Справа №439/122/25
Провадження № 2/439/204/25
20 лютого 2025 року м. Броди
Бродівський районний суд Львівської області
у складі:
головуючого-судді: Петейчука Б.М.,
за участі: секретаря
судового засідання: Ковальчук Н.І.,
позивач: ОСОБА_1 ,
представник позивача ОСОБА_2 ,
відповідач: ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, ухвалив таке рішення.
Позивачка: ОСОБА_1 звернулася до Бродівського районного суду Львівської області з позовними вимогами до відповідача: ОСОБА_3 , в яких просить суд стягувати зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дочки: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, починаючи стягнення з дня пред'явлення позову та до досягнення дитиною повноліття.
Стислий виклад позиції позивача.
Позивачка зазначає, що 02 серпня 2024 року Бродівським районним судом Львівської області між нею та ОСОБА_3 було розірвано шлюб. Під час перебування у шлюбі у сторін народилася дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивачка акцентує, що відповідач у справі належним чином матеріально не забезпечує спільну неповнолітню дитину сторін, яка перебуває на утриманні позивачки, хоча він офіційно працевлаштований. Усі витрати на утримання неповнолітньої дитини сторін фактично виконує лише вона одна.
Позивачка звертає увагу, що інших осіб на утриманні не має, добровільно допомоги не надає, а тому аліменти з відповідача потрібно стягувати на підставі судового рішення.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі.
16 січня 2025 року - відкрито провадження у справі.
Відповідачу запропоновано протягом п'ятнадцяти днів із моменту відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву.
Позивачка у судове засідання не з'явилася. Від представника позивачки надійшла заява про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримує повністю та просить суд задовольнити останні.
Відповідач у судове засідання не з'явився. Від відповідача надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнає повністю та не заперечує щодо задоволення таких.
За правилами норми частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки сторони в судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланнями на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Доказами у справі встановлено, що
02 серпня 2024 року рішенням Бродівського районного суду Львівської області розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (а.с.4).
За час перебування у шлюбі у сторін народилася дочка: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 05 серпня 2008 року (а.с. 6).
Спільна неповнолітня дочка сторін: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Разом із нею зареєстрована та проживає мати: ОСОБА_1 та сестра ОСОБА_5 , що підтверджується довідкою про склад сім'ї за № 08-10/11-2876 від 8 грудня 2024 року (а.с. 7).
Мотиви суду.
За змістом норми статті 142 Сімейного Кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбачених Законом.
Правилами частини 4 статті 155 Сімейного Кодексу України передбачено, що ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (стаття 180 Сімейного Кодексу України).
Виходячи з вимог норми частини 3 статті 181 Сімейного Кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Нормою частини 1 статті 182 Сімейного кодексу України закріплено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує:
-стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
-стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
-наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
-наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
-доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
-інші обставини, що мають істотне значення.
Приписами частини 2 статті 182 Сімейного кодексу України визначено, що мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
При вирішення питання щодо визначення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини сторін та їх стягнення, суд враховує матеріальне становище позивачки, а також обставину понесення постійних витрат ОСОБА_1 на утримання спільної неповнолітньої дочки сторін: ОСОБА_4 . Відтак, суд вважає, що спільна неповнолітня дитина сторін: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , потребує матеріальної допомоги.
На переконання суду є достатні підстави для стягнення аліментів із батька неповнолітньої дитини на утримання останньої.
Разом із тим, суд вважає, що відповідач: ОСОБА_3 може надавати матеріальну допомогу. Позаяк фізично здоровий, обмежень щодо зайняття трудовою діяльністю за станом здоров'я не має, зі слів позивачки офіційно працевлаштований.
За таких обставин, врахувавши матеріальне становище матері та батька неповнолітньої дитини, а також стан здоров'я відповідача, зважаючи на складну економічну ситуацію на території України, яка пов'язана зі збройною агресією Російської Федерації проти України, враховуючи застереження частини 2 статті 182 Сімейного кодексу України, суд приходить до переконання, що для забезпечення всіх необхідних потреб спільної неповнолітньої дитини сторін, яка перебуває на утриманні позивачки, буде достатнім стягнення аліментів з відповідача у розмірі однієї чверті його заробітку (доходу). Саме такий розмір аліментів, на переконання суду, дасть змогу в достатній мірі забезпечити потреби неповнолітньої дитини сторін, яка перебуває на утриманні позивачки.
Щодо розподілу судового збору.
Нормою частини 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України закріплено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Водночас, відповідно до частини 6 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої чистини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору на підставі підпункту 3 пункту 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».
За таких обставин, суд вважає, що з відповідача: ОСОБА_3 необхідно стягнути судовий збір за подання позовної заяви про стягнення аліментів на користь держави, що буде відповідати вимогам чинного цивільного процесуального законодавства України.
На підставі статей 182, 183 Сімейного Кодексу України керуючись статтями 10, 81, 89, 206, 258-259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 , - задовольнити.
Стягувати зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання неповнолітньої дочки: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 (однієї чверті) заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше п'ятдесяти відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 14 січня 2025 року та до досягнення дитиною повноліття.
Звернути до негайного виконання судове рішення у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути із ОСОБА_3 , на користь держави, судовий збір, що становить 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складене 20 лютого 2025 року.
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Суддя Б.М. Петейчук