОУ 31534713).
2. Скасувати дію мораторію у справі № 905/109/18 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Юнион-Углегаздобыча» (код ЄДРПОУ 31534713) на задоволення вимог кредиторів.
3. Державному реєстратору внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про закриття провадження у справі № 905/109/18 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Юнион-Углегаздобыча» (код ЄДРПОУ 31534713).
4. Затвердити звіт арбітражного керуючого Пропадущего А.В. про оплату послуг ліквідатора за період з 20.03.2019 по 01.04.2021 (основна винагорода) на суму 315254,23 грн.
5. Стягнути з кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю “Юнион-Углегаздобыча» (код ЄДРПОУ 31534713) в рамках справи № 905/109/18 грошову винагороду арбітражного керуючого Пропадущего Андрія Володимировича за період з 20.03.2019 по 01.04.2021 (основна винагорода) за виконання повноважень ліквідатора у розмірі 315254,23 грн., пропорційно сумам визнаних кредиторських вимог, а саме:
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, адреса: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, 3) на користь арбітражного керуючого Пропадущего Андрія Володимировича (ІНН НОМЕР_1 ; свідоцтво №1585 від 09.08.2013р.; адреса: 18001, м. Черкаси, вул. Смілянська, буд. 44, оф. 302) грошову винагороду у сумі 69513,55 грн.
Стягнути з Головного управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 44070187, адреса: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59, поштова адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8) на користь арбітражного керуючого Пропадущего Андрія Володимировича (ІНН НОМЕР_1 ; свідоцтво №1585 від 09.08.2013р.; адреса: 18001, м. Черкаси, вул. Смілянська, буд. 44, оф. 302) грошову винагороду у сумі 504,40 грн.
Видати накази.
6. Копію ухвали направити учасникам провадження у справі про банкрутство, державному органу з питань банкрутства, суб'єкту державної реєстрації для внесення відповідної інформації до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
7. Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття (підписання) та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки передбачені ГПК України.
Ухвала підписана 25.02.2025.
8. Суд вручає будь-які документи особі, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІТС, у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Суддя Н.В. Величко