Справа № 751/7945/23 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/4823/244/25
Категорія - кримінальна Доповідач ОСОБА_2
24 лютого 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
з участю: прокурора - ОСОБА_6 ,
засудженого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу Новозаводського районного суду міста Чернігова від 20 грудня 2024 року,
Цією ухвалою щодо:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Озеряни Бобровицького району Чернігівської області, жителя АДРЕСА_1 , засудженого 08.01.2024 Новозаводським районним судом м. Чернігова за ст.126-1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік; на підставі ст.75 КК України, звільненого від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік,
відмовлено у задоволенні подання Новозаводського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Чернігівській області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення для відбування призначеного покарання.
Місцевий суд зазначив, що наразі не вбачає підстав для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого ОСОБА_7 для його відбування.
Не погодившись із рішенням суду, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу місцевого суду скасувати та постановити нову, якою задовольнити клопотання органу пробації щодо засудженого ОСОБА_7 , направивши його для відбування покарання за вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова від 08.01.2024. В обґрунтування скарги вказав, що під час відбування покарання ОСОБА_7 02.07.2024 не з'явився для реєстрації до органу пробації без поважних причин, а також систематично притягувався до адміністративної відповідальності, у зв'язку з чим до суду вже направлялось подання про скасування звільнення від відбування покарання, проте ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 19.08.2024 у задоволенні подання було відмовлено. ОСОБА_7 , незважаючи на неодноразово проведену з ним індивідуально-профілактичну роботу, на шлях виправлення не став та повторно допустив систематичне порушення порядку та умов виконання покарання. Зокрема, 13.07.2024, 16.09.2024, 17.09.2024 ОСОБА_7 вчинив стосовно своєї співмешканки домашнє насильство та не виконав терміновий заборонний припис, у зв'язку з чим постановами Новозаводського районного суду м. Чернігова від 20.09.2024 та 22.10.2024 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.173-2 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу. Тобто, незважаючи на те, що ОСОБА_7 засуджений за вчинення систематичного домашнього насильства, під час перебування на обліку у філії пробації він продовжив вчиняти домашнє насильство, а систематичність вчинення ним адміністративних правопорушень свідчить про його явне небажання стати на шлях виправлення.
Заслухавши доповідь судді; прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити; засудженого ОСОБА_7 , який просив ухвалу місцевого суду залишити без змін; перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
При скасуванні звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням суд зобов'язаний з'ясувати, чи мав засуджений реальні можливості виконати покладені на нього обов'язки і чи можна розглядати факти, викладені у поданні органу, що відає відбуванням покарання, як свідчення небажання засудженого стати на шлях виправлення.
Вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова від 08 січня 2024 року ОСОБА_7 засуджений за ст.126-1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік.
На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік та покладено на нього обов'язки, передбачені ст.76 КК України, а саме з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Згідно з розпорядженням, вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 08.01.2024 щодо ОСОБА_7 набрав законної сили 08 лютого 2024 року (а.о.с.1).
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_7 із 12.02.2024 перебуває на обліку Чернігівського районного сектору № 2 філії ДУ «Центр пробації» в Чернігівській області (а.о.с.1, 4, 5).
Згідно підписки, яка міститься в матеріалах особової справи, 14 лютого 2024 року ОСОБА_7 був ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання, йому було роз'яснено покладені на нього судом обов'язки, у тому числі й наслідки за невиконання обов'язків і систематичне вчинення правопорушень, що призводять до адміністративних стягнень (а.о.с.16).
Відповідно до постанови провідного інспектора орган пробації від 14.02.2024, ОСОБА_7 зобов'язаний з'являтися на реєстрацію до відділу пробації в призначений йому день явки - перший та третій вівторок кожного місяця. Зі змістом даної постанови ОСОБА_7 ознайомлений під підпис (а.о.с.17).
За час перебування на обліку в органі пробації засуджений ОСОБА_7 протягом іспитового строку нових кримінальних правопорушень не вчинив; згідно з листками реєстрації, у період з 20.02.2024 по 09.11.2024, не з'явився на реєстрацію 02 липня 2024 року (а.о.с.18, 85).
Статтею 166 КВК України визначено, що систематичним невиконанням покладених на засудженого обов'язків є невиконання протягом іспитового строку три і більше разів одного або кількох обов'язків без поважних причин.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що неявка засудженого 02.07.2024 для реєстрації не свідчать про систематичний характер, є не умисним порушенням та не може свідчити про його небажання стати на шлях виправлення.
Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що ОСОБА_7 згідно листка реєстрації у всі інші дні з'являвся на реєстрацію, що свідчить про виконання ним обов'язків, покладених відповідно до ст.76 КК України.
За змістом ч.2 ст.78 КК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
Із положень ст.166 КВК України убачається, що у разі систематичного невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов'язків, покладених на нього, систематичного вчинення адміністративних правопорушень, уповноважений орган з питань пробації надсилає до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
Систематичним вчиненням адміністративних правопорушень є вчинення трьох і більше адміністративних правопорушень, що посягають на громадський порядок.
З матеріалів особової справи вбачається, що ОСОБА_7 у період дії іспитового строку двічі притягувався до адміністративної відповідальності, а саме 20.09.2024 та 22.10.2024 за ч.2 ст.173-2 КУпАП за події, що мали місце 13.07.2024, 16.09.2024, 17.09.2024 (а.о.с.112-115, 119-121).
Відповідно до копій постанов Новозаводського районного суду м. Чернігова від 20.09.2024 та 22.10.2024 ОСОБА_7 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.173-2 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу.
З наведеного слідує, що ОСОБА_7 за період перебування на обліку в органі з питань пробації притягувався до адміністративної відповідальності, які не спричинили шкідливих наслідків.
За змістом пояснень ОСОБА_9 , співмешканки засудженого, під час її опитувань вона повідомила, що ініціатором сварок з ОСОБА_7 була фактично вона, тому що він випиває, по іншим питанням працелюбний та нормальний чоловік, який завжди їй допомагає (а.о.с.11).
Отже, наведені у поданні органу пробації факти притягнення засудженого ОСОБА_7 до адміністративної відповідальності, з урахуванням вищезазначеного та наданих ним пояснень, не можуть свідчити про його небажання стати на шлях виправлення та вважатися достатньою підставою для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення для відбування призначеного судом покарання.
Крім того, судом апеляційної інстанції враховується відсутність у матеріалах подання будь-яких даних, які б негативно характеризували засудженого, при цьому береться до уваги участь ОСОБА_7 у бесідах з метою оцінки ризиків вчинення повторних правопорушень та у соціально-виховних заходах, також те, що він працює неофіційно, що дає йому можливість бути, по можливості, самостійним в організації свого життя, має міцні соціальні зв'язки, на даний час іспитовий строк закінчився.
Вищенаведене свідчить про виконання ОСОБА_7 обов'язків, покладених на нього судом, свідчить про його стійке бажання та намір довести своє виправлення, а тому доводи прокурора про протилежне не заслуговують на увагу.
Отже, при розгляді подання органу з питань пробації про скасування ОСОБА_7 звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення його для відбування призначеного судом покарання, місцевий суд належно оцінив усі обставини кримінального провадження та дійшов правильного висновку про необхідність відмови в його задоволенні, з чим погоджується і колегія суддів.
Порушень місцевим судом під час розгляду справи вимог кримінального або кримінального процесуального закону, які б давали підставу для зміни або скасування судового рішення, колегією суддів не вбачається.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора - залишити без задоволення, а ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 20 грудня 2024 року щодо засудженого ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4