Іменем України
24 лютого 2025 року
м. Харків
справа № 641/2352/24
провадження № 22-ц/818/1034/25
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Пилипчук Н.П.
суддів: Маміної О.В., Яцини В.Б.
розглянувши у порядку ст. 369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Акціонерного Товариства " Акцент Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою Акціонерного Товариства "Акцент Банк" на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 02 жовтня 2024 року, постановлене суддею Зелінською І.В.,
У квітні 2024 АТ «Акцент Банк» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором №б/н від 29.12.2021 року у розмірі 42151, 48 грн. станом на 10.03.2024 року та судові витрати у розмірі 3028 грн..
Позов мотивовано тим, що 21.12.2021 року ОСОБА_1 приєдналась до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк» (A-Банку) з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. На підставі вказаної Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг А-Банку відповідачем ініційовано встановлення кредитного ліміту на її банківський рахунок та отримання платіжної картки. Відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,8% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана нею анкета-заява разом з Умовами та правилами і Тарифами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між нею та банком кредитний договір, що підтверджується підписом у анкеті-заяві.
Відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконала, в зв'язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 10.03.2024 року становить 42151, 48 грн., з яких: 34683, 51 грн. - заборгованість за кредитом, 7467, 97 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом.
Посилаючись на вказане, АТ «Акцент-Банк» просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь вищевказану заборгованість та судові витрати.
Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 02 жовтня 2024 року позовні вимоги Акціонерного товариства «Акцент Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент Банк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 29 грудня 2021 року в розмірі 13177 (тринадцять тисяч сто сімдесят сім) грн. 21 (двадцять одна) коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 938 (дев'ятсот тридцять вісім) грн. 68 (шістдесят вісім) коп.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі АТ «Акцент Банк» просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Зазначає, що щодо відсутності підпису на Тарифах і Умовах та правилах, то в анкеті-заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у А-Банку відповідач під розпис підтвердила факт ознайомлення з Умовами та правилами надання банківських послуг і зобов'язалася в подальшому регулярно знайомитися зі змінами до них, викладеними на сайті банку, а також користувалася кредитом, тобто фактично прийняла пропозицію укласти договір дією, сплачуючи періодичні платежі; по-друге, щодо відмови у стягненні процентів, то до матеріалів справи додані не лише Тарифи, а й Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка», в якому чітко зазначені умови кредитування, строки, процента ставка, відповідальність сторін, зокрема, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань та їх розміри і порядок нарахування, а також Паспорт підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Отже, сторонами була погоджена процентна ставка, а тому суду належало стягнути заборгованість за кредитним договором відповідно до умов договору. Підписавши анкету-заяву, яка є складовою частиною кредитного договору, а також Паспорт споживчого кредиту відповідач добровільно погодилася на відповідні умови кредитного договору та взяла на себе відповідні зобов'язання, які не виконала.
Представник відповідача надав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що посилання апелянта на Умови та Правила надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк» та Тарифи користування кредитною карткою є безпідставними оскільки вони не підписані відповідачем. Вказує, що ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту. Звертає увагу на те, що після набрання рішенням суду законної сили, ОСОБА_1 звернулася до підтримки Акціонерного товариства «Акцент-Банк» з проханням повідомити розрахунковий рахунок для добровільного виконання рішення суду. У технічній підтримці Акціонерного товариства «Акцент-Банк» відповідачу ОСОБА_1 повідомлено, що стягнуту заборгованість потрібно сплатити саме на її особовий рахунок відкритий у Акціонерному товаристві «Акцент-Банк». 13.11.2024 ОСОБА_1 сплатила заборгованість та судовий збір, якій були стягнуті згідно рішення суду. Тобто ОСОБА_1 виконала рішення суду, яке станом на 13.11.2024 (момент сплати коштів) набрало законної. Після сплати заборгованості, ОСОБА_1 звернулася до підтримки банку з проханням перерахувати заборгованість згідно рішення суду та сплачених 13.11.2024 коштів на, що їй було повідомлено - банком подано апеляційну скаргу та висловлені погрози щодо залучення колекторів для стягнення заборгованості, оскільки ОСОБА_1 не виконує свої зобов'язання за кредитним договором. Враховуючи вищенаведене, вважаємо що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги АТ «Акцент Банк», а рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 02.10.2024 по справі №641/2352/24 ухвалено законно та обґрунтовано, та має бути залишеним без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За таких обставин, апеляційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи і у такому випадку судове засідання не проводиться.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи і вимоги апеляційної скарги, вважає необхідним відмовити у її задоволенні з наступних підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки в анкеті-заяві від 29.12.2021 року відсутня домовленість сторін про сплату відсотків, суд вважає неправомірним та безпідставним нарахування банком відсотків за користування кредитом та зарахування цих коштів до заборгованості по тілу кредиту, а тому вважає, що стягненню підлягає сума в розмірі 13 177, 21 грн. ((104065,81 - 25703,6) -65185), тобто, різниця між фактично витраченими відповідачкою коштами та внесеними коштами в межах кредитного ліміту.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Судом першої інстанації встановлено, що 29.12.2021 року між банком та ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання заяви-анкети про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку. У заяві зазначено, що ОСОБА_1 підтверджує, що до укладення цієї угоди, ознайомилась з актуальними Умовами та правилами надання банківських послуг Акціонерного товариства «А-Банк» (в тому числі з правами та обов'язками), Тарифами, Паспортом споживчого кредиту, та до укладення цієї угоди їй надана повна інформація про фінансові послуги, у відповідності до частини 2 статті12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Також підтверджує, що дана анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг Акціонерного товариства «А-Банк» між нею та Акціонерним товариством «А-Банк» становлять договір про надання банківських послуг, умови якого їй зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.
В подальшому, на підставі вказаної Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг А-Банку, відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку.
Матеріали справи містять паспорт споживчого кредиту «Кредитна картка «Зелена», в якій зазначено тип кредиту - поновлювальна кредитна лінія (ліміт) з пільговим періодом використання; сума/ліміт кредиту - до 200 000 грн. (в залежності від суми, яка погоджена у заявці на кредит); строк кредитування (строк дії кредитної лінії) - 240 місяців з правом автоматичного продовження; мета отримання кредиту - на споживчі потреби; процентна ставка, відсотків річних - пільгова процентна ставка 0,000001%, пільговий період до 62 днів (діє з моменту виникнення заборгованості до кінця календарного місяця, наступного за датою виникнення заборгованості, при умові її погашення в повному обсязі), базова процентна ставка - 40,8% на рік (нараховується на максимальну суму заборгованості, за умови непогашення заборгованості в повному обсязі в пільговий період, за кожний день з моменту виникнення заборгованості); тип процентної ставки - фіксована (може бути змінена за згодою кредитодавця та споживача шляхом укладення додаткової угоди до договору про споживчий кредит); реальна річна процентна ставка - 49,34% річних; наведені обчислення реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача є репрезентативними та базуються на обраних споживачем умовах кредитування, викладених вище, і на припущенні, що договір про споживчий кредит залишатиметься дійсним протягом погодженого строку, а кредитодавець і споживач виконують свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в договорі; кількість та розмір платежів, періодичність внесення - щомісяця, до останнього дня поточного місяця включно в розмірі не менше 4% від заборгованості та не менше нарахованих відсотків за користування кредитом та не менше 100,00 грн. й не може перевищувати повного розміру заборгованості за договором про споживчий кредит; пеня - не передбачено; штрафи - штраф за несвоєчасне погашення кредиту та/або відсотків, штраф списується в день списання відсотків: 50,00 грн. кожен раз, коли виникає прострочення по сплаті обов'язкового щомісячного платежу повністю або частково на суму від 100,00 грн.; 100 грн. кожен раз, коли виникає прострочення по сплаті обов'язкового щомісячного платежу на суму від 100,00 грн. другий місяць поспіль і більше; 500,00 грн. + 5% від суми загальної заборгованості, у разі непогашення протягом 60 календарних днів простроченого по сплаті обов'язкового щомісячного платежу за карткою із порушеним строком більше ніж на 30 днів; процентна ставка, яка застосовується зобов'язання щодо повернення кредиту при невиконанні - 6,8% у місяць - збільшена відсоткова ставка на місяць на суму загальної заборгованості (у випадку наявної простроченої заборгованості).
Також зазначено про те, що ця інформація зберігає чинність та є актуальною до 02.01. 2022 року.
При цьому в графі підпис споживача вказано, що накладення електронного підпису ОСОБА_1 29.12.2021 року 15:35 перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Згідно з довідкою, доданою до позову, відповідачу було відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано наступну картку: № НОМЕР_2 строком дії до квітня місяця 2028 року.
З довідки за лімітами, виданої АТ «А-Банк» вбачається, що ОСОБА_1 29.12.2021 року встановлено суму кредитного ліміту в розмірі 19700 грн.; 29.12.2021 року ліміт збільшено до 19 700 грн.; 29.12.2021 року ліміт збільшено до 34000 грн..
Випискою за договором по картковим рахункам відповідача у взаємозв'язку з іншими відомостями, наданими позивачем, підтверджується, що ОСОБА_1 , починаючи з 29.12.2021 року активно користувалась банківською карткою, що видавалась їй, як платіжним засобом дебетно-кредитного типу в споживчих цілях шляхом поповнення мобільного, здійснення покупок, погашення заборгованості, тощо.
