Справа № 650/602/25
провадження № 3/650/263/24
24 лютого 2025 року в селищі Велика Олександрівка суддя Великоолександрівського районного суду Херсонської області Сікора О.О., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли від Бериславського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Херсонській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 12 січня 2025 року серії ЕПР1 № 218792 вказано, що 12.01.2025 00:10:00 с. НОВОДМИТРІВКА, ВУЛИЦЯ ХЕРСОНСЬКА 12.01.2025 року о 00:15 годині в с. Новодмитрівка по вул. Херсонська Бериславського району Херсонської області водій ОСОБА_1 керував мотоциклом СПАРК д.н.з НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Водій у встановленому законом порядку на місці зупинки виявив бажання пройти огляд на встановлення стану алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестера Драгер, тест номер 1307 результат огляду позитивний 0.25 проміле. Правопорушення зафіксовано на нагрудну бодікамеру Глобекс номер 1 під відео запис без залучення свідків, чим порушив п.2.9.а ПДР - Керування ТЗ особами в стані алк., нарк. чи ін. сп'яніння що знижують їх увагу та швидкість реакції, за що відповідальність передбачена частиною першою статті 130 КУпАП.
На судовому засіданні ОСОБА_1 заперечив проти притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП, зазначивши, що при складенні протоколу були допущені істотні порушення його прав, передбачених статтею 268 КУпАП та статтею 266 КУпАП.
Зокрема, після отримання результату тесту на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестера «Drager» поліцейський не роз'яснив йому право заперечити проти отриманого результату та вимагати проведення повторного огляду в медичному закладі. Про таке право він дізнався лише після консультації з адвокатом, вже після складення протоколу.
Крім того, ОСОБА_1 зазначив, що результат, відображений у протоколі та матеріалах справи, не відповідає тому результату, який був отриманий на місці зупинки. Він не пам'ятає точного показника, але відповідно до відеозапису поліцейський озвучив результат як 01.25, що не відповідає даним, зафіксованим у матеріалах справи. На відеозаписі також відсутній момент демонстрації результату алкотестера, що ставить під сумнів достовірності отриманих даних та їх походження.
Зважаючи на зазначені обставини, ОСОБА_1 вважає, що його право на захист було істотно порушене, а отримані докази викликають обґрунтовані сумніви щодо їх достовірності. У зв'язку з цим він просить суд закрити провадження у справі.
Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності та перевіривши матеріали адміністративної справи, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до вказаного протоколу вбачається, що поліцейський кваліфікував дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП, оскільки нею, було порушено вимоги пункту 2.9 а) ПДР України, а отже доведенню підлягає відповідний склад адміністративного правопорушення, який полягає, зокрема, у доведенні обставин щодо:
керування особою транспортним засобом;
перебування її при цьому у стані алкогольного сп'яніння;
проходження відповідного огляду у порядку встановленому законом.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суду були надані та ним досліджені такі матеріали: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 218792, в якому, зокрема, вказано про керування ОСОБА_1 мотоциклом д.н.з НОМЕР_1 , його зупинку та проходження ним огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестера та отриманий результат 0,25 проміле; постанова про накладення адміністративного стягнення серія ЕНА №3839725 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною першою статті 126 КУПАП, письмові пояснення ОСОБА_1 від 12 січня 2025 року; Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 12 січня 2025 року; відповідно до якого результат огляду на стан сп'яніння позитивний 0,25 проміле; чек алкотестера Drager № 218792, відповідно до якого результат тесту 0,25 проміле; відеозапис до протоколу про адміністративне правопорушення.
Вказаними доказами не доведено вину особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у вчиненні зазначеного правопорушення.
Так, вимоги щодо збирання та оформлення доказів у справах щодо притягнення осіб до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП, визначено такими нормативними актами: статтею 266 КУпАП, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджену Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року № 1395; Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103 (далі - Порядок № 1103); Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджену Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 № 1452/735 (далі - Інструкція № 1452/735).
Відповідно до частини п'ятої статті 266 КУпАП встановлено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Аналіз змісту частини другої та третьої статті 266 КУпАП свідчить про те, що у випадку проведення огляду особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, отримані результати матимуть юридичну силу лише в разі згоди з ними.
Також, поліцейський отримавши позитивний результат за результатами проведеного огляду на стан алкогольного сп'яніння зобов'язаний особі повідомити про її право не просто заперечити проти або визнати отриманий результат, а й роз'яснити їй право заперечити проти отриманого результату та наполягати на проведенні відповідного огляду в закладі охорони здоров'я.
Суд звертає увагу, що таке право особи не залежить від того чи відмовилась вона визнавати отриманий результат. Надаючи свою згоду з отриманим результатом особа має знати, що він не є кінцевим і вона має право пройти повторний огляд в закладі охорони здоров'я.
З дослідженого в судовому засіданні відеозапису вбачається, що особі, яка притягається до адміністративної відповідальності не було роз'яснено про таке право та про нього вона дізналася вже після складення щодо неї адміністративних матеріалів і направлення їх до суду, коли вже ним неможливо скористатися.
Крім того, з дослідженого відеозапису вбачається, що за результатами проведеного на місці зупинки транспортного засобу поліцейський озвучив результат - 01.25 проміле, при тому, що в матеріалах справи наявні дані про 0.25 проміле. На відеозаписі не продемонстровано екран алкотестера, а тому з'ясувати причини такої розбіжності при судовому розгляді неможливо.
Примітно, що результат 01.25 проміле був озвучений вголос і продемонстрований ОСОБА_1 , який його підтвердив. Тобто більші сумніви викликає зміст чеку алкотестера, який наявний в матеріалах справи , а ні ті дані, які озвучені були під запис.
На переконання суду в разі суворого дотримання відповідної процедури такі розбіжності не можуть бути допущені, адже їх важко пояснити розуміючи, що отриманий результат був покладений в основу обвинувачення, а відповідні матеріали додані до справи.
Отже вказані розбіжності та протиріччя не дозволяють суду поза розумним сумнівом переконатись у тому, що в матеріалах справи саме той чек алкотестера, який містить результат отриманий при проходженні ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння.
Притягнути до відповідальності ОСОБА_1 з тих міркувань, що як перший результат - 0,25 проміле так і другий результат 01,25 проміле свідчать про перебування у стані алкогольного сп'яніння суд не може, оскільки вказані недоліки викликають обґрунтовані сумніви щодо дотримання процедури проходження ним огляду на стан алкогольного сп'яніння в принципі.
Крім того, як суд вже зазначав, при цьому ОСОБА_1 було фактично позбавлено права на проходження відповідного огляду в закладі охорони здоров'я, що зважаючи на отриманий результат 0,25 проміле, якщо брати його за основу, неодмінно могло призвести до іншого результату за різниці в 0,05 проміле із дозволеним вмістом алкоголю в крові, з огляду на передбачену для відповідного пристрою похибку.
Як вбачається з Інструкції до приладу «Drager Alcotest 6820», яким проведено огляд ОСОБА_2 , технічними характеристиками вищевказаного приладу передбачено допустиму похибку в робочих умовах для масової концентрації алкоголю у видихуваному повітрі: абсолютна похибка +/- 0,02 ‰ проміле - у діапазоні від 0 до 0,2 ‰ проміле, відносна похибка: +/- 10 % - у діапазоні понад 0,2 ‰ проміле; для масової концентрації алкоголю в крові: абсолютна похибка: +/- 0,04 ‰ проміле - у діапазоні від 0 до 0,4 ‰ проміле: відносна похибка: +/- 10 % - у діапазоні понад 0,4 ‰ проміле.
Тобто, в даній справі неможливість встановлення точного результату отриманого під час проведеного огляду на стан алкогольного сп'яніння та не роз'яснення ОСОБА_1 про його право пройти повторний огляд в закладі охорони здоров'я, що безсумнівно могло вплинути на отриманий результат, який мав бути більш точним, призвело до порушення порядку проведення огляду.
Отже надані суду докази свідчать про наявність обґрунтованих сумнівів щодо перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, а відтак вказаний факт не може бути встановлений з дотриманням стандартів доказування «поза розумним сумнівом».
З огляду на це, суд також звертає увагу, що у відносинах громадянин - поліцейський, передбачається, що саме поліцейський є юридично обізнаним та зобов'язаний забезпечити дотримання встановленої законом процедури проходження відповідного огляду. Будь-які маніпулювання з огляду на юридичну недосвідченість громадянина не можуть допускатися поліцейським та свідчитимуть про зловживання наданими йому державою правами, наслідком чого не може бути притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що обставини щодо перебування особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у стані алкогольного сп'яніння, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення не знайшли свого підтвердження, а отже провадження у справі належить закрити відповідно до пункту 1 статті 247, пункту 3 частини першої статті 284 КУпАП, у зв'язку з недоведеністю наявності в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
При цьому, суд звертає увагу на те, що враховує суспільну небезпеку правопорушень, що чиняться у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, необхідність невідворотності покарання порушників та створення умов, які б перешкоджали розповсюдженню таких дій, проте, саме необхідність дотримання вимог статті 62 Конституції України (неможливість обґрунтовувати обвинувачення припущеннями, а усі сумніви щодо доведеності вини особи мають тлумачитись на її користь), вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (щодо забезпечення прав обвинувачених) та застосування основних принципів та європейських стандартів щодо рівня доказового забезпечення («поза розумних сумнівів»), зобов'язує суд при розгляді справи та визначення винної особи керуватись, в першу чергу, засадами верховенства права, які покликані забезпечити, насамперед, сучасний правопорядок України в цілому.
Керуючись статтями 283, 284 КУпАП, а також іншими наведеними положеннями законодавства, суддя Великоолександрівського районного суду Херсонської області,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за протоколом про адміністративне правопорушення від 12 січня 2025 року серії ЕПР1 № 218792 - закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, шляхом подання апеляційної скарги до Херсонського апеляційного суду через Великоолександрівський районний суд Херсонської області.
Суддя: _______________ О.О. Сікора