Справа № 639/264/25
Провадження № 3/639/255/25
25 лютого 2025 року м. Харків
Суддя Жовтневого районного суду м. Харкова Курило В. О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, який проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 на посаді водія-радіотелефоніста, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП,
06 січня 2025 року о 22 годині 33 хвилини за адресою: м. Харків, проспект Ново-Баварський, 103-А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ЗАЗ 11027», номерний знак НОМЕР_3 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку у закладі охорони здоров'я КНП ХОР «Обласна клінічна наркологічна лікарня» водій ОСОБА_1 відмовився. Правопорушення ОСОБА_1 вчинено повторно протягом року.
Таким чином, водій ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України), за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , у призначені судові засідання 04.02.2025 о 10:00 та 25.02.2025 о 09:30 не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, шляхом направлення судових повісток поштою за адресою його фактичного проживання, яка зазначена в матеріалах справи.
Крім цього ОСОБА_1 викликався у судове засідання шляхом направлення SMS-повідомлень на його номер мобільного телефону, який зазначено в матеріалах справи.
Поважні причини своєї неявки ОСОБА_1 не повідомив, клопотань чи заяв на адресу суду від нього не надходило, хоча йому достеменно було відомо про те, що розгляд справи відбудеться в Жовтневому районному суді м. Харкова, про що зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення.
Відповідно позиції Європейського суду з прав людини, що викладена в рішенні у справі «Пономарьов проти України» (Заява № 3236/03), сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Частиною 1 статті 277 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Суд зазначає, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов'язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді і утримуватися від використання методів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені законом, для прискорення процедури слухання.
Згідно з статтею 268 КУпАП, інкриміноване ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП, не відноситься до правопорушень, по яким присутність у судовому засіданні особи є обов'язковою, та враховуючи те, що законом передбачено обмежений строк розгляду справи про адміністративне правопорушення, суддя вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 , на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суддя приходить до таких висновків.
Вина водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, підтверджується долученими до матеріалів справи доказами в їх сукупності, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 214462 від 06.01.2025, який складено стосовно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130 КУпАП, за порушення вимог пункту 2.5 ПДР України;
- направленням від 06.01.2025, яким підтверджується, що 06.01.2025 о 22 год 45 хв водій ОСОБА_1 направлявся до КНП ХОР «Обласна клінічна наркологічна лікарня» для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, однак такий огляд не проводився, у зв'язку з його відмовою;
- рапортом інспектора взводу 2 роти 3 батальйону 4 УПП в Харківській області ДПП лейтенанта поліції Трусько А. А. від 06.01.2025, яким підтверджується, що 06.01.2025 під час патрулювання Новобаварського району м. Харкова у складі екіпажу «3052» за адресою: м. Харків, проспект Ново-Баварський, 103-А, було зупинено транспортний засіб «ЗАЗ 11027», номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 на посаді водія-радіотелефоніста. Під час спілкування у водія ОСОБА_1 були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, але від проходження огляду на стан такого сп'яніння він відмовився. Оскільки водій ОСОБА_1 вчинив правопорушення потворно протягом року, на нього було складено протокол за ч. 2 ст. 130 КУпАП. Водія відсторонено від керування транспортним засобом, автомобіль залишився на місці зупинки без порушень ПДР України;
- відеозаписом від 06.01.2025, на якому 06.01.2025 о 22:34:05 зафіксовано момент руху та момент зупинки транспортного засобу «ЗАЗ 11027», номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_1 ;
- відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції від 06.01.2025, на якому зафіксовано, що 06.01.2025 о 22:47:15 на пропозицію поліцейського пройти огляд стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я ОСОБА_1 відмовився, після чого поліцейський роз'яснив ОСОБА_1 , що стосовно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 130 КУпАП, з цим останній погодився.
Постановою судді Жовтневого районного суду м. Харкова Макарова В. О. від 05.12.2024 (справа № 639/7653/24, провадження № 3/639/2570/24) ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 17 000 грн.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вищевказані докази є належними та допустимими доказами по справі про адміністративне правопорушення, на підставі яких суддя встановлює наявність події адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суддя вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та визнання її винуватості.
Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Згідно з пунктом 1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до пункту 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Сукупністю досліджених письмових доказів у справі та відеозаписами з нагрудних камер поліцейських підтверджується, що водій ОСОБА_1 06.01.2025 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я КНП ХОР «Обласна клінічна наркологічна лікарня», чим порушив вимоги пункту 2.5 ПДР України.
Причини, з яких водій ОСОБА_1 відмовився виконати вимогу поліцейського про проходження ним огляду на стан наркотичного сп'яніння, правового значення для розгляду цієї справи не мають.
Частиною 2 статті 130 КУпАП передбачено повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою статті 130 КУпАП.
Таким чином, в діях водія ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, вчинене повторно протягом року.
Згідно з статтею 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами.
Санкцією ч. 2 ст. 130 КУпАП передбачено накладення на водіїв штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Довідкою інспектора взводу 1 роти 1 батальйону 3 УПП в Харківській області ДПП молодшого лейтенанта поліції Іщенко Г. підтверджується, що громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно облікових даних ІПНП, не отримував посвідчення водія.
Суддя враховує, що адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, зокрема попередження спричинення такою особою шкоди здоров'ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.
При цьому суд звертає увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.
Підхід щодо неможливості застосування адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами до особи, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету адміністративного стягнення.
Вищевказані висновки суду узгоджуються з практикою, яка викладена у постановах апеляційних судів України, зокрема: у постанові Полтавського апеляційного суду від 11.01.2024 у справі №524/3059/23 (провадження №33/814/259/24); у постанові Волинського апеляційного суду від 18.12.2023 у справі №161/16203/23 (провадження №33/802/768/23); у постанові Чернігівського апеляційного суду від 24.01.2024 у справі №740/5821/23 (провадження №33/4823/112/24); у постанові Вінницького апеляційного суду від 17.01.2024 у справі №149/3453/23 (провадження №33/801/91/24); у постанові Вінницького апеляційного суду від 21.03.2024 у справі №137/128/24 (провадження №33/801/223/24); у постанові Київського апеляційного суду від 15.04.2024 у справі №939/241/24 (провадження №33/824/1902/24).
Довідкою інспектора взводу 1 роти 1 батальйону 3 УПП в Харківській області ДПП молодшого лейтенанта поліції Іщенко Г. підтверджується, що власником транспортного засобу «ЗАЗ 11027», номерний знак НОМЕР_3 , є ОСОБА_2 .
Відповідно до абзацу 4 пункту 28 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2005, не можна накладати адміністративне стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.
Таким чином, адміністративне стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу судом не може бути застосоване, оскільки ОСОБА_1 не є власником транспортного засобу «ЗАЗ 11027», номерний знак НОМЕР_3 .
Враховуючи вищевикладене, суд вважає можливим накласти на порушника ОСОБА_1 адміністративне стягнення за санкцією ч. 2 ст. 130 КУпАП у виді штрафу на користь держави у розмірі 2 000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки, без оплатного вилучення транспортного засобу, що є необхідним та достатнім стягненням для запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з правопорушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 1 січня 2024 року - 3028 грн.), що складає 605,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 245, 251, 252, 268, 283, 284, 285, 294 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 2 000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34 000,00 грн. (тридцять чотири тисячі гривень 00 коп.) (отримувач коштів: ГУК Харківськ обл/Харків обл/21081300, код отримувача (код ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA168999980313020149000020001, код класифікації доходів бюджету 21081300, призначення платежу адміністративне стягнення у сфері забезпечення дорожнього руху), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір у розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення штрафу.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.
Суддя В. О. Курило