24.02.2025
ЄУН 389/185/25
Провадження №2-а/389/3/25
24 лютого 2025 року Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Берднікової Г.В.,
за участю секретаря судового засідання Іваніни В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Знам'янка адміністративну справу, за правилами спрощеного позовного провадження, за позовною заявою ОСОБА_1 до поліцейського офіцера громади відділу поліції №2 (м.Кропивницький) Кропивницького районного управління поліції Головного управління національної поліції в Кіровоградській області майора поліції Бурянського Андрія Сергійовича, Головного управління національної поліції в Кіровоградській області про визнання незаконною та скасування постанови про притягнення до адміністратвиної відповідальності,
Представник позивача - адвокат Солонько О.С., 16 січня 2025 року подав до суду вказану позовну заяву, в якій позивач просить: скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №3833477 від 11 січня 2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн; закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП; визнати дії поліцейського офіцера громади відділу поліції №2 (м.Кропивницький) Кропивницького районного управління поліції Головного управління національної поліції в Кіровоградській області Бурянського А.С. протиправними в частині винесення стосовно нього вказаної постанови.
Вимоги обгрунтовані тим, що постановою поліцейського офіцера громади відділу поліції №2 (м.Кропивницький) Кропивницького районного управління поліції Головного управління національної поліції в Кіровоградській області майора поліції Бурянського А.С. серія ЕНА №3833477 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 11 січня 2025 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 450 грн за порушення п.2.4 Правил дорожнього руху України, а саме за те, що він 11 січня 2025 року о 08:55 год в с.Созонівка, вул.Центральна, 6, під час перевірки не пред'явив на вимогу працівника поліції посвідчення водія на право керування транспортним засобом, реєстраційний документ на транспортний засіб та чинний страховий поліс.
Позивач вважає дану постанову необгрунтованою, такою, що не відповідає нормам КУпАП, вказує, що під час її винесення поліцейським не дотримано вимог ст.245, 276, 280 КУпАП відповідно до яких завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об?єктивне з?ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи. Так, 11 січня 2025 року приблизно о 08:55 год до позивача підійшов поліцейський офіцер ОСОБА_2 та вказав, що його зупинено на підставі п.7 ч.1 ст.35 ЗУ «Про Національну поліцію України», де передбачено, що поліцейський може зупинити транспортні засоби у разі якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху. Позивач у свою чергу попросив поліцейського, щоб той надав йому відповідне рішення уповноваженого органу державної влади про обмеження чи заборону руху на ділянці дороги де його зупинили, на що поліцейський жодних доказів, які б підтвердили законність зупинки транспортного засобу не надав. В подальшому поліцейський офіцер Бурянський А.С. почав незаконно вимагати у нього посвідчення водія, при цьому не надавав доказів законної зупинки транспортного засобу, не реагував на його пояснення щодо незаконної зупинки та зрештою склав постанову серія ЕНА №3833477 про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн за ч.1 ст.126 КУпАП за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних трансопртних засобів (страхового сертифіката «Зелена карта»). Позивач з даною постановою не згодний, так як не вчиняв будь-якого адміністратвиного правопорушення. Поліцейський взагалі не вказав на вчинення позивачем будь-якого адміністратвиного правопорушення, а наполягав на пред'явленні посвідчення водія під вигаданою підставою зупинки, не повідомив про намір розгляду адміністратвиної справи, не надав можливості надати пояснення, докази.
Позивач як і його представник у судовове засідання не з'явилися, представник позивача подав заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити. Вказав, що позивач категорично заперечує, що він керував трансопртним засобом «MERCEDES-ВENZ VITO 116 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_1 . До матеріалів справи головним управлінням Національної поліції в Кіровоградській області долучено відеозапис, проте, з його змісту не вбачається, що позивач здійснював керування транспортним засобом. На відео зафіксовано тільки розгляд адміністративної справи, який проводить поліцейський офіцер Бурянський А.С.
Відповідач - поліцейський офіцер громади відділу поліції №2 (м.Кропивницький) Кропивницького районного управління поліції Головного управління національної поліції в Кіровоградській області майор поліції Бурянський А.С. у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленом у порядку, причини неявки суду не повідомив, відзиву на плозов не надав.
Представник відповідача - Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області у судове засідання не з'явився, подав заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності та відмовити в задоволенні позовних вимог. Окрім того, представником відповідача 04 лютого 2025 року до суду подано відзив на позовну заяву, в якому на спростування вимог позивача зазначено, що вказаний позов не підлягає задоволенню в зв'язку з безпідставністю та необгрунтованістю. 11 січня 2025 року поліцейським офіцером громади ВП №2 (м. Кропивницький) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області Бурянським А.С. винесено постанову про накладення адміністратвиного стягнення по справі про адміністратвине правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №2930773, якою притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КУпАП. Так, 11 січня 2025 року о 08:55 год ОСОБА_1 перебуваючи по вул.Центральній, 6, с.Созонівка Кіровоградської області, під час перевірки документів на вимогу працівника поліції - не пред'явив посвідчення водія на право керування трансопртним засобом, реєстраційний докумнет на транспортний засіб, чинний страховий поліс, чим порушив п.2.4.а ПДР України. Таким чином, позивач вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КУпАП. Вирішуючи питання про притягнення позивача до адміністратвиної відповідальності, поліцейський оцінив всі обставини справи установлюючи під час розгляду справи, докази вчинення позивіачем адміністравтиного правопорушення. Стягнення застосовано без порушення, в межах санкції ч.1 ст.126 КУпАП, за якою позивач притягнутий до адміністративної відповідальності. Постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністратвне правопорушення з дотриманням правил чинного заокнодавства.
Крім того, відповідачем на доказ вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопрушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП надіслано до суду DVD-R диск з відеозаписами здійсненими на нагрудну бодікамеру поліцейського.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом встановлено, що 11 січня 2025 року поліцейським офіцером громади ВП №2 (м.Кропивницький) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області Бурянським А.С. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серіяЕНА №3833477, відповідно до якої на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП. Зі змісту вказаної постанови вбачається, що водій ОСОБА_1 , 11 січня 2025 року о 08:55 год по вулиці Центральна, 6, в с.Созонівка, керуючи транспортним засобом MERCEDES-ВENZ VITO 116 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_1 , належним ОСОБА_3 , під час перевірки не пред'явив на вимогу працівника поліції посвідчення водія на право керування транспортним засобом, реєстраційний документ на транспортний засіб, чинний страховий поліс, чим порушив п.2.4а Правил дорожнього руху, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КУпАП. Також у постанові вказано, що проводилася фіксація на нагрудний реєстратор.
Не погоджуючись із зазначеною постановою поліцейського, позивач звернувся з даною позовною заявою до суду про її скасування.
До позовної заяви позивачем долучено копію посвідчення водія виданого на його ім'я серія НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію трансопртного засобу серія НОМЕР_3 на автомобіль MERCEDES-ВENZ VITO 116 CDI, реєстраційний номер НОМЕР_1 , чинний поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР-2255141870.
Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року №3353-XII передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Положеннями пунктів 1.3 та 1.9 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Частина 1 статті 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка").
Обов'язок водія мати при собі та пред'явити на вимогу поліцейського посвідчення водія передбачено п.2.1, 2.4 ПДР України.
Так, відповідно до пп. 2.1 а, б, ґ ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, Національної поліції, Служби безпеки, Управління державної охорони - технічний талон); чинний страховий поліс (договір) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або страховий сертифікат "Зелена картка" (на електронному або паперовому носії), виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка".
Згідно з п.2.4 а ПДР України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
Положенням статті 16 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353-XII також передбачено, що водій зобов'язаний мати при собіпосвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страховий сертифікат "Зелена картка") та на вимогу поліцейського - пред'явити їх.
Отже, не пред'явлення водієм на вимогу поліцейського посвідчення водія на право керування транспортним засобом, реєстраційного документа на транспортний засіб, чинного страхового полісу, утворює склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.126 КУпАП.
Відповідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (ч.2 ст.77 КАС України).
Отже, обов'язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 77 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову (постанова Верховного Суду від 14 березня 2018 року по справі №760/2846/17; постанова Верховного Суду від 14 лютого 2018 року по справі №536/583/17).
Відповідачем до матеріалів справи долучено відеозапис, з якого вбачається, що позивач на вимогу поліцейського відмовився пред'явити посвідчення водія на право керування транспортним засобом, реєстраційний документ на транспортний засіб та чинний страховий поліс. Вказав, що не надасть документи, бо йому не вказали законну вимогу щодо зупинки транспортного засобу. Судячи з відеозапису під час зупинки транспортного засобу водію повідомлено причину зупинки - проведення профілактичних заходів та запропоновано надати документи.
У позовній заяві позивач не заперечував факт ненадання на вимогу поліцейського вказаних документів, наголосив, що відповідач не мав визначених ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» підстав для зупинки його транспортного засобу, а відтак і подальшої перевірки документів.
Однак, такі доводи позивача не є підставою для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за те, що водій не пред'явив для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1 ПДР України, чим порушив п.2.4 а ПДР України.
Суд вважає, що право органів Національної поліції перевіряти наявність посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, чинний страховий поліс, кореспондується з обов'язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред'явити такі документи.
Зазначене узгоджується із висновком постанови Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі №127/19283/17.
Закон України «Про національну поліцію» та Правила дорожнього руху встановлюють обов'язок водія, після зупинки транспортного засобу, на вимогу поліцейського пред'явити для перевірки документи незалежно від того, які обставини слугували підставою для зупинки його транспортного засобу.
Словосполучення «особа вчинила або має намір вчинити правопорушення», що міститься в п.2 ч.1 ст.32 Закону України «Про Національну поліцію» надає змогу поліцейському вимагати в особи пред'явлення нею документів незалежно від факту вчинення або ймовірного вчинення правопорушення.
Правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв'язку з обов'язком водія пред'явити поліцейському посвідчення водія на право керування транспортним засобом та документи на транспортний засіб.
Отже, факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.126 КУпАП, суд вважає доведеним.
Доводи представника позивача зазначені у поданій до суду 24 лютого 2025 року заяві про те, що позивач не здійснював керування транспортним засобом спростовуються переглянутим судом відеозаписом, де зафіксовано позивача за кермом транспортного засобу, який розташований на узбіччі проїзної частині дороги з інтенсивним рухом. При цьому, позивач знаходячись у автомобілі розмовляє з поліцейським, який стоїть поряд та відмовляється надавати останньому документи з підстав незаконної вимоги щодо їх перевірки, не заперечує факту керування автомобілем, неодноразово просить вказати причину зупинки свого транспортного засобу, що також безпосередньо засвідчує факт керування ним цим транспортним засобом, який з його ж слів зупинили. З відеозапису вбачається, що на вказаному відрізку автомобільного шляху працівниками поліції зупинено й інші автомобілі.
Крім того, у позовній заяві однією з підстав позову зазначено ненадання відповідачем 1 доказів - відповідного рішення уповноваженого орагну державної влади про обмеження чи заборони руху на ділянці дороги де його зупинили, яке б підтверджувало законність його зупинення та подальшої перевірки документів. Керування позивачем автомобілем у позовній заяві не заперечується.
Доводи позивача про те, що поліцейський не повідомляв йому про намір розгляду адміністратвиної справи, не надав можливості надати пояснення та докази також спростовуються перглянутим судом відеозаписом.
Решта доводів та аргументів учасників справи не мають значення для вирішення спору по суті, не спростовують встановлених судом обставин у спірних правовідносинах та викладених висновків суду.
У рішенні ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
У постанові Верховного Суду №214/7100/16-а (провадження №2-а/214/67/17) від 13 березня 2019 року вказано, що дотримання ПДР є обов'язком водія. Не створення під час руху автомобіля перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, не позбавляє водія обов'язку неухильно дотримуватись ПДР та не позбавляє, при цьому, відповідальності.
Таким чином, суд не вбачає правових підстав для задоволення позову.
Відповідно до приписів частини 3 статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оскаржувану постанову серіїЕНА №3833477 від 11 січня 2025 року слід залишити без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 без задоволення.
Крім того, суд відзначає, що позовні вимоги позивачем безпідставно заявлені до поліцейського офіцера громади відділу поліції №2 (м.Кропивницький) Кропивницького районного управління поліції Головного управління національної поліції в Кіровоградській області майора поліції Бурянського А.С., оскільки згідно з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 26 грудня 2019 року у справі №724/716/16-а, відповідачем у справах з приводу рішень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади суб'єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Згідно зі ст.139 КАС України, понесені позивачем судові витрати, не підлягають відшкодуванню, оскільки позивачу у задоволенню позову відмовлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2,5,6,9,20,72,77,90,132-134,159-162,242,244-246,257-263,286 КАС України, суд,
У задоволенні позову ОСОБА_1 до поліцейського офіцера громади відділу поліції №2 (м.Кропивницький) Кропивницького районного управління поліції Головного управління національної поліції в Кіровоградській області майора поліції Бурянського Андрія Сергійовича, Головного управління національної поліції в Кіровоградській області про визнання незаконною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, відмовити.
Постанову поліцейського офіцера громади ВП №2 (м.Кропивницький) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області Бурянського А.С. про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №3833477 від 11 січня 2025 року, залишити без змін.
Понесені позивачем судові витрати залишити по фактично понесеним.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , проживає по АДРЕСА_1 .
Відповідач - Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області, код ЄДРПОУ 40108709, місцезнаходження: вул.Віктора Чміленка, 41, м.Кропивницький.
Суддя Г.В. Берднікова