Справа № 162/160/25
Провадження № 2-а/162/48/2025
про залишення позовної заяви без руху
24 лютого 2025 року селище Любешів
Суддя Любешівського районного суду Волинської області Цибень О.В., розглянувши матеріали за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови за справою про адміністративне правопорушення
Від представника позивача - адвоката Пасевича О.П. 20.02.2025 року до суду надійшов вказаний позов, у якому просить скасувати постанову серії ВН №859 від 07.02.2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення в розмірі 17000 гривень, провадження у справі закрити.
Також у позовній заяві просить поновити строк звернення до суду з позовом, мотивуючи тим, що розгляд справи був проведений у відсутності ОСОБА_1 , лише була вручена йому копія оскаржуваної постанови, з приводу чого представником позивача було зроблено адвокатський запит на підтвердження відсутності розгляду справи, однак відповіді не надано. Відтак вважає, що строк на оскарження постанови пропущений з незалежних від нього причин.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов такого висновку.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Відповідно до ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч.2 ст. 286 КУпАП, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).
Відповідно до ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Із матеріалів долучених до позовної заяви вбачається, що представник позивача звернувся до суду з позовом про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення після закінчення строку на його оскарження.
Оскаржувана постанова серії ВН №859 винесена щодо позивача ОСОБА_1 07.02.2025 року.
Із поштового конверта вбачається, що позовна заява була прийнята поштовим відділенням для відправки 19.02.2025 року, тобто після закінчення 10 денного строку на оскарження, визначеного законом.
При цьому, копія оскаржуваної постанови містить підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та факт її отримання саме 07.02.2025 року стверджується і за змістом позовної заяви.
Таким чином, початок строку необхідно обчислювати з 07.02.2025 року, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а також достовірно знав про дату, а також про суб'єкта владних повноважень, який постановив оскаржувану постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Так, у п.45 рішення Європейського суду з прав людини «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії», зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України»).
Отже, за практикою ЄСПЛ застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.
Вказана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2019 року по справі №9901/82/19.
Верховний Суд у постанові від 22.12.2022 у справі №360/4485/19 сформував правовий висновок, про те, що «поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами».
Згідно з ч. 6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Частиною 1 ст. 121 КАС України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
На підставі вищевикладеного вважаю, що вказані представником позивача причини пропуску строку звернення до суду - надсилання адвокатського запиту - не є об'єктивно непереборними, тобто такими, що не залежали від волевиявлення особи, яка звернулась з позовом, та не пов'язані з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду.
Згідно з ч. 1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 160 і ст. 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі вищевикладеного, розглянувши заяву про поновлення пропущеного строку, враховуючи відсутність доказів неможливості звернення позивача із даним адміністративним позовом в межах визначених законом строків, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання про поновлення процесуального строку слід відмовити, а позовну заяву - залишити без руху, запропонувавши представнику позивача усунути зазначені недоліки адміністративного позову, а саме вказати інші підстави для поновлення строку.
Керуючись ст. 121, 122, 123, 160, 161, 286 КАС України, суд
У задоволенні клопотання представника позивача про поновлення процесуального строку - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови за справою про адміністративне правопорушення - залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу та його представнику, що згідно ч.2 ст.123 КАС України якщо вказані підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Любешівського районного суду Волинської області Ольга ЦИБЕНЬ