Справа: №639/6848/18 Головуючий І інстанції: ОСОБА_1
Провадження: №11кп/818/465/25 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: приведення вироку у відповідність
до вимог Закону України
20 лютого 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
засудженого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові в режимі відеоконференції провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Жовтневого районного суду м.Харкова від 31 жовтня 2024 року, -
Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання засудженого про приведення у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 №3886-IX (далі - Закон) вироку Київського районного суду м.Харкова від 09.06.2023 щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше судимого:
-30.03.2023 Дзержинським районним судом м.Харкова за ч.4 ст.185 КК України на 5 років позбавлення волі;
-09.06.2023 Київським районним судом м.Харкова за ч.4 ст.185. ч.4 ст.70 КК України на 5 років 2 місяці позбавлення волі;
Суд мотивував своє рішення тим, що завданий злочином розмір шкоди є достатнім для настання кримінальної відповідальності за ч.4 ст.185 КК України.
В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_7 просить задовольнити його клопотання про застосування Закону України №3886-IX від 18.07.2024.
Заслухавши суддю-доповідача, засудженого ОСОБА_7 , який підтримав свою апеляційну скрагу та просив її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до п.13 ч.1 ст.537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений ч.2 ст.539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Частиною 2 ст.74 КК України передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
09.08.2024 набув чинності Закон України № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».
Відповідно до вказаного Закону №3886-ІХ, стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення була викладена у новій редакції, внаслідок чого дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Положеннями ч.1 ст.3 КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. При цьому зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (частина 6 статті 3 КК України).
Відповідно до пункту 5 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, для норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги.
Підпункт 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України визначає, що податкова соціальна пільга визначається у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.
Таким чином, два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян дорівнюють 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленому законом на 1 січня звітного року.
Станом на 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2 684 грн.
Як слідує із матеріалів провадження судом першої інстанції встановлено, що вироком Київського районного суду м.Харкова від 09.06.2023 ОСОБА_7 засуджений за ч.4 ст.185 КК України на 5 років позбавлення волі і на підставі ч.4 ст.70 КК України до остаточного покарання - 5 років 2 місяці позбавлення волі.
Цим вироком ОСОБА_7 був засуджений за вчинення 23.01.2023 кримінального правопорушення, яким завдано матеріальної шкоди на загальну суму 2769, 65 грн.
Як було вірно зазначено судом першої інстанції, розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи необхідно визначати станом на 01 січня звітного податкового року, в якому було вчинено кримінальні правопорушення, тобто у 2022 році у розмірі 2 481 грн., у 2023 році у розмірі 2 684 грн.
З огляду на вищевикладене, відсутні правові підстави для приведення у відповідність до вимог Закону України № 3886-IX вироку Київського районного суду м.Харкова від 09.06.2023 стосовно ОСОБА_7 , за яким він був засуджений за ч.4 ст.185 КК України, оскільки це кримінальне правопорушення залишається кримінально-караним діянням.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки підстави для зміни чи скасування ухвали Жовтневого районного суду м.Харкова від 31 жовтня 2024 року, відсутні.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу Жовтневого районного суду м.Харкова від 31 жовтня 2024 року щодо ОСОБА_7 залишити без змін, а апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: