Справа № 336/8068/20
Пр. 1-кп/336/120/2025
17 лютого 2025 року м.Запоріжжя
Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретарки судового засідання ОСОБА_2 , розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі матеріали об'єднаного кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020080080002612 від 09.12.2020, №12023082040000468 від 23.02.2023, №12024082080000076 від 13.01.2024, що перебуває на розгляді суду на підставі обвинувальних актів, складених відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження м.Запоріжжя, громадянина України, який отримав базову середню освіту, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса фактичного місця проживання (зі слів) до затримання: АДРЕСА_2 , офіційно не працевлаштованого, раніше судимого,
за ознаками скоєння кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК України,
за участі сторін кримінального провадження: з боку обвинувачення: прокурора ОСОБА_4 , з боку захисту: обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,-
В провадженні Шевченківського районного суду м.Запоріжжя знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 за ознаками скоєння кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 185, ч.2 ст. 186 КК України.
Під час судового засідання прокурор ОСОБА_4 подав до суду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу, яке підтримав в судовому засіданні.
Так, під час розгляду клопотання прокурор вважає за необхідне продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого, оскільки продовжують існувати та не змінились ризики, які булі підставою для застосування цього запобіжного заходу, передбачені п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України. Зауважує, що немає підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Захисник обвинуваченого проти задоволення клопотання заперечував, враховуючи позицію обвинуваченого, просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем проживання ОСОБА_3 , таким чином підтримавши позицію обвинуваченого.
Неявка інших учасників кримінального провадження не перешкоджає розгляду клопотання прокурора, з приводу чого заперечень від присутніх учасників справи не надходило.
Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження, приходить до таких висновків.
Відповідно до ч.1-3 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
За приписами ч.1 ст.201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Клопотань про скасування обраного запобіжного заходу згідно з ч.7 ст.176 КК України до суду не надходило.
Судом встановлено, що ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 09.12.2024 клопотання сторони обвинувачення задоволено частково. Продовжено строк дії запобіжного заходу, застосованого до ОСОБА_3 , у вигляді тримання під вартою з утриманням в Державній установі "Запорізький слідчий ізолятор" з 20.12.2024 по 17.02.2025. Строк дії ухвали визначено до 17.02.2025 включно. У задоволенні клопотання сторони захисту про зміну розміру застави відмовлено. Розмір застави, встановлений відповідно до ухвали Шевченківського районного суду м. Запоріжжя у кримінальному провадженні № 336/8068/20, пр. 1-кп/336/142/2024 від 21.10.2024, порядок її внесення, перелік обов'язків обвинуваченого в разі її внесення та строк їх дії залишити без змін.
Крім того, за даними Єдиного державного реєстру судових рішень у справі №336/3854/19, пр.1-кп/336/64/2024 від 23.09.2024 Шевченківським районним судом м.Запоріжжя ухвалено вирок, яким визнано винним ОСОБА_3 у скоєнні злочинів, передбачених ст. 185 ч. 2, ст. 185 ч. 3 КК України, та призначено покарання: за ст. 185 ч. 2 КК України у виді трьох років позбавлення волі; за ст. 185 ч. 3 КК України у виді чотирьох років позбавлення волі. В порядку ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів призначено ОСОБА_3 шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покарання у виді чотирьох років позбавлення волі. Строк відбування покарання ОСОБА_3 ухвалено рахувати з дати набрання вироком законної сили.
На даний час вирок законної сили не набрав, оскаржується в апеляційному порядку зі слів обвинуваченого (https://reyestr.court.gov.ua/Review/121770611).
У відповідності до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
За змістом ст.199 КПК України, розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд має з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Також, відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання певним ризикам. Згідно зі ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, вказані у даній нормі права.
Суд враховує, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку, обвинувачений, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
Серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться (Clooth v. Belgium (Клоот проти Бельгії), § 40).
Тому, за результатами розгляду клопотання суд дійшов висновку про збереження суттєвих ризиків та достатніх підстав, які свідчать про необхідність продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, що відповідає ч.1 ст. 197 КПК України.
Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду або вчинити інше кримінальне правопорушення, суд бере до уваги, що встановлені раніше ризики існують та обвинувачений може вдатися до відповідних дій.
