Дата документу 20.02.2025
Справа № 501/4410/19
2/501/891/25
20 лютого 2025 року Іллічівський міський суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Пушкарського Д.В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Карпової Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Іллічівського міського суду Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного підприємства «04868.КОМ.ЮЕЙ» про захист гідності, честі та ділової репутації, -
ОСОБА_1 звернулась до Іллічівського міського суду Одеської області з позовом, в якому просить:
- визнати недостовірною та такою, що принижує гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію відносно ОСОБА_1 поширену Приватним підприємством «04868.КОМ.ЮЕЙ» в мережі Інтернет на сайті Приватного підприємства «04868.КОМ.ЮЕЙ» ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 наступного змісту: «ІНФОРМАЦІЯ_3»;
- визнати недостовірною та такою, що принижує гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію відносно ОСОБА_1 , поширену ОСОБА_2 в мережі інтернет на сайті Приватного підприємства «04868.КОМ.ЮЕЙ» ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 наступного змісту: «ІНФОРМАЦІЯ_4»
- визнати недостовірними та такими, що принижують гідність та репутацію відомості, які викладені в заяві ОСОБА_2 і яка розповсюджена в мережі Інтернет на сайті Приватного підприємства «04868.КОМ.ЮЕЙ.» про те, що ОСОБА_1 та бухгалтер Первинної профспілки у змові нараховують та отримують гроші, які належать ОСОБА_2 , чим вчиняють злочин, передбачений ст.191 КК України - привласнення, заволодіння грошовими коштами шляхом зловживання службовим становищем;
- зобов'язати ОСОБА_2 не пізніше 10 днів з дня набрання рішенням законної сили спростувати відносно ОСОБА_1 недостовірну інформацію, шляхом розміщення на сайті Приватного підприємства «04868.КОМ.ЮЕЙ.» інформацію наступного змісту: «інформація яка викладена в мережі Інтернет Приватним підприємством «04868.КОМ.ЮЕЙ.» та ОСОБА_2 про те, що: «ІНФОРМАЦІЯ_5» та «ІНФОРМАЦІЯ_6», - не відповідає дійсності;
- зобов'язати ОСОБА_2 та Приватне підприємство «04868.КОМ.ЮЕЙ.» з приводу розміщення недостовірної інформації в мережі Інтернет Приватного підприємства «04868.КОМ.ЮЕЙ.» відомостей про нарахування ОСОБА_2 щомісячної допомоги в розмірі 1200 грн., які вона не отримує та заяви ОСОБА_2 про вчинення кримінального правопорушення про привласнення грошей через мережу Інтернет на сайті Приватного підприємства «04868.КОМ.ЮЕЙ.» не пізніше 10 днів з дня набрання рішенням законної сили офіційного вибачитись через сайт Приватного підприємства «04868.КОМ.ЮЕЙ»;
- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 50000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди;
- стягнути з Приватного підприємства «04868.КОМ.ЮЕЙ» на користь ОСОБА_1 300000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Свої вимогипозивач обґрунтовує тим, що з 2001 року вона працює в комунальному некомерційному підприємстві «Чорноморська лікарня» Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області на посаді старшої медичної сестри травматологічного пункту (надалі - «Чорноморська лікарня). У 2014 році вона була обрана головою первинної профспілки «Чорноморської лікарні».
Профспілка «Чорноморської лікарні» займається організацією матеріальної допомоги членам профспілки, їх забезпечення путівками санаторно-курортного лікування, організацією культурно-масових заходів та ін. Також, членом профспілки «Чорноморської лікарні» та робітником «Чорноморської лікарні» була і відповідач ОСОБА_2 .
В серпні 2019 року до редакції інформаційного агентства ПП «04868.КОМ.ЮЕЙ» (надалі - ПП "04868") звернулась ОСОБА_2 і пояснила, що вирішила скористатися своїм правом на отримання субсидії, але їй в цьому було відмовлено, тому що вона вже отримує щомісячно 1200 грн. від профспілки, але вказані гроші вона ніколи не отримувала. З цього приводу ОСОБА_2 двічі надавала інтерв'ю редакції ПП "04868", які були викладені в Інтернет-мережі.
Перед початком показу в Інтернет-мережі інтерв'ю ОСОБА_2 , редакція ПП "04868" зробила коментар, у якому розповсюдила інформацію через мережу Інтернет про те, що вона ( ОСОБА_2 ) щомісячно отримає від профспілки Іллічівської лікарні 1200 грн. матеріальної допомоги, але цих грошей ніколи не бачила.
