Справа № 343/1983/24
Провадження № 33/4808/162/25
Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Андрусів І. М.
Суддя-доповідач Повзло
25 лютого 2025 року м. Івано-Франківськ
Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду Повзло В.В.,
розглянувши апеляційну скаргу адвоката Воробця Романа Мироновича та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Долинського районного суду Івано-Франківської області від 13 січня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто судовий збір,
Суддя суду першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Правопорушення вчинено при таких обставинах.
31 серпня 2024 року о 23:29 год., в м. Долина, по вул. Грушевського, 28, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Мерседес Спринтер», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі - відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5. ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі адвокат Воробець Р.М. та ОСОБА_1 просять постанову судді суду першої інстанції скасувати, закрити провадження у справі у зв'язку відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Зазначають, що вказані в рішенні суду першої інстанції обставини викликають сумніви в об'єктивності прийнятого рішення, оскільки судом не було взято до уваги жодних наданих на заперечення вини доказів.
Вказують, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом про що давав пояснення в суді першої інстанції, які повністю збігаються з показаннями свідка ОСОБА_2 .
Наголошують, що відеозаписи, які містяться в матеріалах справи не містять даних про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, також не містять даних про рух та зупинку автомобіля. Крім того відеозаписи не фіксують процес складання процесуальних документів та роз'яснення прав ОСОБА_1 .
Зазначають, що факт перебування особи в транспортному засобі з ознаками сп'яніння, але не виконуючи функції водія не утворюють склад правопорушення.
Також вказують, що про складання процесуальних документів ОСОБА_1 не знав та не отримував їх копії, оскільки документи складались у відсутності ОСОБА_1 .
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 тайого адвокат Воробець Р.М. в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, неодноразово належним чином повідомлені про час та місце апеляційного розгляду, клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не подавали, не поступало і заяв про зміну місця проживання чи про перебування в іншому місці з поважних причин.
При цьому, враховую, що ОСОБА_1 достеменно відомо про перебування справи в Івано-Франківському апеляційному суді, оскільки він подавав апеляційну скаргу.
Так, особи, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження у справі.
Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
За таких обставин, відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП, а також з метою реалізації права на справедливий судовий розгляд упродовж розумного строку, вважаю за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутність ОСОБА_1 тайого адвоката Воробеця Р.М.
Перевіривши матеріали справи, мотиви і доводи апеляційної скарги, вважаю, що її необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
При цьому, вважаю за необхідне наголосити на тому, що згідно практики Європейського суду з прав людини(далі - ЄСПЛ), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду («Пономарьов проти України»).
Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, крім іншого є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст. 252 КУпАП оцінка доказів відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
За приписами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розгляд справи відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи.
Посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі. Суддя ж, розглянувши справу повинен переконатись у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за конкретні дії.
Вважаю, що суддя суду першої інстанції дотримався цих вимог закону та належним чином з'ясував обставини, що свідчать про наявність або відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що висновок судді суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується дослідженими доказами, що узгоджуються між собою, та яким суддя дав належний аналіз і оцінив їх у сукупності, в тому числі на предмет того, чи вони отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами, підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, є належними та допустимими.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 01 вересня 2024 року серії ЕПР1 № 120897 (а.с. 1) 31 серпня 2024 року о 23:29 год., в м. Долина, по вул. Грушевського, 28, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Мерседес Спринтер», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі - відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою - поліцейським ВП №1 (м. Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області сержантом поліції Москальчуком М.М., з дотриманням вимог ст. 254 КУпАП, з заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст. 256 КУпАП, підписаний ним.
ОСОБА_1 від підпису та дачі пояснень відмовився.
З акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 2) вбачається, що ОСОБА_1 у зв'язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, поведінка, що не відповідає дійсності відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці та відмовився підписувати акт.
Згідно з направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до Долинської БЛ (а.с. 3) на такий огляд направлявся ОСОБА_1 , який мав ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкірного покриву обличчя проте не пройшов огляд в медичному закладі у зв'язку з відмовою.
На відеозаписах, які містяться на компакт-диску в матеріалах справи (а.с. 11), безсторонньо зафіксовано деякі обставини події, зокрема: зафіксовано як працівники поліції рухаючись на службовому автомобілі подавали проблисковий маячок для автомобіля «Мерседес Спринтер», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який не виконував вимогу про зупинку. Після зупинки транспортного засобу працівники поліції попросили водія заглушити мотор та вийти з автомобіля, оскільки він не виконав вимогу про зупинку. Далі з транспортного засобу вийшов чоловік ОСОБА_3 який вказав, що транспортний засіб належить йому і вони нікуди не їдуть. Працівники поліції надалі звертаючись до водія просилили заглушити двигун. Далі працівники поліції запропонували ОСОБА_3 пройти огляд на стан сп'яніння, як на місці так і в медичному закладі, але від такого останній відмовився. Далі працівники поліції сіли в службовий автомобіль щоб оформити процесуальні документи, але в процесі цього транспортний засіб «Мерседес Спринтер», реєстраційний номер НОМЕР_1 рушив з місця зупинки. Після цього працівники поліції почали переслідування транспортного засобу. Здійснивши зупинку транспортного засобу «Мерседес Спринтер», реєстраційний номер НОМЕР_1 з автомобіля водій вийшов ОСОБА_1 та намагався залишити авто, сказавши що йде додому, але був зупинений працівниками поліції. Після цього працівники поліції запропонували водієві ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння у зв'язку з виявленими ознаками сп'яніння,але від такого ОСОБА_1 відмовився, у зв'язку з чим працівники поліції запропонували пройти такий огляд у медичному закладі, але від такого водій також відмовився. Далі працівники поліції повідомили ОСОБА_1 про складання відносно нього матеріалів про адміністративне правопорушення.
Досліджені судом відеозаписи досить інформативні, позбавлені упередження і суб'єктивного ставлення, є послідовними, мають безсторонній характер, містять у хронологічній послідовності відомості про обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.
За змістом п. 1 ч. 1. ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, для виявлення або фіксування правопорушення.
Законом не передбачено вимог щодо показань технічних приладів, що мають функції відеозапису, як доказів у справі про адміністративне правопорушення.
Твердження апелянтів про те, щовідеозаписи, які містяться в матеріалах справи не містять даних про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, також не містять даних про рух та зупинку автомобіля не є слушним, оскільки відеозаписами зафіксовано рух транспортного засобу «Мерседес Спринтер», реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , який після зупинки намагався залишити авто
Крім того причини та обставини зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , не підлягають встановленню, оскільки предметом доказування в межах даної справи є саме фактичні дані щодо відмови особи від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Таким чином вище викладена сукупність доказів поза розумним сумнівом доводять, що ОСОБА_1 є водієм транспортного засобу.
Твердження апелянтів про те, що відеозаписи не фіксують процес складання процесуальних документів і такі документи складались у відсутності ОСОБА_1 є слушним, але не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та не спростовують факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці та у медичному закладі, а саме це, згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху ставиться у вину ОСОБА_1 .
Слід зазначити, що твердження апелянтів про те, що він не знав про складання таких документів і не отримував їх копії також не є слушним, оскільки відеозаписи фіксують як працівники поліції повідомили ОСОБА_1 про складання відносно нього матеріалів про адміністративне правопорушення, а відсутність копії документів, зокрема протоколу у матеріалах справи свідчить про те, що ОСОБА_1 отримав таку копію, йому відомий зміст протоколу та він користується передбаченими законодавством правами.
Відсутність зафіксованого моменту роз'яснення прав ОСОБА_1 не доводить, що працівниками поліції не було роз'яснено ОСОБА_1 його права. Також слід зазначити, що реалізація прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, виникає не в момент зупинення водія, а з моменту складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення та під час розгляду справи судом, оскільки в справі про притягнення до адміністративної відповідальності рішення приймає суд, а не працівники поліції.
Передбачені чинним законодавством права, ОСОБА_1 були реалізовані, в судому засіданні йому були роз'яснені права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, зокрема право особи користуватися юридичною допомогою адвоката. Дане право було реалізоване ОСОБА_1 , про що свідчить залучення адвоката, який представляє його інтереси в суді. Тому вважаю, що у даному випадку не порушено право ОСОБА_1 .
Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, є адміністративним правопорушенням і тягне за собою адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог п.п. 2.5. Правил дорожнього руху водієві визначено обов'язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння визначений ст. 266 КУпАП, приписами Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі - Інструкції), та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядку).
Відповідно до п. 2 Розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Аналогічні приписи містить Інструкція.
Також, за змістом ч. 2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Наявні у матеріалах справи докази, в тому числі і відеозаписи підтверджують, що ОСОБА_1 є водієм транспортного засобу і йому, як водію транспортного засобу запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці у зв'язку з виявленими ознаками алкогольного сп'яніння, від такої пропозиції поліцейського ОСОБА_1 відмовився.
Оскільки ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на місці, поліцейські запропонували пройти огляд у медичному закладі, проте від такого останній теж відмовився.
Такі дії ОСОБА_1 правильно було розцінено працівниками поліції як відмова від проходження огляду та стали підставою для оформлення протоколу.
Таким чином встановлено, що ОСОБА_1 будучи водієм транспортного засобу у якого працівники поліції виявили ознаки алкогольного сп'яніння та запропонували пройти огляд на стан сп'яніння у відповідності до закону, відмовився від проведення огляду на стан сп'яніння у відповідності до закону, чим порушив п.п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Обставин, які б підтверджували позицію сторони захисту щодо незаконності постанови суду першої інстанції та наявності підстав для її скасування з закриттям провадження у справі, за результатами апеляційного розгляду не встановлено, а тому її необхідно залишити без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу адвоката Воробця Романа Мироновича та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Долинського районного суду Івано-Франківської області від 13 січня 2025 року, щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Повзло