Cправа №505/639/25
Провадження №1-кс/505/534/2025
Іменем України
23.02.2025 м. Подільськ
Слідчий суддя Котовського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3
слідчого ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5
захисника адвоката ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Подільську Одеської області клопотання заступника начальника СВ Подільського РУП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, щодо
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Гандрабури Ананьївського району Одеської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого:
підозрюваного у кримінальному провадженні №-12025161180000148 від 21.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,
Слідчим відділом Подільського РУП ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №-12025161180000148 від 21.02.2025, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
Згідно матеріалів досудового розслідування встановлено, що 21.02.2025 близько 18год. 20хв., на АДРЕСА_2 , в якому мешкає ОСОБА_5 , розпочався конфлікт між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , в ході якого у ОСОБА_5 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виник злочинний умисел, направлений на заподіяння ОСОБА_7 тілесних ушкоджень невизначеного ступеня тяжкості.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заподіяння ОСОБА_7 тілесних ушкоджень, ОСОБА_5 у той же день та час, вийшовши разом з ОСОБА_7 за межі домоволодіння та перебуваючи на АДРЕСА_1 , поруч з домоволодінням АДРЕСА_2 , діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тримаючи у правій руці ніж, наніс ним ОСОБА_7 один удар в область передньої частини живота, чим заподіяв тілесне ушкодження у вигляді проникаючого поранення черевної порожнини, які є небезпечним для життя у момент заподіяння та відноситься до категорії тяжкого тілесного ушкодження.
21.02.2025 о 20:00 годин ОСОБА_5 затримано в порядку ст.208 КПК України.
22.02.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, що кваліфікується як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Викладені обставини щодо суті повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, в повній мірі обґрунтовуються отриманими стороною обвинувачення, в порядку визначеному КПК України доказами, а саме:
- протоколом огляду місця події від 21.02.2025, відповідно до якого на відкритій місцевості по вул.Подільській в м. Подільськ Одеської області, біля домоволодіння №56 на землі виявлені та вилучені сліди речовини бурого кольору;
- довідкою з КНП «Подільська міська лікарня ПМРПРОО» про госпіталізацію до медичного закладу ОСОБА_7 з діагнозом: «проникаюче поранення черевної порожнини»;
- допитом потерпілого ОСОБА_7 , який дав покази про те, що 21.02.2025, близько 18 години 20 хвилин, перебуваючи у приміщенні житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , між ним та його знайомим ОСОБА_5 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виник словесний конфлікт, після чого вони вийшли з будинку та під час бійки з ОСОБА_5 , яка відбулася по АДРЕСА_2 , він відчув удар ножем в область живота, після чого впав на землю;
- протоколом огляду, відповідно до якого в приміщенні Подільської міської лікарні вилучені належні ОСОБА_7 речі одягу зі слідами речовини бурого кольору та сквозними порізами тканини;
- допитом свідка лікаря-хірурга ОСОБА_8 , який дав покази з приводу того, що 21.02.2025 до хірургічного відділення КНП «Подільська міська лікарня ПМРПРОО» госпіталізований ОСОБА_7 з тілесним ушкодженням у вигляді проникаючого поранення черевної порожнини, яке є небезпечним для життя потерпілого;
- протоколом особистого обшуку затриманого в порядку ст.208 КПК України ОСОБА_5 , в ході якого вилучено його одяг зі слідами речовини бурого кольору;
- допитом свідка ОСОБА_9 , який дав покази про те, що дійсно 21.02.2025, близько 18 години 20 хвилин, по вул.Подільській в м.Подільськ Одеської області, біля домоволодіння №56, між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 сталась бійка під час якої ОСОБА_5 тримаючи в руці ніж один раз вдарив ним в область живота ОСОБА_7 ;
- допитом свідка ОСОБА_10 , який дав покази про те, що 21.02.2025, близько 18 години 20 хвилин, в приміщенні житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 виник словесний конфлікт, після чого вони удвох вийшли на вулицю, та в подальшому він помітив ОСОБА_7 лежачим на землі та в області живота в останнього було поранення та текла кров;
- допитом свідка ОСОБА_11 , який дав покази про те, що 21.02.2025, близько 18 години 20 хвилин, в приміщенні житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 виник словесний конфлікт, після чого вони удвох вийшли на вулицю, та в подальшому він помітив ОСОБА_7 лежачим на землі та в області живота в останнього було поранення та текла кров;
- допитом підозрюваного ОСОБА_5 , який дав покази про те, що 21.02.2025, близько 18 години 20 хвилин, перебуваючи по вул.Подільській в м.Подільськ Одеської області, біля домоволодіння №56, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, під час бійки, наніс належним йому ножем один удар ОСОБА_7 в область живота.
