ЄУН справи: 336/13382/23
Номер провадження: 1-кп/336/440/2025
24 лютого 2025 року м.Запоріжжя
Шевченківський районний суд м.Запоріжжя в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
перекладача ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12023082080001686 від 04.10.2023 року по обвинуваченню:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Єреван Вірменії, громадянина Вірменії, який отримав вищу освіту, не працевлаштований, адреса реєстрації в Україні відсутня, фактично мешкав за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не засуджений,
у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України, -
В період часу з 05.00 04.10.2023 р. по 08.00 год 04.10.2023 р. ОСОБА_7 , знаходячись за місцем мешкання ОСОБА_8 , а саме у приміщенні дачного будинку, розташованого на території дачного кооперативу «Авіатор 2» Шевченківського району м.Запоріжжя (координати - 47.848593, 35.323732), на ґрунті особистих неприязних відносин із ОСОБА_8 , внаслідок чого ОСОБА_7 , маючи умисел на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, з метою реалізації свого протиправного злочинного умислу наніс потерпілому ОСОБА_8 , який лежав на ліжку у приміщенні зазначеного вище дачного будинку, не менше двох ударів обухом сокири по голові.
Після чого, продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_7 , не зупиняючись на досягнутому, наніс один удар ножем в область правої половини грудної клітини ОСОБА_8 , чим спричинив останньому, згідно висновку експерта наданого Комунальною установою «Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи» ЗОР № 6575 від 04.10.2023:
колоте-різане поранення грудної клітки з ушкодженням правої легені, яке перебуває в прямому причинному зв'язку з настанням смерті, утворились незадовго до настання смерті (кілька хвилин), перебуває у прямому причинному зв'язку з настанням смерті та має ознаки тяжкого тілесного ушкодження небезпечного для життя;
синець в орбітальній області справа з переходом на щічно-виличну область; рани в скроневій області справа та в виличній області, в області завитка правої вушної раковини; крововилив в м'які тканини в правій скронево-виличній області; перелом правої виличної кістки в області лобно-виличного відростку та верхньо-щелепно відростку. Вказані тілесні ушкодження в прямому причинному зв'язку з настанням смерті не перебувають, утворились незадовго до настання смерті та мають ознаки тілесних ушкоджень середньої ступені;
крововилив в м'які тканини в області кореня язика, перелом верхнього рогу щитоподібного хряща справа. Вищевказані тілесні ушкодження в прямому причинному зв'язку з настанням смерті не перебувають, утворились незадовго до настання смерті та мають ознаки легких тілесних ушкоджень.
Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_8 помер на місці.
Смерть ОСОБА_8 настала від одиночного проникаючи сліпого, колото-різаного поранення грудної клітини з ушкодженням правої легені, що призвело до гострої крововтрати.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 у вчинені інкримінованого йому злочину винним себе визнав, пояснив, що з ОСОБА_8 познайомився приблизно за вісім років до події, надавав йому допомогу в облаштуванні садибної ділянки. Оскільки ОСОБА_7 не мав постійного місця проживання в Україні, зі згоди ОСОБА_8 , залишився проживати на присадибній ділянці, розташованій в СТ «Авіатор», іноді мешкав в квартирі потерпілого, надавав тому допомогу по господарству. Між ним та сім'єю ОСОБА_8 склалися добрі, приязні стосунки, які почали погіршуватись після того, як обвинувачений переніс інсульт та, за станом здоров'я, не мав змоги, як раніше, допомогати потерпілому. ОСОБА_8 почав над ним насміхатись, звинувачувати в крадіжках, а напередодні вбивства попросив його протягом двох днів покинути садибну ділянку. ОСОБА_7 образився на вимогу, оскільки він тривалий час допомогав потерпілому, а коли захворів і не мав коштів на утримання та місця проживання, той його безпідставно вигнав. Прокинувшись зранку 04.10.2023 р., ОСОБА_7 взяв сокиру і наніс кілька ударів по голові ОСОБА_8 , який відпочивав на ліжку. Через деякий час, почувши хрипотіння потерпілого, щоб той замовчав, ОСОБА_9 підійшов і вдарив один раз ножем у верхню частину грудної клітки. Після чого обвинувачений намагався різними способами покінчити життя самогубством. У вчиненому розкаявся.
