Справа № 513/1133/24
Провадження № 2/513/248/25
Саратський районний суд Одеської області
18 лютого 2025 року Саратський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Миргород В.С.,
при секретарі Аркуші І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт.Сарата Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу №513/1133/24 за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» в особі представника позивача Шкапенка Олександра Віталійовича до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, суд,-
24.09.2024 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що 10.08.2022 року з метою отримання банківських послуг ОСОБА_1 звернувся до АТ «Акцент Банк», та приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг. На підставі вказаної Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,8 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну карту. Банк свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Відповідач підтвердив свою згоду тим, що підписана ним Анкета-Заява разом з «Умовами та правилами і Тарифами», які викладені на сайті https://a-bank.com.ua/terms, що складає між ним та позивачем кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві, однак, зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав. У зв'язку з чим, станом на 11.08.2024 року у ОСОБА_1 перед Банком виникла заборгованість за кредитом, що складає 83758-71 грн, а саме: 64971-11 грн - заборгованість за кредитом, 18787-60 грн. - заборгованість по відсоткам, 0,00 грн - штрафи. В зв'язку з вищевикладеним, позивач просить суд стягнути з відповідача вказану заборгованість за кредитним договором у розмірі 83758-71 грн грн та судові витрати у розмірі 3 028, 00 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.09.2024 року справу передано у провадження судді Миргород В.С.
Ухвалою суду від 25 вересня 2024 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином. Подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позов просить задовольнити в повному обсязі, не заперечуючи проти винесення заочного рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач про день, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином шляхом направлення судової повістки рекомендованим листом з повідомленням за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , яку повернуто з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".
Відповідно до положень пунктів 3, 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК та правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09 серпня 2019 року у справі № 906/142/18, провадження № 12-109гс19; від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17, провадження № 14-507цс18, судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки, і особа вважається повідомленою. Крім того, про розгляд справи відповідач повідомлений згідно ч. 11 ст. 128 ЦПК України, шляхом опублікування оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке було розміщене за десять днів до дати ухвалення цього рішення. У встановлений судом строк відзив на позовну заяву із зазначенням заперечень та доказів, що підтверджують його відзив не надав, клопотань про відкладення розгляду справи від останнього не надходило.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У відповідності до ч.3 ст.211, ст.223 ЦПК України, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності сторін, належних чином повідомлених про день, місце та час розгляду справи на підставі наявних у справі доказів.
Враховуючи письмову згоду позивача на заочний розгляд справи, з урахуванням положень ст. 280, 281 ЦПК України суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до вимог ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.
Судом встановлено, що 10.08.2022 року ОСОБА_1 заповнив бланк Анкету-заяву про приєднання до «Умов та Правил надання банківських послуг» в АТ «Акцент-Банк».
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана Заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами, які викладені на банківському сайті www.a-bank.com.ua, складає між ним та Банком договір, що підтверджується підписом у заяві.
10.08.2022 року сторони також підписали паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка «Зелена», в якому визначили: тип кредитного продукту; тип кредиту - поновлювальна кредитна лінія (ліміт) з пільговим періодом використання; суму/ліміт кредиту до 200 000 грн (в залежності від суми, яка погоджена у заявці на кредит); строк кредитування (строк дії кредитної лінії) - 240 місяців з правом автоматичного продовження; мета отримання кредиту - на споживчі цілі; спосіб та строк надання кредиту - кредитні кошти надаються споживачеві у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку; пільгова процентна ставка 0,000001%, пільговий період до 62 днів (діє з моменту виникнення заборгованості до кінця календарного місяця, наступного за датою виникнення заборгованості, при умові її погашення в повному обсязі); базова процентна ставка 40,8% на рік (нараховується на максимальну суму заборгованості, за умови непогашення заборгованості в повному обсязі в пільговий період, за кожний день з моменту виникнення заборгованості; реальна річна процентна ставка 49,34%; порядок повернення кредиту - щомісячно до останнього дня поточного місяця включно в розмірі не менше 4% від заборгованості та не менше нарахованих відсотків за користування кредитом та не менше 100 грн й не може перевищувати повного розміру заборгованості за договором за споживчий кредит. Підпис ОСОБА_1 у паспорті споживчого кредиту підтверджено 10.08.2022 року за допомогою електронного підпису.
Таким чином, відповідач ОСОБА_1 з викладеними у заяві та у паспорті споживчого кредиту умовами погодився без будь-яких зауважень або застережень, на підтвердження чого на примірнику заяви ним проставлено свій особистий підпис, а у паспорті споживчого кредиту ним проставлено електронний підпис одноразовим ідентифікатором.
Частиною п'ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Тобто, сторони досягли згоди щодо істотних умов договору, а підписання ОСОБА_1 анкети - заяви та паспорту споживчого кредиту підтверджує укладення між ним і Банком договору.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.
Отже, в силу положень Закону України «Про електронну комерцію» в момент укладення правочину відповідач прийняв на себе зобов'язання, погодившись на істотні умови банку. До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 02 грудня 2020 року у справі № 284/157/20.
Згідно зі ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу ОСОБА_1 надано кредит зі сплатою процентів за його користування у розмірі 40,8% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
Факт отримання кредитних коштів відповідачем підтверджено випискою по картці за період з 11.08.2022 року по 11.08. 2024 року.
Згідно з довідкою А-Банку, за період дії договору ОСОБА_1 було відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано наступні картки: № НОМЕР_2 строком дії до грудня місяця 2028 року та № НОМЕР_3 , строк дії до грудня місяця 2031 року.
У відповідності до довідки за лімітами, А-Банком ОСОБА_1 10.08.2022 року відкритий кредитний ліміт у сумі 5000,00 грн, який у подальшому збільшено 02.09.2023 року до 65000,00 грн.
Відповідач не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом та інші витрати банку, пов'язані з наданим Кредитом.
Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості станом на 11.08. 2024 року у ОСОБА_1 перед Банком виникла заборгованість за кредитом, що складає 83758-71 грн, а саме: 64971-11 грн - заборгованість за кредитом, 18787-60 грн. - заборгованість по відсоткам, 0,00 грн - штрафи.
Оскільки відповідач свої зобов'язання за умовами укладеного договору не виконує, та ним не надано доказів на спростування заявлених позовних вимог позивача, суд погоджується з наданим Банком розрахунком заборгованості.
Таким чином заборгованість за кредитним договором підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у повному обсязі
Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому вказані витрати також повинні бути стягнуті з відповідача на користь позивача.
З огляду на вищевикладене, суд стягує з відповідача понесені позивачем витрати по оплаті судового збору в розмірі в розмірі 3 028, 00 грн.
Керуючись ст.ст.12,13,77,81,259,263-265,268, 280 ЦПК України, суд-
Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» в особі представника позивача Шкапенка Олександра Віталійовича до ОСОБА_1 - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 10.08.2022 року в розмірі 83758-71 грн. (вісімдесят три тисячі сімсот п'ятдесят вісім гривень 71 копійка), а також судові витрати у розмірі 3028, 00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень).
Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення. Якщо повне рішення не були вручене у день його складення, позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у випадку подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду або через Саратський районний суд Одеської області, а матеріали справ випробовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://st.od.court.gov.ua.
Повний текст рішення складено 24.02.2025 року.
Суддя В. С. Миргород