АТ «Акцент-Банк» свої зобов'язання виконав у повному обсязі, надавши ОСОБА_1 можливість розпоряджатися кредитними коштами, що підтверджується випискою по картці, але відповідач свої зобов'язання належним чином не виконала, в зв'язку з чим станом на 10.03.2024 року має заборгованість по кредиту згідно розрахунку банку в розмірі 42151, 48 грн., з яких: 34683, 51 грн. - заборгованість за кредитом, 7467, 97 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом.
До кредитного договору банк додав витяг з Умов та Правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк», розміщеного на сайті https://a-bank.com.ua/terms в розділі «Умови та правила», Тарифи користування кредитною карткою «Зелена», які відповідачем не підписано.
Відповідно до частин першої та другої ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умовами, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша ст.1048 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмові формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).
Згідно з частиною першою ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, окрім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків при застосуванні конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «Акцент-Банк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку з чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.ст.633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Визначальним є додержання письмової форми договору.
Позивач, обґрунтовуючи свої вимоги про стягнення відсотків, посилався також на Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в А-Банку.
Однак у матеріалах справи відсутні підтвердження, що саме ці Умови розумів відповідач та ознайомлювався і погоджувався з ними, підписуючи заяву про одержання кредиту, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема, й щодо нарахування відсотків у визначених позивачем порядку та розмірі.
Роздруківка із веб-сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено у постанові Верховного Суду Уураїни від 11.03.2015 (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у заяві про одержання кредиту домовленості сторін про сплату відсотків у розмірах, визначених банком, та відповідальності по сплаті відсотків надані Умови самі по собі не можуть розцінюватися як зміст кредитного договору, наявного між сторонами справи.
Крім того, Паспорт споживчого кредиту, на який посилається позивач, є інформацією, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма), викладений у формі відповідно до Додатку 1 до ЗУ «Про споживче кредитування».
Зі змісту самого паспорту споживчого кредиту вбачається, що інформація в ньому зберігає чинність та є актуальною станом на 02.01.2022, умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому паспорті споживчого кредиту, та можуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів тощо.
У паспорті також зазначено, що реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача є репрезентативними та базуються на обраних споживачем умовах кредитування і на припущенні, що договір про споживчий кредит залишиться дійсним протягом погодженого строку, а кредитодавець і споживач виконають свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в договорі. Реальна річна процентна ставка обчислена на основі припущення, що процентна ставка та інші платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит.
Враховуючи, що матеріали справи не містять відомостей про те, які саме із зазначених у паспорті умов були прийняті позичальником, дана інформація не може бути взята судом до уваги як доказ підтвердження конкретних умов кредитування.
Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.
Аналогічні висновки викладені в постанові ВС від 23.05.2022 у справі №393/126/20.
Відтак є помилковим посилання скаржника на постанову ВС від 02.12.2020 у справі №284/157/20, де мало місце підписання позичальником паспорту споживчого кредиту.
З цих підстав апеляційний суд приходить до висновку про недоведеність тверджень позивача про те, що сторони обумовили у письмовому вигляді обов'язок позичальника по сплаті відсотків за користування кредитом, які обраховуються у порядку та періоди сплати, визначеному позивачем, отже відповідні позовні вимоги є необґрунтованими, про що вірно вказав суд першої інстанції.
Такі висновки узгоджуються з правовою позицією ВС у постанові від 04.09.2019 у справі №382/1131/18.
При цьому слід відхилити апеляційні доводи скаржника у справі про те, що позичальник підписав паспорт кредитування з його умовами, оформлений згідно вимог ЗУ «Про споживче кредитування», адже сам по собі вказаний документ не може становити відповідний правочин кредитний договір, та бути підставою для виникнення договірних зобов'язань .
Позивач у апеляційній скарзі стверджує про наявність між ним та відповідачем, як позичальником, кредитних правовідносин саме на умовах, які надані банком. Однак доказів того, що саме такі умови надання банківських послуг існували в момент укладення кредитного договору та були надані для ознайомлення відповідачу позивач не довів, у зв'язку з чим відповідні позовні доводи щодо стягнення відсотків були обґрунтовано відхилені.
Фактичне використання кредитної картки позичальником, що свідчить про визнання ним наявності між сторонами справи відповідних правовідносин, не дає суду можливість задовольнити позовні вимоги в частині стягнення боргу за відсотками, оскільки відсутні погоджені сторонами умови для нарахування таких платежів.
Отже, судом першої інстанції вірно встановлено, що частину із сплачених відповідачем коштів у сумі 25703,6 грн позивачем безпідставно було спрямовано на погашення відсотків, оскільки анкета-заява від 29.12.2021 року не містить визначення домовленості сторін про сплату відсотків.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «А-Банк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 13177,21 грн.
Згідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення.
На підставі ст.141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору за перегляд цієї справи судом апеляційної інстанції залишити за скаржником.
Керуючись ст. ст. 141, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент-Банк» - залишити без задоволення.
Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 02 жовтня 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Головуючий Н.П. Пилипчук
Судді В.Б. Яцина
О.В. Маміна