Справа № 350/2055/24
Номер провадження 2/350/148/2025
(заочне)
21 лютого 2025 року селище Рожнятів
Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області
в складі головуючого судді Пулика М.В.,
секретаря судового засідання Юречко Т.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Рожнятів у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про витребування безпідставно отриманих активів (грошових коштів), -
установив:
Стислий виклад позицій сторін:
ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Малетин А.Я., звернувся до суду з позовною заявою до Держави України в особі Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, в якій просить стягнути з Державного бюджету на користь ОСОБА_1 безпідставно утримувані грошові кошти в сумі 14619.2 грн.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 18.03.2024 Рожнятівський районний суд виніс постанову, якою ОСОБА_1 визнав винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та наклав на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Також суд стягнув з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок. ОСОБА_2 сплатив штраф та судовий збір 28.03.2024. Однак постановою судді Івано-Франківського апеляційного суду Гриновецького Б.М., від 10 травня 2024 року постанову Рожнятівського районного суду від 18 березня 2024 року щодо ОСОБА_1 скасовано, провадження у справі закрито у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП. Таким чином підлягають поверненню безпідставно отримані кошти ,сплачені як судовий збір та штраф, оскільки підстава для їх сплати відпала.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:
ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 12.12.2024 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження.
Представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог, оскільки в прохальній частині позовної заяви допущено описку, просив стягнути Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 безпідставно утримувані грошові кошти в сумі 17605,60 гривень та 6000 гривень понесених судових витрат на правничу допомогу.
У строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідачем не надано відзиву на позов без поважних причин, тобто своїм правом подати відзив на позовну заяву відповідачі не скористалися, хоча ухвалу про відкриття провадження було доставлено до зареєстрованих Електронних кабінетів користувачів ЄСІТС, а тому суд вирішує спір за наявними матеріалами справи, відповідно до вимог ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
Суд ухвалює рішення у заочному порядку, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:
28.03.2024 ОСОБА_1 на виконання постанови Рожнятівського районного суду від 18 березня 2024 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП сплатив 17000 гривень штрафу та 605,60 гривень судового збору.
Постановою судді Івано-Франківського апеляційного суду від 10 травня 2024 року постанову Рожнятівського районного суду від 18 березня 2024 року щодо ОСОБА_1 скасовано, провадження у справі закрито у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП.
Оцінка суду:
Вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.
Згідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суд зобов'язаний поважати честь і гідність усіх учасників судового процесу і здійснювати правосуддя на засадах їх рівності перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак (ст.6 ЦПК України).
Відповідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала (відповідний висновок, сформульований Верховним Судом України у постанові від 2 березня 2016 року у справі № 6-3090цс15).
За змістом глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов'язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов'язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов'язаннях. Натомість, для кондикційних зобов'язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.
Порядок повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджетів, визначений Порядком повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджетів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787.
Суд звертає увагу на те, що на момент сплати - 28.03.2024 позивачем штрафу у розмірі 17000,00 грн. та судового збору в розмірі 605,60 грн. юридична підстава для такої сплати існувала, оскільки була чинною постанова Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 18.03.2024, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, і накладено стягнення у виді штрафу.
Надалі з огляду на скасування постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 10.05.2024 вказаного судового рішення відповідна юридична підстава відпала.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.08.2023 у справі № 910/5880/21 зроблено висновок, що сплачену до Державного бюджету України суму адміністративно-господарського штрафу після того, як підстава такого перерахування відпала (зокрема у разі скасування адміністративним судом постанови про застосування такого штрафу), господарський суд може стягнути на користь платника згідно зі статтею 1212 ЦК України як таку, що утримується у бюджеті без достатньої правової підстави (п. 39).
У п. 53 цієї ж постанови Велика Палата Верховного Суду зазначила, що після визнання протиправною та скасування адміністративним судом постанови про застосування штрафу платник згідно зі ст. 1212 ЦК України має право на позов про стягнення суми перерахованих ним коштів як таких, які утримуються в бюджеті без достатньої правової підстави.
Аналізуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що після скасування апеляційним судом постанови про накладення на ОСОБА_1 стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн. та судового збору в розмірі 605,6 грн. останній згідно зі статтею 1212 ЦК України має право на звернення до суду з позовом про стягнення суми перерахованих коштів до Державного бюджету України, як таких, які утримуються у бюджеті без достатньої правової підстави.
Розподіл судових витрат:
Щодо стягнення судових витрат у розмірі 6000 грн, які понесені у зв'язку із розглядом справи на професійну правничу допомогу, то суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За правилом п. 1 ч. 2ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Відповідно до ч. 1 п. 1, ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Позивач на підтвердження понесених витрат на правничу професійну допомогу в розмірі 6000 гривень надав: договір про надання правової допомоги від 09 грудня 2024 року, акт про надання професійної правничої допомоги в якому вони визначили обсяг адвокатських послуг та їх вартість.
Верховний Суд у своїх рішеннях зазначив, що для визначення суми відшкодування необхідно керуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (постанови КГС ВС від 10.10.2018 у справі № 910/21570/17, від 14 листопада 2018 року у справі № 921/2/18, додаткова постанова КГС ВС від 11 грудня 2018 року у справі № 910/2170/18, від 10 жовтня 2019 у справі № 909/116/19, від 18 листопада 2021 року у справі № 910/15621/19, постанова ВП ВС від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Враховуючи категорію справи, а також обсяг фактичних витрат, понесених стороною позивача, обсягу наданих адвокатом послуг, їх необхідність та доцільність, керуючись принципом законності, співмірності та справедливості суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені витрати на правову допомогу у розмірі 6000 грн. витрати зі сплати судового збору слід віднести за рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 1-4, 19, 89, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 282-284, 289 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про витребування безпідставно отриманих активів (грошових коштів), задовольнити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 17605 (сімнадцять тисяч шістсот п'ять) гривень 60 копійок як безпідставно утримуваних та 6000 (шість тисяч) гривень витрат на правничу допомогу.
Судові витрати зі сплати судового збору віднести на рахунок Держави.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто Рожнятівським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 25.02.2025.
Повне найменування учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації та проживання: с. Князівське, Калуського району Івано-Франківської області, РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Держава Україна в особі Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, місцезнаходження: м. Івано-Франківськ, вул. Української Перемоги (Ак. Сахарова), 15, код ЄДРПОУ 40108798.
Суддя: