ЄУН 193/271/25
Провадження 1-кп/193/78/25
іменем України
24 лютого 2025 року сел.Софіївка
Софіївський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у спрощеному порядку обвинувальний акт, складений 21 лютого 2025 року в кримінальному провадженні, внесеного 04.02.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025046580000007, без проведення судового розгляду у судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Миколаївка, Софіївського району Дніпропетровської області, українця, громадянина України, не одруженого, не маючого на утриманні малолітніх, неповнолітніх або інших осіб, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, стрільця-снайпера 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 2 механізованої роти 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», якого згідно наказу (по стройовій частині) командира військової частини НОМЕР_1 №11 від 11.01.2025 увільнено від посади стрільця-снайпера 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 2 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону, у зв'язку з самовільним залишенням військової частини, та відносно якого військову службу у Збройних Силах України призупинено, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого вироком Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 25.07.2017 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки, звільненого від відбування покарання з іспитовим терміном на 2 роки на підставі ст.75, 76, 104 КК України, який скасовано ухвалою Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 26.02.2019 та направлено до місць позбавлення волі для відбуття покарання, призначеного вироком Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 25.07.2017, 09.08.2021 умовно-достроково звільненого від відбування покарання з Бердянської виправної колонії №77 Запорізької області з невідбутою частиною покарання терміном 1 рік 2 місяці 24 дні, -
обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
Встановленні органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації військової частини НОМЕР_1 та обіймаючи посаду стрільця-снайпера 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 2 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону, 18.01.2025 близько 23:45 години, перебуваючи в приміщенні літньої кухні домоволодіння розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин зі своєю співмешканкою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом направленим на спричинення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_4 , всупереч вимог ст.68 Конституції України, ст.11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року №548-ХІV, в момент коли потерпіла ОСОБА_4 сиділа за столом, ОСОБА_3 завдав їй один удар долонею правої руки по обличчю, а саме в ділянку лівої щоки та лівого вуха. Після чого, в той час коли потерпіла ОСОБА_4 намагалася захиститись від подальших ударів, ОСОБА_3 наніс потерпілій не менше 7 ударів кулаком правої руки по лобно-тім'яній області ліворуч, а також по зовнішніх та внутрішніх поверхнях обох передплічь.
Своїми діями ОСОБА_3 спричинив потерпілій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тілесні ушкодження у вигляді синців голови, обличчя та обох передплічь, а також садно правого передпліччя, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Отже, ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1ст. 125 КК України, а саме умисне легке тілесне ушкодження
Підстави доведеності винуватості поза розумним сумнівом.
21 лютого 2025 року до Софіївського районного суду Дніпропетровської області надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст.125 КК України з клопотанням прокурора Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_5 про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
До обвинувального акту додані:
-письмова заява підозрюваного ОСОБА_3 , складена в присутності захисника ОСОБА_6 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою ст.302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акту в спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні;
-матеріали досудового розслідування;
-заява потерпілої ОСОБА_4 щодо розгляду обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, з одночасним роз'ясненням ч. 2 ст. 302 КПК України в частині оскарження вироку в апеляційному порядку.
Як видно з наданих матеріалів, на час надходження обвинувального акту до суду щодо ОСОБА_3 не застосовано затримання після виявлення вчиненого кримінального проступку.
Ураховуючи зазначене, суд вважав можливим розглянути обвинувальний акт щодо ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами частини 2статті 381 КПК України.
Згідно з ч. 3 ст.381 КПК України спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
При цьому, у відповідності до частини 4 ст.107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Установлені органом досудового розслідування обставини і викладені судом, не оспорюються учасниками судового провадження, так як під час досудового розслідування обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності.
Окрім того, обвинувачений ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Отже, саме з підстав викладеного суд дійшов висновку про доведеність поза розумним сумнівом винуватості ОСОБА_3 , який умисно заподіяв легкі тілесні ушкодження ОСОБА_4 , чим вчинив кримінальний проступок і підлягає відповідальності за ч. 1ст. 125 КК України.
Обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Вивченням обставин справи, оцінкою особистості ОСОБА_3 встановлено, що обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом'якшує покарання останнього є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, які згідно зі ст. 67 КК України обтяжують його покарання, є вчинення кримінального правопорушення щодо іншої особи, з якою винний перебуває у близьких відносинах та рецедив злочинів.
Мотиви призначення покарання.
Суд вважає, що підстави застосування ст.69,69-1 КК України при призначенні покарання - відсутні.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд враховує обставини вчинення кримінального проступку, зокрема кількість завданих ударів та їхню шкоду для потерпілої, зазначені вище обставни, які пом'якшують обвинуваченому та обтяжують покарання.
Суд також враховує умови життя обвинуваченого, його соціальне та матеріальне становище, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, у військовому званні «солдат», якого згідно наказу (по стройовій частині) командира військової частини НОМЕР_1 №11 від 11.01.2025 увільнено від посади стрільця-снайпера 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 2 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону, у зв'язку з самовільним залишенням військової частини, та відносно якого військову службу у Збройних Силах України призупинено, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей чи непрацездатних батьків не має, проживає разом з матір'ю та братами, його соціально - психологічні риси, який за місцем свого проживання характеризується добре, раніше був судимий, звільнився умовно-достроково, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, перебуваючого на обліку військовозобов'язаних, а тому суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 найм'якше покарання серед визначених санкцією ч.1 ст.125 КК України, - у виді штрафу, але у максимальному у розмірі, зокрема 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На переконання суду таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Мотиви прийняття інших рішень при ухваленні вироку.
Запобіжний захід до обвинуваченого не обирався.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Процесуальні витрати на залучення експерта та речові докази відсутні.
Керуючись ст.7, 17, 100, 124, 301, 302, 368-371, 374, 381, 382 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.
Речові докази по справі відсутні.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Софіївський районний суд Дніпропетровської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 394 КПК Українивирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1