Вивчивши обставини кримінального провадження та оцінивши кожен наданий доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів-з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд прийшов до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні вказаного вище злочину, виходячи з наступного.
Потерпілий ОСОБА_4 під час допиту в суді пояснив, що ОСОБА_8 є його батьком, а обвинуваченого знає приблизно 10 років, з ним познайомився ОСОБА_8 . Спочатку ОСОБА_7 надав допомогу по будівництву на садибній ділянці, яка належала ОСОБА_8 , між ними склалися добрі стосунки. Зі слів матері потерпілому відомо, що в останні роки стан здоров'я обвинуваченого погіршився, той став зловживати спиртними напоями. Батько на дачі проживав лише в літній період, а взимку мешкав у місті, хоча привозив обвинуваченому продукти харчування, сплачував за електроенергію. Остіннім частом стосунки між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 погіршились, батько скаржився, що обвинувачений не допомогав, лише спав та харчувався за його рахунок. 03.10.2023 р. ОСОБА_4 спілкувався з батьком, той сказав, що втомився від ОСОБА_7 і попросив його покинути дачу. Вранці 04.10.2023 р. йому зателефонувала мати і сказала, що не може додзвонитись до батька. ОСОБА_4 подзвонив сусіду ОСОБА_10 і попросив того сходити до батька. Приблизно через 10 хвилин перетелефонував сусід і повідомив, що ОСОБА_8 лежить в будинку на ліжку скривавлений, в приміщенні хтось є. Після чого потерпілий зателефонував до поліції і повідомив про подію. Просив призначити ОСОБА_7 максимальне покарання, передбачене санкцією статті.
04.10.2023 р. слідчим у присутності понятих було оглянуто місце події - приміщення будинку, що розташований в дачному кооперативі «Авіатор 2», за координатами 47.848593, 35.323732 у м.Запоріжжі, під час якого було виявлено та вилучено: сокиру з нашаруванням РБК, довжиною 40 см; сокиру довжиною 42 см; змив на марлевий тампон та контроль до нього з поверхні коридорного приміщення; змив на марлевий тампон та контроль до нього з поверхні підлоги кімнати № 1, ніж з нашаруванням РБК з ліжка кімнати № 1; виріз тканини з нашаруванням РБК з ложе трупу; змив на марлевий тампон та контроль до нього з поверхні підлоги кімнати № 2; п'ять блістерів та полімерна банка з дерев'яного стільця кімнати № 2; ніж з РБК, загальною довжиною 30 см з дерев'яного стільця кімнати № 2; мобільний телефон Nokia в корпусі блакитного кольору; мобільний телефон Samsung в корпусі білого кольору (т.2 а.с.2-25).
Постановою від 04.10.2023 р. (т.2 а.с.26), вилучені під час огляду місця події предмети, були визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 06.10.2023 р. (т.2 а.с.31-32), накладено арешт на вилучені під час огляду речові докази.
