Справа № 342/901/23
Провадження № 2/344/1390/25
18 лютого 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої Кіндратишин Л.Р.,
за участю секретаря судового засідання Грималюк Х.В.,
представника позивача - адвоката - Малетина А.Я.,
представника відповідача - адвоката - Іванчук Л.Ю.,
представника третьої особи - Стефанець Г.Я.,
розглянувши у підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третіх осіб без самостійних вимог : орган опіки та піклування в особі служби у справах дітей та соціального захисту Чернелицької селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області, виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про зміни графіку спілкування з дитиною,-
27.07.2023 позивач звернувся із позовною заявою до Городенківського районного суду Івано-Франківської області, у якій просить негайно припинити катування ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке він фактично відбуває в результаті виконання судового рішення в справі №342/872/21 (провадження №2/342/173/2022), та прийняти нове судове рішення про часткове змінення графіку участі батька - ОСОБА_2 у вихованні спільної з позивачем дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом зміни графіка його побачень з дитиною із встановленням нового графіку, а саме: - щовівторка з 17:00 год. до 19:00 год., та щонеділі з 16:00 год. до 19:00 год., проте виключно за місцем проживання дитини без присутності при цьому матері, з записуванням відповідачем усього часу спілкування з дитиною на електронний засіб зберігання інформації із збереженням записаної інформації не менше трьох років з дня запису, при цьому із фіксуванням відвідування сина, його забирання у матері та повернення, в заведений прошитий та пронумерований зошит виховання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком, службою в справах дітей, із записуванням дати та години забирання на виховання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та його повернення з виховання відповідачем позивачу, із таким роз'ясненням відповідачу - його запізнення чи пропуск на виховання сина, не поновлюється, а затримка повернення може бути визнане незаконним обмеженням волі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за що для відповідача може настати кримінальна відповідальність, також вирішити питання стягнення судових витрат понесених позивачем.
28.07.2023 ухвалою Городенківського районного суду Івано-Франківської області передано за підсудністю до Тлумацького районного суду Івано-Франківської області.
01.09.2023 ухвалою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
02.10.2023 ухвалою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області залучено до розгляду справи, в якості третьої особи без самостійних вимог орган опіки та піклування в особі служби у справах дітей та соціального захисту Чернелицької селищної ради Коломийського району Івано-Франківської області.
02.11.2023 ухвалою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області зупинено провадження у справі до моменту припинення перебування ОСОБА_2 на військовій службі у складі Збройних Сил України.
06.11.2024 ухвалою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області поновлення провадження у справі.
11.11.2024 ухвалою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області справу передано за підсудністю до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 03.12.2024 справу передано судді Кіндратишин Л.Р.
09.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.
10.02.2024 - позивачкою подано заяву про зміну предмету позову, а саме просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зокрема з тих підстав, відповідач зламав психіку дитини і добивається подальшого катування сина. Зокрема, один з епізодів мав місце у 2024 році.
Представник позивача підтримав заяву про зміну предмету позову.
Представник відповідача вказала, що такою заявою позивач змінює одразу підстав та предмет позову, що є фактично новим позовом. Втім щодо вирішення такого питання поклалась на думку суду.
Представник третьої особи відносно вказаної заяви поклалась на думку суду.
Вислухавши думку учасників розгляду, перевіривши матеріали клопотання, суд дійшов наступного висновку :
Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.10.2020 у справі №369/10789/14-ц (провадження №14-703цс19), застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідками.
За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «"Дія 97" проти України» від 21.10.2010).
У пунктах 6, 7 частини другої статті 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов'язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01.11.2021 у справі №405/3360/17 (провадження № 61-9545сво21).
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно із частиною третьою статті 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмету позову можлива, зокрема, у такі способи :
1) заміна одних позовних вимог іншими;
2) доповнення позовних вимог новими;
3) вилучення деяких із позовних вимог;
4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.
Такі висновки викладені в постанові Верховного Суду від 22.07.2021 у справі №910/18389/20 та від 17.08.2021 у справі № 910/19210/15.
Крім того, суд враховує висновки Верховного Суду, викладені в постанові Верховного Суду від 09.07.2020 у справі №922/404/19. Зокрема, у вказаній справі Верховний Суд зазначив, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Із урахуванням наведених вище положень законодавства та практики Верховного Суду, суд дійшов висновку про те, що подавши заяву про зміну предмета позову, позивач одночасно змінила предмет та підстави позову, оскільки у такій заяві вона заявила нові позовні вимоги - про позбавлення відповідача батьківських прав, вирішення доведеності яких передбачає з'ясування судом зовсім інших обставин, ніж ті, що встановлюються судом при зміні графіку участі батька у вихованні спільної дитини, із встановленням нового графіка. Адже, підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України. Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини. Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
У таких справах про зміну графіку у спілкуванні з дитиною та позбавлення батьківських прав різний предмет доказування.
З огляду на наведене, приймаючи до уваги, що чинний ЦПК України не передбачає можливості одночасної зміни предмету та підстав позову, суд вважає, що у прийнятті заяви про зміну предмета позову, поданої позивачем до суду 10.02.2020, слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 206, 255, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суд,-
У прийняті заяви позивача ОСОБА_1 про зміну предмету позову - відмовити.
Роз'яснити, що в право позивача на доступ до суду може бути реалізоване шляхом подання ним нової позовної заяви, а не зміною предмету та підстав первинного позову. Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Повна ухвала - 24.02.2025.
Суддя
Івано-Франківського міського суду Кіндратишин Л.Р.