Справа № 308/311/14
6/308/30/25
13 лютого 2025 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючої судді - Зарева Н.І., за участю:
секретаря судового засідання - Віраг Е.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» про заміну стягувача у виконавчому провадженні № 52452751 з примусового виконання рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.09.2014 по справі № 308/311/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» звернулося до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні № 52452751 з примусового виконання рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.09.2014 по справі № 308/311/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заява мотивована тим, що первинний стягувач у порядку відступлення передав право вимоги банку до ТОВ «Факторингова компанія «Рантье», які в свою чергу відступили право вимоги до ТОВ «Фінансова компанія «Серет». У подальшому ТОВ «Серет» змінило назву на ТОВ «НЬЮ ФАЙНЕНС СЕРВІС», та відступило право вимоги ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА». При цьому, останні змінили свою назву на ТОВ «СВЕА ФІНАНС», яке є заявником. Таким чином, відбулось вибуття стягувача у виконавчому провадженні, і заявник є новим правонаступником вибулого кредитора (стягувача).
Учасники справи та заінтересовані особи у судове засідання не з'явилися, були належним чином повідомленими.
У заяві представник ТОВ «СВЕА ФІНАНС» просив розглянути справу без його участі.
Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України, неявка учасників справи та заінтересованих осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну стягувача, у зв'язку з чим суд розглянув заяву у їх відсутності.
Дослідивши подану заяву та додані до неї документи в межах заявлених вимог, суд дійшов таких висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
За ч. 1 ст. 446 ЦПК України, процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.
Частиною 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 20.11.2013 (справа № 6-122цс13), виходячи зі змісту ст. ст. 512, 514 ЦК України, ст. 442 ЦПК України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Разом з тим, заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.
Аналогічна позиція міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі від 21.03.2018 року у справі № 6-1355/10 (провадження № 61-12076св18).
Заявник просить замінити сторону виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду.
Предметом розгляду справи про заміну сторони у виконавчому провадженні є встановлення підстав для заміни кредитора у зобов'язанні, на підставі якого виданий виконавчий документ, а отже, під час розгляду даної справи, суд повинен переконатися в тому, що існує зобов'язання, яке стало підставою для видачі виконавчого документа, є юридичні факти та підстави, які свідчать про відступлення вимоги чи правонаступництва у даному зобов'язанні.
Судом встановлено, що заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 вересня 2014 року вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» 43 020, 21 грн заборгованості за кредитним договором № Г17.101.70173 від 31 січня 2008 року та 430,20 грн судового збору.
30 жовтня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Рантье» та Публічне акціонерне товариство «Ідея Банк» уклали договір факторингу № 30/10-1, згідно з умовами якого, первісний кредитор - ПАТ «Ідея Банк» відступає (передає у власність) фактору «ТОВ ФК «Рантье» права вимоги під фінансуванням від фактора, а фактор набуває (приймає у власність) від клієнта з 30 жовтня 2015 року права вимоги і здійснює їх оплату (фінансування0 клієнту за плату.
У розділі 4 даного договору, визначений порядок передачі прав вимоги. Зокрема, у ньому зазначено, що клієнт (ПАТ «Ідея Банк») передає (відступає) фактору, а фактор набуває права вимоги до боржників, зазначених у реєстрі боржників, що міститься в додатку № 1, який є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно з п. 4.3 Даного договору, права вимоги до боржників, перелічених у Реєстрі боржників, переходять від клієнта до фактора після підписання сторонами відповідного акту прийому-передачі прав вимоги, і тільки після цього фактор стає кредитором боржника та набуває права вимоги.
Таким чином, з метою встановлення підстав для правонаступництва нового кредитора, суд повинен дослідити Реєстр боржників та акт прийому-передачі прав вимоги, на предмет наявності в ньому підписів сторін, а також відомостей про зобов'язання, право вимоги за яким, перейшло до нового кредитора, згідно з вказаним договором.
Заявник, на підтвердження вищевказаних обставин, долучив до зави додаток № 2 до Договору факторингу № 30/10-1 від 30.10.2015 «Акт прийому-передачі прав вимог», в якому зазначено, що за даним актом Публічне акціонерне товариство «Ідея Банк» передав Товариству з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Рантье» права вимоги до боржників, згідно з наведеним у ньому переліком.
Даний реєстр боржників містить відомості щодо РНОКПП боржників, кредитних рахунків, номерів договорів, дат видачі кредитів, сум залишку заборгованостей за договорами на момент їх передачі та ціну продажу.
Разом з цим, при дослідженні даного реєстру боржників, судом не було виявлено в ньому відомостей про передачу прав вимоги за кредитним договором № Г17.101.70173 від 31 січня 2008 року, оскільки у даному реєстрі відсутні відомості щодо номеру даного кредитного договору, дати його укладення, реєстраційного номеру облікової картки платника податків боржника ОСОБА_1 - « НОМЕР_1 », чи інших відомостей, які ідентифікували дане зобов'язання серед наявних у даному документі.
Окрім цього, заявником на підтвердження переходу права вимоги за зобов'язанням від ПАТ «Ідея Банк» до «ТОВ ФК «Рантье» поряд з іншими доказами надано витяг з акту прийому-передачі прав вимоги до договору факторингу від 30.10.2015 за № 30/10-1, підписаний представником ТОВ «СВЕА ФІНАНС», який не є стороною вищевказаного договору факторингу, в якому зазначено РНОКПП боржника та номер договору, дату видачі кредиту.
На переконання суду, зазначений доказ є неналежним доказом переходу права вимоги до боржників до нового кредитора.
Зокрема, належним доказом у такому випадку є підписаний сторонами договору факторингу від 30.10.2015 № 30/10-1 акт прийому-передачі прав вимоги (представниками ПАТ «Ідея Банк» та «ТОВ ФК «Рантье»), а не його витяг, підписаний представником юридичної особи, яка не була стороною уданому договорі.
Інші подані заявником документи, не підтверджують обставини переходу права вимоги від первинного стягувача ПАТ «Ідея Банк» до «ТОВ ФК «Рантье», а свідчать тільки про перехід права вимоги за договорами між наступними кредиторами.
Однак, відсутність доказів переходу від первинного кредитора до наступного, свідчить про недоведеність переходу права вимоги за зобов'язанням і до інших кредиторів.
Таким чином, суд дійшов висновку, що заявником не доведено обставину переходу права вимоги від первинного кредитора до заявника, що є підставою для відмови у задоволенні заяви.
За ч. ч. 3, 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що подана заява є необґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 55, 260, 261, 354, 442 ЦПК України, ст.ст. 512, 514, 516 ЦК України, суд, -
У задоволенні заяви відмовити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали.
Суддя Н.І. Зарева