25 лютого 2025 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:
Головуючого ОСОБА_1
Суддів ОСОБА_2
ОСОБА_3
за участю учасників судового провадження:
секретаря судового засідання ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
обвинуваченого(в режимі відеоконференції) ОСОБА_6
захисника (в режимі відеоконференції) ОСОБА_7
розглянула у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12024262020004048 від 12 листопада 2024 року відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , узбека, дані про громадянство відстуні, уродженця Туркменістану, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , із середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні трьох неповнолітніх дітей, офіційно не працюючого, раніше неодноразово судимого, востаннє - вироком Шевченківського районного суду м. Чернівці від 11 грудня 2019 року за ч. 2 ст. 185 КК України, ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років і 3 місяців позбавлення волі;
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за апеляційною скаргою прокурора Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_8 на вирок Першотравневого районного суду м. Чернівці від 19 грудня 2024 року, -
Вироком Першотравневого районного суду м. Чернівці від 19 грудня 2024 року, ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 4 ст.185 КК України та призначено йому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 визначено рахувати з часу його фактичного затримання, а саме: з 12 листопада 2024 року.
Обраний ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до вступу вироку КП №11-кп/822/69/25 Головуючий у І інстанції: ОСОБА_9
Категорія: ст. 185 КК України Доповідач: ОСОБА_10
в законну силу залишено без змін.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави витрати на залучення експертів у розмірі 1193,85 грн.
Вирішено долю речових доказів.
Згідно вироку суду, 12.11.2024 року в період часу близько з 17:20 год., ОСОБА_6 , перебуваючи в громадському транспорті, а саме - маршрутному таксі №13, який рухався в напрямку руху маршруту по вул. Головній в м. Чернівці та перебуваючи на зупинці «Ляльковий театр», що за адресою: м. Чернівці, вул. Головна, 27 переслідуючи корисливу мету, спрямовану на заволодіння чужим майном, умисно, таємно, повторно, протиправно, в умовах воєнного стану, введеного відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 року, скориставшись відсутністю уваги з боку потерпілої ОСОБА_11 та інших пасажирів, викрав із правої кишені пальта ОСОБА_11 мобільний телефон марки «Samsung» модель «М31 S», ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , вартість якого, згідно висновку експерта від 18.11.2024 року №СЕ-19/126-24/12433-ТВ, становить 3616 грн. 67 коп.
Після вчинення крадіжки ОСОБА_6 , з місця скоєного пішов, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим своїми умисними протиправними діями спричинив потерпілій ОСОБА_11 , матеріальну шкоду на загальну суму 3616 грн. 67 коп.
На вказаний вирок прокурор Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, зі змісту якої вбачається, що він не заперечуючи кваліфікації дій обвинуваченого, доведеності його вини у вчиненні злочину, просить скасувати оскаржуваний вирок у зв'язку з призначенням надто м'якого покарання та визнати винним ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України і призначити покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі. В іншій частині оскаржуваний вирок залишити без змін.
Апеляційні доводи обгранковує тим, що суд при призначенні виду та розміру покарання не врахував особу обвинуваченого та неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, а саме необґрунтовано застосував норму ст. 69 КК України.
На вказану апеляційну скаргу прокурора обвинуваченим подано заперечення, в яких він просить залишити вирок суду першої інстанції без змін. Стверджує, що суд виніс законне та вмотивоване рішення. Крім цього, обвинувачений зазначає про наявність в нього міцних соціальних зв'язків, а саме, що він одружений та має на утриманні 3 неповнолітніх дітей, має зареєстроване місце проживання.
Заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст оскаржуваного вироку та доводи, викладені в апеляційній скарзі, заслухавши доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, доводи обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 , які просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а вирок суду першої інстанції без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження, з'ясувавши усі доводи апеляційної скарги, провівши судові дебати, надавши обвинуваченому останнє слово, колегія суддів прийшла до наступних висновків.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Кримінальне провадження розглядалося судом першої інстанції в порядку ч.3 ст.349 КПК України. Оскільки фактичні обставини кримінального провадження апелянтом не оспорюються, то вирок суду першої інстанції в цій частині колегією суддів не переглядається.
Що стосується покарання, призначеного ОСОБА_6 , колегією суддів встановлено наступне.
Санкція кримінального правопорушення за ч.4 ст.185 КК України передбачає безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винуватою у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 65 КК України, п. 1 Постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» під час призначення покарання у кожному конкретному випадку, суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
При призначенні ОСОБА_6 покарання суд вказав, що враховує наявність обставин, які пом'якшують покарання, а саме - визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, повне відшкодування майнової шкоди.
