Справа № 404/1680/25
Номер провадження 1-кс/404/591/25
21 лютого 2025 року м. Кропивницький
Слідчий суддя Кіровського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання, внесене у кримінальному провадженні №12025121010000462, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новоград-Волинський, Житомирської області, українця, громадянина України, маючого середню спеціальну освіту, непрацюючого, не одруженого, не маючого на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, інваліда ІІІ групи, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 19.03.2024 Ленінським районним судом міста Кіровограда визнаного винним за ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст. 75 КК України, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки,-
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України,-
І. Суть клопотання.
Старший слідчий СВ Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області капітан поліції ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Кропивницької окружної прокуратури ОСОБА_4 , звернулася до слідчого судді із клопотанням у даному кримінальному провадженні про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят діб, без можливості внесення застави.
На обґрунтування клопотання слідчий зазначила, що нею здійснюється досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні, яке внесене 20.02.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 20.02.2025 приблизно о 11:55 год. ОСОБА_5 , знаходячись на подвір'ї домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 достовірно знаючи, що ОСОБА_7 являється представником ІНФОРМАЦІЯ_2 та є службовою особою, яка спеціально уповноважена на виконання таких обов'язків згідно із законодавством, діючи умисно та цілеспрямовано реалізовуючи мету позбавлення життя військово-посадової особи, у зв'язку із виконанням нею своїх службових обов'язків, усвідомлюючи та візуально спостерігаючи за нею, продовжуючи реалізацію першочергового умислу, направленого на позбавлення життя, дістав з-під одягу предмет ззовні схожий на пістолет, після чого демонстративно відвівши затвор у крайнє заднє положення, предмета ззовні схожого на пістолет, привівши його в бойову готовність та спрямувавши ствол зброї в бік ОСОБА_7 здійснив постріл, однак останній в свою чергу розуміючи виникнення реальної загрози життю та здоров'ю, відійшов та сховався за ворота на безпечну відстань, що не дозволило ОСОБА_5 довести свій злочинний умисел до кінця.
В подальшому ОСОБА_5 зачинився в приміщенні будинку в якому знаходився та проживав, до моменту затримання працівниками спеціального підрозділу.
Дії ОСОБА_5 кваліфіковані органом досудового слідства за ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.
Під час досудового розслідування 21.02.2025 складено і в порядку ст. 278 КПК України вручене ОСОБА_5 повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Зі змісту клопотання вбачається, що наявність обґрунтованої підозри сторона обвинувачення підтверджує: рапортом інспектора чергової частини КРУП про подію злочину; протоколами оглядів місця події; протоколом допиту потерпілого; протоколом допиту свідка; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
В обґрунтування доводів щодо застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу слідчий посилається на наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України:
незаконно впливати на свідків, потерпілого, з метою уникнення покарання, так як підозрюваному в разі визнання його винуватим, загрожує покарання строком від 7 до 15 років, а також з урахуванням бажання уникнути відповідальності, усвідомлюючи тяжкість покарання та вагомості доказів, обґрунтованості підозри, перебуваючи поза місцем позбавлення волі, ОСОБА_5 зможе незаконно впливати на свідків, які ще не допитані у суді, так і тих, що підлягають встановленню та допиту, з метою зміни та дачі показів останніми на його користь. Реальність настання вказаного ризику, підтверджена в т.ч. самими обставинами вчинення злочинів, які йому інкриміновано, зокрема тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян;
переховуватися від органів досудового розслідування та суду, так, у разі визнання ОСОБА_5 винним у вчиненні інкримінуємого діяння, йому може загрожувати позбавлення волі строком від 9 до 15 років або довічним позбавленням волі, у зв'язку із чим останній з метою уникнення відповідальності може виїхати за межі Кіровоградської області, та потрапити на непідконтрольні на даний час Україні території.
перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тобто вводити правоохоронні органи та суд в оману, ухилятись від викликів;
вчиняти нові кримінальні правопорушення, в тому числі стосовно осіб, які дають покази, що повністю підтверджують причетність ОСОБА_5 у інкримінованому йому злочині, що підтверджується показами потерпілого, а саме наявність реального мотиву та підстав скоїти новий злочин, з метою уникнення кримінальної відповідальності, в тому числі, з урахуванням обставин скоєння злочину, а також з урахуванням зухвалості та жорстокості особи підозрюваного, реальність настання даного ризику, не виключається.
ІІ. Позиції сторін.
Прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити посилаючись на обставини викладені в ньому. Долучив оновлений витяг з ЄРДР.
Також, прокурор вказав, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, може здійснити вищезазначені дії.
Запобіжний захід, у вигляді тримання під вартою слід обрати з урахуванням особи підозрюваного, його характеризуючих даних, відсутністю стійких соціальних зв'язків, та насамперед обставин і характеру вчиненого злочину, зокрема негативного його наслідку, в тому числі обставинами приховування слідів скоєного злочину.
З урахуванням наявності вищезазначених вагомих доказів обґрунтованої підозри, обставин вчинення злочину, його тяжкості, міри покарання, а також особи підозрюваного та бажання уникнути кримінальної відповідальності, досудовим розслідуванням встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Просив при застосуванні ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не визначати йому розмір застави, так як злочин у якому він підозрюється вчинений з застосуванням зброї.
Вказав, що ОСОБА_5 в рамках іншого кримінального провадження у 2023 році було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який скасовано судом апеляційної інстанції та застосовано - домашній арешт.
Під час перебування під домашнім арештом ОСОБА_5 вчинив нові злочини - крадіжку, надання неправомірної вимоги службовій особі. Обвинувальний акт, наразі, перебуває на розгляді в суді першої інстанції.
Крім того, ОСОБА_5 відбуває іспитовий строк, умови якого порушено підозрюваним.
Все вищезазначене, вказує нате, що тільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, забезпечить належне виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та унеможливить настання ризиків, визначених у ст. 177 КПК України.
Підозрюваний проти задоволення клопотання заперечив, просив обрати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, а саме домашній арешт за місцем проживання, навіть цілодобовий.
Щодо себе вказав, що зареєстрований та проживає, за адресою: АДРЕСА_1 разом з братом, дідусем та бабусею, у житлі належному останній. Допомагає бабусі та дідусю по господарству. Не одружений, неповнолітніх дітей та осіб похилого віку на утриманні не має, офіційно не працевлаштований, інвалід ІІІ групи дитинства, має проблеми з опорно - руховою системою (з нижньою кінцівкою), отримує пенсію по інвалідності. Також вказав, що має проблеми з серцевим ритмом (тахікардію).
Щодо доводів прокурора про пред'явлення йому обвинувачення по іншим кримінальним провадженням, вказав, що органом досудового розслідування були не вірно кваліфіковані його дії.
Захисник підтримав позицію підзахисного, вважає недоведеними прокурором всіх ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України.
При прийнятті рішення по даному клопотанню просив врахувати, що його підзахисний є інвалідом дитинства, сирота, його матір померла, коли ОСОБА_5 було 11 років. Також вказав, що ОСОБА_5 перебуває на обліку в психіатричній лікарні, допомагає бабусі та дідусю по господарству, має постійне місце проживання та реєстрації. На підтвердження своїх доводів долучив відповідні докази (характеристика з місця проживання, довідку про склад сім'ї, довідку МСЕК, свідоцтво про смерть матері).
Щодо доводів прокурора з приводу того, що до його підзахисного не може бути застосована застава, з огляду на те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, з застосуванням зброї, вказав на передчасність таких висновків, так як експертиза зброї, на даний час, не готова.
Звертав увагу на невірну кваліфікацію дій його підзахисного, зазначив, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в повній мірі забезпечить виконання ним процесуальних обов'язків.
ІІІ. Кримінально-процесуальне законодавство
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
За правилами ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
ІV. Обставини, встановлені слідчим суддею, їх оцінка, мотиви та висновки слідчого судді
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні Кропивницького районного управління поліції Головного управління національної поліції в Кіровоградській області перебуває кримінальне провадження №12025121010000462, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.02.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченогоч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.
21.02.2025 складено і в порядку ст. 278 КПК України ОСОБА_5 вручене повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 параграфу 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин" (див. рішення O'Harav. UnitedKingdomof 16 October 2001, § 34).
Розумна підозра, згадана в ст. 5 § 1(с) Конвенції, не означає, що винуватість підозрюваного має бути встановлена на цій стадії. Саме у чіткому доведенні як події, так і характеру того злочину, у якому підозрюється особа, і полягає мета розслідування (див. рішення N.C. v. Italyof 11 January 2001, §45).
