про продовження застосування
запобіжного заходу у виді тримання під вартою
Єдиний унікальний номер №943/90/25
Провадження №1-кп/943/88/2025
25 лютого 2025 року
Буський районний суд Львівської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
секретаря ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника обвинуваченого ОСОБА_5
потерпілого ОСОБА_6
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Буськ кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення,
передбаченого ч.1 ст. 121КК України,
Прокурор ОСОБА_3 подав суду письмове клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , оскільки продовжують існувати ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою з мотивів, викладених у клопотанні.
Ухвалою Буського районного суду від 21.01.2025 року ОСОБА_4 , обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утримання в ДУ «Львівська установа виконання покарань №19», без визначення розміру застави, терміном до 21 березня2025 року.
Прокурор підтримав заявлене клопотання, просить таке задоволити.
Обвинувачений ОСОБА_4 , його захисник адвокат ОСОБА_5 , потерпілий, не заперечили проти задоволення заявленого прокурором клопотання.
Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, його захисника, потерпілого, дослідивши інші матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
До спливу строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В силу ч. 3 ст. 176, ч. 1 ст. 183 КПК України передбачено, що найбільш суворим запобіжним заходом є тримання під вартою, який є винятковим та застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Згідно положень ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, визначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язані оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, міцність соціальних зав'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини, утриманців, постійного місця роботи або навчання, репутацію підозрюваного, обвинуваченого, його майновий стан, наявність у нього судимостей.
Суд вважає, що прокурором доведено, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів передбачених ч.1 ст.176 КПК України не може запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам передбаченим ст. 177 КПК України, а тому обвинуваченому ОСОБА_4 слід застосувати міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки обвинувачений вчинив тяжке кримінальне правопорушення, покарання за яке відповідно до КК України передбачено у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, схильність його до вчинення злочинів, відсутності стійких соціальних зв'язків. Крім того останній може переховуватися від суду, впливати на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні, вчинити інші кримінальні правопорушення, що унеможливлює застосування до нього інших, більш м'яких запобіжних заходів та дає підстави стверджувати про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Заявленим ризикам неможливо запобігти застосувавши до обвинуваченого ОСОБА_4 більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою і такий є необхідним для досягнення завдань кримінального провадження, та у даному випадку має перевагу над принципом презумпції невинуватості та особистої свободи особи.
Продовження строку утримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
У відповідності до ч.4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Згідно із ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
З врахуванням наведеного та особи обвинуваченого ОСОБА_4 , тяжкості інкримінованих йому діянь, суд вважає за необхідне клопотання прокурора задоволити, продовжити застосування відносно обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів, без права внесення застави.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 197, 371, 372 КПК України, суд -
ухвалив :
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителю АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утримання в ДУ «Львівська установа виконання покарань №19», без визначення розміру застави.
Строк дії ухвали становить шістдесят днів з моменту застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме з 25 лютого 2025 року до 25 квітня 2025 року, включно.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому ОСОБА_4 та скерувати для відома та виконання уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи діб з дня її проголошення через Буський районний суд.
Суддя ОСОБА_1