Справа № 729/332/25 1-кп/729/77/25 р.
25.02.2025 Бобровицький районний суд Чернігівської області у складі:
головуючої судді - ОСОБА_1
секретаря судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши у спрощеному провадженні обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12025275510000014 від 05.02.2025 року стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бобровиця Чернігівської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 337 КК України,
ОСОБА_3 обвинувачується у тому, що у нього виник протиправний умисел спрямований на ухилення від належного військового обліку.
Реалізуючи вказаний протиправний умисел, будучи особою яка згідно ч. 9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» є військовозобов'язаним та обізнаним про дію воєнного стану, запровадженого на території України, всупереч діючому законодавству, вимогам ст. 65 Конституції України, ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Постанови КМУ № 560 від 16.05.2024 «Про затвердження порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», Указу Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 ст. 1, 33, 34, 35, 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», пунктів 1, 4 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, в період 60-ти днів з дня набрання чинності Закону України № 10449 від 11.04.2024 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», діючи з прямим умислом, не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення власних даних та проходження військово-лікарської комісії.
Відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлено відсутність обставин, які б надавали ОСОБА_3 право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
28.01.2025 близько 20 год. 30 хв. ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою АДРЕСА_2 , був попереджений начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 про кримінальну відповідальність за ухилення від військового обліку, а саме за дії, які полягали у недотриманні правил військового обліку та непроходження військово-лікарської комісії.
Проте ОСОБА_3 , діючи з прямим умислом, з метою ухилення військовозобов'язаного від військового обліку, з особистого мотиву, усвідомлюючи суспільно-небезпечний та протиправний характер своїх дій, свідомо ухиляючись від виконання свого військового обов'язку, у порушення ст. ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», будучи належним чином попередженим про кримінальну відповідальність за ухилення від військового обліку та належним чином повідомленим про час і місце прибуття за викликом, без поважних на те причин 28.01.2025 відмовився від проходження військово-лікарської комісії та за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 для її проходження 29.01.2025 не з'явився і військово-лікарську комісію не пройшов.
Тим самим, ОСОБА_3 умисно ухилився від військового обліку після письмового попередження про виконання вимог військового обліку начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Частинами 2, 3 ст.381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
До обвинувального акту прокурором долучено клопотання, у якому зазначено, що під час досудового розслідування підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, про що мається відповідна заява.
Згідно положень ч.1 ст.302 КПК України, прокурор просить суд розглянути обвинувальний акт у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.337 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.
До обвинувального акту долучено письмову заяву ОСОБА_3 , яка складена за участі захисника адвоката ОСОБА_4 , в якій обвинувачений зазначає, що свою винуватість у вчиненні кримінального проступку він визнає беззаперечно, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, які викладені в обвинувальному акті та з розглядом обвинувального акту у спрощеному порядку за його відсутності, а також йому роз'яснено, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Підозрюваним надана згода на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без його участі, що засвідчено його та захисника підписами.
Відповідно до ч. ч. 2,3 ст.382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
У відповідності до ч.4 ст.107 КПК України, в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Як видно із заяви обвинуваченого ОСОБА_3 , обставини вчинення кримінального правопорушення (проступку) встановлені органом дізнання він не оспорює, вважає, що вони встановлені в повному обсязі, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого тиску.
Таким чином, обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.337 КК України, учасниками судового провадження не оспорюються, а отже суд, вивчивши матеріали обвинувального акту та матеріали кримінального провадження, керуючись законом та оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, та сукупність зібраних доказів з достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного рішення, дійшов висновку, що подія кримінального проступку мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.337 КК України, знайшла своє підтвердження і доведена повністю поза розумним сумнівом.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковані вірно за ч.1 ст.337 КК України, як ухилення військовозобов'язаного від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Таким чином, ОСОБА_3 своїми діями вчинив кримінальний проступок передбачений ч.1 ст.337 КК України, тобто ухилення військовозобов'язаного від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
При обранні ОСОБА_3 , виду та міри покарання, суд відповідно до вимог ст.65 КК України виходить із загальних засад призначення покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є кримінальним проступком, особу винного, який не перебуває на обліку у нарколога та лікаря-психіатра, характеристику, наявність обставин, що пом'якшують покарання та відсутність обставин, які його обтяжують.
До обставин, що пом'якшують покарання, передбачені ст. 66 КК України, суд відносить щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання, передбачені ст.67 КК України, судом не встановлено.
Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
З урахуванням встановлених обставин суд дійшов висновку про необхідність призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання за ч.1 ст.337 КК України у виді штрафу.
Саме таке покарання забезпечить дотримання засад призначення покарання, в тому числі його індивідуалізації, буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого.
Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлявся.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 на досудовому розслідуванні не обирався і суд не вбачає підстав для його обрання.
Керуючись ст.ст.381-382, ст.ст.368-371, 373-374, 376 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.337 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 (п'ять тисяч сто) гривень.
На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Чернігівського апеляційного суду через Бобровицький районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
У відповідності до ч.1 ст.394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст.ст.381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя Бобровицького районного суду ОСОБА_1