На користь актуальності вказаних ризиків слід віднести, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні низки кримінальних правопорушень, що відносяться за змістом ст.12 КК України до тяжких злочинів, обвинувачений раніше судимий, не має стійких соціальних зв'язків та постійного заробітку, що свідчить про існування ризику повторності вчинення кримінальних проступків або злочинів.
Доказів наявності стійких соціальних зв'язків, а також постійного працевлаштування, наявності законного джерела доходу у ОСОБА_3 до затримання суду не надано.
Суд враховує, що за станом здоров'я обвинувачений може утримуватися в установі тимчасового обмеження волі, доказів протилежного суду не надано.
Відповідно, продовження строку дії запобіжного заходу на переконання суду забезпечить можливість особистої участі обвинуваченого під час судового провадження.
Суд також враховує, що місце реєстрації ОСОБА_3 відмінне від місця фактичного проживання, що може свідчити про існування ризику переховуватися від суду.
Інші ризики, зазначені прокурором (п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України), також мають істотне значення та із врахуванням доводів клопотання, не спростованих стороною захисту, знайшли своє підтвердження під час розгляду клопотання. Разом з цим, ризик відповідно до п.2 ч.1 ст.177 КПК України не є підтвердженим, на чому вже наголошувалось судом під час розгляду попередніх клопотань.
Проте, наразі застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Відповідно, судом визнано обґрунтованим, правомірним та доцільним продовжити утримання обвинуваченого під вартою, оскільки продовжують існувати вказані ризики, передбачені п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, які є реальними та на даний час виправдовують обмеження волі обвинуваченого, й суд не вбачає зменшення цих актуальних ризиків на час розгляду клопотання.
У зв'язку з наведеним, враховуючи строк дії ухвали суду щодо запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за доцільне продовжити строк тримання ОСОБА_3 під вартою на 60 днів, починаючи з 18.02.2025, період до цієї дати вже охоплений судовим рішенням.
За змістом ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч.4 цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених ст.194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави.
Відповідно до ч.1 ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Згідно з ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу.
Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - розмір визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Визначаючи розмір застави, суд виходить з вимог ст.178,182 КПК України та приходить до висновку, що розмір застави, що мінімально допустимим в даному випадку є застава у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 151 400,00 гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на відповідний рахунок ТУ ДСА України в Запорізькій області. У зв'язку із застосуванням альтернативного запобіжного заходу суд визначає перелік обов'язків в разі внесення застави, термін їх дії та наслідки невиконання. Враховуючи застосування одночасно із основним й альтернативного запобіжного заходу суд задовольняє клопотання прокурора частково.
Відповідно, розмір застави, встановлений ухвалою Шевченківського районного суду м.Запоріжжя у кримінальному провадженні №336/8068/20, пр. 1-кп/336/142/2024 від 21.10.2024, порядок її внесення, перелік обов'язків обвинуваченого в разі її внесення та строк їх дії необхідно залишити без змін.
За змістом ч.5 ст.201 КПК України слід повторно роз'яснити стороні захисту, що суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом.
Відповідно до ст.205, ч.5 ст.331 КПК України ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення. Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.
Керуючись ст. 177, 182-183, 197, 199, 201, 331, 350, 369-372, 392, 615 КПК України, суд, -
Клопотання сторони обвинувачення задовольнити частково.
Продовжити строк дії запобіжного заходу, застосованого до ОСОБА_3 , у вигляді тримання під вартою з утриманням в Державній установі "Запорізький слідчий ізолятор" з 18.02.2025 до 18.04.2025.
Строк дії ухвали визначити до 18.04.2025 включно.
Розмір застави, встановлений відповідно до ухвали Шевченківського районного суду м.Запоріжжя у кримінальному провадженні № 336/8068/20, пр. 1-кп/336/142/2024 від 21.10.2024, порядок її внесення, перелік обов'язків обвинуваченого в разі її внесення та строк їх дії залишити без змін.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали суду надіслати Державній установі «Запорізький слідчий ізолятор», вручити обвинуваченому, захиснику обвинуваченого та прокурору.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Повний текст ухвали суду складений і оголошений 21.02.2025 об 08-05 годині.
Суддя ОСОБА_1