Провадження №2/748/214/25
Єдиний унікальний № 748/5056/24
"25" лютого 2025 р.м. Чернігів
Чернігівський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючої судді Костюкової Т.В.,
за участю секретаря судового засідання Проненко К.С.,
представника відповідача - адвоката Антонової О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,
Представник позивача ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» Дараган Ю.О., діючи на підставі довіреності від 08.04.2024 року, звернулась до суду з позовом, в якому просить стягнути зі ОСОБА_1 заборгованість за кредитними договорами на загальну суму 106676 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 13.02.2024 року між Товариства з обмеженою відповідальністю «Аванс кредит» та відповідачем, ОСОБА_1 , був укладений кредитний договір №21578-02/2024, права вимоги щодо стягнення заборгованості по якому в подальшому перейшли до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» на підставі укладеного договору факторингу №20062024 від 20.06.2024 року між ТОВ «Аванс кредит» та позивачем, внаслідок чого у відповідача перед позивачем існує заборгованість в сумі 20000 грн, з яких: 5000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 15000 грн - сума заборгованості за відсотками.
Також, 15.01.2024 року між Товариства з обмеженою відповідальністю «Аванс кредит» та відповідачем, ОСОБА_1 , був укладений кредитний договір №21597-01/2024, права вимоги щодо стягнення заборгованості по якому в подальшому перейшли до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» на підставі укладеного договору факторингу №25072024 від 25.07.2024 року між ТОВ «Аванс кредит» та позивачем, внаслідок чого у відповідача перед позивачем існує заборгованість в сумі 25350 грн, з яких: 7800 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 17500 грн - сума заборгованості за відсотками.
13.02.2024 року між Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем, ОСОБА_1 , був укладений договір позики №79744729 права вимоги щодо стягнення заборгованості по якому в подальшому перейшли до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» на підставі укладеного договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та позивачем, внаслідок чого у відповідача перед позивачем існує заборгованість в сумі 36000 грн, з яких: 9000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 27000 грн - сума заборгованості за відсотками.
15.01.2024 року між Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та відповідачем, ОСОБА_1 ,був укладений кредитний договір №7478582, права вимоги щодо стягнення заборгованості по якому в подальшому перейшли до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» на підставі укладеного договору факторингу №27092024 від 27.09.2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та позивачем, внаслідок чого у відповідача перед позивачем існує заборгованість в сумі 25326 грн, з яких: 7000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 18326 грн - сума заборгованості за відсотками.
Таким чином, в цілому позивач, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», просить стягнути з відповідача, ОСОБА_1 , заборгованість за чотирма кредитними договорами на загальну суму 106676 грн.
Ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 03 грудня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження, та призначено розгляд справи з повідомленням сторін на 13 січня 2025 року.
13.01.2025 за заявою представника відповідача - адвоката Антонової О.В., судове засідання відкладено на 24.02.2025, для надання ознайомлення з матеріалами справи, узгодження позиції з відповідачем та подання відзиву.
24.02.2025 року представник відповідача подала відзив на позовну заяву, в якому просила поновити строк для його подання.
Протокольною ухвалою постановленою в судовому засіданні в поновленні пропущеного строку було відмовлено, у зв'язку з тим, що стороною відповідача не були ненаведені підстави через які відзив не був поданий вчасно, так як з моменту отримання ухвали про відкриття провадження з позовною заявою 08.01.2025 по справі адвокатом Антоновою О.В. до моменту подання нею відзиву до суду 24.02.2025 року минуло більше 1,5 місяці, з урахуванням чого суд не бере відзив до уваги.
Представник позивача в судове засідання не заявився, в прохальній частині позову міститься заява про розгляд справи за відсутності представника позивача.
В судовому засіданні представник відповідача - адвокат Антонова О.В, позов не визнала в повному обсязі та зазначала, що після набрання чинності Закону № 3498-IX від 22 листопада 2023 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», умови договорів про нарахування відсотків за користування кредитними коштами з використанням процентної ставки в розмірі 2,50 % та 2,70% в день є нікчемною, оскільки ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» передбачає максимальну денну процентну ставку в розмірі 1 %, яку і слід застосувати для нарахування процентів за користування відповідачем кредитними коштами.
Також вважає, що умови договорів в частині нарахування відсотків, які перевищують тіло кредиту є несправедливими та такими що не відповідає засадам добросовісності, а тому вважає, що суд має право їх зменшити. Вказувала, що при укладенні договору факторингу не були дотримані вимоги щодо повідомлення боржника за 10 днів до продажу щодо відступлення права вимоги. Просила суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Заслухавши сторону відповідача, дослідивши наявні в справі матеріали, оцінивши надані докази на предмет належності, допустимості, достовірності та їх сукупність - з точки зору достатності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Щодо стягнення заборгованості за договором позики №79744729.
Судом встановлено, що 13.02.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 був укладений договір позики №79744729, відповідно до умов якого позикодавець, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», передає у власність позичальника, ОСОБА_1 , грошові кошти на погоджений умовами строк, шляхом їх перерахування, на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцеві плату (проценти) від суми позики. Сума позики - 9000 грн, строк позики - 30 днів, процентна ставка - 2,5 % (фіксована) та 2,7% процентна ставка за понаднормове користування позикою. Дата повернення позики 13.03.2024 року. Проценти за договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики, виходячи зі строку фактичного користування позикою та до повного погашення заборгованості за договором, проте не довше 90 календарних днів зі спливу первісного строку користування позикою, визначеного договором. Договір укладено у вигляді електронного документу шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису позикодавця: 81077 та електронного підпису одноразовим ідентифікатором позичальника: 28845 (а.с.38-41).
14.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №14/06/21, згідно з умовами якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Згідно з п.1.1. Договору факторингу, фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (Позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов'язань, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних реєстрах боржників, які формуються згідно додатку №1 є невід'ємною частиною договору. Згідно п.1.2 Договору, перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі відповідного реєстру боржників згідно Додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений печатками Акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною Договору (а.с.42-43).
28.07.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено додаткову угоду №2 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, якою сторони погодили внести зміни до п.1.3 Договору та викласти його в наступній редакції: «1.3 Клієнт зобов'язується протягом 10 днів з дати відступлення права вимоги за Договором позики Фактору, повідомити Боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних Фактору, надати інформацію передбачену чинним законодавством про Фактора, у спосіб, передбачений договором про споживчий кредит та вимогами чинного законодавства». Решта положень Договору залишаються без змін та діють в частині, що не суперечить даній додатковій угоді (а.с.44).
Матеріали справи містять Акт прийому передачі Реєстру боржників №27 від 19 липня 2024 року, за договором факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року, відповідно до якого клієнт передав, а фактор прийняв Реєстр боржників №27 від 19.07.2024, після чого, з урахуванням п.1.2 Договору факторингу №14/06/21 від 14.06ю2021, від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей. (а.с.46). Відповідно до витягу з Реєстру боржників №27 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року ОСОБА_1 має заборгованість 36000 грн з яких: 9000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу та 27000 грн - сума заборгованості за відсотками.
Разом з тим, аналізуючи наявність підстав для задоволення позовної вимоги щодо стягнення заборгованості за даним договором позики в сумі 36000 грн, суд вважає за доцільне зауважити, що матеріали справи містять договір факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року, який укладеного раніше, ніж договір позики №79744729 від 13.02.2024 року, що не узгоджується одне з одним, оскільки права вимоги за договором факторингу є похідним від договору позики, а отже, договір факторингу не може бути укладеним раніше договору позики, за яким переходить право вимоги.
Крім того відповідно до умов договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року клієнт - ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступає фактору - Товариству з обмеженою відповідальністю ФК «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги, строк виконання зобов'язань яких настав, а фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором. Перехід від Клієнта до Фактора права вимоги заборгованості до боржника відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі відповідного реєстру боржників згідно додатку №2. Даний договір містить визначення термінів, які в ньому використовуються та відповідно до яких «Право вимоги» - права грошової вимоги щодо погашення заборгованостей з боржників, які виникли на підставі договору позики. Отже, зазначений Договір не врегульовує перехід права майбутньої грошової вимоги, а лише права вимоги, строк виконання зобов'язань яких настав. Саме на таких умовах укладений договір факторингу. (а.с.42-43).
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов'язанні не вимагається, якщо інше не встановлене договором або законом.
Тобто відступлення права вимоги за змістом означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
У статті 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
При цьому, у зв'язку із заміною кредитора у зобов'язанні, саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише суб'єктний склад у частині кредитора.
За частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов'язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов'язання.