Дослідивши докази, надані прокурором в обґрунтування поданого клопотання, слідчий суддя вважає їх достатніми для висновку, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, у об'ємі як того вимагає закон, на момент вирішення питання про застосування запобіжного заходу, виходячи з критеріїв "розумної підозри", тобто наявності фактів та іншої інформації, яка могла б переконати неупередженого спостерігача в тому, що ОСОБА_5 міг вчинити інкриміноване йому правопорушення.
Наявність обґрунтованої підозри на ранній стадії досудового розслідування на переконання слідчого судді підтверджується на підставі досліджених копій документів, які долучені до клопотання, зокрема, рапортом прийняття повідомлення по лінії «102», протоколами огляду місця події, протоколом прийняття повідомлення про кримінальне правопорушення, протоколом допиту потерпілого, протоколами допиту свідків.
Щодо позиції сторони захисту щодо невірної кваліфікацій дій його підзахисного, слідчий суддя зазначає, що питання кваліфікації інкримінованого кримінального правопорушення, безумовно впливає на питання застосування запобіжного заходу, однак питання кваліфікації вирішується судом у нарадчій кімнаті при ухваленні вироку після допиту всіх учасників процесу, дослідження доказів та вчинення всіх інших дій, необхідних для повного, всебічного, об'єктивного розгляду справи. Тому, у розрізі вирішення питання щодо обрання підозрюваному запобіжного заходу на даній стадії процесу, надання слідчим суддею оцінки кваліфікації кримінального правопорушення є передчасним. Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження на даному етапі провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
Слідчим суддею встановлено достатньо підстав вважати, що прокурором доведені ризики, визначені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на які він посилається в клопотанні.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків та потерпілого слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 23, ст. 224, ч. 4 ст. 95 КПК України.
З огляду на зазначені положення закону, ризик впливу на свідків та потерпілого існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, тобто під час розгляду клопотання прокурором доведено наявність ризику, визначеного п.3 ч.1 ст. 177 КПК України.
Також, під час розгляду клопотання прокурором доведено наявність ризику, визначеного п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, з огляду на те, що ОСОБА_5 є особою, схильною до вчинення кримінальних правопорушення, так як маючи вік 20 років, вже має судимість, наразі відбуває іспитовий строк. Крім того, в суді першої інстанції, перебуває на розгляді обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 , за ч. 4 ст. 185, ч. 3 ст. 369 КК України, рішення наразі не прийнято.
Згідно ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , є особливим тяжким, санкцією даної частини статті передбачено позбавленням волі на строк від 7 до 15 років.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні умисного особливо тяжкого кримінального правопорушення проти життя та здоров'я потерпілого, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, вчинив новий злочин відбуваючи іспитовий строк, відтак схильний до вчинення кримінальних правопорушень.
ОСОБА_5 має вік 20 років, рухомого, не рухомого майна у власності не має, як і накопичень, офіційно не працевлаштований, проте має постійне місце проживання та реєстрації, сирота, має ІІІ групу інвалідності, отримує соціальну допомогу від держави, за його неспростованих доводів допомагає бабусі та дідусю похилого віку, підтримує родинні зв'язки зі старшим братом. Дані обставини хоча і підтверджують наявність сталих соціальних зв'язків, однак, вони не стали стримуючим фактором від вчинення злочину проти життя та здоров'я потерпілого.
Слідчий суддя вважає ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення можливої кримінальної відповідальності, маючи при цьому всі можливості залишити територію України, є можливим. Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі за особливо тяжкий злочин у найближчій перспективі робить цей ризик актуальним.
При цьому, доводи прокурора щодо ризику, визначеного п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом, тобто вводити в оману суд, ухилятися від викликів, зводяться до обґрунтування ризиків, визначених п.3 та п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, відтак прокурором не обґрунтований, не конкретизований.
За наведених обставин в сукупності слідчий суддя вважає, що застосування відносно ОСОБА_5 менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, є неможливим, оскільки не зможе забезпечити виконання ним процесуальних обов'язків та запобігти встановленим ризикам на цій стадії досудового розслідування, а тому слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання і вважає за необхідне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
Щодо клопотання сторони захисту про застосування більш м'якого запобіжного заходу, зокрема, у вигляді домашнього арешту, на думку слідчого судді він не забезпечить в повній мірі уникнення певних ризиків та виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків. Так, підозрюваний має не зняту та непогашену судимість, відбуває іспитовий строк; в рамках іншого кримінального провадження до нього застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави, яку ОСОБА_5 вніс, однак все зазначене не стало стримуючим фактором від вчинення підозрюваним протиправних дій.
Крім того, слідчий суддя зазначає, що прокурором в судовому засіданні зазначено, що під час здійснення досудового розслідування попередніх кримінальних правопорушень відносно підозрюваного, ОСОБА_5 перебував і під домашнім арештом, і йому було надано можливість внести заставу під час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, однак всі ці запобіжні заходи не стали для нього факторами, які б змінили його погляди на життя, поведінку.
Згідно даних державного реєстру судових рішень, ОСОБА_5 обиралися запобіжні заходи, а саме:
23 серпня 2023 року слідчим суддею Кіровського районного суду міста Кіровограда в рамках кримінального провадження №12023121010002375 застосовувалось тримання під вартою, однак ухвалою колегії суддів Кропивницького апеляційного суду ухвалу слідчого судді скасовано та постановлено нову ухвалу, якою підозрюваному ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, який неодноразово продовжувався.
01 березня 2024 року слідчим суддею Кіровського районного суду міста Кіровограда в рамках кримінального провадження №42024122010000050 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з можливістю внесення застави, яка зі слів прокурора було внесено підозрюваним.
Щодо доводів захисника, що ОСОБА_5 не в повній мірі контролює свої дії, що спричинено втратою матері у ранньому віці та смертю двоюрідного брата, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що тільки за наявності висновку психіатра, спеціаліста в області психіатрії може бути встановлена можливість перебування підозрюваного у суспільстві, відтак обрання іншого запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, може спричинити настання більш тяжких наслідків, як для оточуючих, так і для самого підозрюваного.
Стороною захисту не надано неспростовних доказів неможливості підзахисного за станом здоров'я утримуватися під вартою.
Характеристику, видану головою квартального комітету характеристику, в якій зазначено про прояви агресії у підозрюваного, психічні розлади, слідчий суддя не бере до уваги, так як вона містить суб'єктивну думку автора, а не лікаря - спеціаліста.
Доводи сторін у справі та їх позиція не надали підстав для можливості застосування особистого зобов'язання, оскільки обрання такого запобіжного заходу не забезпечить в повній мірі дотримання належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Особиста порука, яка полягає у наданні особам, яких слідчий суддя вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків і зобов'язуються за необхідністю доставити його до органу досудового розслідування, не може бути застосована, так як в ході розслідування даного провадження встановлено, що осіб які б могли взяти ОСОБА_5 на поруки не встановлено.
Оскільки підозрюваний не вказав на можливість внесення застави, зазначаючи про відсутність накопичень, як і не вказав на осіб, які можуть внести кошти, застава, як самостійний вид запобіжного заходу не може бути застосована.
Отже, більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не може бути застосовано до ОСОБА_5 .
Враховуючи обставини провадження, слідчий суддя вважає, що у провадженні наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного. Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в триманні підозрюваного під вартою, а тому клопотання слідчого підлягає задоволенню з обранням відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
Строк тримання під вартою ОСОБА_5 обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 14 год. 00 хв. 20.02.2025.
Оскільки, ОСОБА_5 підозрюється у незакінченому замаху на вбивство,тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, тому відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України підстав до визначення застави у кримінальному провадженні не встановлено на даному етапі досудового розслідування, тим паче, що підозрюваний вказав на відсутність накопичень та до нього вже застосувався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внести заставу, яку було внесено, однак вказане не змінило поведінку підозрюваного.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 182. 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання про застосування запобіжного заходу - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування.
Строк дії ухвали та тримання під вартою ОСОБА_5 , визначити з 14-00 год. 20.02.2025 до 14-00 год. 20.04.2025 включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним, який тримається під вартою, у цей же строк з моменту отримання копії ухвали.
Слідчий суддя Кіровського
районного суду
м.Кіровограда ОСОБА_1