Враховуючи ці обставини, суд дійшов висновку про можливість застосування до ОСОБА_6 ст. 69 КК України і призначити йому покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією ч. 4 ст. 185 КК України, у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
Відповідно до ч.1 ст.69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині КК України.
Суд у мотивувальній частині рішення не зазначив, які саме обставини справи або дані про особу підсудного він визнає такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і впливають на пом'якшення покарання.
З вироку суду встановлено, що однією з обставин, яка пом'якшує покарання суд першої інстанції визнав повне відшкодування шкоди.
Однак, в матеріалах справи відсутні підтверджуючі дані про відшкодування обвинуваченим ОСОБА_6 шкоди потерпілій ОСОБА_11 . Натомість, як вбачається з фактичних обставин вчиненого кримінального правопорушення, ОСОБА_6 після викрадення мобільного телефону марки «Samsung» модель «М31 S» з правої кишені пальта ОСОБА_11 з місця події зник та розпорядився ним на власний розсуд, після чого потерпіла викупила свій телефон у ломбарді та надала органу досудового розслідування.
Відтак, встановлена судом першої інстанції така обставина, що пом'якшує покарання, як повне відшкодування шкоди, є помилковою.
Суд першої інстанції формально зазначив, однак належним чином не врахував, що ОСОБА_6 раніше неодноразово судимий за умисні тяжкі корисливі злочини проти власності, востаннє вироком Шевченківського районного суду м. Чернівці від 11 грудня 2019 року за ч. 2 ст. 185 КК України, ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років і 3 місяців позбавлення волі. Звільнившись 04.09.2023 року з місць позбавлення волі, в період не знятої і непогашеної судимості, на шлях виправлення не став та в короткий період часу вчинив новий умисний корисливий злочин.
Наведені обставини суд першої інстанції належним чином не врахував при призначенні покарання ОСОБА_6 , чим допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, призначивши покарання, яке явно не відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі обвинуваченого ОСОБА_6 , через його м'якість.
Невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення за приписами ст. 414 КПК України, тягне за собою скасування оскаржуваного вироку.
При призначенні ОСОБА_6 виду та міри покарання суд, відповідно до положень ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким злочином, дані про особу винного, який раніше неодноразово судимий, не працюючий, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, перебуває на обліку у лікаря-нарколога, одружений, на утриманні троє неповнолітніх дітей.
В якості обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_6 , відповідно до ст. 66 КК України, колегія суддів визначає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, наявність на утриманні трьох неповнолітніх дітей.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_6 , відповідно до ст. 67 КК України, під час апеляційного розгляду не встановлено.
Враховуючи зазначені вище обставини, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного, колегія суддів вважає за можливе призначити ОСОБА_6 покарання нижче він найнижчої межі, встановленої в санкції статті 185 ч. 4 КК України.
При цьому, з врахуванням обставин вчиненого кримінального правопорушення, вартості вкраденого майна, а також того, що злочин ОСОБА_6 вчинив в період незнятої і непогашеної судимості після відбуванням ним реального покарання у вигляді позбавлення волі за вчинення аналогічних злочинів, колегія суддів приходить до висновку про призначення йому покарання, із застосуванням статті 69 КК України, у вигляді трьох років позбавлення волі.
Саме такий вид і розмір покарання, на думку колегії суддів, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_6 та попередження вчинення ним нових злочинів.
З урахуванням вищезазначеного та приписів п.4 ч.1, ч.2 ст. 409 КПК України вирок щодо ОСОБА_6 підлягає скасуванню у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, з ухваленням нового вироку, відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 420 КПК України, через необхідність застосування більш суворого покарання.
На підставі наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, а вирок підлягає скасуванню в частині призначеного покарання з постановленням в цій частині нового вироку.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 409, 413, 414, 418, 420, 615 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду,-
Апеляційну скаргу прокурора Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_8 - задовольнити частково.
Вирок Першотравневого районного суду м. Чернівців від 19 грудня 2024 року по обвинуваченню ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України в частині призначеного покарання - скасувати.
Призначити ОСОБА_6 покарання за ч. 4 ст. 185 КК України, із застосуванням статті 69 КК України, у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
В решті вирок районного суду залишити без змін.
Вирок апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржений в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня його проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Головуючий, суддя [підпис] ОСОБА_10
Судді: [підпис] ОСОБА_3
[підпис] ОСОБА_2