Справа № 352/1242/24
Провадження № 2-п/352/5/25
"24" лютого 2025 р. м. Івано-Франківськ
Суддя Тисменицького районного суду Івано-Франківської області Струтинський Р. Р., ознайомившись із заявою відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення,
До Тисменицького районного суду через систему «Електронний суд» в електронній формі надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення.
Згідно ст.284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заявник у поданій заяві просить поновити строк подання заяви про перегляд заочного рішення суду від 23.12.2024, при цьому в заяві зазначає, що «заочне рішення отримав поштою після 14.01.2025», що є незрозумілим, з відповідною заявою про перегляд даного заочного рішення звернувся 10.02.2025 (в системі «Електронний суд» сформовано 08.02.2025).
Отже заявнику слід уточнити дату отримання копії заочного рішення, надавши відповідні докази, та навести причини пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.
Відповідно до положень ст. 285 ЦПК України у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено: 1) найменування суду, який ухвалив заочне рішення; 2) ім'я (найменування) відповідача або його представника, які подають заяву, їх місце проживання чи місцезнаходження, номер засобів зв'язку; 3) обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це; 4) посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача; 5) клопотання про перегляд заочного рішення; 6) перелік доданих до заяви матеріалів.
У своїй заяві про перегляд заочного рішення заявник не посилається на докази, якими обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача, та не додає до заяви жодних доказів.
Частиною 6 статті 285 ЦПК України встановлено, що до заяви про перегляд заочного рішення додається документ про сплату судового збору.
Заявником подано клопотання про звільнення його від сплати судового збору, обґрунтовуючи тим, що розмір судового збору перевищує 5% річного доходу позивача за попередній календарний 2024 рік, що підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 08.02.20255, та свідчить про скрутне матеріальне становище.
Згідно з ч. 1 та ч. 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Таким чином, законодавством установлені конкретні умови, за наявності яких можливе звільнення від сплати судового збору, його відстрочення або розстрочення.
Отже, єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду. При цьому, заява про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладена в позовній заяві, яка подається до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідну заяву, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (п. 111 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia»)).
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; пункти 6364 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).
Відомості, надані заявником свідчать лише про те, що останній у 2024 році отримав 2000 грн доходу.
При цьому, слід зазначити, що сама по собі відсутність доходів, які підлягають оподаткуванню і обліковуються органами ДПС, не свідчить про скрутне матеріальне становище. Доказів про відсутність інших джерел доходів суду не надано.
Крім того, зі змісту документів, які містяться в матеріалах цивільної справи слідує, що заявник не є особою похилого віку, докази щодо його непрацездатності у справі відсутні.
Також слід зазначити, що правом на відстрочку або розстрочку, чи зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати відповідно до пункту 1 ч.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» наділені лише позивачі, в даному випадку ОСОБА_1 є відповідачем у справі, в рамках якої подав заяву про перегляд заочного рішення, тому заявник може посилатися лише на свій майновий стан.
Будь-яких доказів на підтвердження незадовільного майнового стану, що є підставою для звільнення від сплати судового збору, заявником не надано.
Згідно ст. 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Тобто, самі лише обставини, пов'язані з відсутністю коштів, не можуть вважатися підставою для звільнення від сплати судового збору, враховуючи, що заявником не додано належних доказів, які б підтверджували неможливість сплатити судовий збір у визначеному законом розмірі.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
У даному випадку необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, яке визначено ЦПК України, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до п.4 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду заяви про перегляд заочного рішення становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028 грн).
Таким чином, до заяви про перегляд заочного рішення необхідно додати документи, що підтверджують сплату судового збору в розмірі 605,60 грн (отримувач коштів ГУК в Iв.-Фр.об./ТГ Тисмениця/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37951998, Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA448999980313141206000009666, код класифікації доходів бюджету 22030101).
Відповідно до ч. 8 ст.285 ЦПК України до неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене вважаю за необхідне залишити заяву про перегляд заочного рішення без руху та надати заявнику строк для виправлення вказаних недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ст. 175, 185, 260-261 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення, залишити без руху, надавши заявнику строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху, для виправлення вказаних недоліків та роз'яснивши, що у випадку невиконання вимог даної ухвали заява вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.
Ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Руслан СТРУТИНСЬКИЙ