Справа № 509/2573/18
№ провадження 2/495/240/2025
про проведення засідання в режимі відеоконференції
"24" лютого 2025 р. м. Білгород-Дністровський
Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Прийомова О.Ю., розглянувши клопотання (заяву) представника позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області, ДП "Центр обслуговування громадян", ОСОБА_2 , про визнання недійсним рішення ІІІ сесії V скликання Роксоланівської сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 28.04.2006 року за №16-V, визнання недійсним виданого на його підставі державного акта про право приватної власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації права власності,
У провадженні Білгород - Дністровського міськрайонного суду Одеської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області, ДП "Центр обслуговування громадян", ОСОБА_2 , про визнання недійсним рішення ІІІ сесії V скликання Роксоланівської сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 28.04.2006 року за №16-V, визнання недійсним виданого на його підставі державного акта про право приватної власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації права власності.
21.02.2025 через систему «Електронний суд» до суду надійшло клопотання (заява) представника позивача - адвоката Богданцевої І.В. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, у якому остання зазначає, що ОСОБА_1 та адвокат Богданцева І.В. мешкають в м. Одеса, та просить надати дозвіл адвокату Богданцевій І.В. та ОСОБА_3 на участь у судовому засіданні, яке призначене 28.02.2025 о 13 год 20 хв, у режимі відеоконференції з приміщення Приморського районного суду м. Одеса, через занадто велику відстань між містом Одеса та містом Білгород-Дністровський.
До вищезазначеного клопотання (заяви) представником позивача додано, зокрема квитанції про її надсилання відповідачам - стороні ОСОБА_2 , Дальницької сільської ради Одеського району Одеської області.
Водночас, 21.02.2025 через систему «Електронний суд» до суду надійшло заперечення на клопотання (заяву) адвокатки Богданцевої І.В. від 20.02.2025 відповідача ОСОБА_2 , у якому останній зазначає, що у клопотанні не зазначено у відповідності до яких норм процесуального закону адвокатка просить суд надати їй та її клієнту такий дозвіл, клопотання не відповідає вимогам статті 212 ЦПК України.
Вивчивши клопотання (заяву) представника позивача, заперечення відповідача, суд приходить до наступного.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦПК України учасник справи, його представник має право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду за умови наявності в суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою.
Частиною другою ст. 212 ЦПК України передбачено, що учасник справи, його представник подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.
У заяві про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні іншого суду в обов'язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення.
Відповідно до ч. 3 ст. 212 ЦПК України суддя (суддя-доповідач) розглядає заяву учасника справи, його представника про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду без повідомлення учасників справи. За результатами розгляду заяви постановляється ухвала.
В ухвалі про участь учасника справи, його представника у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні іншого суду зазначається суд, який має забезпечити її проведення.
Копія такої ухвали негайно, але не пізніше наступного дня з дня її постановлення, надсилається учаснику справи чи його представнику відповідно та суду, який має забезпечити проведення відеоконференції.
Відповідно до ч.ч. 7 - 9 ст. 212 ЦПК України суд, який забезпечує проведення відеоконференції, перевіряє явку і встановлює особи тих, хто з'явився, а також перевіряє повноваження представників.
Використовувані судом і учасниками судового процесу технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення та звуку, а також інформаційну безпеку. Учасникам судового процесу має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового засідання, ставити запитання і отримувати відповіді, здійснювати інші процесуальні права та обов'язки.
Відеоконференція, в якій беруть участь учасники судового процесу, їх представники, фіксується судом, який розглядає справу, за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису. Відео- та звукозапис відеоконференції долучаються до матеріалів справи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Тлумачення частини першої ст. 212 ЦПК України свідчить, що участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду є правом учасників справи, у задоволенні відповідної заяви учасника справи суд може відмовити за відсутності у суді відповідної технічної можливості, а також у випадку, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою.
Тобто ЦПК України визначені підстави, за яких суд може відмовити у задоволені клопотання про проведення судового засідання в режимі відео конференції.
Відповідно до правової позиції Верховного суду, викладені у постанові від 23 березня 2023 року, справа № 905/2371/21, Верховний Суд звертає увагу на те, що право на доступ до суду є одним із аспектів права на суд згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції та повинно бути «практичним та ефективним», а не «теоретичним чи ілюзорним» (рішення ЄСПЛ від 04.12.1995 у справі «Беллє проти Франції»). Це міркування набуває особливої актуальності у контексті гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з огляду на почесне місце, яке в демократичному суспільстві посідає право на справедливий суд.
Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом.
У пункті 26 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» та пункті 23 рішення ЄСПЛ «Гурепка проти України № 2» наголошено, що принцип рівності сторін - один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Суд наголошує, що право бути почутим є одним з ключових принципів процесуальної справедливості, який передбачений статтею 129 Конституції України і статтею 6 Конвенції. Учасник справи повинен мати можливість захистити свою позицію в суді.
Така можливість сприяє дотриманню принципу змагальності через право особи бути почутою та прийняттю обґрунтованого і справедливого рішення.
Попри встановлення окреслених обставини суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду. Такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (§ 57 рішення у справі «Ashingdane v. the United Kingdom» від 28.05.85, § 96 рішення у справі «Krombach v. France» від 13.02.2001).
Також ЄСПЛ неодноразово наголошував, що застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (рішення у справі «Walchli v. France» від 26.07.2007). Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення у справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain» від 28.10.98).
Отже, основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і держава, у свою чергу, не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права. Застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства.
Необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним, про що зазначає Верховний Суд у постанові від 01 квітня 2024 року у справі № 903/1199/23.
Так, дійсно як зазначає відповідач, 16.09.2022 через систему «Електронний суд» до суду надійшло клопотання (заява) відповідача ОСОБА_2 , у якому відповідач просить суд визнати обов'язковою явку та викликати позивача ОСОБА_1 у судове засідання для надання особистих пояснень по даній справі, яке було розглянуте судом 03.11.2022.
Наразі, справа перебуває на етапі підготовчого розгляду, відповідно до ухвали Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 05 жовтня 2020 року.
Статтею 196 ЦПК України передбачено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.
Положеннями статті 189 ЦПК України визначено, що завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
Цивільним процесуальним законом чітко розмежовано підготовче провадження із проведенням підготовчого засідання, його особливості, строки проведення (Глава 3 Розділу III "Позовне провадження") та розгляд справи по суті із проведенням судового засідання (Глава 3 вказаного розділу). Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.09.2021 р. у справі № 757/54510/17.
Таким чином, з урахуванням зазначених норм права та з дотриманням релевантної судової практики Верховного Суду, суд дійшов висновку, що оскільки у справі, яка переглядається, закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті не відбулося, клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції подано завчасно, обґрунтовано занадто великою відстанню між м. Одеса та м. Білгород - Дністровським, у суду є відповідна технічна можливість проведення судового засідання у режимі відео конференції, тому відсутні правові підстави для відмови у задоволені клопотання (заяви) представника позивача про проведення засідання в режимі відеоконференції.
Керуючись ст. ст. 212, 258, 260, 353 ЦПК України, суд, -
Клопотання (заяву) представника позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області, ДП "Центр обслуговування громадян", ОСОБА_2 , про визнання недійсним рішення ІІІ сесії V скликання Роксоланівської сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 28.04.2006 року за №16-V, визнання недійсним виданого на його підставі державного акта про право приватної власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації права власності - задовольнити.
Доручити Приморському районному суду м. Одеса забезпечити участь представника позивача - адвоката Богданцевої І.В. в судовому засіданні, яке призначено на 28 лютого 2025 року об 13 годині 20 хвилин у залі суду Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області - в режимі відеоконференції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею.
Повний текст ухвали складено 24 лютого 2025 року.
Суддя: