Справа № 755/1062/25
про призначення судового розгляду
"05" лютого 2025 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши в залі суду в м. Києві у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024105040001444 від 10.10.2024 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Безметежне Харківської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,
за участю сторін судового провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
21 січня 2025 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12024105040001444 від 10.10.2024 щодо ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні просила призначити обвинувальний акт до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, оскільки він складений із дотриманням вимог ст. 291 КПК України, підстав для закриття провадження, внесення подання про визначення підсудності немає. Також заявила клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою посилаючись на те, що він обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину, наявні ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Зважаючи на це, підстави для застосування більш м'якого запобіжного заходу на даний момент відсутні.
Захисник ОСОБА_5 не заперечував щодо призначення обвинувального акта до судового розгляду, проте заперечував проти задоволення клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив застосувати більш м'який запобіжний захід.
Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав захисника у повному обсязі.
Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт, дійшов таких висновків.
Дане кримінальне провадження підсудне Дніпровському районному суду м. Києва.
Підстав для закриття чи зупинення кримінального провадження в підготовчому судовому засіданні не встановлено.
Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону.
За таких обставин, суд приходить до висновку про можливість призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні № 12024105040001444 від 10.10.2024 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Згідно ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Підставою застосування запобіжного заходу, відповідно до ст. 177 КПК України є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.
Згідно із ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, однак кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (ч. 5 ст. 9 КПК), а відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom» від 30 серпня 1990 року (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04)).
Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України обвинувачення - твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.
В цьому випадку, обвинувальний акт щодо вказаного обвинуваченого перебуває на розгляді в суді.
Наведеного вище достатньо для висновку, не вирішуючи питання про доведеність вини під час розгляду клопотань, що підозра відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра», зокрема з урахуванням положень п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання наявним ризикам, у той час як підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що він може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України (ч. 2 ст. 177 КПК України).
Ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності здійснення зазначених дій.
Достовірність ризиків може бути встановлена шляхом перевірки відомостей про: 1) наявність документів, які дають змогу виїхати за межі країни; 2) майновий стан особи, який дає змогу існувати в умовах переховування, у тому числі за межами країни; 3) наявність громадянства іншої держави або документів, які дають право тимчасово чи постійно проживати на території іншої країни; 4) наявність членів родини, які проживають на території іншої країни та можуть надати тимчасовий чи постійний притулок; 5) наявність можливості (службове становище, безпосереднє знайомство, родинні зв'язки, матеріальний вплив тощо) впливу на свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому кримінальному провадженні; 6) інші обставини, які вказують на достовірність ризиків, - та повинна оцінюватися з урахуванням конкретних обставин кожного кримінального провадження.
При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Зазначений стандарт доказування (переконання) суд використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, у цьому кримінальному провадженні щодо обвинуваченого.
З його урахуванням, щодо обґрунтованості ризиків неналежного виконання обвинуваченим ОСОБА_3 покладених на нього процесуальних обов'язків, то слід зазначити таке.
Суд враховує, що запобігання ризику переховування, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, обвинуваченого ОСОБА_3 від суду становить суспільний інтерес, який полягає в забезпеченні відправлення судочинства, а тому вважає такі дії цілком вірогідними з огляду на покарання, яке загрожує ОСОБА_3 , оскільки йому інкримінується кримінальне правопорушення, яке відноситься до нетяжкого злочину та за яке, зокрема передбачено покарання до 3 років позбавлення волі.
Окрім цього, суд враховує фактичну ситуацію в Україні, а саме те, що з 24 лютого 2022 року, відповідно до Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», на території України введений воєнний стан, який триває по цей час.
Водночас, суд також бере до уваги той факт, що у зв'язку з переховуванням ОСОБА_3 від органу досудового розслідування, ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 30.12.2024 надано дозвіл на затримання ОСОБА_3 , з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та в подальшому 10.01.2025 останньому обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 07.02.2025.
Також, вказаний ризик також підтверджується тим, що відносно ОСОБА_3 Комінтернівським районним судом м. Харкова розглядається обвинувальний акт за ч. 2 ст. 309 КК України, однак у судові засідання останній не з?являється, у зв?язку з чим, відповідно до ухвали вищевказаного суду від 23.01.2025, ОСОБА_3 оголошено у розшук.
Також суд вважає, що стороною обвинувачення обґрунтовано ризик незаконного впливу на свідків, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_3 може схиляти останніх до дачі неправдивих показів, що може негативно вплинути на хід судового розгляду.
Крім того, згідно чинного законодавства суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, а тому ризик впливу існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Щодо ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, передбаченого п. 4 ч.1 ст. 17 КПК України, то вважає його обґрунтованим, оскільки дійсно наявні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_3 зможе не з'являтись за викликом до суду з метою затягування судового розгляду даного провадження, що в свою чергу може негативно вплинути на строки судового розгляду.
Надаючи оцінку ризику можливості обвинуваченого ОСОБА_3 вчинити інше кримінальне правопорушення, передбачене п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає це цілком ймовірним, та враховує ту обставину, що обвинувачений раніше притягався до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 КК України. Разом з тим, суд бере до уваги той факт, що до Солом'янського районного суду м. Києва скеровано обвинувальний акт щодо ОСОБА_3 за фактом вчинення останнім ідентичного кримінального правопорушення.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ст. 178 КПК України, суд враховує наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі доведеності його вини в інкримінованому злочині, майновий стан обвинуваченого, його вік, соціальні зв'язки, той факт, що він неодружений, офіційно не працює, а також доведеність прокурором, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним ризикам, а тому клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 необхідно задовольнити.
Підстав для обрання до обвинуваченого інших запобіжних заходів, не пов'язаних з позбавленням волі, суд не вбачає, оскільки у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, суд не матиме можливості запобігти переховуванню обвинуваченого від суду, його впливу на потерпілих та свідків по справі з метою уникнення кримінальної відповідальності, та, що не менш важливо, вчиненню іншого кримінального правопорушення.
Крім того, суд враховує вимоги ст. 183 КПК України та вважає за необхідне визначити обвинуваченому заставу у розмірі, який буде достатнім для забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків, з урахуванням вимог ст. 182 КПК України, а саме 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 грн 00 коп. та у разі внесення застави, покласти обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Судове засідання з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження необхідно проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України, відсутні.
У судове засідання викликати прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва, обвинуваченого та захисника.
Керуючись ст. 42, 177, 183, 194, 291, 314-318, 369-372, 376 КПК України, суд
призначити обвинувальний акт по кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024105040001444 від 10.10.2024 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, до розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Пластова, 3, каб. 47 на 24 лютого 2025 року о 12 год 30 хв.
Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 05 квітня 2025 року включно.
Визначити ОСОБА_3 заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р №UA128201720355259002001012089).
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі суду, протягом строку її дії.
У разі внесення застави зобов'язати ОСОБА_3 прибувати до суду за кожною вимогою у рамках цього кримінального провадження та, у відповідності до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов'язки:
повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає (м. Київ) без дозволу суду;
здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзду в Україну.
Визначити 2 місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У судове засідання викликати сторін кримінального провадження.
Кримінальне провадження розглядати суддею одноособово.
Копію ухвали вручити прокурору, захиснику та обвинуваченому негайно після її проголошення.
Ухвала в частині застосування запобіжного заходу може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка тримається під вартою, - в той же строк з моменту отримання копії ухвали.
В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 17 год 30 хв 10 лютого 2025 року.
Суддя: ОСОБА_1