Справа № 740/668/25
Провадження № 1-кс/740/179/25
про застосування запобіжного заходу
23 лютого 2025 року м. Ніжин
Слідчий суддя Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області
ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участі:
- прокурора ОСОБА_3 ,
- підозрюваного ОСОБА_4 ,
- захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ніжині клопотання слідчого Ніжинського РУП ГУ НП в Чернігівській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Ніжинської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Ніжині Чернігівської області, є громадянином України, особою з інвалідністю ІІ групи, одружений, має двох неповнолітніх дітей, не працює, раніше не судимий, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у кримінальному провадженні № 12025270380000013 від 06 січня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
установив:
23.02.2025 до суду надійшло вищевказане клопотання, мотивоване тим, що в провадженні СВ Ніжинського РУП ГУ НП в Чернігівській області перебувають матеріали об'єднаного кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025270380000013 від 06.01.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_4 у невстановлений час, місці та спосіб з метою подальшого збуту незаконно придбав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пантан-1-он), та став її зберігати при собі.
01.02.2025 о 10 год. 58 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , переслідуючи мету особистого збагачення, з корисливого мотиву, за грошові кошти в сумі 500 грн умисно, незаконно збув ОСОБА_7 (особа зі зміненими анкетними даними), який був залучений для проведення оперативної закупки, особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пантан-1-он), загальною масою 0,0975 г.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06 травня 2000 року «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» PVP віднесено до таблиці І Списку 2 «Особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено».
Досудовим розслідуванням установлено достатньо підстав для підозри ОСОБА_4 в незаконному придбанні та зберіганні особливо небезпечної психотропної речовини з метою збуту та незаконному збуті особливо небезпечної психотропної речовини, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
21.02.2025 о 17 год. 55 хв. ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
22.02.2025 склад кримінального правопорушення з ч. 1 ст. 307 КК України перекваліфіковано на ч. 2 ст. 307 КК України.
22.02.2025 ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, зокрема:
-протоколом огляду від 01.02.2025, під час якого в особи зі зміненими анкетними даними вилучено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якого заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пантан-1-он), яку вона придбала в ОСОБА_4 ;
-висновком експерта, відповідно до якого вилучена в особи зі зміненими анкетними даними речовина є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якого заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пантан-1-он), масою 0,0975 г;
-протоколами допиту свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які повідомили, що були залучені в якості понятих для проведення оперативної закупки, під час якої особа зі зміненими анкетними даними придбала в ОСОБА_4 01.02.2025 психотропну речовину - PVP (сіль);
-протоколом допиту особи зі зміненими анкетними даними, яка повідомила, що дійсно знає ОСОБА_4 , який займається незаконним збутом наркотичних засобів та психотропних речовин та який неодноразово пропонував їх придбати. Зокрема, 01.02.2025 його задіяно працівниками поліції в якості особи для контролю закупки, під час якої він придбав психотропну речовину - PVP (сіль);
-протоколом огляду від 21.02.2025, під час якого в особи зі зміненими анкетними даними вилучено паперовий згорток, який поміщено до полімерної упаковки з повітряними пухирцями, в яку поміщено паперовий згорток із кристалоподібною речовиною білого кольору, який вона придбала в ОСОБА_4 ;
-протоколами допиту свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , які показали, що були залучені в якості понятих для проведення оперативної закупки, і особа зі зміненими анкетними даними 21.02.2025 у ОСОБА_4 придбала психотропну речовину - PVP (сіль);
-протоколом допиту особи зі зміненими анкетними даними, яка повідомила, що дійсно знає ОСОБА_4 , який займається незаконним збутом наркотичних засобів та психотропних речовин та який неодноразово пропонував їх придбати. Зокрема, 21.02.2025 його задіяно працівниками поліції в якості особи для контролю закупки, під час якої він придбав психотропну речовину - PVP (сіль).
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слід обирати з метою запобігання ризикам, зазначеним у п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна, а тому досудове слідство вважає, що ОСОБА_4 усвідомлюючи вид та розмір покарання, може:
- переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, оскільки вчинив тяжке кримінальне правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 6 до 10 років;
- незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні з метою зміни їхніх показань, оскільки йому відомо місця їх проживання. Крім цього, ОСОБА_4 може незаконно впливати на особу, що залучалась до проведення оперативної закупки, з метою зміни її показів, що потягне за собою необ'єктивний судовий розгляд кримінального провадження та може мати наслідком уникнення ОСОБА_4 відповідальності;
- вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, офіційного місця роботи та іншого постійного джерела доходів не має, окрім соціальних виплат по інвалідності, його злочину діяльність припинено лише після його затримання, тому наявний високий ступінь ризику вчинення ОСОБА_4 інших злочинів, що може негативно вплинути на його неповнолітніх дітей, які з ним спільно проживають.
Застосування більш м'яких запобіжних заходів, не пов'язаних із обмеженням свободи підозрюваного, не виключить вищезазначені ризики.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з викладених у ньому обставин та просив задовольнити.
Підозрюваний заперечив проти задоволення клопотання та проти обставин, викладених у ньому. Зокрема, зауважив, що не займається збутом особливо небезпечної психотропної речовини - PVP, що можуть підтвердити свідки. Того дня він дав знайомому дві таблетки парацетамолу. Оскільки він також вживає заборонені речовини, то разом із знайомим через телеграм-бот здійснив їх замовлення, і це можливо перевірити в його телефоні, який на цей час вилучено.
Захисник у судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що ОСОБА_4 має стійкі соціальні зв'язки, має дружину та двох неповнолітніх дітей (12 та 17 років), з якими разом проживають за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, має інвалідність ІІ групи, проблеми з ногами. У зв'язку з цим захисник вважав за можливе застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Крім того, захисник зауважив, що обставини, викладені в повідомленні про підозру, до кінця не з'ясовані, підозрюваний заперечує їх, а тому відсутні підстави для задоволення вказаного клопотання.
Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши наявні у справі матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Згідно зі ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Ураховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя бере до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.
У рішенні у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» ЄСПЛ зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Слідчий суддя, перевіряючи обґрунтованість підозри, вважає, що наявні відомості, які вказують на обґрунтовану підозру та які навіть у сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, що підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами. Так, зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю відомостей, детальний перелік яких міститься у клопотанні, які долучені до клопотання.
При цьому на стадії розгляду клопотання слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є застосування запобіжного заходу.
Зміст доданих до клопотання доказів об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням, на цьому етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства», рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»). Відтак, на цей час у кримінальному провадженні існують обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.
Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність, що передбачає недопущення ув'язнення особи до засудження її компетентним судом (пп. «а» п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
У кожному випадку, як підкреслює ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Згідно із ч. 2, 4 ст. 194 КПК України слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Причетність ОСОБА_4 до вчинення вказаного кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування стосовно нього обмежувальних заходів.
Вирішуючи клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , слідчий суддя враховує відомості про особу підозрюваного, а саме те, що він не працевлаштований, є особою з інвалідністю ІІ групи, має дружину та двох неповнолітніх дітей.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна, і можлива міра покарання у разі визнання підозрюваного винуватим враховується, як і мета застосування запобіжного заходу.
Суворість можливого покарання в сукупності із вищезазначеними обставинами свідчить про наявність небезпеки перешкоджанню підозрюваним встановленню істини у кримінальному провадженні, переховування від правосуддя, незаконного впливу на свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, навіть із застосуванням електронних засобів контролю та при забороні цілодобово залишати житло, не зможе унеможливити спробам переховуватись від суду. Про обрання відносно обвинуваченого особистої поруки не надходило жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру. Застосування особистого зобов'язання не забезпечить належної поведінки обвинуваченого, не зменшить указаного ризику та не зможе перешкодити його реалізації.
За таких обставин, клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, такий запобіжний захід є співмірним з існуючими ризиками станом на час розгляду клопотання, відповідає особі підозрюваного і зможе забезпечити на відміну від інших більш м'яких запобіжних заходів належне виконання ним процесуальних обов'язків.
Для запобігання вказаним ризикам ураховується суспільний інтерес, що полягає у виконанні завдань, які передбачені ст. 2 КПК України, зокрема, захисті інтересів суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охороні прав, свобод та інтересів інших учасників кримінального провадження, а також забезпеченні швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, і який, незважаючи на презумпцію невинуватості обвинуваченого, превалює над принципом поваги до свободи особистості, про що зазначено у п. 79 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України».
На підставі ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, крім випадків передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із ч. 5 ст. 182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
З урахуванням установлених у судовому засіданні обставин суд вважає, що застава має бути визначена в розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що здатне забезпечити, у разі її внесення, виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків. У разі внесення застави підозрюваний підлягає звільненню з-під варти.
У разі звільнення з-під варти внаслідок внесення застави, для запобігання вищевказаних ризиків та відповідно до ст. 194 КПК України слід покласти на підозрюваного обов'язки: прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; не відлучатися із зареєстрованого місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Керуючись ст. 22, 26, 176, 178, 182 - 184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя
ухвалив:
Клопотання - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - до 21 квітня 2025 року.
Строк тримання під вартою ОСОБА_4 обчислювати з 21 лютого 2025 року 17 год. 55 хв.
Одночасно визначити ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить суму 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за реквізитами: р/р UA128201720355289002000005960, одержувач ТУ ДСА України у Чернігівській області, код ЄДРПОУ 26295412, код банку одержувача (МФО) - 820172, банк одержувача - Державна казначейська служба України, м. Київ.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки:
- прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
- не відлучатися із зареєстрованого місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії обов'язків у разі внесення застави визначити до 21 квітня 2025 року.
Копію ухвали негайно вручити під розписку підозрюваному ОСОБА_4 , направити для виконання до Ніжинського РУП ГУ НП в Чернігівській області.
Органу досудового розслідування повідомити рідних підозрюваного ОСОБА_4 про обрання стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Чернігівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним ОСОБА_4 - у той же строк з дня вручення йому копії ухвали.
Подання апеляційної скарги на ухвалу зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1