Справа № 163/89/25
Провадження № 1-кп/163/108/25
14 лютого 2025 року Любомльський районний суд Волинської області
в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області в рамках кримінального провадження № 62024000000000979 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України, заяву ОСОБА_4 про надання дозволу на постійні виїзди до ІНФОРМАЦІЯ_1 або іншого визначеного місця для продовження несення служби і виконання покладених посадових (службових) обов'язків,
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 подав письмову заяву про надання йому дозволу на постійні виїзди до ІНФОРМАЦІЯ_1 або іншого визначеного місця для продовження несення служби і виконання покладених на нього посадових (службових) обов'язків.
Заяву обґрунтував тим, що оскільки перебуває у розпорядженні начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 і є діючим військовослужбовцем Державної прикордонної служби України має намір продовжити нести службу, однак ухвалою суду від 31 січня 2025 року відносно нього застосовано альтернативний запобіжний захід у вигляді застави з покладенням, передбачених ч.5 ст.194 КПК обов'язків, зокрема, не відлучатися з місця постійного проживання, в якому він мешкає, без дозволу суду та носити електронний засіб контролю.
Прокурор ОСОБА_3 в задоволенні заяви обвинуваченого просив відмовити.
Обвинувачений ОСОБА_4 викладені в заяві вимоги підтримав.
Адвокати ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в підготовчому судовому засіданні заяву їх довірителя підтримали та просили суд її задовільнити.
Так, ухвалою Любомльського районного суду від 31 березня 2025 року продовжено щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів - до 31 березня 2025 року, включно.
На підставі ч.5 ст.182, ч.3 ст.183 КПК України ОСОБА_4 визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
07 лютого 2025 року обвинуваченого звільнено із ДУ «Луцький слідчий ізолятор» у зв'язку із внесенням заставодавцями визначеного судом розміру застави.
В такому випадку, зазначеною вище ухвалою суду покладено на ОСОБА_4 , передбачені ч.5 ст.194 КПК України обов'язки:
- з'являтись на виклик суду у попередньо визначений час, а в разі неможливості з'явитись через поважні причини - завчасно повідомити про це;
- не відлучатися з місця постійного проживання, в якому він мешкає, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ;
- носити електронний засіб контролю.
ОСОБА_4 04 липня 2024 року звільнений з посади начальника 2 групи інспекторів прикордонного контролю ВІПС « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_3 » і зарахований у розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , що вбачається з витягу з Наказу від 08 липня 2024 року № 679-ОС.
З витягу з Наказу від 13 лютого 2025 року № 143-ОС вбачається, що ОСОБА_4 призначено на посаду начальника 2 групи інспекторів прикордонного контролю ВІПС « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».
14 лютого 2025 року на адресу суду надійшов лист в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо вирішення питання про надання дозволу ОСОБА_4 відлучатися з місця постійного проживання з метою виконання обов'язків військової служби.
Так, судом встановлено такі фактичні обставини.
Обвинувачений ОСОБА_4 після внесення застави поновився на військовій службі, однак проходження подальшої такої є неможливим з огляду на застосування до нього альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави і відповідно покладення доведених прокурором обов'язків, в тому числі, передбачених п.2, 9 ч.5 ст.194 КПК України.
У зв'язку із цим обвинувачений просить у суду дозволу на постійні виїзди до визначеного ньому місця несення служби.
Згідно із ч.1 ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Отже, покладені на обвинуваченого обов'язки є заходом процесуального примусу, що спрямований на зменшення ризиків кримінального провадження, наявність яких установлена під час розгляду питання про обрання, продовження запобіжного заходу.
Суд під час продовження щодо обвинуваченого запобіжного заходу визначив альтернативний запобіжний захід, та в разі застосування такого зобов'язав ОСОБА_4 виконувати кілька обов'язків.
У своїй заяві обвинувачений не уточнює часу, дати, періодів виїзду на службу, які саме будуть покладені на нього службові обов'язки.
А тому, надаючи йому дозвіл на постійні виїзди, суд фактично унеможливить виконання обвинуваченим певних обов'язків, визначених ухвалою Любомльського районного суду від 31 січня 2025 року, яка за наслідками апеляційного оскарження залишена без змін, що не може бути допустимим з огляду на положення ст.533 КПК України, ст.1291 Конституції України.
Таким чином, заява обвинуваченого ОСОБА_4 до задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.314,315, 372, 376 КПК України, суд
В задоволенні заяви ОСОБА_4 , - відмовити.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали буде проголошений о 15:20 годині 17 лютого 2025 року.
Головуючий: суддя ОСОБА_1