справа № 753/3128/25
провадження № 3/753/1953/25
"25" лютого 2025 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Коренюк А.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українку, громадянку України, не працюючу, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 184 КпАП України, -
27.01.2025 року о 15 год. 50 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 ухилилася від виконання батьківських обов'язків, передбачених статтею 150 СК України, не створила належних умов для проживання відносно своїх дітей ОСОБА_2 , 2021р.н. ОСОБА_2 , 2015р.н., та, як наслідок, вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КпАП України.
Встановлено, що відповідно до рапорта СЮР ВП Дарницького УП ГУ НП у м.Києві від 29.01.2025 року під час обстеження родини ОСОБА_3 , у квартирі наявний безлад, розкидані брудні речі, бруд на стелі та стінах, санітарні кімнати в занедбаному стані, захаращені кімнати, внаслідок чого діти не можуть бути забезпечені відповідними умовами та гігієнічними потребами.
Матір дітей приносить додому речі, які збирає на вулиці, чим наражає на небезпеку дітей.
Правопорушник на виклик суду з"явилася, вину визнала.
Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод. Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення йде своїм корінням у більш загальний принцип, втілений у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Втім, це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною.
Оцінка доказів відповідно до ст. 252 КпАП України відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Згідно з вимогами ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху,протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
А відповідно до положень ст. 252 КпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суть адміністративного правопорушення - є основною складовою правопорушення.
Особа, щодо якої складений протокол/постанова про адміністративне правопорушення, має знати в чому вона звинувачується.
Особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення (ч.1 ст. 8 КпАП України).
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч.1 ст. 9 КпАП України).
Відповідно до ст. 280 КпАП України суд при розгляді справи зобов"язаний з"ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.
Згідно з статтею 7 КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Ч. 1 ст. 184 КпАП України передбачена відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, а саме попередження або накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Так, докази про вчинення ОСОБА_1 правопорушення за ч. 1 ст. 184 КпАП України є належними та допустимими, оскільки зібрані в установленому законом порядку, і у своїй сукупності, взаємозв'язку, достатності та достовірності повністю підтверджують фактичні обставини вчинення даного адміністративного правопорушення, та винуватість в них такої особи.
Докази, які б спростовували факт вчинення ОСОБА_1 вказаного правопорушення, не встановлені.
Встановлено, що відповідно до рапорта СЮР ВП Дарницького УП ГУ НП у м.Києві від 29.01.2025 року під час обстеження родини ОСОБА_3 , у квартирі наявний безлад, розкидані брудні речі, бруд на стелі та стінах, санітарні кімнати в занедбаному стані, захаращені кімнати, внаслідок чого діти не можуть бути забезпечені відповідними умовами та гігієнічними потребами.
Матір дітей приносить додому речі, які збирає на вулиці, чим наражає на небезпеку дітей.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, що сформульовані у п. 43 рішення від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини»), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
Дослідивши матеріали справи, враховуючи особу правопорушника, винність дій, наслідки вчиненого правопорушення, сукупності ознак та неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою ознак, за якими можна констатувати винуватість правопорушника доведеною, суддя вважає за необхідне застосувати до такого правопорушника адміністративне стягнення як це передбачено диспозицією та санкцією ч.1 ст. 184 КпАП України у вигляді штрафу у мінімально визначеному розмірі.
Відповідно до ст. 401 КУпАП України судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
На підставі викладеного, з урахуванням ст. 150 СК Українита, керуючись ч. 1 ст. 184, ст. ст. 283 - 285 КпАП України, Закону України "Про судовий збір", суддя -
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні правопорушення за ч. 1 ст. 184 КпАП України та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 (нуль) копійок на користь держави.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п"ять) гривень 80 (вісімдесят) копійок.
Постанова судді може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора до апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення через Дарницький районний суд м. Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
Копію постанови направити для відому правопорушнику, для виконання - до ВДВС РУЮ за територіальністю.
Строк звернення до виконання - три місяці.