про накладення арешту на майно
24 лютого 2025 рокуСправа № 495/1130/25
Номер провадження 1-кс/495/375/2025
Слідчий суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 ,
із участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 12025162240000188 від 06.02.2025, за ознаками ч. 4 ст. 185 КК України, про накладення арешту на майно,
встановив:
до суду 21.02.2025 надійшло вказане клопотання.
Клопотання мотивоване тим, що 06 лютого 2025 року до чергової частини Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області надійшла заява від гр. ОСОБА_5 , з приводу того, що ніч з 05.02.2025 на 06.02.2025 невідома особа, шляхом вільного доступу проникла до металевого вагончика, розташованого на території бази відпочинку «Медик», за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає заявник, звідки таємно викрала майно, яке йому належить, а саме сумку з документами на ім'я заявника, грошові кошти та велосипед, чим завдала матеріальну шкоду заявнику на загальну суму приблизно 20 000 грн.
В ході проведення досудового розслідування, знаходячись в приміщенні кімнати для проведення слідчих дій Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області, за адресою: вул. Сержанта Данила Марюхна, 21, м. Білгород-Дністровський р-н., Одеська область, було здійснено огляд портативного зарядного пристрою (POWER BANK), який добровільно видав для огляду ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В ході огляду встановлено, ОСОБА_7 блакитного кольору, марки «TRACER» об'ємом 20 000 mAh, який з місця огляду вилучено та поміщено в полімерний сейф-пакет ICR0235761.
Постановою слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 вилучене майно, а саме POWER BANK блакитного кольору, марки «TRACER» об'ємом 20 000 mAh - визнано речовими доказами.
У судове засідання слідчий не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений.
Власник майна у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, шляхом направлення тексту судової повістки у вигляді смс повідомлення.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшла наступних висновків.
Відповідно до статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
За приписами статей 131, 132 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до частини першої статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно до п.1 ч. 2, ч.3 ст.170 КПК України арешт майна допускається зокрема з метою забезпечення збереження речових доказів. В цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
В силу ст. 173 КПК України слідчий суддя при вирішенні питання про арешт майна повинен враховувати зокрема правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу), розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу), розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч.4 ст.173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна.
Наведені слідчим мотиви арешту є виправданим втручанням у право власності особи з метою повного, всебічного та неупередженого проведення досудового розслідування.
Слідчий суддя звертає увагу, що правоохоронні органи повинні діяти оперативно, особливо коли мова йде про обмеження прав особи.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 7 «Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1104 від 19.11.2012, вилучені (отримані) стороною обвинувачення речові докази зберігаються разом з матеріалами кримінального провадження в індивідуальному сейфі (металевій шафі) слідчого, дізнавача, який здійснює таке провадження.
Речові докази, в тому числі документи, які за своїми властивостями (габаритами, кількістю, вагою, об'ємом) не можуть зберігатися разом з матеріалами кримінального провадження, зберігаються у спеціальних приміщеннях органу, у складі якого функціонує слідчий підрозділ або підрозділ дізнання, що обладнані сейфами (металевими шафами), стелажами, оббитими металом дверима, ґратами на вікнах, охоронною та протипожежною сигналізацією (далі - обладнані приміщення), крім матеріальних носіїв секретної інформації, які передаються в установленому законом порядку на зберігання до режимно-секретного підрозділу органу, у складі якого функціонує слідчий підрозділ або підрозділ дізнання. У разі відсутності обладнаного приміщення виділяються спеціальні сейфи (металеві шафи) достатнього розміру (далі - спеціальний сейф).
З аналізу статті 100 КПК України вбачається, що до компетенції слідчого судді не входить вирішення долі речових доказів на стадії досудового розслідування, зокрема визначення місця їх зберігання.
Згідно із частиною дев'ятою статті 100 КПК України суд вирішує долю речових доказів під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.
Відповідно до протоколу огляду від 20.02.2025, який проводився в період часу з 17 год 21 хв до 17 год 47 хв. судом встановлено, що портативний зарядний пристрій POWER BANK блакитного кольору, марки «TRACER» об'ємом 20 000 mAh, було оглянуто та поміщено в полімерний сейф-пакет ICR0235761, який 21.02.2025 постановою слідчого було визнано речовим доказом.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що місце зберігання речових доказів на даній стадії повинно бути вирішено слідчим, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження.
Керуючись статтями 131, 132, 167, 170-173, 175 КПК України, слідчий суддя
постановив:
клопотання задовольнити.
Накласти арешт на POWER BANK блакитного кольору, марки «TRACER» об'ємом 20 000 mAh, який вилучено та поміщено в полімерний сейф-пакет ICR0235761, із забороною відчуження та користування.
Визначення місця зберігання речового доказу покласти на сторону кримінального провадження, якій надані речові докази, покладено під час досудового розслідування обов'язок організувати належне збереження таких речових доказів та забезпечити їх схоронність.
На підставі частини першої статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти діб з дня постановлення.
Слідчий суддя ОСОБА_1