Справа № 161/23908/24
Провадження № 2/161/1229/25
17 лютого 2025 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Ковтуненка В.В.,
за участі секретаря судового засідання Ленічева Є.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луцьк цивільну справу № 161/23908/24 за позовною заявою адвоката Нестерука Олександра Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Луцької міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,
Адвокат Нестерук Олександр Вікторович звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з вказаним позовом. Просить суд позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьківських прав відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі частки її заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття з підстав, викладених в позовній заяві.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлялися належним чином, представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримує в повному об'ємі.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлялася належним чином, заявлений позов визнала повністю з підстав, викладених у відзиві.
Ухвалою суду від 28 січня 2025 року залучено до участі в цивільній справі № 161/23908/24 за позовною заявою адвоката Нестерука Олександра Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Луцької міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів в якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору виконавчий комітет Луцької міської ради.
Представник третьої особи Виконавчого комітету Луцької міської ради в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином. Подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності.
У відповідності до положень ч. 3 статті 200 ЦПК України, приймаючи до уваги визнання відповідачем заявленого позову, суд вважає за можливе ухвалити рішення за результатами підготовчого провадження.
Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується заявлений позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи у їх сукупності і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом при розгляді справи встановлено наступні фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Під оспорюванням права слід розуміти такий стан цивільних правовідносин, за якого між учасниками існує спір з приводу наявності чи відсутності суб'єктивного права у сторін, а також належності такого права певній особі.
Відповідно до ст. 164 Сімейного Кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:
1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;
2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини;
3) жорстоко поводяться з дитиною;
4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;
5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Судом при розгляді справи встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які є сторонами по справі, являються батьками неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 10).
В зареєстрованому шлюбі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не перебували.
Також судом встановлено, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по відношенню до своєї дочки, неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . ЇЇ життям не цікавиться, не займається її вихованням, не піклується про її фізичний, моральний, психологічний, інтелектуальний розвиток, та ухиляється від виконання обов'язку щодо його утримання.
18 листопада 2024 року ОСОБА_2 подала нотаріально посвідчену заяву, із змісту якої вбачається, що вона не приймає жодної участі у вихованні та утриманні малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 12).
03 грудня 2024 року відповідач ОСОБА_2 взагалі залишила межі території України.
Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що ОСОБА_2 , свідомо ухиляється від виконання батьківських обов'язків по утриманню та вихованню своєї дочки, неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Її життям не цікавиться, не займається її вихованням, не піклується про її фізичний, моральний, психологічний, інтелектуальний розвиток, та ухиляється від виконання обов'язку щодо її утримання. А тому за таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 166 Сімейного кодексу України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
Відповідно ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч. 2 ст. 183 Сімейного кодексу України, якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 Сімейного Кодексу України якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Відповідно ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Також судом встановлено, що відповідач спроможна сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі саме 1/4 частки з усіх видів свого доходу (заробітку), але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно. Жодних доказів на спростування вказаних обставин стороною відповідача не подано. Зазначені обставини відповідачем повністю визнані.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідач не надає позивачу достатніх коштів на утримання дитини. При цьому матеріальне становище платника аліментів та її реальна спроможність сплачувати аліменти, її повна працездатність, вік, дозволяють сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частки з усіх видів свого доходу (заробітку), але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно. При цьому, позбавлення батьківських прав відповідача у відношенні дитини не звільняє її від обов'язку щодо утримання дитини.
Приймаючи до уваги викладене та враховуючи матеріальне становище відповідача та її реальну спроможність сплачувати аліменти, її вік, повну працездатність, а також звичайні потреби дитини. А тому за таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частки з усіх видів свого доходу (заробітку), але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.
Керуючись ст. ст. 164, 166, 181, 182, 183, 192 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 4, 10-18, 81, 141, 200, 263-268 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву адвоката Нестерука Олександра Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Служба у справах дітей Луцької міської ради, Виконавчий комітет Луцької міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити повністю.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , позбавити батьківських прав у відношенні її дочки, неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягувати щомісячно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частки з усіх видів її доходу (заробітку), але не менше 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 27 грудня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.В. Ковтуненко