Указані норми права визначають такі ознаки договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов'язку у конкретному зобов'язанні; 2) зобов'язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов'язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов'язанні.
Такі висновки Велика Палата Верховного Суду виклала у постанові від 16 березня 2021 року у справі №906/1174/18.
Згідно з частиною першою статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні (стаття 517 ЦК України).
Відповідно до статті 519 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.
Частиною 1статті 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Отже, необхідною умовою для відступлення права вимоги є існування самого зобов'язання за яким відступається право, яке й підтверджує дійсність вимог (постанова Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 761/33403/17 (провадження № 61-12551св20).
Права кредитора у зобов'язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв'язку з припиненням зобов'язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов'язанні не переходять до набувача (пункт 132 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі №910/12525/20, пункт 90 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 серпня 2023 року у справі №910/19199/21 ).
З наведених норм вбачається, що права вимоги (майнові права) можуть бути відступлені (продані) лише за існуючим зобов'язанням; первісний кредитор може відступити (продати) тільки ті права вимоги (майнові права), які дійсно існують та йому належать; відступлення (продаж) прав вимоги (майнових прав) здійснюється виключно в межах того обсягу прав, який має в такому зобов'язанні кредитор.
Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі №6-459цс17, яка є актуальною, що підтверджено ухвалою Великої Палати Верховного Суду у справі №761/33403/17 від 22 квітня 2021 року.
У розрізі викладеного, ураховуючи сталу практику Верховного Суду, яка регулює правовідносини із відступлення права вимоги вбачається, що саме на первісного кредитора покладено обов'язок представити новому кредитору всі документі, які слугували підставою виникнення боргового зобов'язання у боржника, оскільки правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов'язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов'язання.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що відступлення права вимоги може здійснюватися лише відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.
Суд встановив, що договір позики між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладений 13.02.2024, тобто більш ніж через 2 роки після укладення 14.06.2021 договору факторингу між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та позивачем.
Отже, право вимоги до ОСОБА_1 не існувало на момент укладення договору факторингу. Також у ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» щодо ОСОБА_1 , на момент укладення договору факторингу від 14 червня 2021 року, не могло існувати права майбутньої вимоги, оскільки договір позики №79744729 від 13.02.2024 року укладений не був, сторони на момент укладання договору факторингу не могли передбачити укладення вказаного договору в майбутньому.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що у первісного кредитора не виникло право вимоги за зобов'язанням, яке він міг би передати ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» на підставі договору факторингу від 14.06.2021.
Оскільки, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» право вимоги відносно ОСОБА_1 , як боржника у зобов'язанні, станом на 14.06.2021 не набуло, таке право не могло бути передане цим товариством на підставі договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 з ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».
Таким чином, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» є неналежним позивачем, оскільки не має права вимагати до ОСОБА_1 сплати заборгованості за договором позики №79744729 укладеним 13.02.2024 між ним та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів».
Щодо стягнення заборгованості за кредитними договорами №21578-02/2024 та №21597-01/2024.
Судом встановлено, що 13.02.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс кредит» та відповідачем, ОСОБА_1 , був укладений договір про надання фінансового кредиту №21578-02/2024, відповідно до якого товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 5000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах визначених Договором. Відповідно до п.1.2 Договору сторони погодили, тип кредиту: кредит. Мета отримання кредиту: на власні потреби клієнта. Кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту 13.02.2024 року. Дата погашення кредиту 11.06.2024 року. Процентна ставка становить 2,50% в день та застосовується у межах строку кредитування. Кредит надається в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту (п.1.6 договору). Відповідно до п.3.1 Договору, сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюються згідно з Графіком платежів, який є невід'ємною частиною Договору. Відповідно до п.3.2 Договору, сума кредиту, проценти за користування кредитом, нараховані штраф та/або пеня (у разі наявності) складають заборгованість за договором. Сторони погодили, що нарахування процентів за цим Договором здійснюється в межах строку кредиту зазначеного в п.1.2 Договору починаючи з дня надання кредиту клієнту. Договір про надання фінансового кредиту №21578-02/2024 від 13.02.2024 року, графік платежів та паспорт споживчого кредиту підписано за допомогою електронного підпису: W2517 (а.с.10-15).
20 червня 2024 року ТОВ «Аванс кредит» відступило право грошової вимоги за вказаним кредитним договорам №21578-02/2024 Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на підставі договору факторингу №20022024 (а.с.18-22).
Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу №20062024 від 20 червня 2024 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги заборгованості за кредитним договором №21578-02/2024 на загальну суму 20000 грн. (а.с.22).
Листом від 20.06.2024 №21578-02/2024-001 ТОВ «Аванс кредит» проінформувало ОСОБА_1 про відступлення права вимоги по кредитному договору №21578-02/2024 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» (а.с.16).
Також, судом встановлено, що 15.01.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс кредит» та відповідачем, ОСОБА_1 , був укладений договір про надання фінансового кредиту №21597-01/2024, відповідно до якого товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 7800 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах визначених Договором. Відповідно до п.1.2 Договору сторони погодили, тип кредиту: кредит. Мета отримання кредиту: на власні потреби клієнта. Кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту 15.01.22024 року. Дата погашення кредиту 13.05.2024 року. Процентна ставка становить 2,50% в день та застосовується у межах строку кредитування. Кредит надається в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту (п.1.6 договору). Відповідно до п.3.1 Договору сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюються згідно з Графіком платежів, який є невід'ємною частиною Договору. Відповідно до п.3.2 Договору сума кредиту, проценти за користування кредитом, нараховані штраф або пеня складають заборгованість за договором. Сторони погодили, що нарахування процентів за цим Договором здійснюється в межах строку кредиту зазначеного п.1.2 Договору починаючи з дня надання кредиту клієнту.
Договір про надання фінансового кредиту №21597-01/2024 від 15.01.2024 року, графік платежів та паспорт споживчого кредиту підписано за допомогою електронного підпису W3427 (а.с.23-28).
25 липня 2024 року ТОВ «Аванс кредит» відступило право грошової вимоги за вказаним кредитним договорам №21597-01/2024 Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на підставі договору факторингу №25072024 (а.с.31-24).
Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу №25072024 від 25 липня 2024 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги заборгованості за кредитним договором №21597-01/2024 на загальну суму 25350 грн. (а.с.35).
Листом від 27.07.2024 №21597-01/2024-001 ТОВ «Аванс кредит» проінформувало ОСОБА_1 про відступлення права вимоги по кредитному договору №21597-01/2024 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» (а.с.29).
ТОВ «Аванс кредит» виконало у повному обсязі свої зобов'язання за зазначеними вище договорами, перерахувало суму кредиту на картковий рахунок позичальника. Відповідач ОСОБА_1 своїх зобов'язань за вказаними кредитними договорами ні перед первісним кредитором, ні перед фактором належним чином не виконав, кредитні кошти у визначений договором строк не повернув, проценти за користування кредитом не сплатив.
Станом на 31.10. 2024 року прострочена заборгованість відповідача:
за кредитним договором №21578-02/2024 від 13.02.2024 року складає: 20000 грн, з яких: 5000 грн - заборгованість за основною сумою боргу та 15000 грн - заборгованість за відсотками (а.с.17,);
за кредитним договором №21597-01/2024 від 15.01.2024 року складає 25350 грн, з яких: 7800 грн - заборгованість за основною сумою боргу та 17550 грн - заборгованість за відсотками (а.с.30).
Суд відмічає, що 22 грудня 2023 року набув чинності Закон № 3498-IX від 22 листопада 2023 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг»
Ст. 8 Закону доповнено частиною 5 такого змісту: максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. А Розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено пунктом 17 такого змісту: тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
З врахуванням цих змін з 24.12.2023 року до 22.04.2024 року максимальний розмір денної процентної ставки становив 2,5 %, з 23.04.2024 року до 20.08.2024 року - 1,5 %, а з 21.08.2024 року - 1%.
Так як договори від 13.02.2024 року №21578-02/2024 та 15.01.2024 року №21597-01/2024 укладалися після набрання чинності Закону № 3498-IX від 22 листопада 2023 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», а відповідно відсотки по ньому мають нараховуватися наступним чином.
За договором від 13.02.2024 року №21578-02/2024: за період з 13.02.2024 року по 22.04.2024 року за денною ставкою 2,5 % ( 5000 грн*70 днів*2,5%=8750 грн ), з 23.04.2024 року по 11.06.2024 року - 1,5%, а саме: 5000 грн*50 днів*1. 5%= 37500 грн. Всього - 12500 грн
За договором від 15.01.2024 року №21597-01/2024 за період з 15.01.2024 року по 22.04.2024 року -2,5% ( 7800*2,5%*99 днів= 19305,00 грн ) , за період з 23.04.2024 року по 13.05.2024 року - 1,5% ( 7800 грн*1,5%*21 день = 2457,00 грн ). Всього 21762 грн.
Суд перевіривши розрахунок, вбачає, що за договором від 13.02.2024 року №21578-02/2024 відсотки нараховані, по даному договору, який укладений після набрання чинності Закону № 3498-IX від 22 листопада 2023 року, без врахування процентної ставки, яка підлягала застосуванню відповідно до вказаного Закону, а тому суд приходить до висновку що з відповідача на користь позивача має бути стягнуто за кредитним договором №21578-02/2024 від 13.02.2024 року заборгованість в сумі складає 17500 грн, з яких 5000 грн - заборгованість за основною сумою боргу та 12500 грн - заборгованість за відсотками.
За кредитним договором №21597-01/2024 від 15.01.2024 року заборгованість, яка підлягає до стягнення з відповідача складає 25350 грн, з яких: 7800 грн - заборгованість за основною сумою боргу та 17550 грн - заборгованість за відсотками. Розрахунок відсотків по даному договору є обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам Закону № 3498-IX від 22 листопада 2023 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг»
Щодо стягнення заборгованості за кредитним договором №7478582.
Судом встановлено, що 15.01.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та відповідачем, ОСОБА_1 , був укладений договір про надання споживчого кредиту №7478582, відповідно до якого товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ними та виконати інші обов'язки, передбачені Договором. Сума кредиту складає: 7000 грн. Тип кредиту : кредит. Згідно п.1.4 Договору, строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Відповідно до п.1.5.1 Договору стандартна процентна ставка становить 2,20% в день та застосовується у межах строку кредиту, визначеного п.1.4 цього Договору. Сторони погодили, що кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 . Сума кредиту перераховується товариством протягом двох календарних днів з моменту укладання цього Договору. Дата надання кредиту: 15.01.2024 або 16.01.2024. (п.2.1., п.2.2. договору). Відповідно до п.5.1. Договору, сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюється згідно графіка платежів. Відповідно до п.9.2. Договору, договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом сторін та діє протягом строку, визначеного в п.1.4. Договору (включно), а у випадку, якщо після закінчення вказаного строку, за Договором будуть наявні невиконані грошові зобов'язання, Договір продовжує діяти до повного виконання споживачем зобов'язань за ним.
Договір про надання споживчого кредиту №7478582 від 15.01.2024 року, таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та паспорт споживчого кредиту підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором А5803 (а.с.54-65).
27 вересня 2024 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» відступило право грошової вимоги за вказаним кредитним договором №7478582 Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на підставі договору факторингу №27092024 (а.с.66-69).
Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу №27092024 від 27 вересня 2024 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги заборгованості за кредитним договором №7478582 на загальну суму 25326 грн (а.с.70).
ТОВ «Авентус Україна» виконало у повному обсязі свої зобов'язання за договором про надання споживчого кредиту №7478582 від 15.01.2024 року, перерахувало суму кредиту на картковий рахунок споживача. Відповідач ОСОБА_1 своїх зобов'язань за вказаним кредитним договором ні перед первісним кредитором, ні перед фактором належним чином не виконав, кредитні кошти у визначений договором строк не повернув, проценти за користування кредитом не сплатив.
Станом на 31 жовтня 2024 року прострочена заборгованість за кредитним договором №7478582 від 15.01.2024 року становить 25326 грн, з яких: 7000 грн - заборгованість за основною сумою боргу та 18326 грн - заборгованість за відсотками (а.с.71).
Разом з тим, ст. 8 доповнено частиною 5 такого змісту: максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. А Розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено пунктом 17 такого змісту: тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
З врахуванням цих змін з 24.12.2023 року до 22.04.2024 року максимальний розмір денної процентної ставки становив 2,5 %, з 23.04.2024 року до 20.08.2024 року - 1,5 %, а з 21.08.2024 року - 1%.
Договір про кредиту №7478582 укладено з 15.01.2024 року строком на 360 днів, після набрання чинності Закону № 3498-IX від 22 листопада 2023 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», а відповідно відсотки по ньому мають нараховуватися наступним чином з 15.01.2024 року по 22.04.2024 року з розрахунку максимального розміру денної процентної ставки- 2,5 % , з 23. 04. 2024 року по 20.08.2024 року - 1,5 %, а з 21.08.2024 року по 27.09.2024 року )- 1% ( після відступлення права вимоги відсотки в подальшому не нараховувалися): 7000 грн*2,5%*99 дн =17325,00 грн; 7000 грн *1,5%* 120 дн=12600 грн; 7000 грн*1% *38 дн =2660 грн .
Загальна сума нарахованих відсотків, перевірена судом, з урахуванням положень Закону України року «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» за договором №7478582 від 15.01.2024 становить 32585 грн.
Разом з тим, заявлена сума до стягнення по кредитному договору №7478582 в цілому складає 25326,00 грн , з яких 7000 грн - тіло кредиту та 18326 грн - заборгованість по відсотках.
Нараховані відсотки за даними договором, які просить стягнути позивач є меншими, ніж ті, що встановлені судом. Разом з тим, з урахуванням принципу диспозитивності з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заявлена в межах позовних вимог.
Відповідно до статті 509 ЦК України між сторонами виникло зобов'язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Як вбачається з частини першої статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі статтями 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).
Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного Кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Як вбачається із матеріалів справи, договори укладені в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19, від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19; від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19.
Відповідно до пунктів 1, 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов'язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Згідно з частиною третьою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: - надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; - заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; - вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа; правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Відповідно до частин першої, другої статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Нормою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Пунктом 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікацій системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій сторонні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Згідно з частиною другою статті 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до частини першої статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 523 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями ст.ст.1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
За змістом ст.1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності.
За приписами ст.1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.
У цьому разі клієнт не звільняється від зобов'язань або відповідальності перед боржником у зв'язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.
Згідно ст.1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Відповідно до ст.1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.
Відповідно до статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Доводи представника відповідача щодо того, що матеріали справи не містять повідомлення про відступлення прав вимог спростовуються матеріалами справи ( а.с 16, а.с 29) та не впливають на факт наявності договірних відносин між сторонами.
Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Давши мотивовану оцінку кожному аргументу, наведеному представником позивача в позовній заяві, дослідивши обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
У силу приписів ст.141 ЦПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач просить стягнути із відповідача 106676 грн., водночас судом вирішено стягнути -68176 грн, що становить 63,91%.
Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі: (3028 грн х 63,91%) = 1935,19 грн.
Щодо стягнення витрат на правничу допомогу з позивача на користь відповідача, які поніс відповідач в сумі 10000 грн, суд відмічає що стороною відповідача на підтвердження понесених витрат наданий договір на надання правничої допомоги від 08.01.2025 року ( а.с.99), додаткова угода № 1 до договору про надання правничої допомоги від 08.01.2025 року ( а.с 115), ордер на надання правничої допомоги ( а.с 97), свідоцтво на право на зайняття адвокатською діяльністю ( а.с 98), акт надання послуг з правничої допомоги ( а.с.114), квитанція до прибуткового касового ордеру № 3 від 16 січня 2025 року ( а.с. 116).
Враховуючи те, що позов було задоволено частково, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з позивача на користь відповідача необхідно стягнути понесені ним судові витрати на правничу допомогу в розмірі 2500 грн, яка є співмірною із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) та з урахуванням частково задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 525, 526, 527, 530, 549, 599, 610, 625, 629, 634, 638, 1050, 1054 ЦК України, статтями 12, 13, 76, 81, 89, 137, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 274, 279, 354 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», реквізити IBAN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк» заборгованість станом на 31.10.2024 у загальному розмірі 68176 (шістдесят вісім сто сімдесят шість) грн, у тому числі:
за кредитним договором №21578-02/2024 від 13.02.2024 року на загальну суму 17500 грн, з яких: 5000 грн - заборгованість за основною сумою боргу та 12500грн - заборгованість за відсотками;
за кредитним договором №21597-01/2024 від 15.01.2024 року на загальну суму 25350 грн, з яких: 7800 грн - заборгованість за основною сумою боргу та 17550 грн - заборгованість за відсотками;
за кредитним договором №7478582 від 15.01.2024 року на загальну суму 25326 грн, з яких 7000 грн - заборгованість за основною сумою боргу та 18326 грн - заборгованість за відсотками.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 1935,19 грн судового збору.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2500 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Відомості про учасників справи відповідно до п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ: 35625014, місцезнаходження: 01032, м. Київ вул. Симона Петлюри, буд.30.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Т.В.Костюкова