Справа № 161/22932/24
Провадження № 2/161/65/25
(заочне)
21 лютого 2025 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі:
головуючого - судді Рудської С.М.
при секретарі - Коржик Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
12.12.2024 року позивач ТзОВ «КЛТ Кредит» через свого представника звернулося до суду з вищевказаною позовною заявою на обґрунтування зазначивши, що 26.12.2023 року між Товариством та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2382, у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», за умовами якого відповідачці надано у кредит грошові кошти в розмірі 5000 грн., які остання зобов'язалася повернути та сплати відсотки за користування ними. Разом з тим, ОСОБА_1 не належним чином виконувала свої кредитні зобов'язання, а тому за період з 04.02.2024 року по 10.11.2024 року в останньої виникла заборгованість по нарахованим та несплаченим процентам у розмірі 35000 грн., яка нараховані відповідно до п. 1.2 Кредитного договору за ставкою 2,5 % за кожен день користування кредитом. Просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «КЛТ Кредит» заборгованість за кредитним договором № 2382 від 01.03.2024 року в сумі 35000 грн., які складаються із нарахованих та несплачених процентів за період з 04.02.2024 року по 10.11.2024 року, а також судові витрати по справі.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, до його початку подав до суду заяву з проханням розгляд справи проводити у його відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує та не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явилася, причини неявки суду не повідомила, про день, час, місце розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи, відзив на позовну заяву від неї на адресу суду не надходили.
Статтею 280 ЦПК України закріплена можливість ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, у разі належним чином повідомленого відповідача про дату, час та місце судового засідання.
Враховуючи вищезазначені обставини, суд вважає провести заочний розгляд справи на підставі наявних у ній матеріалів.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що 26.12.2023 року між Товариством та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2382, у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», за умовами якого відповідачці надано у кредит грошові кошти в розмірі 5000 грн., які остання зобов'язалася повернути та сплати відсотки за користування ними.
Згідно з п. 1.2 вищевказаного Договору, процентна ставка за користування кредитом становить 2,5 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом.
Відповідно до п. 1.3 Договору, строк надання кредиту становить 365 днів, зі сплатою кредиту в кінці строку користування згідно Додатку № 1 до цього Договору.
Позивач виконав свою частину умов кредитного договору у повному обсязі та перерахував ОСОБА_1 кредит в загальному розмірі 5000 грн.
За змістом ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов'язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Разом з тим, на момент звернення позивача в суд та розгляду справи по суті, відповідач, в порушення вимог ст. 1054 ЦК України, грошові кошти за кредитним договором не повернув.
Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ст. 625 ЦК України).
Як встановлено судом, що ОСОБА_1 порушила взяті на себе зобов'язання за кредитним договором № 2382 від 01.03.2024 року, у зв'язку з чим у неї за період з 04.02.2024 року по 10.11.2024 року в останньої виникла заборгованість по нарахованим та несплаченим процентам у розмірі 35000 грн., яка нараховані відповідно до п. 1.2 Кредитного договору за ставкою 2,5 % за кожен день користування кредитом.
Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором, відповідачем по справі суду надано не було.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 були порушені умови кредитного договору, позовні вимоги ТзОВ «КЛТ Кредит» є обґрунтованими, а тому із відповідача слід стягнути на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 2382 від 01.03.2024 року в сумі 35000 грн., що становить нараховані та несплачені проценти за період з 04.02.2024 року по 10.11.2024 року.
Відповідно до положень ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На виконання вимог ч. 3 ст. 137 ЦПК України позивачем до позову додано Договір про надання юридичних послуг № 16/09/2024 від 16.09.2024 року, укладений між ФОП (адвокатом) Руденком К.В. та ТзОВ «КЛТ Кредит» та акт приймання-передачі наданих послуг № 1 до даного Договору із відповідним витягом зі змісту яких слідує, що вартість наданої ТзОВ «КЛТ Кредит» правничої допомоги в межах розгляду даної справи становить 10000 грн. та така складається із підготовки позовної заяви та клопотання про витребування доказів, а також складення адвокатського запиту.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Суд дійшов висновку, що заявлена сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн. є неспівмірною із складністю справи та виконаними роботами.
Суд враховує, що дана категорія справ є поширеною, сама по собі позовна заява є нескладною та не потребує особливих затрат часу на її складання, відсутні посилання на судову практику, що потребувало б додаткового часу на її вивчення. Пакет документів, що доданий до позовної заяви, також є наперед визначеним та не потребує великих зусиль для його зібрання.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на необхідності дотримання принципу співмірності при розрахунку судових витрат.
Так, Велика Палата Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц наголосила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, визначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У справі № 922/3812/19 Верховний Суд зазначив, що суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.
Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.10.2019 року у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17).
Відтак, суд вважає, що обґрунтованим та співмірним в даному випадку є витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн.
Згідно ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову, покладаються на відповідача.
За наведених обставин, суд приходить до висновку про стягнення з відповідачки на користь позивача 5000 грн. понесених витрат на правничу допомогу та 3028 грн. судового збору.
На підставі ст.ст. 509, 526, 527, 530, 1048, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 77, 81, 141, 247, 259, 263-268, 280, 352, 354 ЦПК України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ Кредит» суму заборгованості за кредитним договором № 2382 від 01.03.2024 року в сумі 35000 (тридцять п'ять тисяч) грн., що становлять нараховані та несплачені проценти за період з 04.02.2024 року по 10.11.2024 року.
Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ Кредит» судові витрати по справі, а саме: 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. судового збору та 5000 (п'ять тисяч) грн. витрат на правничу допомогу.
В задоволенні іншої частини позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю «КЛТ Кредит» - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КЛТ Кредит», адреса місцезнаходження: м. Київ, площа Солом'янська, 2, прим. 04, код ЄДРПОУ: 40076206.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Повний текст рішення складений 25 лютого 2025 року.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області С.М. Рудська