Номер провадження 2/754/2602/25
Справа №754/1003/25
Іменем України
25 лютого 2025 року Деснянський районний суд міста Києва
у складі головуючої судді Гринчак О.І.,
за участю секретаря судових засідань Головач О.О.,
відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання,
Зміст позовних вимог
31 грудня 2024 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягувати з ОСОБА_1 аліменти на її користь на утримання дочки ОСОБА_3 , як повнолітньої дитини, що продовжує навчання, у розмірі 1/4 частини від усіх видів доходу, починаючи стягнення від дня пред'явлення позову до суду і до закінчення навчання.
Позовні вимоги мотивовані тим, що сторони перебували у шлюбі та мають спільну дочку - ОСОБА_3 . Дочка навчається на денному відділенні в Комунальному закладі Київської обласної ради «Білоцерківський гуманітарно-педагогічний фаховий коледж».
Позивачка вказує, що має невеликий заробіток, проте цих коштів не вистачає на утримання її та дочки. Дочка немає ніякого джерела доходів та потребує матеріальної допомоги.
Рух справи
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 27 січня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Залучено ОСОБА_3 , як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.
У судове засідання позивачка та третя особа не з'явилася, про розгляд справи повідомлялися належним чином, надіслали клопотання про розгляд справи за їх відсутності.
Відповідач у судовому засіданні не заперечував щодо стягнення з нього аліментів.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Сторони перебували у шлюбі та мають спільну дочку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 , яка проживає разом з позивачкою.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є студенткою 32 ПО (а,ф) групи ІІІ курсу спеціальності «Початкова освіта. Організатор спортивних секцій і клубів» ступеня «Фаховий молодший бакалавр» Комунального закладу Київської обласної ради «Білоцерківський гуманітарно-педагогічний фаховий коледж», що підтверджується довідкою від 18.11.2024 № 480.
Норми права та мотиви суду
Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 199 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Згідно зі ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до ст. 201 СК України до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу.
Статтею 182 СК України встановлено, обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Так, відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з частиною другою статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до частини третьої статті 182 СК України суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
У постанові Верховного Суду від 06.08.2018 у справі № 748/2340/17 міститься висновок щодо застосування статті 199 СК України, який полягає в тому, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: походження дитини від батьків або наявність між ними іншого юридично значущого зв'язку (усиновлення); досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).
У постанові Верховного Суду від 13 квітня 2021 року у справі № 308/4214/18 зазначається, що Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов'язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Також при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до частини першої статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Згідно з приписами статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.
При визначенні розміру аліментів суд враховує інтереси сторін, їх матеріальний, сімейний стан та стан здоров'я.
Вирішуючи питання про розмір аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, суд бере до уваги, що обов'язок утримувати повнолітню дитину на період навчання мають нести однаково як батько, так і матір дитини. Також суд враховує, що відповідач не заперечує щодо стягнення з нього аліментів на утримання повнолітньої дочки у розмірі 1/4 частки від його доходів.
Суд вважає, що відповідно до засад цивільного судочинства - справедливості, добросовісності та розумності (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦПК України) аліменти в розмірі 1/4 частки від доходів відповідача є достатніми та забезпечать інтереси дитини.
З огляду на зазначене, позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, підлягає задоволенню.
Щодо судових витрат
Згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь держави судовий збір, від сплати якого позивачка звільнена відповідно положень п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст. 2-13, 76-83, 141, 263, 265, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітньої дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 (однієї четвертої) частки з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісяця, починаючи з 31 грудня 2024 року на час навчання, але не більше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивачка - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ; місце проживання: АДРЕСА_2 .
Третя особа - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП невідомо, місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено та підписано 25.02.2025.
Суддя Деснянського
районного суду міста Києва Оксана Гринчак