Згідно статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Разом з цим, при вирішенні питання про наявність підстав для обрання запобіжного захолоду у вигляді тримання під вартою, необхідно враховувати у своїй сукупності доведеність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, тяжкість та підвищену суспільну небезпеку інкримінованого злочину, тяжкість можливого покарання, яке загрожує підозрюваному за інкримінований злочин, а також наявність ризиків визначених ст. 177 КПК України.
Так, ризик можливого переховування від органу досудового розслідування та суду, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, який згідно ст.12 КК України відносять до категорії тяжкого злочину та тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним (позбавлення волі від п'яти до восьми років позбавлення волі), дає підстави вважати, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Крім цього, ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований, відсутнє власне житло, на утриманні неповнолітніх дітей не має, тобто відсутні міцні соціальні зв'язки, що також дає підстави вважати, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Перебуваючи на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину, підозрюваний ОСОБА_5 матиме можливість перетнути державний кордон з іншою державою, оскільки наразі продовжує тривати воєнний стан, цілодобово триває збройна агресія з боку російської федерації, наявна велика кількість осіб, що перетинають кордон, а в деяких місцевостях взагалі відсутні межі територіальної цілісності, тому підозрюваний ОСОБА_5 може спробувати уникнути кримінальної відповідальності та бути непоміченим при перетині державного кордону. У зв'язку з цим, у правоохоронних органів України фактично не буде можливості затримати останнього.
Ризик можливого незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 , будучи повідомленим про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, під загрозою можливого покарання, беручи до уваги характер та обставини, суспільну небезпеку злочину, може незаконно впливати, як безпосередньо так і опосередковано на потерпілого ОСОБА_7 , вже допитаних свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_9 та ОСОБА_12 , які проживають з підозрюваним в одній оселі та одній вулиці, а також інших осіб, які встановлюються та ще не допитані в ході досудового розслідування, шляхом залякування, підкупу, шантажу, погроз, а також примусити вже допитаних свідків змінити покази на свою користь, до дачі неправдивих показів та викривлення обставин, які підлягають доказуванню.
Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, передбачений п.4 ч.1 ст.177 КПК України, обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 веде посередній спосіб життя, що вказує на можливість підозрюваним перешкоджати кримінальному провадженню шляхом невиконання або неналежного виконання обов'язків покладених на нього, як на підозрюваного, в разі обрання йому більш м'якого виду запобіжного заходу. Також, враховуючи особистість підозрюваного може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (штучне затягування досудового розслідування; розголошення відомостей результатів досудового розслідування, що призведе до його неповноти, втрати доказів вини підозрюваного тощо).
Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення проти життя та здоров'я особи, крім цього обставини за яких вчинено злочин, вказують на зневажливе відношення останнього до охоронюваних законом цінностей життя та здоров'я людини, враховуючи це можна стверджувати про наявність ризику того, що підозрюваний може вчинити нове аналогічне кримінальне правопорушення перебуваючи в суспільстві.
У зв'язку з вищенаведеними обставинами, враховуючи всі ризики в їх сукупності та взаємозв'язку, запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі у подальшому може вплинути на проведення повного та неупередженого розслідування кримінального провадження та не забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Неможливість застосування запобіжного заходу до ОСОБА_5 у вигляді особистого зобов'язання пов'язана з тим, що останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, який згідно ст.12 КК України відносять до категорії тяжкого злочину та тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним (позбавлення волі від п'яти до восьми років) дає підстави вважати, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Неможливість застосування запобіжного заходу до ОСОБА_5 у вигляді особистої поруки пов'язана з тим, що до органу досудового розслідування не було звернення із письмовим зобов'язанням про те, що особа поручається за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, відповідно до ст.194 КПК України, і зобов'язується за необхідністю доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу.
Неможливість застосування запобіжного заходу до ОСОБА_5 у вигляді застави, відповідно до ч.4 ст.183 КПК України, пов'язана з тим, що вказаний злочин вчинений із застосуванням насильства, тому на думку сторони обвинувачення, підстав для визначення розміру застави не має.
Неможливість застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 у вигляді домашнього арешту пов'язана з тим, що останнього виникнуть можливості незаконно впливати на потерпілого і свідків у кримінальному провадженні, які проживають з підозрюваним у одному селі.
Враховуючи практику Європейського суду та положення ч.1 ст.178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Тому, слідчий просить суд при вирішенні питання про доцільність обрання запобіжного заходу оцінити в сукупності всі обставини, передбачені п.п.1,2, ч.1 ст.178 КПК України, а саме:
- вагомість наявних доказів у матеріалах кримінального провадження, що вказують на причетність до вчинення підозрюваним кримінального правопорушення;
- тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого, винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується.
Відомостей, які б вказували про неможливість перебування підозрюваного в місцях затримання, зокрема, за станом здоров'я не здобуто, а тому слідчий вважає, що заявлені ризики виправдовують тримання особи під вартою.
Слідчий зазначає, що враховуючи наявність обґрунтованої підозри та наявність ризиків, тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу підозрюваного, а також, характер злочину, в якому підозрюється ОСОБА_5 , наявні у кримінальному провадженні інтереси суспільства, які явно переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи останнього, відсутність можливості перешкоджати досудовому слідству іншим чином, застосування до вказаного підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є єдиним співрозмірним та достатнім запобіжним заходом у даному випадку.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 та заступник начальника СВ Подільського РУП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 підтримали клопотання та просили його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, натомість просили обрати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Слідчий суддя заслухавши думку прокурора ОСОБА_3 , заступника начальника СВ Подільського РУП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , які вважали необхідним клопотання задовольнити, підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_6 , які заперечували проти задоволення клопотання, дослідивши додані до клопотання матеріали, прийшов до наступного висновку.
Встановлено, що в провадженні СВ Подільського РУП ГУНП в Одеській області перебуває кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №-12025161180000148 від 21.02.2025, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
21.02.2025 о 20 годині 00 хвилин ОСОБА_5 затриманий в порядку ст.208 КПК України.
22.02.2025 о 15 годині 30 хвилин ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, а саме: в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто умисному тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння.
Про обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_5 та причетність підозрюваного до вчиненого, свідчать долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Частиною 1 статті 194 КПК України на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов'язок встановити існування наступних складових:
- чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри;
- чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК України, та на які вказує слідчий;
- чи не є достатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв'язку з положеннями Глави 4 КПК України приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування до особи запобіжних заходів оцінка наданих сторонами доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.
Вирішуючи питання доцільності обрання міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою необхідно враховувати вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до статті 29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Встановлюючи обґрунтованість підозри слід виходити з того, що «обґрунтована підозра» означає наявність фактів чи інформації, які могли б переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин (справа «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що суворість передбаченого покарання «є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
У справі «Летелье проти Франції» вказано, особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Враховуючи, що відповідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «K.F. проти Німеччини» обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин.
Крім того, Європейський Суд з прав людини у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Отже, на початковій стадії розслідування, що має місце у даному випадку, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях підозрюваного ознак інкримінованого злочину.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором та слідчим доведено наявність обставин, передбачених ст.194 КПК України.
Зазначене приводить до висновку, що встановлені вище обставини є вагомими для обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
З доданих до клопотання документів вбачається обґрунтована підозра щодо вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 враховую: вагомість наданих доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; його вік та стан здоров'я; відсутність міцних соціальних зв'язків за місцем його проживання.
Обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.
Згідно ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст.177, 178 КПК України, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Оскільки, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення із застосуванням насильства, вважаю, недоцільним останньому визначати розмір застави.
Таким чином, на підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, приходжу до висновку, що до ОСОБА_5 необхідно застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Керуючись ст.ст.176, 177, 178, 186, 193, 196, 197, 309, 395 КПК України, -
Клопотання заступника начальника СВ Подільського РУП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_5 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, - задовольнити.
Обрати підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Одеській слідчий ізолятор».
Строк дії ухвали слідчого судді становить 60 (шістдесят) днів і обчислюється з моменту затримання, тобто з 20 години 00 хвилин 21.02.2025.
Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою припиняє свою дію з 20 години 00 хвилин 21.04.2025.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1