Згідно висновку № 6575 (т.2 а.с.34-39) смерть Хандриги настала від одиночного проникаючого сліпого, колото-різаного поранення грудної клітини з ушкодженням правої легені що призвело до гострої крововтрати. Смерть ОСОБА_8 настала в проміжок часу 07.00-08.00 04.10.2023. Рана в області 3 міжребер'я справа по середньо-ключичній лінії утворились від дії плаского односторонньогострого колючо-ріжучого предмету, яким міг бути клинок ножа, що має обушок та лезо. Колото-різане поранення грудної клітки з ушкодженням правої легені, перебуває в прямому причинному зв'язку з настанням смерті, утворились незадовго до настання смерті (кілька хвилин), перебуває в прямому причинному зв'язку з настанням смерті, та має ознаки тяжкого тілесного ушкодження небезпечного для життя. Синець в орбітальній області справа з переходом на щічно-виличну область; рана в скроневій області справа та в виличній області справа, в області завитка правої вушної раковини; крововилив в м'які тканини в правій скронево-виличній області; перелом правої виличної кістки в області лобно-виличного відростку та верхньо-щелепного відростку утворились від ударно-травматичної дії (дій) тупого предмету (предметів), що має в структурі травмуючої частини ребро (ребра). Вище вказані тілесні ушкодження в прямому причинному зв'язку з настанням смерті не перебувають, утворились незадовго до настання смерті, та мають ознаки тілесних ушкоджень середньої ступені. Крововилив в м'які тканини в області кореня язика, перелом верхнього рогу щитоподібного хряща справа утворились в результаті дії тупого предмету. Вище вказані тілесні ушкодження в прямому причинному зв'язку з настанням смерті не перебувають, утворились незадовго до настання смерті, та мають ознаки легких тілесних ушкоджень.
Постановами від 04.10.2023 р. (т.2 а.с.43) вилучені під час огляду трупу ОСОБА_8 футболка та труси трупу ОСОБА_8 , змиви з кистей обох рук трупу та зріз вільних кінців нігтьових пластин пальців обох рук, зразки волосся з п'яти областей трупу ОСОБА_8 , визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.
17.11.2023 р. слідчим був оглянутий диск для лазерних систем зчитування із відеозаписом з боді камер екіпажу патрульної поліції Хижак-401, про що складено протокол огляду предмету (т.2 а.с.51-56). Під час огляду було встановлено, що екіпаж патрульної поліції прибув на місце події за адресою: м.Запоріжжя, дачний кооператив «Авіатор-2» в Шевченківському районі, де був затриманий ОСОБА_7 .
Відеозапис з боді камер був відтворений під час судового розгляду, в порядку ст.359 КПК України.
Згідно протоколу затримання від 04.10.2023 р. (т.2 а.с.58-62), ОСОБА_7 було затримано о 10.45 год., під час затримання у обвинуваченого було вилучено: кофту чорного кольору; футболку; труси; джинси брюки чорного кольору з ременем коричневого кольору; пару туфель чорного кольору і пару шкарпеток чорного кольору.
Вилучені під час затримання ОСОБА_7 речі визнані речовими доказами у кримінальному провадженні (т.2 а.с.63-64).
Відповідно постанови про визнання доказів та передачу їх на зберігання від 04.10.2023 р. зрізи вільних кінців нігтьових пластин з пальців обох рук, змиви з обох рук ОСОБА_7 , визнані речовими доказами.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 06.10.2023 р. (т.2 а.с.67-68), накладено арешт на вказані вище речові докази.
З висновку № 1887п (т.2 а.с.117-118) судом встановлено, що при огляді (05.10.2023 р.) у ОСОБА_7 виявлено наступні тілесні ушкодження: садна у ділянці правої реберної дуги, у середній третині правої гомілки по передній поверхні, у середній третині лівої гомілки по передній поверхні, що самі по собі кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження. Давність утворення тілесних ушкоджень у ОСОБА_7 в межах 1-2 доби на момент огляду.
Відповідно висновку № 4490 (т.2 а.с.122), рідка кров від підозрюваного ОСОБА_7 відноситься до групи 0 з ізогемаглютинином анти-А та анти-В за ізосерологічною системою АВ0.
Відповідно висновку експерта № 4821 (т.2 а.с.124-126) кров трупа ОСОБА_8 відноситься до групи А за ізогемаглютинином анти-В за ізосерологічною системою АВ0 із супутнім антигеном Н. При судово-імунологічному дослідженні слідів на марлевому тампоні зі змивом «з поверхні підлоги кімнати № 1» встановлена наявність крові людини, що не виключає походження крові від ОСОБА_7 при наявності у нього тілесних ушкоджень, що супроводжувалися зовнішньою кровотечею на момент скоєння злочину, походження крові від трупа ОСОБА_8 виключається. При судово-імунологічному дослідженні слідів на марлевих тампонах зі змивами «з поверхні підлоги кімнати № 2» та «з підлоги коридору», а також на фрагменті тканини білого кольору встановлена наявність крові людини, отриманий результат не виключає походження крові від трупа ОСОБА_8 .
Згідно висновку експерта № 4823 (т.2 а.с.129-131), в слідах на футболці та трусах трупа ОСОБА_8 встановлена наявність крові людини, отриманий результат не виключає походження крові від трупа ОСОБА_8 .
Згідно висновку експерта № 4822 (т.2 а.с.133-136), в слідах на клинку ножа І, клинку ножа ІІ, сокирі ІІ, вилучених в ході огляду місця події, встановлена наявність крові людини. Отриманий результат не виключає походження крові від трупа ОСОБА_8 .
З висновку експерта № 4842 (т.2 а.с.138-140) вбачається, що при судово-цитологічному дослідженні піднігтьового вмісту зрізів вільних кінців нігтьових пластин з пальців обох рук трупа ОСОБА_4 встановлена наявність крові людини, що не виключає її походження від трупа ОСОБА_8 .
Відповідно до висновку експерта № 4841 (т.2 а.с.142-144), при судово-імунологічному дослідженні двох марлевих тампонів зі змивами з кистей обох рук трупа ОСОБА_8 встановлена наявність крові людини, отриманий результат не виключає походження крові від трупа ОСОБА_8 .
Відповідно висновку експерта № 1799 (т.2 а.с.165-168), при дослідженні клаптя шкіри з правої скроневої області від трупа ОСОБА_8 була виявлена одна рана, морфологічні особливості якої, вказують на те, що вона утворилася від дії під кутом тупого предмета, який має в структурі травмуючої частини ребро. При дослідженні клаптя шкіри з правої виличної області, було виявлено дві рани, які мають ознаки утворення від дії тупого предмета, що має в структурі травмуючої частини ребро (ребра). На дослідженому клапті шкіри з області грудної клітки праворуч, була виявлена рана, морфологічні особливості якої, вказують на те, що вона утворилася від дії плаского односторонньогострого колючо-ріжучого предмету, яким міг бути клинок ножа, що має обушок та лезо.
Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 09.10.2023 р., відеозапис якого був відтворений в судовому засіданні (т.2 а.с.87-97), підозрюваний ОСОБА_7 надавав свідчення аналогічні тим, які надав під час судового розгляду.
Відповідно висновку експерта № 2188/к (за матеріалами справи) (т.2 а.с.151-164), за даними протоколів допиту та слідчого експерименту, а також перегляду їх відеозапису встановлено, що потерпілий ОСОБА_8 знаходився у положенні лежачи на лівому боці, голова на подушці обличчям по підозрюваного. Той обухом сокири спричинив декілька ударів (кількість не пам'ятає) по правій половині голови і обличчя без точної локалізації через погане освітлення. Через деякий час, почувши хрипотіння потерпілого, підозрюваний підійшов і спричинив один удар ножем у верхню третину грудної клітки, дещо праворуч від серединної лінії, в напрямку зверху вниз (спереду дозаду відносно вертикального положення тіла). При цьому потерпілий вже лежав на спині, обличчям догори. Таким чином, потерпілому було спричинено декілька ударів тупим предметом по голові і обличчю праворуч, не виключається, по правій боковій поверхні шиї. Занурення клинка ножа (колюче-ріжучого знаряддя) здійснювалося в праву половину грудної клітки в напрямку спереду назад (відносно вертикального положення потерпілого). Порівнянням механізму виникнення ушкоджень у потерпілого за судово-медичними данимиз механізмом нанесення ушкоджень за показаннями підозрюваного ОСОБА_7 встановлено співпадіння за характером травмуючих предметів (тупий відносно ушкоджень голови та шиї, колюче-ріжучий відносно грудної клітки), травмованими ділянками, напрямком занурення клинка ножа. Деякі розбіжності у кількості не є суттєвим через їх невизначеність. Усе наведене надає можливість зробити висновок про загальний збіг механізмів травмування потерпілого за фактичними даними і даними показань підозрюваного. Тобто, можливість нанесення ушкоджень ОСОБА_8 згідно показань підозрюваного ОСОБА_7 під час слідчих дій не виключається.
Згідно висновку експерта № 364 (т.2 а.с.145-150), ОСОБА_7 виявляв та виявляє на теперішній час ознаки психічного розладу у вигляді легкого розладу особистості та поведінки внаслідок органічного ураження головного мозку судинного генезу (гіпертонічна хвороба). У період здійснення інкримінованого йому правопорушення, ознак тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності не виявляв. Спроба отруїтися, нанесення самопорізу обумовлені розладом адаптації, депресивною реакцією, що виникла на тлі психотравмуючої ситуації, і не виходить за рамки невротичного рівня, депресивна реакція на стрес була короткочасною, самостійно регресувала. Тому, він міг усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними. На теперішній час він також може усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними.
Усі вище перераховані докази суд приймає до уваги при постановленні обвинувального вироку, так як вони зібрані з дотриманням вимог закону, не суперечать один одному, і є допустимими доказами, в контексті ст. 86 КПК України.
При оцінці доказів суд дійшов до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину, що відповідає стандартам доказування «поза розумним сумнівом», який знайшов своє втілення як в положеннях ч. 3 та ч. 4 ст.17 КПК України, так і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні у справі «Коробов проти України».
Такі висновки суду ґрунтуються на наступному.
Обвинувачений ОСОБА_7 в судовому засіданні підтвердив, що вранці 04.10.2023 р. знаходився за місцем проживання ОСОБА_8 в дачному будинку на території дачного кооперативу «Авіатор-2», де кілька раз наніс потерпілому удари обухом сокири по голові, а потім ножем наніс ще один удар в область грудної клітки.
Ці обставини підтверджені протоколом огляду місця події та постановами про визнання речовими доказами.
Тяжкість тілесних ушкоджень, спричинених потерпілому, їх локалізація, небезпечний для життя людини характер, можливість заподіяння за вказаних обвинуваченим, за допомогою сокири та ножа, встановлені висновками експертиз.
Спричинення потерпілому тілесних ушкоджень у короткий проміжок часу, їх тяжкість, затримання обвинуваченого через нетривалий проміжок часу після події злочину, виключає можливість отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_8 за інших, ніж викладено в обвинувальному акті, обставин.
З урахуванням встановлених в судовому засіданні обставин, які перевірені доказами, суд прийшов до висновку про те, що винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доведена в повному обсязі.
Під час кваліфікації злочинів проти життя і здоров'я особи питання про наявність чи відсутність умислу на вбивство необхідно вирішувати з огляду на сукупність усіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного й потерпілого, що передувала події, їхні стосунки. Визначальним при цьому є суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій.
На наявність умислу на вбивство свідчить поведінка обвинуваченого ОСОБА_7 до та після вчинення злочину, механізм, характер, спосіб завдання, кількість та локалізація тілесних ушкоджень, а саме: - наявність конфлікту між обвинуваченим та потерпілим; - спосіб та знаряддя вчинення злочину - сокира та ніж, якими було спричинено тілесні ушкодження в область голови та грудної клітини, де життєво важливі органи.
Дії ОСОБА_7 суд кваліфікує за ч.1 ст.115 КК України, як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
При призначенні обвинуваченому покарання, суд бере до уваги ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є особливо тяжким злочином, та враховує відомості про особу обвинуваченого: не має постійного місця проживання та реєстрації, не працевлаштований, не перебуває на обліку у лікаря-нарколога, раніше не був засуджений.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, суд визнає його щире каяття.
Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає вчинення злочину щодо особи похилого віку.
З урахуванням всіх цих обставин у сукупності з відомостями про особу обвинуваченого, його ставлення до скоєного, думку потерпілого щодо міри покарання, суд прийшов до висновку, що з метою захисту інтересів суспільства, виправлення та запобігання вчиненню нових правопорушень, обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 9 років з реальною ізоляцією від суспільства.
На переконання суду, призначення обвинуваченому такого покарання є справедливим, співмірним і достатнім для його виправлення, кари та запобігання вчинення нових злочинів як обвинуваченим, так і іншими особами, а також буде відповідати таким принципам Конвенції, як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета і невідворотність покарання.
Цивільний позов не заявлений.
Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку, виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову буз розгляду або відмови в цивільному позові (ч. 4 ст. 174 КПК України).
За відсутності підстав для подальшого накладення арешту, суд скасовує арешти майна, що накладені ухвалами слідчого судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя.
Судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , під час досудового розслідування був обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк якого судом продовжений по 20.03.2025 р. включно.
Оскільки в матеріалах кримінального провадження не міститься даних, які б свідчили про відсутність або зміну ризиків, що виправдовують обрання відносно обвинуваченого найбільш суворого запобіжного заходу, на думку суду, такий запобіжний захід до набрання вироком законної сили є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, а строк відбування покарання необхідно рахувати із дня фактичного затримання.
Долю долучених до справи речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
Відповідно до ч.15 ст.615 КПК України, враховуючи умови дії воєнного стану, після складання та підписання повного тексту вироку суд вважає за доцільне обмежитися проголошенням його резолютивної частини у судовому засіданні.
Керуючись ст.ст.368, 374, 392 КПК України, суд -
Визнати винуватим ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України та призначити йому покарання у виді 9 (дев'яти) років позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_7 обчислювати з моменту фактичного затримання, тобто з 04 жовтня 2023 року.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний відносно ОСОБА_7 , до набрання вироком суду законної сили, залишити без змін.
Скасувати арешт, накладений відповідно до ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя у справі № 336/10514/23, пр.1-кс/336/1321/23 від 06.10.2023 року.
Скасувати арешт, накладений відповідно до ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя у справі № 336/10514/23, пр.1-кс/336/1322/23 від 06.10.2023 року.
Речові докази:
сокиру з нашаруванням РБК, довжиною 40 см; сокиру довжиною 42 см; змив на марлевий тампон та контроль до нього з поверхні коридорного приміщення; змив на марлевий тампон та контроль до нього з поверхні підлоги кімнати № 1, ніж з нашаруванням РБК з ліжка кімнати № 1; виріз тканини з нашаруванням РБК з ложе трупу; змив на марлевий тампон та контроль до нього з поверхні підлоги кімнати № 2; п'ять блістерів та полімерна банка з дерев'яного стільця кімнати № 2; ніж з РБК, загальною довжиною 30 см з дерев'яного стільця кімнати № 2; футболка та труси трупу ОСОБА_8 ; змиви з кистей обох рук трупу, зріз вільних кінців нігтьових пластин пальців обох рук, зразки волосся з п'яти областей трупу ОСОБА_8 ; кофту чорного кольору; футболку; труси; джинси брюки чорного кольору з ременем коричневого кольору; пару туфель чорного кольору і пару шкарпеток чорного кольору; зрізи вільних кінців нігтьових пластин з пальців обох рук, змиви з обох рук ОСОБА_7 , передані на зберігання до відділу поліції № 3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, знищити;
мобільний телефон Nokia в корпусі блакитного кольору, переданий на зберігання до відділу поліції № 3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, передати потерпілому ОСОБА_4 .
мобільний телефон Samsung в корпусі білого кольору, переданий на зберігання до відділу поліції № 3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, повернути за належністю ОСОБА_7 .
Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів після його проголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою, -у той же строк після отримання копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники кримінального провадження мають право отримати копію вироку негайно після його проголошення, особам, які не були присутні при проголошенні вироку, його копія не пізніше наступного дня буде направлена поштою.
Головуючий суддя ОСОБА_1