Номер провадження: 33/813/32/25
Номер справи місцевого суду: 947/15011/24
Головуючий у першій інстанції Прохоров П. А.
Доповідач Дришлюк А. І.
18.02.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі головуючого судді Дришлюка А.І.
при секретарі судового засідання Нечитайло А.Ю.,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Сухецька Світлана Михайлівна, на постанову Київського районного суду м. Одеси від 27 червня 2024 року по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП,
Постановою Київського районного суду м. Одеси від 27.06.2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено відповідне адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн та стягнено судовий збір на користь держави у розмірі 605,60 грн (а.с. 77-80).
08.07.2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Сухецька Світлана Михайлівна, звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та провадження по справі закрити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що постанова є незаконною, необґрунтованою, винесена з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права. Таким чином, представник апелянта звертає увагу на те, що відомості, вказані у протоколі про адміністративне правопорушення суперечать дійсним обставинам справи, оскільки у протоколі вказано, що ДТП трапилося о 16 год 49 хв, але на відеозаписі зафіксований момент зіткнення о 16 год 52 хв. Разом з тим, висновки суду першої інстанції про те, що постанова суду про притягнення ОСОБА_2 - другого учасника дорожньо-транспортної пригоди, до відповідальності та наявна схема ДТП - не є належними доказами невинуватості апелянта є хибними. До того ж, під час розгляду справи судом проігноровано доводи представника апелянта щодо невідповідності висновку експертів вимогам належності та допустимості доказів. Так, ОСОБА_3 зазначає, що з висновку не вбачається на підставі яких саме матеріалів було проведено експертизу, відеозаписи на яких ґрунтується висновок не долучені до матеріалів справи. Також у висновку вказано посилання на чотири медіа файли, однак долучено лише два, що у свою чергу ставить під сумнів їх існування, а отже достовірність даних, які вони містять. До того ж, у висновку невірно відображені дії водіїв, котрі спростовуються наявними відеозаписами. Представник апелянта наголошує на тому, що експертами взагалі не було оглянуто транспортні засоби, не досліджено гальмівний шлях автомобілів, що також свідчить про неналежність та недопустимість такого висновку в якості доказу вчинення ОСОБА_1 інкримінованого адміністративного правопорушення (а.с. 81-104).
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 05.08.2024 року було відкрито апеляційне провадження та справу призначено до розгляду (а.с. 108-109).
10.09.2024 року в судовому засіданні, у зв'язку із надходженням клопотання апелянта про призначення повторної експертизи по справі та надходження відповідного клопотання про витребування, було вирішено витребувати для огляду матеріали кримінального провадження по факту дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 10.02.2024 року за участю водія транспортного засобу Volkswagen Golf, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля Toyota Camry, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 (а.с. 131-132, 134).
В судове засідання 18.02.2025 року з'явився представник апелянта - адвокат Сухецька Світлана Михайлівна, апеляційну скаргу підтримала в повному обсязі, оскаржувану постанову просила скасувати та провадження закрити. Адвокат Сафронюк Павло Віталійович, діючи в інтересах ОСОБА_2 , в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Також в судове засідання з'явився судовий експерт - ОСОБА_4 , котрий надав відповідні пояснення по суті проведеної експертизи в рамках кримінального провадження.
Дослідивши матеріали справи, пояснення учасників провадження, судового експерта, апеляційним судом встановлено наступне.
Приймаючи оскаржувану постанову щодо визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, суд першої інстанції виходив із того, що дослідженими судом доказами підтверджено порушення водієм ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України, а саме п.п. 2.3 (б), 12.1; 12.3; 12.4; 12,9 ПДД. Зазначені обставини у сукупності з іншими матеріалами адміністративної справи, в повному обсязі підтверджують вину водія ОСОБА_1 у порушенні Правил дорожнього руху України та як наслідок, вчинення ДТП. При цьому, суд критично оцінює та не приймає до уваги твердження захисника про те, що зазначена дорожньо-транспортна пригода сталася через порушення Правил дорожнього руху іншим учасником ДТП ОСОБА_2 , оскільки предметом розгляду в межах даної справи є ті порушення, що ставляться у вину згідно з протоколом саме водію ОСОБА_1 та наявність постанови Київського районного суду м. Одеси від 24.05.2024 року, відповідно до якої ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУПАП не є доказом невинуватості водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за потрібне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно положень ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Матеріалами протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 808777 встановлено, що 10.02.2024 року близько 16 год. 49 хв. в м. Одеса по вул. Люстдорфська дорога, 162 А, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Volkswagen, державний номерний знак НОМЕР_1 , не був уважним, не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечну швидкість та не вжив всіх заходів для її зменшення аж до зупинки, в результаті здійснив зіткнення з транспортним засобом Toyota Camry, державний номерний знак НОМЕР_2 , як наслідок транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Згідно змісту вказаного протоколу, своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.3 (б), 12.1, 12.3, 12.4 та 12.9 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.
За положеннями ст. 124 КУпАП, вчинення якого інкримінується ОСОБА_1 , адміністративна відповідальність настає у випадку порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, ПДР України). Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язанийбути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі (п. 2.3 б).
Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним (п. 12.1).У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год (12.4). Водієві забороняється: перевищувати максимальну швидкість, визначену технічною характеристикою даного транспортного засобу (12.9).
У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди (12.3).