ОСОБА_2 , також, написала заяву про вчинення кримінального правопорушення до правоохоронних органів міста Чорноморська, де вказала що ОСОБА_1 , як голова Первинної профорганізації, у змові з бухгалтером профспілки привласнюють гроші, які нараховуються їй ( ОСОБА_2 ), у зв'язку з чим просила порушити стосовно ОСОБА_1 та бухгалтера ОСОБА_4 кримінальне провадження за ст.191 КК України.
Також, ОСОБА_2 надала текст заяви про притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності редакції ПП "04868", а остання виклала текст цієї заяви в мережі Інтернет.
Дані факти мали місце ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Відповідно заяви ОСОБА_2 , органом досудового розслідування були внесені відповідні відомості в ЄРДР та проведено досудове розслідування викладених ОСОБА_2 обставин. Органом досудового розслідування було встановлено, що всі грошові виплати, які були нараховані ОСОБА_2 профспілковим органом, останньою отримані. Всі ці виплати були відображені в бухгалтерському обліку профспілки та в обліку Державної фіскальної служби. Ніяких порушень з боку ОСОБА_1 та бухгалтера ОСОБА_4 виявлено не було.
Також, органом досудового розслідування здійснена перевірка надання ОСОБА_2 відповідних субсидій. Ніяких порушень при нарахуванні субсидій не встановлено. Кримінальне провадження за заявою ОСОБА_2 було закрито на підставі ст.284 ч.1 п.1 КПК України, за відсутністю події кримінального правопорушення.
Поширення такої недостовірної інформації через мережу Інтернет торкнулось честі, гідності ОСОБА_1 та дискредитувало її ділову репутацію. Її знайомі та сусіди стали з опаскою спілкуватись з останньою, інші знайомі задавали їй питання, чому вона вкрала у дітей ОСОБА_2 гроші. Коли проводились профспілкові збори, то до ОСОБА_1 від членів профспілки надходили неприємні питання про розкрадання профспілкових коштів, і з приводу висловлення ОСОБА_2 та ПП "04868" заяви ОСОБА_2 про розкрадання ОСОБА_1 грошових коштів, остання втратила свій авторитет, як голова Первинної профспілки.
Іншого способу, щоб захистити свою честь, гідність та ділову репутацію, повернути собі авторитет, як звернення до суду, у ОСОБА_1 не має.
Позивач та її представник просили розгляд справи провести без їх участі, не заперечували проти заочного рішення.
Відповідачі в судове засідання не з'явились, повідомлялись про день, час та місце розгляду справи, про причини неявки не сповістили, відзив на позов не надали.
Відповідно до положень ст.280 ЦПК України, судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 працювала в комунальному некомерційному підприємстві «Чорноморська лікарня» Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області на посаді старшої медичної сестри травматологічного пункту (надалі - «Чорноморська лікарня») з 2001 року.
У 2014 році вона була обрана головою первинної профспілки «Чорноморської лікарні».
Профспілка «Чорноморської лікарні» займається організацією матеріальної допомоги членам профспілки, їх забезпечення путівками санаторно-курортного лікування, організацією культурно-масових заходів та ін.
Членом профспілки «Чорноморської лікарні» та робітником «Чорноморської лікарні» була ОСОБА_2 .
В серпні 2019 року до редакції інформаційного агентства Приватного підприємства «04868.КОМ.ЮЕЙ» (надалі - "04868") звернулась ОСОБА_2 та пояснила, що вирішила скористатися своїм правом на отримання субсидії, але їй в цьому було відмовлено, тому що вона вже отримує щомісячно 1200 грн. від профспілки. З пояснень ОСОБА_2 вказані гроші вона не отримувала.
ОСОБА_2 двічі надала інтерв'ю редакції "04868", які були викладені в Інтернет-мережі.
Перед початком показу в Інтернет-мережі інтерв'ю ОСОБА_2 , редакція "04868" зробила коментар, у якому розповсюдила інформацію через мережу Інтернет про те, що ОСОБА_2 щомісячно отримає від профспілки Іллічівської лікарні 1200 грн. матеріальної допомоги, але цих грошей ОСОБА_2 ніколи не бачила.
ОСОБА_2 написала заяву про вчинення кримінального правопорушення до правоохоронних органів міста Чорноморська, де вказала що ОСОБА_1 , як голова Первинної профорганізації, у змові з бухгалтером профспілки привласнюють гроші, які нараховуються їй ( ОСОБА_2 ), у зв'язку з чим просила порушити стосовно ОСОБА_1 та бухгалтера ОСОБА_4 кримінальне провадження за ст.191 КК України.
ОСОБА_2 надала текст заяви про притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності редакції "04868", а остання виклала текст цієї заяви ОСОБА_2 в мережі Інтернет. Дані факти мали місце ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Органом досудового розслідування були внесені відповідні відомості в ЄРДР та проведено досудове розслідування викладених ОСОБА_2 обставин і встановлено, що всі грошові виплати, які були нараховані ОСОБА_2 профспілковим органом, останньою отримані. Всі ці виплати були відображені в бухгалтерському облікупрофспілки та в обліку Держаної фіскальної служби. Ніяких порушень з боку ОСОБА_1 виявлено не було.
Органом досудового розслідування здійснена перевірка надання ОСОБА_2 відповідних субсидій. Ніяких порушень при нарахуванні субсидій органом досудового розслідування не встановлено.
Кримінальне провадження за заявою ОСОБА_2 було закрито на підставі ст.284 ч.1 п.1 КПК України за відсутністю події кримінального правопорушення.
Статтею 32 Конституції України передбачений судовий захист права спростувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї.
Відповідно до ст.34 Конституції України, кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Статтею 201 ЦК України, встановлено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація.
Згідно частин 1-3 ст.297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
Відповідно до частин 1-2 ст.299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.
Відповідно до положення ч.1 ст.277 ЦК України, фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Кожен має право на свободу вираження поглядів у розумінні ст.10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» позови про захист гідності, честі чи ділової репутації вправі пред'явити фізична особау разі поширення про неї недостовірної інформації, яка порушує її особисті немайнові права, а також інші заінтересовані особи (зокрема, члени її сім'ї, родичі), якщо така інформація прямо чи опосередковано порушує їхні особисті немайнові права (п.6).
Належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві.
Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.
Якщо недостовірна інформація, що порочить гідність, честь чи ділову репутацію, розміщена в мережі Інтернет на інформаційному ресурсі, зареєстрованому в установленому законом порядку як засіб масової інформації, то при розгляді відповідних позовів судам слід керуватися нормами, що регулюють діяльність засобів масової інформації (п.12).
Задовольняючи позов, суд повинен у резолютивній частині рішення зазначити, чи було порушено особисте немайнове право особи, яка саме інформація визнана недостовірною та порочить гідність, честь чи ділову репутацію позивача, а також вказати на спосіб захисту порушеного особистого немайнового права.
Якщо суд ухвалює рішення про право на відповідь або про спростування поширеної недостовірної інформації, то у судовому рішенні за необхідності суд може викласти текст спростування інформації або зазначити, що спростування має здійснюватися шляхом повідомлення про ухвалене у справі судове рішення, включаючи публікацію його тексту. За загальним правилом, інформація, що порочить особу, має бути спростована у спосіб, найбільш подібний до способу її поширення (шляхом публікації у пресі, повідомлення порадіо, телебаченню, оголошення на зібранні громадян, зборах трудового колективу, відкликання документа тощо).
У судовому рішенні також має бути зазначено строк, у межах якого відповідь чи спростування повинно бути оприлюднено (п.24).
Спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація. У разі, якщо спростування недостовірної інформації неможливо чи недоцільно здійснити у такий же спосіб, у який вона була поширена, то воно повинно проводитись у спосіб, наближений (адекватний) до способу поширення, з урахуванням максимальної ефективності спростування та за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію.
Крім того, визначаючи спосіб спростування відомостей, суд відповідно до вимог статті 37 Закону про пресу та положень іншого відповідного законодавства може зобов'язати редакцію (видавництво) опублікувати спростування в спеціальній рубриці або на тій самій шпальті й тим самим шрифтом, що й спростовуване повідомлення: у газеті - не пізніше місяця з дня набрання рішенням законної сили, в інших періодичних виданнях - у запланованому найближчому випуску.
Звернути увагу судів, що спеціальний порядок спростування недостовірної інформації передбачений для випадків, коли ця інформація набула поширення через документ, який прийняла (видала) юридична особа (частина п'ята статті 277 ЦК). У такому випадку документ, який містить таку недостовірну інформацію, що порочить особисті немайнові права фізичних осіб, має бути відкликаний (п. 25).
Відповідачами не доведено суду, що поширена ними інформація є достовірною, та на підтвердження цього не надано відповідних доказів. Таким чином, судом встановлено, що інформація, поширена відповідачами, не відповідає дійсності та є недостовірною, оскільки вона не підтверджена жодним доказом, тому у цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди з відповідачів, суд дійшов висновку, що у цій частині вимог слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, тобто заподіяна моральна шкода відшкодовується тій фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб.
Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб (п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 (з відповідними змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»). А п.5 цієї Постанови визначено, що при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди обов'язковому з'ясуванню підлягає наявність такої шкоди. При відшкодуванні моральної шкоди необхідно з'ясовувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних страждань, а також в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та чим він при цьому керується.
Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливості реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру (Постанова ВП ВС від 15.12.2020 у справі №752/17832/14-ц).
Як зазначено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 12.03.2020 у справі № 375/2051/18 у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
В Постанові від 09 листопада 2022 року по справі №212/7628/21 Верховний Суд зазначив, що розмір відшкодування є предметом доказування, а отже, позивач має довести суду, що пропонований ним розмір компенсації відповідає його стражданням.
Всупереч вказаним нормам, ні в позовній заяві, ні в ході розгляду справи позивачем не було доведено належними та допустимими доказами, які б підтверджували в чому саме полягають моральні страждання в юридично визначених обставинах, визначення інтенсивності, глибини та тривалості страждань, а також, що дані негативні емоції досягли такого рівня страждання, що являються підставою для відшкодування моральної шкоди у зазначеному позивачем розмірі. Позивачем не зазначено яких саме втрат немайнового характеру вона зазнала та яке саме їх матеріальне вираження. Необґрунтовано і розмір моральної шкоди. Недоведеність позивачем зазначених обставин є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди.
Керуючись ст.ст.263-265 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного підприємства «04868.КОМ.ЮЕЙ» про захист гідності, честі та ділової репутації, - задовольнити частково.
Визнати недостовірною та такою, що принижує гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію відносно ОСОБА_1 поширену Приватним підприємством «04868.КОМ.ЮЕЙ» в мережі Інтернет на сайті Приватного підприємства «04868.КОМ.ЮЕЙ» ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 наступного змісту: «ІНФОРМАЦІЯ_3».
Визнати недостовірною та такою, що принижує гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію відносно ОСОБА_1 , поширену ОСОБА_2 в мережі Інтернет на сайті Приватного підприємства «04868.КОМ.ЮЕЙ» ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 наступного змісту: «ІНФОРМАЦІЯ_4».
Визнати недостовірними та такими, що принижують гідність та репутацію відомості, які викладені в заяві ОСОБА_2 і яка розповсюджена в мережі Інтернет на сайті Приватного підприємства «04868.КОМ.ЮЕЙ.» про те, що ОСОБА_1 та бухгалтер Первинної профспілки у змові нараховують та отримують гроші, які належать ОСОБА_2 , чим вчиняють злочин, передбачений ст.191 КК України - привласнення, заволодіння грошовими коштами шляхом зловживання службовим становищем.
Зобов'язати ОСОБА_2 не пізніше 10 днів з дня набрання рішенням законної сили спростувати відносно ОСОБА_1 недостовірну інформацію, шляхом розміщення на сайті Приватного підприємства «04868.КОМ.ЮЕЙ.» інформацію наступного змісту: «інформація яка викладена в мережі Інтернет Приватним підприємством «04868.КОМ.ЮЕЙ.» та ОСОБА_2 про те, що: «ІНФОРМАЦІЯ_5» та «ІНФОРМАЦІЯ_6», - не відповідає дійсності.
Зобов'язати ОСОБА_2 та Приватне підприємство «04868.КОМ.ЮЕЙ.» з приводу розміщення недостовірної інформації в мережі Інтернет Приватного підприємства «04868.КОМ.ЮЕЙ.» відомостей про нарахування ОСОБА_2 щомісячної допомоги в розмірі 1200 грн., які вона не отримує та заяви ОСОБА_2 про вчинення кримінального правопорушення про привласнення грошей через мережу Інтернет на сайті Приватного підприємства «04868.КОМ.ЮЕЙ.» не пізніше 10 днів з дня набрання рішенням законної сили офіційного вибачитись через сайт Приватного підприємства «04868.КОМ.ЮЕЙ».
У задоволенні вимог ОСОБА_1 про стягнення на її користь в рахунок відшкодування моральної шкоди з ОСОБА_2 50000,00 гривень, з Приватного підприємства «04868.КОМ.ЮЕЙ» - 300000,00 гривень, - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя