Справа № 581/1000/24
Провадження № 2/581/80/25
25 лютого 2025 року сел. Липова Долина
Липоводолинський районний суд Сумської області в складі судді Кузьмінського О.В., за участю секретаря судового засідання Мазур О.А., розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту самостійного виховання дитини,
18 грудня 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, який мотивовано тим, 21 травня 2005 року між ним та відповідачем було зареєстровано шлюб. У шлюбі народилося троє дітей. Рішенням суду від 15 листопада 2013 року з нього на користь відповідача було стягнуто аліменти на утримання трьох дітей. Аліменти сплачував вчасно. Рішенням суду від 18 серпня 2014 року шлюб було розірвано. З початком війни відповідач разом з дітьми виїхала за кордон. З часом син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявив бажання повернутися в Україну та проживати разом з ним, відповідач не заперечувала. 26 липня 2023 року рішенням виконавчого комітету Липоводолинської селищної ради визначено місце проживання ОСОБА_4 разом з батьком - позивачем по справі. 17 квітня 2024 року рішенням суду припинено стягнення з нього аліментів та стягнуто з відповідача на його користь аліменти на утримання сина. З середини 2023 року він самостійно виховує сина, забезпечує його матеріально, мати у вихованні сина участі не приймає, аліменти не сплачує. До вересня 2023 року він мав відстрочку від мобілізації з підстав, що на його утриманні перебувало троє неповнолітніх дітей. Однак ІНФОРМАЦІЯ_2 дочці ОСОБА_5 виповнилося 18 років, а тому він втратив право на відстрочку. Вказує, що він перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 . Звернувшись до вказаного відділу по питанню надання йому відстрочки від призову по мобілізації у зв'язку з самостійним вихованням сина, йому було надано письмове роз'яснення про те, що його статус батька, який самостійно виховує сина до виповнення останньому 18 років, повинен бути підтверджений рішенням суду.
У зв'язку з викладеним просить суд встановити факт того, що він самостійно виховує і утримує сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без участі матері.
Ухвалою суду від 20 грудня 2024 року відкрито провадження у справі, постановлено проводити її розгляд в порядку в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін.
Ухвалою суду від 21 січня 2025 року провадження закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, правом на подання відзиву не скористалася. До суду надійшла заява, в якій відповідач зазначає, що окрім ОСОБА_4 вона має ще трьох дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі фактичні обставини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , є батьком та матір'ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 5, 6, 14).
Рішенням Липоводолинського районного суду Сумської області від 18 серпня 2014 року шлюб між ОСОБА_10 та ОСОБА_1 розірвано (а.с. 13).
Рішенням виконавчого комітету Липоводолинської селищної ради №161 від 26 липня 2023 року затверджено висновок щодо визначення місця проживання неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 10-12).
Відповідно до довідки № 01-21/557 від 29 жовтня 2024 року, виданої Липоводолинським ліцеєм, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається у 9 В класі Липоводолинського ліцею (а.с. 9).
Відповідно до довідки про місце проживання особи без реєстрації місця проживання № 1474/Б-01-12/11.2024 від 18 листопада 2024 року, виданою Центром надання адміністративних послуг Липоводолинської селищної ради, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , з 1 липня 2023 року проживає без реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 8).
Рішенням Липоводолинського районного суду Сумської області від 17 квітня 2024 року припинено стягнення аліментів з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , на користь ОСОБА_9 на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які стягуються на підставі рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 18 серпня 2014 року по справі 581/566/14-ц, починаючи з 26 липня 2023 року; стягнуто щомісячно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частки від всіх видів доходів щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 13 лютого 2024 року (а.с. 15-19).
При вирішенні даного спору суд виходить з наступних положень закону.
Згідно із положеннями частини 1 статті 3 Конвенції про права дитини, частин 7, 8 статті 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей.
Відповідно до статті 141 СК України мати та батько мають рівні права та обов'язки по відношенню до дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їх прав по відношенню до дитини.
Обов'язки батьків висвітлені в статті 150 СК України, згідно із якою батьки зобов'язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя та поважати дитину.
Законом України «Про охорону дитинства» визначено, що батьки або особи, які їх замінюють, зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Закон передбачає, що виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини.
Відповідальність щодо виховання дітей покладена на обох батьків, незалежно від того проживають вони разом чи окремо, оскільки обов'язок здійснювати належне виховання та нагляд за малолітнім є рівним для обох з них.
За невиконання або неналежне виконання обов'язків щодо виховання дітей батьки можуть бути притягнені до різних видів юридичної відповідальності.
Згідно із частинам 2, 5 статті 157 СК України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.
Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Стаття 155 СК України вказує, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.
Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства.
Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Зокрема, положеннями статей 164, 165 СК України передбачено право матері або батька звернутися до суду з позовом про позбавлення другого з батьків батьківських прав через ухиляння його від виконання своїх обов'язків з виховання дитини.
Питання належного виховання дітей, досягнення порозуміння між батьками і дітьми, відповідальності батьків за неналежне виконання батьківських обов'язків завжди є важливими й актуальними.
Жодний нормативно-правовий акт, що регулює сімейні відносини та захист прав дітей, не зобов'язує підтверджувати окремим актом факт відсутності участі батьків у вихованні дитини, або підтверджувати його безумовну та одноосібну участь у вихованні та піклуванні.
Такий факт може бути підтверджений лише рішенням суду виключно у разі вирішення питання щодо позбавлення особи батьківських прав. Тобто, захист порушених прав у зв'язку з не прийняттям участі одним із батьків у вихованні дитини, самоусунення від виконання батьківських обов'язків, має розглядатись в іншому порядку, передбаченому законом.
Оскільки в СК України чітко встановлено, що сімейні права та обов'язки
є такими, що тісно пов'язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі, можна констатувати, що в силу настання певних юридичних фактів (дій чи подій), які мають бути підтверджені виключно актами цивільного стану (свідоцтво про смерть) чи рішенням суду (про позбавлення батьківських прав, визнання недієздатним, померлим, безвісно відсутнім) та позбавляють особу користуватися батьківською правосуб'єктністю, такі права та обов'язки припиняються та не потребують додаткового підтвердження того, що один із батьків самостійно виконує їх.
У зв'язку з викладеним, суд відмовляє у задоволенні позову.
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд відмовив у задоволенні позову, ці витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись статтями 259, 263-265 ЦПК України, суд
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).
Суддя О. В. Кузьмінський