Згідно письмових пояснень особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, наявних в матеріалах справи, останній повідомив, що того дня, рухаючись по вул. Люстдорфська дорога та, під'їжджаючи до виїзду із прилеглої території біля будинку № 162 А (звідки виїжджав автомобільToyota Camry, під керуванням ОСОБА_2 ), звернув увагу на даний транспортний засіб Toyota Camry, державний номерний знак НОМЕР_2 , який знаходився на виїзді із вказаної прилеглої території, передньою частиною в сторону вул. Люстдорфська дорога (а.с. 35-38). Згідно даний пояснень ОСОБА_1 , останній чітко бачив знаходження автомобіля за кермом якого знаходилася ОСОБА_2 на даній дільниці дороги, в тому числі й передбачав можливість здійснення нею відповідного маневру виїзду з прилеглої території, що безпосередньо вказано останнім в його поясненнях.
Разом з тим, в матеріалах справи наявних диск, котрий містить відео фіксації моменту настання дорожньо-транспортної пригоди, в тому числі й подій, що передували зіткненню. Зафіксовані відеоматеріали на вказаний диск, в свою чергу, були дослідження під час проведення експертизи в рамках кримінального провадження по факту ДТП, за участю транспортних засобів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про що зазначено безпосередньо у висновку експертів № 24-1309. З даного відеозапису вбачається місце розташування авто ОСОБА_2 із ввімкнений лівим показником повороту, яка, пропустивши транспортний засіб білого кольору, розпочала здійснювати маневр повороту під час якого транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 в'їхав в її авто зі значною швидкістю. Згідно даного відеозапису, безпосередньо перед моментом зіткнення автомобіль ОСОБА_2 вже знаходився на полосі руху ОСОБА_1 , перекриваючи повністю проїзд, та вже не рухався. У зв'язку із такими діями на водія Toyota Camry, державний номерний знак НОМЕР_2 , також був складений протокол за ст. 124 КУпАП, а саме порушення п. 10.1, 10.2, за що останню постановою Київського районного суду м. Одеси від 24.05.2024 року було визнано винною та притягнено до відповідальності, згідно відомостей з єдиного державного реєстру судових рішень.
При цьому, в рамках вищевказаного кримінального провадження була проведена експертиза, за результати якої було встановлено швидкість з якою рухався транспортний засіб Volkswagen Golf під керуванням ОСОБА_1 , а саме дослівно «згідно представленого відеоматеріалу (котрий також міститься й в матеріалах справи про адміністративне правопорушення) швидкість руху автомобіля Volkswagen Golf, НОМЕР_1 , на мірній ділянці становила 77 км/год» (кримінальне провадження, а.с. 116). Вказані відомості, а саме щодо швидкості руху вказаного автомобіля, також було підтверджено й судовим експертом - Осмаковець Сергієм Леонідовичем, котрим була проведена дана експертиза, безпосередньо в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції під запис. Також з наданого висновку експерта № 24-1309 вбачається застосування ОСОБА_1 екстреного гальмування, безпосередньо перед зіткненням транспортних засобів (кримінальне провадження, а.с. 118 зворот), що в свою чергу також вбачається й з письмових пояснень останнього, а саме щодо застосування екстреного гальмування (а.с. 38). Особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, в тому числі й його представником, котрі були обізнані щодо наявності відповідного кримінального провадження та проведення в рамках даного кримінального провадження експертизи, вищезазначений висновок експертів не оскаржувався.
З огляду на вказане в своїй сукупності, наявними матеріалами справи, в повній мірі підтверджено порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України, а саме п. 12.1, 12.4 щодо встановленої швидкості руху транспортних засобів, яка згідно вказаних положень ПДР України, у населених пунктах повинна становити не більше 50 км/год. Окрім того, зважаючи на пояснення безпосередньо особи, яка притягується до адміністративної відповідальності щодо видимості транспортного засобу під керуванням ОСОБА_2 та визначення можливого її маневру, з урахуванням відео фіксації моменту дтп та подій, що передували, в діях ОСОБА_1 також вбачається порушення п. 12.3 ПДР України, адже у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, що не було вчинено останнім, та лише безпосередньо перед зіткненням транспортних засобів було застосовано екстрене гальмування, що також вбачається із вищевказаного висновку та пояснень ОСОБА_1 .
Статтями 251, 280 КУпАП визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007 року зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
У рішенні ЄСПЛ від 2.07.2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини. У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18 червня 2015 року, заява № 10705\12) ЄСПЛ визначає: «Суд, при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою». Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» не виключає будь-який сумнів взагалі, оскільки завжди можна припустити можливість існування навіть дуже маловірогідних обставин чи їх збігів. Проте, цей стандарт доказування означає, що особу необхідно виправдати не при наявності будь-якої «тіні» сумнівів, а при наявності лише «розумного сумніву».
Апеляційний суд також звертає увагу на те, що Європейський суд з прав людини неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі RuizTorija v. Spain, серія А, №303-А, параграфи 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною.
Таким чином, з огляду на вищезазначене, що в своїй сукупності в повній мірі підтверджуються наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, зважаючи на необґрунтованість наведених апелянтом доводів, апеляційний суд на підставі ч. 1 ст. 293 КУпАП залишає апеляційну скаргу без задоволення та оскаржувану постанову Київського районного суду м. Одеси від 27 червня 2024 року - без змін.
На підставі викладеного та керуючись 294 КУпАП України, Одеський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Сухецька Світлана Михайлівна - залишити без задоволення.
Постанову Київського районного суду м. Одеси від 27 червня 2024 року - залишити без змін.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк