справа № 492/107/25
провадження № 1-кп/492/137/25
Іменем України
25 лютого 2025 року м.Арциз
Арцизький районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025167270000003 від 02.01.2025 року за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кіровобад Республіки Азербайджан, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 337 КК України, -
Відповідно до статті 65 Конституції України, статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» (далі - Закон), захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Згідно ч. 3 ст. 1 Закону військовий обов'язок включає:
-підготовку громадян до військової служби;
-взяття громадян на військовий облік;
-дотримання правил військового обліку.
Частиною 10 статті 1 Закону передбачено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України зобов'язані:
-уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;
-прибувати за викликом відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово- облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів;
-проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки;
-виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Відповідно до статті 33 Закону військовий облік усіх призовників і військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживания і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Військовий облік військовозобов'язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний.
Згідно статті 34 Закону персонально-якісний облік військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до статті 35 Закону на загальному військовому обліку перебувають резервісти, а також військовозобов'язані, які не заброньовані на період мобілізації та на воєнний час.
Згідно пункту 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави.
Відповідно до п. 16 вищезазначеного порядку військовий облік поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, з урахуванням обсягу та деталізації на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Ведення персонально-якісного військового обліку покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
ОСОБА_4 , будучи особою, яка згідно ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», підлягає взяттю на військовий облік військовозобов'язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, ухилився від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Так, 23 грудня 2024 року приблизно о 15 годині, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - Відділ) за адресою: АДРЕСА_2 , отримав повістку про необхідність прибуття до вказаного Відділу 27 грудня 2024 року о 09:00 годині з метою проходження медичного огляду та визначення призначення на воєнний час, уточнення своїх персональних/військово-облікових даних з метою забезпечення відповідного військового обліку, а також попередження керівника вищезазначеного відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковника ОСОБА_5 про необхідність забезпечення виконання вимог військового обліку і кримінальну відповідальність за їх невиконання, передбачену ст. 337 КК України.
Разом з тим, 27 грудня 2024 року о 09:00 годині ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , незважаючи на свою обізнаність про вищевказані обов'язки громадянина України та кримінальну відповідальність за їх невиконання, діючи умисно з метою ухилення від належного військового обліку, з мотивів небажання виконання ним вимог ст. 65 Конституції України, Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, не маючи поважних причин для неявки, ухилився від прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , для проходження відповідного медичного огляду та визначення його призначення на воєнний час, уточнення своїх персональних/військово-облікових даних з метою забезпечення відповідного військового обліку та про поважність причини своєї неявки не повідомив.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 337 КК України, тобто ухилення військовозобов'язаного від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального комплектування та соціальної підтримки.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винним себе у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся, фактичних обставин кримінального проступку не оспорює, детально розповівши про обставини вчиненого кримінального проступку. Розповів, що він дійсно ухилився від військового обліку, оскільки боявся йти воювати.
Приймаючи до уваги повне визнання обвинуваченим своєї вини в обсязі пред'явленого йому обвинувачення, а також те, що він не піддав сумніву фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, у суду не виникає сумнівів в добровільності позиції обвинуваченого, у суду також не виникає сумнівів в добровільності позиції інших учасників судового провадження. У зв'язку з цим, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та визнав можливим обмежити обсяг досліджуваних доказів допитом обвинуваченого, а також дослідженням доказів, наданих прокурором та що стосуються особи обвинувачуваного. При цьому судом роз'яснено учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини справи в апеляційному порядку.
Таким чином, допитавши обвинуваченого, дослідивши письмові докази, суд вважає, що зібрані докази є належними, допустимими та достовірними, і є достатніми для постановлення обвинувального вироку.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особу обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Частиною 2 ст. 12 КК встановлено, що кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
Отже, враховуючи, що санкцією ч. 1 ст. 337 КК передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі до трьох тисяч (тобто не більше трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі, то кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 337 КК є кримінальним проступком.
При обранні міри покарання ОСОБА_4 , суд враховує особу винного та його позицію до вчиненого, який щиро розкаявся та повідомив, що пройде ВЛК, що за місцем проживання характеризується добре, не перебуває на обліку у лікаря нарколога та психіатра, вважає за можливе призначити йому покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, у виді штрафу.
До обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання ОСОБА_4 , суд відносить щире каяття.
Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_4 , судом не встановлено.
З урахуванням вказаних обставин, суд, відповідно до вимог закону України про кримінальну відповідальність та передбачених цим законом санкцій вважає, що обвинуваченому ОСОБА_4 необхідно для його виправлення та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень призначити покарання за ч. 1 ст. 337 КК України у виді штрафу. Підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 дії ст. 69 КК України суд не вбачає.
Суд вважає за можливе до набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 не обирати.
Цивільний позов не заявлено.
Процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні.
Питання про речові докази у справі потрібно вирішувати відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України, яка відповідно передбачає, що питання про долю речових доказів і документів вирішується судом при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження в тому випадку, якщо такі речові докази або документи були надані суду.
Керуючись ст. ст. 369 - 371, 373-375 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 337 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 300 (триста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 5100 (п'ять тисяч сто) гривень 00 копійок.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.
Арешт, накладений ухвалою Арцизького районного суду Одеської області від 07.01.2025 р. - скасувати.
Речові докази: направлення на ВЛК від 23 грудня 2024 року на ім'я ОСОБА_4 на 1 арк.; картки обстеження та медичного огляду військовозобов'язаних для визначення придатності до служби на ім'я ОСОБА_4 на 1 арк.; попередження про виконання вимог військового обліку від 23 грудня 2024 року на ім'я ОСОБА_4 на 1 арк.; заяви ОСОБА_4 про відмову від проходження ВЛК від 23 грудня 2024 року на 1 арк.; розписки про отримання повістки від 23 грудня 2024 року на ім'я ОСОБА_4 на 1 арк.; попередження про виконання вимог військового обліку від 23 грудня 2024 року на ім'я ОСОБА_4 на 1 арк. - після набрання вироком законної сили залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду області через Арцизький районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Не пізніше наступного дня після ухвалення вироку надсилати його копію учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя Арцизького районного суду
Одеської області ОСОБА_1