Заводський районний суд м. Запоріжжя
Справа № 332/6412/24
Провадження №: 2/332/569/25
(заочне)
25 лютого 2025 р. м. Запоріжжя
Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Погрібної О.М., при секретарі судового засідання Паніній Л.Д., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Запоріжжя цивільну справу за позовом адвоката Харькова Віталія Олександровича в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
встановив:
До Заводського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява адвоката Харькова В.О. в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 . В обґрунтування позову зазначив, що 07.07.2023 року, між ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було укладено шлюб, про що Комунарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 . Шлюб між вищевказаними особами, наразі, не припинений. В подружжя народилася донька ОСОБА_5 , про що Комунарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) було складено відповідний актовий запис № 101 та видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 . Наразі, батько дитини ОСОБА_2 , не виконує свій конституційний обов'язок, а саме матеріально не забезпечує власну дитину, у зв'язку з чим ОСОБА_1 вимушена одноосібно утримувати дитину. ОСОБА_1 власними силами утримує та виховує малолітню ОСОБА_5 . Перебуваючи разом з дитиною, із об'єктивно складними умовами сучасної дійсності, ОСОБА_1 неодноразово зверталась до ОСОБА_2 із проханням почати хоча б мінімально допомагати власній дитині, яка як і всі діти потребують харчування, одягу, ліків - поетапно позитивного розвитку власної особистості. Однак, батько навідріз відмовляється забезпечувати дитину, спочатку останній шукав приводи для відмови, обґрунтовуючи неможливість забезпечення складними умовами життя, тощо. Останнім часом, ОСОБА_2 повністю ігнорує законні запити ОСОБА_1 , що здійснюються в інтересах малолітньої доньки. За таких умов суттєво порушуються права дитини на належний рівень життя, адже фінансові можливості матері, повністю не охоплюють потреби малолітньої доньки. Посилаючись на вказані обставини, позивач просить стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 від заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, та менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, щомісячно, починаючи з дати подання даного позову.
Ухвалою судді від 12.11.2024 було відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду в судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивачка та її представники, які про день, час та місце проведення судового засідання повідомлялися належним чином, в судове засідання не з'явилися, представник позивачки Харьков В.О. надав клопотання, в якому просить дану цивільну справу розглянути за відсутності позивачки та її представника Харькова В.О. , позовні вимоги підтримують повністю, проти заочного розгляду справи не заперечують.
Відповідач ОСОБА_2 , який про день, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не надав.
Ухвалою суду від 25.02.2025 зазначену позовну заяву вирішено розглянути заочно на підставі наявних у справі доказів.
Фіксування судового процесу технічними засобами не проводилось у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 3 статті 12 ЦПК України та частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст.180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що сторони мають дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданим 01 березня 2024 року Комунарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), актовий запис №101.
У позові позивачем зазначено, що відповідач ухиляється від виконання обов'язку щодо утримання дитини. Вказані обставини відповідачем не спростовано.
Відповідно до довідки про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру, позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 .
Згідно з відповіддю Департаменту адміністративних послуг ЗМР, відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст.181Сімейного Кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Статтею 182СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч.2 ст.182 СК України).
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову (ч.1 ст.191 СК України).
Згідно з ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною першою ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності зі ст. ст. 12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Згідно вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи, що відповідач відзиву на позов не надав, вказаний розмір аліментів не оспорював, доказів на підтвердження неможливості сплачувати аліменти у такому розмірі за своїм матеріальним станом суду не надав, як і не надав жодного доказу на спростування обставин, викладених у позові, а також з урахуванням того, що неповнолітня дитина ОСОБА_5 проживає разом з матір'ю та знаходиться на її утриманні, відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, хоча є особою працездатного віку та має можливість надавати допомогу на утримання дитини, суд приходить висновку, що вимоги позивача про стягнення аліментів підлягають задоволенню.
Оскільки позивач на підставі вимог Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору за заявленими позовними вимогами, відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір в розмірі 1211,20 грн на користь держави підлягає стягненню з відповідача.
Згідно з п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст. ст. 11-13, 81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 430 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов адвоката Харькова Віталія Олександровича в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 від заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, та менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, щомісячно, починаючи з дати подання даного позову, тобто з 07 листопада 2024 року.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 гривень (одну тисячу двісті одинадцять гривень 20 коп).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення суду складено 25 лютого 2025 року.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається, за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://court.gov.ua/fair.
Сторони:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 .
Представник позивачки: Харьков Віталій Олександрович , адреса для листування: м. Запоріжжя, вул. Поштова, 27/29 каб.16.
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_4 .
Суддя: О.М.Погрібна