Справа № 523/8965/24
Провадження №2/523/1463/25
(заочне)
"10" лютого 2025 р. м.Одеса
Суворовський районний суд міста Одеси
у складі: головуючої - судді Кремер І.О.,
з участю секретаря судового засідання Орлова В.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 24 в м. Одеса в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 523/8965/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та майнової шкоди, заподіяної залиттям квартири,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та майнової шкоди, заподіяної залиттям квартири. Обґрунтовуючи вимоги поданого позову вказує на те, що ОСОБА_1 є власником житлової квартири за адресою: АДРЕСА_1 . У серпні 2023 року відбулося залиття належної позивачці квартири з житлової квартири АДРЕСА_2 , що знаходиться поверхом вище від квартири позивачки за адресою: АДРЕСА_3 . На момент залиття квартири, позивачка знаходилась закордоном, у зв'язку із чим, остання невідкладно вступила у комунікацію із відповідачами, з приводу того, що відбувається залиття її квартири. Однак, відповідачами протікання усунуто не було. Таким чином, залиття квартири позивачки відбувалось до листопада 2023 року, а саме до її повернення із-за кордону. Так, для встановлення причин та обсягів шкоди, завданої залиттям було утворено комісію у складі: голови правління ОСОБА_4 , завідуючої господарством ОСОБА_5 , сантехніка ОСОБА_6 , мешканців будинку: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .
За результатами обстеження факту залиття квартири позивачки комісією було складено Акт № 1 від 15.11.2023 року, яким встановлено, що заподіяно шкоду:
1.Кімната (площа 13 кв.м) стіни уражені грибком 1х2 і 1,8х2,60, на стелі грибок 1,5х2, паркет здуття 1х2;
2.Коридор (площа 9,10 кв.м) здуття паркету 1,5х2, стеля уражена грибком 1,5х2, двері та дверна коробка покриті грибком, на вагонці грибок;
3.Кухня (площа 15,9 кв.м) стеля залита, потребує капітального ремонту, частково пошкоджений паркет;
4.Санвузол (площа 0,9 кв.м) повністю потребує капітального ремонту, кахель обвалився, все уражено грибком.
Причиною залиття квартири АДРЕСА_4 була халатність володільця квартири АДРЕСА_2 , а саме не було вчасно усунуто аварійну ситуацію.
Згідно кошторисної документації з поточного ремонту житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до Акту № 1 «Про наслідки залиття житлового приміщення» від 15.11.2023 року, засвідченого ОСББ «Дніпро-109», вартість матеріального збитку, заподіяного власнику, внаслідок залиття складає 79604,40 грн.
Витрати на розробку кошторисної документації з поточного ремонту житлового приміщення відповідно до Акту № 1 «Про наслідки залиття житлового приміщення» від 05.04.2024 року складають 3600,00 грн. Витрати на усунення протікання в приміщенні відповідачів складають 9778,00 грн. Таким чином, вартість матеріального збитку позивачки складає 92982,40 грн.
Враховуючи той факт, що залиття квартири, відбулось з вини відповідачів, ОСОБА_1 зазначає, що їй було заподіяно моральну шкоду, яку вона оцінює у розмірі 20000,00 грн. Позивач зазначає, що моральна шкода виразилася в тому, що умови життя позивачки суттєво погіршувались тривалий час через халатність та бездіяльність відповідачів, у зв'язку із чим ОСОБА_1 зазнала душевні та фізичні страждання, задля усунення протікання власноруч.
У зв'язку з чим, просить суд ухвалити рішення, яким стягнути із відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заподіяну матеріальну шкоду в розмірі по 46491,20 грн. з кожної, моральну шкоду в розмірі по 10000,00 грн. з кожної, витрати на правничу допомогу в розмірі по 5000,00 грн. з кожної, а також сплачений позивачем судовий збір в розмірі 4239,20 грн.
Згідно правил ч. 6 ст. 19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог ст. 274 ЦПК України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою судді про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 04.06.2024 року було постановлено проводити розгляд справи у спрощеному провадженні із повідомлення та участю сторін.
Представник позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_10 в судове засідання не з'явилась. Однак, надала суду заяву, в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення по справі не заперечує, та просить суд проводити розгляд справи за відсутності сторони позивача.
Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судове засідання не з'явились без поважних причин. Про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені, направлялось повідомлення за місцем проживання відповідачів, однак, згідно поштового повідомлення, адресат за вказаною адресою відсутній, що вказує на вручення судової повістки належним чином (п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК). Відзив у визначений судом строк відповідачі не подали. А тому суд приходить до переконання про можливість розглянути справу у відсутності відповідачів згідно вимог ч. 3 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК та ухвалює заочне рішення.
Згідно приписів до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до наступного висновку.
По справі встановлено, що ОСОБА_1 є співвласником житлової квартири за адресою: АДРЕСА_5 , що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 12733520 від 01.12.2006 року та Свідоцтва про право власності на житло виданого Управлінням житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу № НОМЕР_1 , зареєстровано за записано у реєстрову книгу за № 12-31602 від 02.11.2006 року.
У серпні 2023 року відбулося залиття належної позивачці квартири з житлової квартири АДРЕСА_2 , що знаходиться поверхом вище від квартири позивачки за адресою: АДРЕСА_3 .
Як вбачається із позовної заяви на момент залиття квартири, позивачка знаходилась закордоном, у зв'язку із чим, остання невідкладно вступила у комунікацію із відповідачами, з приводу того, що відбувається залиття її квартири. Однак, відповідачами протікання усунуто не було. Таким чином, залиття квартири позивачки відбувалось до листопада 2023 року, а саме до її повернення із-за кордону.
За результатами обстеження факту залиття квартири позивачки комісією було складено Акт № 1 від 15.11.2023 року, яким встановлено, що заподіяно шкоду:
1.Кімната (площа 13 кв.м) стіни уражені грибком 1х2 і 1,8х2,60, на стелі грибок 1,5х2, паркет здуття 1х2;
2.Коридор (площа 9,10 кв.м) здуття паркету 1,5х2, стеля уражена грибком 1,5х2, двері та дверна коробка покриті грибком, на вагонці грибок;
3.Кухня (площа 15,9 кв.м) стеля залита, потребує капітального ремонту, частково пошкоджений паркет;
4.Санвузол (площа 0,9 кв.м) повністю потребує капітального ремонту, кахель обвалився, все уражено грибком.
Причиною залиття квартири АДРЕСА_4 була халатність володільця квартири АДРЕСА_2 , а саме не було вчасно усунуто аварійну ситуацію.
Власниками квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 є ОСОБА_11 , ОСОБА_2 , ОСОБА_12 , що підтверджується наявною в матеріалах справи Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 355327853 від 21.11.2023 року.
В матеріалах справи наявний лист Суворовського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) № 1332/24.27-19 від 25.04.2024 року з якого вбачається, що за результатами проведеної перевірки даних Державного реєстру актів цивільного стану громадян встановлено, що дійсно наявний актовий запис про смерть складений Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відносно ОСОБА_12 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За змістом положень частини третьої статті 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.
У частинах першій, другій статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов'язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.
Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку з порушенням.
І. Оцінка суду щодо встановлення вини відповідачів у залитті квартири за адресою: АДРЕСА_5 .
Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, суд виходить із його ефективності (стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), це означає, що вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, також забезпечувати поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв'язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.
Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.
Даний висновок зроблено КЦС ВС у постанові від 13.11.2019 року у рамках розгляду цивільної справи 757/31418/15-ц, яку суд вважає за необхідним застосувати при розгляді даної справи.
Згідно вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до частин четвертої та п'ятої статті 319 ЦК України власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
За статтею 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно приписів ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Згідно зі ст. 151 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.
У пункті 2.3.6 Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, зареєстрованих в Мін'юсті 25 серпня 2005 року за № 927/11207, зазначено, що у разі залиття, аварії квартири складається відповідний акт, форма якого затверджена додатком № 4. Відповідно до даного додатку акт повинен містити дані про події, які відбулись, наслідки таких подій, причину залиття, винну особу, яка здійснила неправомірні дії, та підписи осіб, у присутності яких такий акт складено.
З наявного в матеріалах справи Акту № 1 від 15.11.2023 року вбачається, що такий акт було складено ОСББ «Дніпро-109» у складі комісії: голови правління Опанасюк О.І., завідуючої господарством Войтюк М.А., сантехніка ОСОБА_6 , мешканців будинку: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .
За результатами обстеження факту залиття квартири, співвласником якої є ОСОБА_1 , комісією було встановлено, що на день обстеження під час залиття квартири АДРЕСА_4 кімнати уражені грибком 1,5х2, друга стіна 1,8х2,60, торцева стінка 1х2 уражена грибком, шпалера на стіні згнила, паркет в кімнаті здутий 1,5х2, ураження стелі розміром 1,5х2. Двері дерев'яні із коробками гниють (грибок). На стінах в коридорі вагонка, яка уражена грибком. В кухні залиття стелі, потребує капітального ремонту, пошкоджена частина паркету. В залі осипання штукатурки біля 28,0.
В результаті обстеження вище розташованої квартири АДРЕСА_2 виявлено: протікання в трійнику каналізації, протікання каналізаційної труби в кухні, пошкодження труби опалення. Причиною залиття квартири АДРЕСА_4 була халатність володільця квартири АДРЕСА_2 , вчасно не було усунуто аварійну ситуацію.
Тобто наданий позивачкою акт за формою та змістом відповідає встановленій формі, не суперечить іншим доказам у справі, а наведені в ньому дані відповідачами не спростовані.
Окрім того, факт належності та достатності акту залиття як доказу підтвердження вини відповідача внаслідок залиття також встановлено у постанові КЦС ВС від 11.12.2018 року у справі № 759/4781/16-ц, яку суд вважає за необхідним застосувати при розгляді даної справи.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до переконання про доведеність того факту, що залиття житлової квартири за адресою: АДРЕСА_5 відбулося з вини власників житлової квартири АДРЕСА_2 , а саме відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
ІІ. Висновок суду щодо розміру заподіяної шкоди внаслідок залиття квартири.
Позивачка вказує на те, що внаслідок залиття квартири їй було заподіяно майнову шкоду в розмірі 92982,40 грн.
Так, позивачкою в обґрунтування розміру заподіяної шкоди до матеріалів справи було додано кошторисну документацію з поточного ремонту житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до Акту № 1 «Про наслідки залиття житлового приміщення» від 15.11.2023 року, засвідченого ОСББ «Дніпро-109», вартість матеріального збитку, заподіяного власнику, внаслідок залиття складає 79604,40 грн.
Дану кошторисну документацію було зроблено ТОВ «Стар Енержі» в особі директора Пархоменка М.М.
Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Судом приймається зазначений вище доказ в підтвердження розміру заподіяної шкоди внаслідок залиття квартири в розмірі 79604,40 грн.
Згідно приписів ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Щодо позовних вимог в частині витрат на проведення оцінки заподіяної шкоди в розмірі 3600,00 грн., суд констатує наступе.
В матеріалах справи наявний Договір надання послуг № М08-1401 укладений між ОСОБА_1 з однієї сторони та ТОВ «Стар Енержі», в особі директора Пархоменка М.М. з іншої сторони.
Відповідно до п. 1.1 вищевказаного договору за завданням замовника виконавець надає послуги розробки кошторисної документації з поточного ремонту житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 відповідно Акту № 1 «Про наслідки залиття житлового приміщення» від 15.11.2023 року, засвідчений ОСББ «Дніпро-109», в обсязі та на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до п. 4.1 загальна сума договору становить 3600,00 грн.
Як вбачається із Акту надання послуг № 1 від 05.04.2024 року, загальна вартість робіт (послуг) із ПДВ 3600,00 грн.
Окрім того, в матеріалах справи наявна Квитанція № 04Х1-Х33Х-1НКЕ-5Н52 від 26.04.2024 року з якої вбачається, що ОСОБА_13 здійснила переказ грошових коштів у розмірі 3600,00 грн. на рахунок ТОВ «Стар Енержі».
Так, в матеріалах справи наявний Акт засвідчений ОСББ «Дніпро-109» від 23.11.2023 року з якого вбачається, що мешканцем будинку АДРЕСА_5 ОСОБА_1 були сплачені сантехнічні роботи із заміни стояка каналізації в кв. АДРЕСА_2 , власники квартири ОСОБА_14 , ОСОБА_2 . Роботу провів сантехнік. Сума виплат склала 7500,00 грн.
Як вбачається із наявного в матеріалах справи Товарного чеку від 21.11.2023 року за сантехнічні вироби було сплачено 2278,00 грн.
Таким чином, позивачкою було понесено витрати на усунення протікання в приміщенні відповідачів у загальному розмірі 9778,00 грн.
У зв'язку з чим, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
Згідно з пунктом 11 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 серпня 1992 року № 572, власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків несуть відповідальність згідно із законодавством.
Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку з порушенням.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до переконання, що позивачкою підтверджено факт заподіяння їй майнової шкоди в розмірі 92982,40 грн.
В той же час, суд вважає за необхідним констатувати, що відповідачами не було спростовано жодним належним та допустимим доказом їх вини у залитті квартири, співвласником якої є позивачка, не надано інших доказів щодо розміру спричиненої позивачки майнової шкоди чи спростування заявленої нею суми, хоча це є їх процесуальним обов'язком, оскільки у спірних правовідносинах діє презумпція вини заподіювача шкоди.
ІІІ. Висновок суду щодо заявленої позивачкою позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди в розмірі 20000,00 грн.
Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Розмір відшкодування моральної шкоди, зазначений у позовній заяві, вимогам розумності та справедливості не відповідає.
Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Суд погоджується з доводами позивача, що внаслідок залиття квартири, умови життя позивачки суттєво погіршувались тривалий час через халатність та бездіяльність відповідачів, у зв'язку із чим ОСОБА_1 зазнала душевні та фізичні страждання, задля усунення протікання власноруч.
При визначенні розміру моральної шкоди яка підлягає відшкодуванню з відповідачів на користь позивачки, то суд враховує характер та обсяг фізичних, душевних страждань, які вона зазнала в результаті залиття квартири, тяжкість вимушених змін у її життєвих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.
Однак, виходячи із засад розумності, об'єктивності, виваженості і справедливості, суд приходить до переконання, що заявлена позивачем моральна шкода в розмірі 20000,00 грн. є надмірною, а тому дана вимога підлягає частковому задоволенню в частині розміру моральної у сумі 4000,00 грн.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до переконання, що в сукупності всіх зібраних доказів позивачкою доведено наявність та розмір завданої їй шкоди в частині 92982,40 грн. в результаті залиття належній їй на праві спільної часткової власності квартири за адресою: АДРЕСА_5 , протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
А тому, суд доходить висновку, що даний позов підлягає часткову задоволенню в частині стягнення із відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заподіяну матеріальну шкоду в розмірі по 46491,20 грн. з кожної та заподіяної моральної шкоди в розмірі 2000,00 грн з кожної.
Згідно приписів ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.ч. 2-3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно із ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як вбачається з матеріалів справи правнича допомога позивачу у справі надавалась Адвокатським об'єднанням «Гіппіус та партнери».
Підставами для надання позивачу правничої допомоги Адвокатським об'єднанням «Гіппіус та партнери» був Договір про надання правничої допомоги № 212 від 20.11.2023 року.
Відповідно до п. 1.1 Договору клієнт доручає, а адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати клієнту правову допомогу.
Окрім того, в матеріалах справи наявний Акт № 1 до Договору про надання правової допомоги № 212 від 20.02.2024 року з якого вбачається, що сторони погодили, що Адвокатське об'єднання надало а клієнт прийняв виконання наступних послуг:
-Отримання інформаційної довідки за запитом клієнта - 500,00 грн.;
-Аналіз судової практики з поставлених клієнтом питань - 2500,00 грн.;
-Підготовка позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної залиттям квартири за адресою: АДРЕСА_1 за наявними матеріалами - 7000,00 грн.
Сторони домовились, що гонорар Адвокатського об'єднання складає 10000,00 грн.
Загалом професійної правничої допомоги в рамках розгляду цивільної справи № 523/8965/24 було надано на суму 10000,00 грн.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Досліджуючи надані позивачкою докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що наданих доказів достатньо для встановлення розміру витрат на правничу допомогу та факту надання адвокатом професійної правничої допомоги позивачці у даній справі.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Відповідно ст. 141 ЦПК України суд вважає, що з відповідачів слід стягнути на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 4239,20 грн.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 6, 10, 12, 141, 228, 229, 263, 265, 273, 280 - 282, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 23, 319, 322, 1166, ЦК України, ст. 151 ЖК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та майнової шкоди, заподіяної залиттям квартири - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_2 на корить ОСОБА_1 майнову шкоду, заподіяну внаслідок залиття квартири в розмірі 46491/сорок шість тисяч чотириста дев'яносто одна/грн. 20 коп. та моральну шкоду в розмірі 2000/дві тисячі/грн.
Стягнути із ОСОБА_3 на корить ОСОБА_1 майнову шкоду, заподіяну внаслідок залиття квартири в розмірі 46491/сорок шість тисяч чотириста дев'яносто одна/грн. 20 коп. та моральну шкоду в розмірі 2000/дві тисячі/грн.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правову допомогу в розмірі 5000/п'ять тисяч/грн. та сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2119/дві тисячі сто дев'ятнадцять/грн. 60 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правову допомогу в розмірі 5000/п'ять тисяч/грн. та сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2119/дві тисячі сто дев'ятнадцять/грн. 60 коп.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_7 .
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП суду невідомо, місце проживання: АДРЕСА_8 .
Відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП суду невідомо, місце проживання: АДРЕСА_8 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача із дотриманням вимог ст.ст. 284 - 285 ЦПК України.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивачем заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку шляхом подання протягом тридцяти днів апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених вище строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга.
Повний текст рішення складено 17 лютого 2025 року.
Суддя Суворовського
районного суду м. Одеси І.О. Кремер