Справа № 350/15/25
Номер провадження 2/350/178/2025
24 лютого 2025 року селище Рожнятів
Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області
в складі головуючого судді Пулика М.В.
секретаря судового засідання Юречко Т.Б.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, суд -
встановив:
У своїй позовній заяві позивачка просить суд ухвалити рішення, яким стягувати з відповідача в її користь аліменти на утримання дітей у розмірі в розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину окремо починаючи з дня подання заяви до повноліття дітей. Рішення суду допустити до негайного виконання. Судові витрати покласти на відповідача.
В основу своїх позовних вимог позивачка зіслалася на те, що з відповідачем по справі вона перебуває у зареєстрованому шлюбі. Від спільного подружнього життя мають двоє дітей, сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають разом з нею. Спільне сімейне життя у них з відповідачем не склалося. Діти повністю перебувають на її утриманні. Відповідач в добровільному порядку коштів на утримання дітей не надає, хоча має таку можливість, а тому вона змушена звернутися в суд з позовом про стягнення аліментів.
Ухвалою суду від 09.01.2025 провадження по справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання.
У судове засідання позивачка не прибула, направила до суду заяву, в якій просить справу розглянути у її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному об'ємі.
В судове засідання відповідач не прибув, його представник - адвокат Федів І.І. направив до суду заяву в якій позов визнав частково, заперечує щодо позову в частині стягнення аліментів в розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно на кожну дитину окремо, так як така позовна вимога не узгоджується з вимогами ст. 183 СК України. Просив справу розглядати в його відсутності.
Проаналізувавши матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.
Згідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суд зобов'язаний поважати честь і гідність усіх учасників судового процесу і здійснювати правосуддя на засадах їх рівності перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак ( ст.6 ЦПК України).
Відповідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Верховний Суд неодноразово в усталеній практиці наголошує на тому, що відповідно до положень статті 3 Конвенції Організації Об'єднаних Націй «Про права дитини», яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.
Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Частинами 2 і 3 ст. 150 СК України встановлено обов'язок батьків піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
В силу дії ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних утриманців та інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч. 2 ст. 183 СК України якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Згідно з частиною 5 цієї ж статті той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Копіями свідоцтв про народження дитини (а.с.6, 7) підтверджено, що сторони мають дітей, сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За таких обставин, оскільки відповідач добровільно не надає матеріальної допомоги на утримання спільних із позивачкою малолітніх дітей, які проживають разом із ОСОБА_1 та перебувають на її утриманні, у той час як обов'язок щодо їх утримання законом покладається на обох батьків, суд вважає за необхідне частково задовольнити позовну заяву та стягнути з відповідача на користь позивачки щомісячно аліменти на їхніх дітей у розмірі 1/3 частини від всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Суд не вбачає підстав для повного задоволення позову, оскільки позивачкою жодним чином не обґрунтовано необхідність стягнення з відповідача аліментів у розмірі, який не передбачено нормами законодавства, а саме на двох дітей окремо у розмірі по 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно.
Щодо посилання у позові на те, що діти сторін мають статус дитини-інваліда, суд зазначає, що позивачка має право звернутися до суду із позовом про стягнення додаткових витрат на дітей, пов'язаних із їхнім лікуванням та реабілітацією.
Відповідно до ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Питання судових витрат суд вирішує у відповідності до ст.141 ЦПК України.
Відповідно до положень ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави належить стягнути судовий збір в розмірі 1211 гривень 20 копійок, від сплати якого позивачка звільнена при пред'явленні позову.
На підставі ст.ст. 84, 180, 182, 183 Сімейного Кодексу України, керуючись ст.ст. 247, 259, 263 - 265, 268, 273, 284, 430 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 аліменти на утримання дітей, сина сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягненням дітьми повноліття щомісячно, починаючи з 07.01.2025.
Виконання даного рішення у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 на користь Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 1211 гривень 20 копійок (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783 Банк отримувача Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001 код класифікації доходів бюджету - 22030106).
На рішення може бути подана апеляція до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: